Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження
|
|
Скачати 0.64 Mb.
|
|
Щоб мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому. Кожна дитина – неповторна індивідуальність Школа ХХІ століття – школа компетентної людини, школа переходу від знаннєвої до компетентнісної освіти. В Концепції загальної середньої освіти зазначено: «Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти та саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем…» Тому в освіті відбувається переорієнтація її на виховання людини, яка не тільки володітиме певним багажем знань, умінь, навичок та способів діяльності, а й умітиме виконувати свої обов’язки відповідно до сучасних теоретичних надбань, світових вимог і стандартів [1, 2, 3].  В зв’язку з цим найактуальнішою є проблема переходу навчально-виховного процесу від предметно - знаннєвого підходу до компетентнісно -орієнтованого, переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі; розгляд цього результату з погляду потреби в суспільстві, забезпеченості спроможності випускника школи відповідати новим запитам ринку праці, пошуку свого «Я» у професії, мати відповідний потенціал для практичного розв’язання життєвих проблем [15, 18]. Над визначенням поняття «компетентність» працюють науковці, це тема є нерозкритою і потребує вивчення. Загально педагогічні засади компетентнісного підходу розглядають українські вчені Н.Бібік, С.Бондар, І.Єрмаков, О.Помету, І.Родигіна, О.Савченко, Т.Яценюк. Питання компетентнісної парадигми в освіті та компетентнісно - орієнтованого підходу до процесу навчання висвітлені в роботах Равена Д., Рижакова М.В., Тараненко І., Шишова С., Чумакова О.В., Андреева А.Л. [ 6, 10, 12, 16, 17, 21 – 23, 25]. С.Шишов [21] визначає це поняття так: компетенція – це загальна здатність і готовність особистості до діяльності, що базується на знаннях і досвіді, цінностях, здібностях, що набуті завдяки навчанню, орієнтованому на самостійну участь особистості в навчально-пізнавальному процесі і спрямованому на її успішне залучення до трудової діяльності. Існує багато різних думок щодо питання класифікації і виділення найважливіших компетенцій. Ключові компетентності, які Рада Європи визначила як основні для ХХІ століття [9]: соціальні – пов’язані з готовністю брати на себе відповідальність, бути активними у прийнятті рішень , у суспільному житті; полікультурні – стосуються розуміння несхожості людей, взаємоповаги до їхніх мови, релігії, культури; комунікативні – передбачають опанування важливим у роботі й громадському житті усним і письмовим спілкуванням; інформаційні – передбачають оволодіння інформаційними технологіями, вміннями здобувати, критично осмислювати і використовувати різну інформацію; саморозвитку та самоосвіти – пов’язані з потребою й готовністю постійно навчатися; творчі – прагнення й здатність до раціональної продуктивної та творчої діяльності. В контексті компетентнісно - орієнтованої освіти географічні знання перестають бути самоціллю процесу навчання географії, але стають засобом набуття учнями компетентностей, розвитку особистості. Це і обумовило вибір теми мого дослідження: «Формування компетентної особистості в процесі вивчення географії». Метою роботи є вивчення механізмів формування ключових компетентностей, що сприятимуть розвитку творчої, креативної особистості. На мою думку механізмом формування компетентної особистості на уроках географії є комплекс послідовних етапів, які слід намагатися реалізувати на кожному занятті, а саме: 1) цілепокладання; 2) визначення очікуваних результатів; 3) мотивація діяльності; 4) створення ситуації успіху; 5)сприяння здобуттю знань учнями; 6) формування умінь та навичок; 7)використання сформованих умінь та навичок у стандартних ситуаціях; 8)творче використання знань, умінь, навичок у життєвих ситуаціях; 9)узагальнення та систематизація знань; 10) аналіз результатів роботи, підведення підсумків, рефлексія та самооцінка; 11) контроль та корекція сформованості компетентностей; 12) спонукання особистості до подальшого саморозвитку та самоосвіти. Нові принципи компетентнісно - орієнтованої освіти вимагають таких методів, технологій та прийомів навчання, які спрямовані на самостійну діяльність учнів, розвиток критичного мислення та творчих здібностей. Обираючи підходи та прийоми роботи виходжу з того, що кожна дитина має усвідомлені (і не усвідомлені) природні духовні потреби, які вимагають негайного або поступового задоволення, втілення в якійсь сфері переживань, почуттів чи діяльності. Але щоб духовна потреба змогла реалізуватися, доводиться вчитися, аби стати компетентним у жаданій сфері. Так виникає необхідність у формуванні певних компетентностей [8]. Виявленню власних потреб учнів сприяє чітке усвідомлення цілей заняття вчителем, визначення очікуваних результатів. Тому робота над формуванням компетентностей починається з визначення мети уроку (цілепокладання), що випливає з теми, місця уроку в темі, типу уроку та форми його проведення. Важливо сприяти формуванню у школярів вміння самостійно усвідомлювати результати роботи на уроці. Для цього запроваджується первинна рефлексія та прийом «Очікувані результати», який дасть можливість кожному учневі сформулювати мету діяльності, та проаналізувати, чи досягнув він поставленої мети, над чим слід ще йому працювати. Обов’язковим є створення «ситуації успіху», щоб кожна дитина могла відчути себе успішною, здатною досягти певних результатів, не залежно від рівня її знань та розвитку. Для цього на початку кожного заняття інформувати учнів про необхідні кроки та їх оцінку і значимість. Вчитель допомагає усвідомити, що успіх еквівалентний витраченим зусиллям. На етапі мотивації навчальної діяльності важливим є показ практичної значимості теми, її зв'язок з життям, з іншими предметами та попередньо вивченим матеріалом. Доречним є використання проблемних запитань та створення проблемних ситуацій. Важливим етапом є сприяння здобуттю знань учнями з послідуючим формуванням умінь та навичок. На даному етапі головне – підштовхнути дітей до роздумів, самостійного пошуку відповідей, власного вибору і прийняття рішень. На уроці вчитель виконує роль фасилітатора, організатора процесу навчання, в центрі якого є діяльність учня. Дотримуюся таких вимог: використання різноманітних способів викладу матеріалу, що опираються на різні види пам’яті; диференціація навчальних завдань. Обов’язковим є дотримання принципу забезпечення міцності результатів навчання: дозування навчального матеріалу за обсягом, логічне групування понять, структурування матеріалу, виділення основних блоків, показ і фіксація зв’язків між ними, використання асоціативних зв’язків. Навчальний процес організовується таким чином, щоб стимулювати учнів до виявлення власних духовних потреб та знаходження галузей задоволення цих потреб, що сприятиме формуванню їх компетентності. Наприклад, стимулюючи дитину до прояву власних потреб у формі цікавості до світу, до певного об’єкту вивчення, вчитель спонукає дитину до пошуку джерел інформації, що вимагає бібліотечної та комп’ютерної грамотності, уміння збирати і осмислювати інформацію. Все це сприяє формуванню інформаційної, комунікативної та самоосвітньої компетентностей. На етапі використання знань у стандартних ситуаціях залученню учнів до процесу активного пізнання сприяє розв’язування різноманітних задач (експериментальних задач; задач практичного спрямування, екологічних задач; задач-малюнків; задач, що вимагають обґрунтованого конструювання приладів). Обов’язковим етапом формування компетентностей є використання знань у нестандартних умовах, для цього використовується імітація реальних життєвих ситуацій, встановлення зв’язків навчального матеріалу з життям. З метою узагальнення та систематизації знань використовується складання опорних конспектів, опорних схем, алгоритмів розв’язку; робота з термінологічним словником, термінологічним полем. Важливим є аналіз результатів роботи, підведення підсумків, рефлексія, взаємо- та самооцінка, цінування. На цьому етапі головною метою навчання є забезпечення розвитку дитини; сформувати в дитини конкретні здібності з самовдосконалення (аналіз, рефлексія), забезпечити засвоєння учнями принципів саморегуляції та співробітництва. Наступним етапом є контроль та корекція сформованості компетентностей. Використовую тестовий контроль, вправи зростаючої складності, рейтингове розв’язування задач, практичні і контрольні роботи, домашні контрольні роботи тощо. Найважливішим є етап спонукання особистості до послідуючого саморозвитку та самоосвіти. Залучаю учнів до поглибленого профільного навчання (створення профільних класів на базі школи, робота в факультативах, гурткова робота). Розроблена програма факультативного курсу «Географічне краєзнавство», метою якого є удосконалення і розширення знань учнів про рідний край ,видатних земляків Золотоніщини. Велику увагу приділяю позакласній роботі, проведенню предметних тижнів, вікторин, вечорів, змагань, виготовлення стендів, оформлення газет тощо. Важливою є робота з обдарованими дітьми. З цією метою впроваджується система творчих робіт (досліджень, написання рефератів, доповідей, створення проектів, участь в роботі МАН); система індивідуальної роботи з обдарованими дітьми; заохочення учнів до участі в олімпіадах. Реалізувати підняту педагогічну проблему допомагають нестандартні форми проведення уроку. Сучасний урок неможливо уявити без використання новітніх технологій, особливо актуальними є прийоми інтерактивного навчання, залучення кожного учня до виконання завдань відповідних його рівню навчальних досягнень. Використання технології кооперативного навчання сприяє формуванню навиків бути комунікабельним, уміти працювати в команді. Таким чином формуються соціальні, комунікативні компетентності. Важливою технологією в процесі формування ключових компетентностей є метод проектів та технологія навчання як дослідження. Робота над створенням проектів сприяє формуванню ключових компетентностей: комунікативних, інформаційних, творчих, самоосвіти та саморозвитку. В своїй практиці я впроваджую творчі, інформаційні, дослідницькі проекти , залучаю учнів до роботи в МАН. Така система роботи сприяє вихованню компетентної особистості в процесі вивчення географії , яка володіє ключовими компетентностями та здатна само реалізуватися в суспільстві, знайти своє місце в житті. Література
Захарової Людмили Олександрівни, вчителя географії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Захарова Людмила Олександрівна, вчитель географії Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Канівської міської ради Черкаської області, спеціаліст вищої категорії, «старший вчитель», педагогічний стаж 18 років.  Сучасний учень прагне до усвідомлення сенсу навчання, його практичного значення і застосування в майбутній суспільно-економічній діяльності. Завдання вчителя – створити психолого-педагогічні умови, які забезпечать активну навчальну діяльність на основі самоосвіти, саморозвитку, самовизначення під час оволодіння знаннями. Актуальність досвіду полягає в тому, що сучасне суспільство – це інформаційне суспільство, яке поступово змінює цілі та завдання перед освітою. Суспільний запит – виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення, особистості, готової до конкуренції в умовах ринкової економіки. Мета школи – формування ключової компетентності - здатності школяра самостійно діяти в ситуації невизначеності під час розв’язання актуальної для нього проблеми. Людмила Олександрівна впевнена, що географічні знання, які формуються в школі, повинні стати дієвим фундаментом практичної діяльності, а вміння – основою для формування ключових компетентностей. З 2002 року працює за проектною технологією побудови процесу навчання, спрямованого на активізації діяльності учнів відповідно до їх інтересів для здобуття певних знань, відчутного теоретичного чи практичного результату, власній зацікавленості учнів у знаннях і свідомості того, де отримані знання можна застосовувати у реальному житті Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Представниками проектної педагогіки кінця ХІХ – початку ХХ століття є Софія Русова (Україна), Станіслав Шацький (Росія), Вільгем Август Лайм (Німетчина), Джон Дьюї, Вільям Кілпатрик (США). Концепція досвіду базується на розробках методу проектів («методу проблем») американського філософа і педагога Дж. Дьюї, його учня В.Х. Килпатріка та на висновках видатного білоруського радянського психолога і педагога початку ХХ століття Л.С.Виготського та О.Венгера. «Навчання будується на активної основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в тих знаннях. Дитина має зрозуміти особисту зацікавленість у здобутті цих знань, і де, яким чином вони можуть їй знадобитись у житті». Метод проектів сприяє створенню соціально значущих ситуацій, а згідно з концепцією Л. Виготського, психологічний розвиток дитини визначається соціальною ситуацією, тобто її статусом у суспільстві, системою взаємовідносин із дорослими і ровесниками. При цьому соціальна ситуація розвитку не створюється ззовні, а складається в процесі живого спілкування між дитиною та її оточенням. Аналізуючи структуру спільної діяльності, О. Венгер виділяє основні її компоненти: предмет, зміст і функції учасників спільної діяльності, а також функціонування (індивідуальний внесок учасника в спільну діяльність). Цікавим є зауваження, що дії учасників спільної діяльності можуть бути як сумісні, так і несумісні. Сумісною він називає дію, мета якої для всіх учасників спільної діяльності співпадає, але при цьому кожний учасник може мати власні задачі, умови їх вирішення, що визначатимуть ті операції, які кожний виконує. Захарова Л.О. працює над темою «Використання сучасних технологій у формуванні мисленнєвої діяльності учнів на уроках географії та економіки». Процес навчання розглядає як сферу самоствердження особистості. Центром навчання є дитина, що інтенсивно розвивається. Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація (прагнення людини до найбільш повного виявлення, розвитку і реалізації своїх особистісних можливостей]). Метою діяльності, вважає, сприяння саморозвитку й самоактуалізації особистості кожного учня. «На світі є багато людей, яким ніхто не допоміг пробудитися». (Антуан де Сент-Екзюпері) Своє завдання вбачає в наступному: 1. Виявити і розкрити потенційні можливості кожного учня. Моделювати так навчально-виховний процес, щоб сприяти розвитку навичок мислення кожної дитини до найвищого особистісного рівня розумової діяльності: від знання до розуміння, використання, аналізу, синтезу, оцінювання та застосування (за Б. Блумом). 2. Розвивати інтелектуальні й творчі здібності учнів, усвідомлення ними моральних цінностей, що згодом дозволить їм стати здатними до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень. 3. Сприяти оволодінню учнями найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчити їх вчитися. 4. Розвивати вміння працювати над розв’язуванням важливих проблем як самостійно, так і в групі. 5. Формувати вміння робити вибір, приймати рішення і нести відповідальність за прийняте рішення. 6. Створювати ситуацію успіху: допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість пізнання, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикладати зусиль. Проект – це вид творчої діяльності учнів, який включає їх досвід, уяву, знання і велике бажання поділитися ними з іншими людьми. Головна ідея методу проекту – навчання учнів через їх дослідницьку діяльність. Проект цінується тим, що під час його виконання учні вчаться самостійно опановувати знання, отримують досвід пізнавальної й навчальної діяльності. Якщо учень отримає в школі дослідницькі навички орієнтування у потоці інформації, навчиться аналізувати її, узагальнювати, зіставляти факти, робити висновки, то йому легше буде пристосуватися до подальшого життя, правильно обрати майбутню професію. Проект дозволяє ефективно вирішувати завдання особистісно-орієнтованого підходу в навчанні учнів. Центр процесу навчання переміщується на учня. Учитель або підручник пропонує тему, а учні самі вирішують, що і як вони будуть писати і як презентувати свій проект. «Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати» - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів. Не слід вважати, що проектна робота допоможе вирішити усі проблеми в навчанні географії та економіки, але вона є ефективним засобом від одноманітності й нудьги. Вона сприяє розвиткові особистості учня, навчає працювати в групі, збагачує знання. Це реальна можливість використати знання, здобуті на інших предметах. Успіх застосування методу проектів залежить від того, наскільки учні захочуть самостійно чи спільними зусиллями вирішувати проблему, застосовувати необхідні знання, отримувати реальний і відчутний результат. Від учителя, який прийняв рішення працювати за методом проектів, сучасність вимагає постійного ознайомлення з потоком різноманітної інформації, розширення діапазону своїх інтересів, знань, перебування в постійному творчому пошуку. Учитель є автором і керівником проекту, створює проблемну ситуацію, втілює її в інтригуючу назву проекту, ключове і тематичні запитання, які мають на меті зацікавити учнів і сформувати мотивацію їх діяльності. Під час вивчення і дослідження певної проблеми учні звертаються до необхідної інформації з різних навчальних предметів, самостійно ведуть пошукову, дослідницьку, експериментальну роботу, працюють індивідуально, в парах, групах, обмінюються дослідженою інформацією, аналізують і оцінюють її, приймають колективне рішення щодо розв’язування конкретної проблеми. Проекти учнів – це самостійно спланована та реалізована робота різної спрямованості: це науково-дослідна робота в МАН, підготовка до предметних олімпіад, науково-практичні конференції, підготовка вистави, команди до міського турниру юних географів, випуск постера, проспекту, участь в конурсі, пидготовка заходу тощо. Наприклад, проектна робота “Демографічна ситуація Канівського району» через рік переросла в «Демографічні проблеми людства, їх прояв на Україні, зокрема, в межах Канівського району Черкаської області». Кожна група досліджувала свою міні-проблему. Діти опрацювали статистичні матеріали Канівської районної обчислювальної станції, Канівського міськрайонного центру зайнятості, провели соціальне опитування учнів школи стосовно складу сім’ї, вивчили споживчий ринок міста Канева з питань кошторису народження і життя першого місяця дитини, опрацювали законодавчі документи. Результати роботи унаочнювались у формі таблиць, графіків, діаграм, карт-схем. Проектна робота передбачає обов'язкову презентацію отриманих результатів. Презентація – усний виступ перед аудиторією, який підсилюється унаочненням, що повинно містити гіпотезу, інтерпретацію конкретних фактів, подій, процесів тощо, обґрунтування висновків, діаграми, графіки, таблиці, скановані ілюстрації. Мета презентації – стисло, в логічній послідовності довести спільну думку творчої групи стосовно проблеми проекту. Кожна група презентує свою роботу на науково-практичній конференції. Зацікавленість учнів проблемами людства сприяли створенню проекту «Віщування Мальтуса». Проект мав інформаційний характер. Робота над ним була спрямована на збирання інформації про соціально-економічне явище голоду, про можливі заходи щодо подолання цієї проблеми, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз, узагальнення фактів, оцінювання та презентація отриманих результатів за допомогою комп’ютерних технологій. В ході роботи створено електронне портфоліо, яке використовую як дидактичні і методичні матеріали. Ці ресурси дозволяють зробити навчально-виховний процес більш наочним і цікавим, а навчальний матеріал привабливим і доступним для учнів. У 2006-2007 і 2007-2008 н. р. до проектної роботи «Глобальні проблеми людства» були залучені 167 учнів Канівської ЗОШ №1 та Канівської ЗОШ №4. Результативність роботи в проекті наведено нижче за допомогою діаграми. Досить часто результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоби досягти його, Людмила Олександрівна вчить дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цього знання з різних галузей, прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Вирішення проблеми при цьому набуває характеру проектної діяльності. При цьому розвиваються пізнавальні інтереси учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити. Проект завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) протягом визначеного часу. Вирішення проблеми методом проектів передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних засобів навчання, а з іншого, необхідність інтегрування знань і умінь з різних сфер науки, техніки, культури тощо. Результати виконаних проектів є завжди відчутними: теоретична проблема має конкретнє її вирішення, практична - конкретний результат, готовий для впровадження. Порівнюючи рівень навчальних досягнень з теми й за рік пересвідчуємось щодо ефективності проектного навчаня у сенсі формування рівнів мисленевої діяльності учнів і сприяння переходу на більш високий рівень. Знання, уміння і навички, набуті під час роботи у проекті, є актуальними в подальшій самоосвіті та самореалізації учнів. Узагальненим результатом методу проектів стає усвідомлення та прийняття особистих життєвих перспектив, можливого місця і ролі в житті суспільства, визначеність своїх покликань, формування життєвого проекту.  За сім останніх років Людмила Олександрівна підготувала 9 призерів обласних олімпіад з географії та економіки.Уміння використовувати метод проектів - це показник високої кваліфікації, прогресивності, професійної діяльності учителя, спрямованості на творчий розвиток учнів. Особливого значення набуває роль учителя, його професіоналізм, уміння діагностувати, враховувати індивідуальні особливості учнів не тільки в академічних знаннях, але й у психологічному аспекті, уміння організувати спільну діяльність з учнями, готувати відповідні навчальні матеріали, плани, програми. Усе це потребує від учителя високої професіональної майстерності, такту, цілком певних особистісних і професійних якостей. Усатюк Олександра Ярославівна, вчитель географії Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№2 РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ |
Схожі:
| Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
Коробківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Розвиток творчих здібностей учнів засобами художнього слова на уроках української мови і літератури |
| Розвиток творчих здібностей школярів засобами англійської мови Зміст Вступ Розділ 1 Актуальність проблеми дослідження можна пояснити цілим рядом обставин. Так, основним напрямом модернізації загальноосвітньої і професійної... |
Розвиток креативного мислення учнів Бохенська Е. Ю. смт. Ратне Бохенська Е. Ю Розвиток креативного мислення учнів. – Практичні поради щодо розвитку творчих здібностей школярів на уроках англійської мови |
| Снігурівська районна державна адміністрація Відділ освіти Районний... Розвиток творчих здібностей учнів через впровадження інноваційних музичних технологій |
РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ Аналізуючи зміст та форми організації навчального процесу в школі, слід відзначити підвищені вимоги до знань учнів, вияву та розвитку... |
| Урок рідної мови та літератури Яким він має бути сьогодні? Робота з обдарованими дітьми. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках літератури |
Комп‘ютер на уроках англійської мови Використання комп‘ютерів в навчальній та позакласній діяльності сприяє підвищенню мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку... |
| ВСТУП Актуальність теми Актуальність теми дослідження визначається ще й тим, що процеси приватизації, реприватизації та купівлі-продажу об’єктів господарювання,... |
І. М. Кушнір ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ... Постановка проблеми. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі дозволяє реалізувати інформатизацію... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua