|
|
Скачати 0.83 Mb.
|
Великий російський письменник Герцен писав:“Остановитесь!Одумайтесь!Знаете ли вы, куда идете? Посмотрите – душа убывает” І справді у байдужого вчителя “убывает” не тільки його душа, а й черствіють душі його вихованців, тому кожен урок зарубіжної літератури вчителька намагається проводити, як зустріч, як спілкування з дітьми, а вже потім, як предмет. Урок повинен бути цікавим для учня, тому йде від нього до книги, а не навпаки. На її уроках діти розкривають душу. Що ж вона робить для цього? По-перше, учень – це співавтор уроку, особистість рівна вчителеві. Учні знають тему наступного уроку, до нього одержують домашнє завдання. Воно склада-ється з читання тексту, відповідей на запитання, повторення вивченого на цю ж тему в попередніх класах, збору матеріалу. Література – це своєрідний предмет і вчителька, як правило, на одному і тому ж уроці не проводить перевірку домашнього завдання по творчості одного письменника, а вивчення іншого. Засвоєння знань, опитування, закріплення йдуть одночасно. Традиційної перевірки домашнього завдання немає. Художній твір посідає головне місце на уроці Урок літератури – це єдине ціле, як пісня, як картина, яку не можна диви-тися по частинах. Це година естетичної насолоди, тому літературу вчителька читає у єдності з іншими видами мистецтва. Це один з небагатьох шкільних предметів естетичного циклу. Діти люблять на уроках літератури поетичні хвилинки. Це вірші поетів, творчість яких в даному класі не вивчається. Особливо багато творів російської літератури, які вона знає напам`ять. З початку навчального року проводить 2–3 уроки сама, а вже потім готують учні. Вони вчаться виразно читати вірші, вміти підбирати їх до душі, робити короткі повідомлення про автора. Практикує проведення оглядів літературних новинок. З метою залучення школярів до скарбниць літератури народів світу, враховуючи умови сільської школи, роботу над твором проводить за схемою сюжету. Це допомагає учням добре знати зміст твору, дає можливість правильно робити його аналіз, не просто "читати" художню літературу, а й сприймати її як мистецтво, переходити від безпосереднього враження до глибокого розуміння прочитаного. Вчителька вважає, що урок літератури не може бути стандартним, тому використовує активні форми проведення уроків: усний журнал, лекція, диспут, діалог, мандрівка, концерт, урок-ессе, урок-фантазія, урок-етюд, урок-панорама, урок-репортаж, урок-дослідження, естетичний салон та інші. Практикує різноманітні інтерактивні форми роботи: "Піймай помилку", "Мікрофон", "Ланцюжок", "Стоп-кадр", "Про що розмовляють дати?" "Обери позицію". "Інтерв’ю з головним героєм", "Гронування", "Коло думок", "Літературний диктант", "Літературне лото". Наприклад, на уроці-дослідженні учні виступають у ролі “істориків”, ”літературознавців”, і відповідно досліджують проблеми, підняті у творі. В про-цесі роботи складають схеми. Групповые формы работы на уроках зарубежной литературы и русского языка – залог еффективной организации творческой деятельности учителя и ученика Одна из главных задач современной школы – включение учащихся в процесс самообразования, самопознания. В реализации этих задач важный фактор – сотрудничество учителя и учащихся. Особенно ярко это проявляется при коллективных формах работы на уроках Крупник В.А.. Дети учатся культуре общения, умению обмениваться мнениями, высказывать свою точку зрения. Чаще всего учетельница использует кооперированно-групповые и дифференцированно-групповые формы работы. Работу по группам проводит не часто, чтобы учащиеся не потеряли интерес, а был всегда момент новизны. При кооперированно-групповой форме работы ученики делятся на группы для выполнения одной из частей общего задания. Такую организацию учебной деятельности использует при изучении объемного материала, например, романа Толстого “Война и мир”, Стендаля ”Красное и черное”, повести Бальзака ”Гобсек” и др. Для раскрытия художественных образов организовывает работу таким образом. Сначала ставит цель и задачи, указывает пути, по которым надо идти, характеризуя мастерство писателя в изображении героев, затем дает задание каждой группе. Ученики приступают к совместному анализу текста. Учительница наблюдает, как они работают, насколько свободно и верно ориентируются в материале, если требуется, приходит на помощь. После коллективной самостоятельной работы использует фронтальную форму обучения. Заслушиваются и обсуждаются сообщения разных учеников. В ходе обсуждения ученики дополняют своих товарищей, вступают в полемику, что способствует углублению анализа художественного произведения. При изучении романа Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание” учащимся предлагает задание - игру “Суд над Раскольниковым”. Одна группа готовится выступить в роли прокурора, другая - в роли суда присяжных или народных заседателей, третья - в роли адвоката. При создании групп представляет возможность самим ученикам решать, кто с кем будет работать. Важно, что, если кто-то в группе не знает достаточно глубоко текст, другие стараются поделиться своими знаниями, помогают по-нять и запомнить то, что данный ученик пропустил. Лидером при этом может быть любой, они меняются. Полный текст некоторых произведений не все ученики прочитали, однако групповая работа дает возможность участвовать в беседе и им. Консультанты (те, кто прочитал полный текст произведения) знакомят одноклассников с содержанием произведения, ставят перед ними проблемные вопросы. В 5 - 9 классах на уроках зарубежной литературы учительница использует дифферен-цированно-групповую форму обучения, то есть организацию работы групп учащихся с разными учебными возможностями. Условно разделяет учеников класса на три группы. Одну составляют ученики с высокими учебными воз-можностями, другую - со средними, третью- с низкими. Даёт им разные по трудности задания или оказывает помощь в разной мере. Учащихся объединяют единые виды заданий, соответствующие их учебным возможностям. На различных этапах урока картка-схема дифференцированно-груповой формы работы выглядит так:
І группа – картки с вопросами; ІІ группа – вопросы учебников; ІІІ группа – вопросы: что больше всего понравилось.
1\ Беседа по содержанию произведения. Вопросы: І группа – проблемный; ІІ группа – чувства, которые возникли; ІІІ группа – что понравилось, запомнилось. 2\ Чтение текста учениками и задания: І группа – по плану (на доске); ІІ группа – познакомиться с вопросами после текста; ІІІ группа – подумать, на какой вопрос хотел бы получить ответ.
(анализ художественного произведения): І группа – охарактеризовать образы; ІІ группа – отвечать на вопросы; ІІІ группа – пересказать текст. Организует работу и таким образом. Сначала излагает материал всем. Затем ученики первой группы работают с другими источниками, а с учащимися второй и третьей группы разбирает материал вторично, уточняя отдельные моменты, ещё раз аргументируя отдельные положения. На этом этапе ученики со средними и низкими возможностями, отвечая на вопросы учителя, обобщают и систематизируют материал. Ученики с высокими учебными возможностями, отличающиеся познавательной самостоятельностью, расширяют и углубляют знания. Для них воспроизводящая деятельность вместе со всеми малоэффективна. Работа над дополнительными источниками обогащает их знания, способствует формированию умений и навыков. На уроках русского языка учительницы такая форма работы тоже эффективна. Приведем пример. 6 класс, урок на тему “Развитие умений правильно использовать в речи глаголы прошедшего времени”. Базируясь на знаниях по украинскому языку, вместе со всем классом выводят понятие о глаголе, его временах. Анализируя предложения, ученики выделяют глаголы, находят их отличительные признаки. Убедившись, что ученики І группы поняли материал, учительница даёт им задание придумать различные глаголы, предложения с глаголами в прошедшем времени. С остальными учащимися в ходе фронтальной беседы еще раз выводит правило о глаголах, их временах, спрашивает их, добиваясь понятия материала каждым. Такое сочетание форм обучения вызывается тем, что в начале разбора нового материала инициатива принадлежит ученикам І группы. Ученики со средним и низкими учебными возможностями, не всегда поспевая за ходом коллективного рассуждения, не успевают, а спросить стесняются. Вторичный разбор материала с ними позволяет каждому выяснить все непонятное, ответить на поставленный вопрос, попытаться сформулировать вывод. Особенно способствует организации такой работы ”Рабочая тетрадь” с заданиями для детей с различными учебными возможностями. В тетради есть интересные задания для детей разных групп с обозначениями “c”, ”н”, ”в”. Интересна для учеников “тетрадь для товарища”: ученики І группы дома готовят задания на следующий урок, над которым будет работать класс, отдель-ные группы детей. На уроках русского языка часто организовывает работу парами. Например, взаимопроверка. При проверке домашнего задания применяет индивидуализированно-групповую форму обучения. Детям І группы даёт познавательное задание творческого характера, а у остальных проверяет, как они усвоили учебный материал, выполнили домашнее задание. На уроках русского языка использует коллективный зачёт. Это своеобразный отчет ученика о своих учебных достижениях по теме перед коллективом своих одноклассников. Этот метод проверки учебных достижений учеников очень эффективный: в короткое время учительница успевает опросить всех учеников, они не чувствуют страха, потому что отвечают перед одноклассниками. Ученикам нравится такой метод проверки учебных достижений. Они с радостью исполняют роль консультанта – учителя. Члены звеньев с удовольствием отвечают на поставленные одноклассниками вопросы. Такую форму работы использует при тематическом оценивании. В начале урока всех учеников разделяет на три группы, вместе с ними выбирает консультанта, которому вручается зачетная ведомость и картка с вопросами по даной теме. Ученик отвечает перед другими в группе, его учебные достижения по каждому вопросу оценивает консультант и вся группа в целом. Ученик, который дал ответ на устные вопросы, выбирает для себя, в соответствии со своими возможностями, карточку с заданиями, которые необходимо выполнить письменно в тетрадях. Задания трёх уровней. Когда опрос окончен, письменные задания сделаны, консультанты сдают зачетную ведомость учителю и выбирают карточки, которые лежат на столе лицевой стороной вниз. На карточках слова: “Все” – будут отвечать все ученики группы (иногда проверяю учебные достижения по всем вопросам каждого ученика, иногда на какой – нибудь вопрос, но все ученики). ”Представитель” – один ученик, которого определяет группа, отвечает на вопросы перед класом. ”Доверие” – учитель доверяет консультанту. “Выбор” – ученика, который будет отвечать, выбирает учитель. Консультант должен оценить учеников: потому что, если чей-то ответ не соответствует баллам в зачётной ведомости, то группа отвечает полностью на все вопросы. Как правило, такого не бывает. ОБРАЗЕЦ ЗАЧЁТНОЙ ВЕДОМОСТИ Зачётная ведомость об учебных достижениях учеников по теме “…….”
Додаток 9 Положення про інформаційно-методичний центр Городнявського освітнього округу 1. Інформаційно-методичний центр Городнявського освітнього округу є організуючим ядром методичної роботи з педагогічними працівниками шкіл округу. Діяльність центру визначається змістом міжшкільної методичної роботи, методичних об'єднань. 2. Схема роботи центру така: Інформаційно-методичний центр - міжшкільні об'єднання - вчитель - учень. 3. Основними завданнями методичного центру є: а) координація методичної роботи шкіл округу , працівники яких входять до його складу; б) надання навчально-методичних консультацій педагогічним працівникам; в) підвищення рівня компетентності вчителів певного фаху, вдосконалення форм і методів занять з учнями; г) організація системи заходів, спрямованих на розвиток активності, творчого потенціал) педагогів, впровадження досягнень кращого педагогічного досвіду: д) вивчення і впровадження в практику) роботи інноваційних освітніх технологій. 4. Інформаційно-методичний центр проводить таку роботу: а) сприяє впровадженню в практик) роботи вчителів передового педагогічного досвід), досягнень сучасної науки та інноваційних освітніх технологій: б) створює умови для самостійної, індивідуальної роботи педпрацівників; в) сприяє участі педагогів у науково-методичній та експериментальній роботі; г) забезпечує педпрацівників необхідною інформацією; д) організовує консультації з питань психології, педагогіки, фахової підготовки, методики викладання предметів; є) сприяє творчому росту молодих вчителів; є) проводить представницькі педагогічні заходи: педагогічні читання, декади педагогічної майстерності, творчі звіти, портрети, конференції, науково-практичні семінари, тощо; ж) організовує роботу міжшкільних учнівських об'єднань. 5. Інформаційно-методичний має відповідну структуру. Голова ради округу керує роботою методичної колегії, до складу якої входять директори шкіл та їх заступники, творчо працюючі вчителі. Методична колегія організовує науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу, керує пошуком оптимальних шляхів удосконалення методичної роботи, координує роботу творчо-пошукових об'єднань по вивченню і впровадженню інноваційних технологій, керує роботою міжшкільних учнівських об'єднань. Методична колегія розробляє стратегію розвитку методичного центру, підвищення рівня професійної майстерності вчителів. Заступник голови ради округу організовує зв'язок інформаційно-методичного центру з районною методичною та психологічними службами. Використана література
манова, Київ, 1999 6. Скульський Р.П. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної творчості. –К.: Вища школа, 1992 7. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика / за редакцією Л.Я. Момот. –К.: Радянська школа, 1990 |
|||||||||||||||||
|
МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО... Алізовано проблеми та перспективи створення освітніх округів в Україні. Подано структурно-функціональну модель освітнього округу,... |
Особистісне зростання вчителя – золотий ключик успіху освітнього округу Методична робота в Городнявському освітньому окрузі спрямована не тільки на підвищення професійної майстерності кожного вчителя,... |
|
РОЛЬ МАГІСТРАТУРИ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З’ясовано причини незатребуваності серед вчителів магістерської освіти як другої та як підвищення кваліфікації. Зроблено висновок... |
НАКА З Про фінансування витрат на проведення Всеукраїнського конкурсу “Учитель року” в області” та з метою виявлення і підтримки творчої... |
|
РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ... ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗАПОРУКА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ |
НАКА З Хмельницької обласної державної адміністрації від 1 лютого 1996 року №249-р “Про фінансування витрат на проведення Всеукраїнського... |
|
ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЗАКРІЙНИКІВ Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою... |
«Модернізація професійно-педагогічної освіти в Україні в умовах інтеграції... Них культурних факторів та національної самосвідомості, у зв’язку з чим підвищуються вимоги до професійної компетентності фахівців,... |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №777 ПОЛОЖЕННЯ Це Положення визначає правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу (далі – округ) |
План конспект відкритого уроку з української мови у 3 класі (розвиток... Обладнання : медіапроектор, мультимедіапрезентації, словники, листочки для визначення настрою, оповідання В. О. Сухомлинського «Чому... |