МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО ОКРУГУ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ


Скачати 142.52 Kb.
НазваМОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО ОКРУГУ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ
Дата08.02.2014
Розмір142.52 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Право > Документи


Григор’єва О.В., кандидат біологічних наук, доцент, ІППОЧО, м. Чернівці

МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО ОКРУГУ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

У статті проаналізовано проблеми та перспективи створення освітніх округів в Україні. Подано структурно-функціональну модель освітнього округу, суб’єктами якого є навчальні заклади сільської місцевості. Визначено основні напрямки діяльності управлінських структур освітнього округу на першому етапі його формування.

Ключові слова: освітній округ, структурно-функціональна модель, готовність до інноваційної діяльності, проектно-цільове управління.
Сьогодні розвиток особистості є показником прогресивності суспільства, країни. Науково-технічний прогрес зумовлює перехід до інноваційних технологій в управлінні, навчанні й вихованні, що у свою чергу ставить завдання – максимально наблизити навчання дитини до конкретних її здібностей. Одним з кроків на цьому шляху є профільне навчання у старшій школі.

На жаль, створення профільних класів у малих містах і сільський місцевості, на відміну від міських шкіл, пов'язане зі значними труднощами, а в ряді випадків неможливе через малу кількість учнів і відсутність педагогів високої кваліфікації. Наприклад, із 36 навчальних закладів Хотинського району Чернівецької області 22 заклади є малочисельними та малокомплектними, що значно ускладнює фінансування навіть першочергових видатків [1].

Поряд з проблемою фінансування існує ряд сутнісних проблем якісної організації навчально-виховного процесу в сільській школі:

  1. низький рівень психолого-педагогічної діагностики та моніторингу розвитку сільських учнів;

  2. відсутність можливості вибору типу навчального закладу, профілю навчання, факультативів, курсів за вибором, гуртків, секцій тощо;

  3. низький фаховий рівень вчителя, який часто викладає декілька різних предметів;

  4. недостатній рівень соціалізації сільської дитини;

  5. обмежений доступ учасників навчально-виховного процесу до сучасних технологій навчання.

Конкретні форми організації, змістовні й організаційні аспекти профільного навчання все ще викликають немало питань і сумнівів. У зв'язку з цим украй важливим є всебічний аналіз наявного вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання і функціонування шкільних об'єднань.

На сьогодні найбільш поширеними моделями організації профільного навчання є: однопрофільні та багатопрофільні загальноосвітні навчальні заклади; ліцеї, школи, які функціонують на базі вищих і професійно-технічних навчальних закладів; на базі позашкільних освітніх закладів і міжшкільних навчально-виробничих комбінатів; опорних шкіл тощо [2, 3, 4].

Функцію добровільного об'єднання загальноосвітніх навчальних закладів різних форм власності з дошкільними, позашкільними й іншими навчальними закладами й установами виконує освітній округ.

Освітній округ – це добровільне об'єднання у межах адміністративно-територіальних одиниць навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що спрямовують свою діяльність на створення умов для здобуття громадянами загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглиблене вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особистості, а також закладів культури, фізичної культури і спорту, підприємств і громадських організацій [5].

Відповідно до ідеї освітні округи повинні вирішити більшість проблем сільської освіти в Україні. Проте, впровадження задекларованих принципів організації та функціонування освітніх округів в життя викликає багато проблем та труднощів. Відповіді на питання, які постають в ході практичної діяльності, мають бути отримані шляхом експериментування.

Позитивний досвід створення освітніх округів свідчить про унікальність кожного об’єднання. Отримати ефективно діючий освітній округ можна лише за умови індивідуального підходу до формування умов його створення [6]. Найкращий спосіб досягнення цієї мети – застосування наукової методології. Організація експериментального майданчика на базі певного освітнього округу дозволить визначити основні підходи до формування організаційно-педагогічних умов його створення та отримати модель, яка може бути застосована при організації інших округів. Перевагою прикладного наукового дослідження є його плановість, контрольованість, творчій підхід до виконання поставлених задач, теоретична обґрунтованість та наукомісткість. Реалізувати наукові методологічні підходи до організації ефективної діяльності освітнього округу в реальних умовах сільського навчального закладу дозволить апробація експериментальної моделі добровільного об’єднання навчальних закладів на базі Хотинського освітнього округу Хотинського району Чернівецької області.

Мета роботи – обґрунтувати можливості структурно-функціональної моделі освітнього округу та проектно-цільового управління педагогічним процесами для організації ефективної діяльності об’єднання навчальних закладів сільської місцевості.

Об'єкт дослідження: освітній округ.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови створення освітнього округу в умовах сільської місцевості.

Для вирішення завдань експерименту використовуються загальнонаукові методи: теоретичний і порівняльний аналізи нормативно-правових актів, документів і матеріалів з питань реформування системи освіти, аналіз філософської, педагогічної, методичної, правової, соціологічної, психологічної літератури (монографії, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, навчальні програми, посібники тощо), узагальнення отриманої інформації, системний аналіз; теоретичне моделювання; діагностичні (анкетування, опитування, бесіди, соціометричні, прогностичні, обсерваційні тести).

Основний метод дослідження – комплексний експеримент з впровадження проектно-цільової методології управління педагогічними процесами [7].

Теоретико-методологічною основою дослідно-експериментальної роботи є Положення Конституції України; Законів України “Про освіту”, "Про дошкільну освіту", “Про загальну середню освіту”; "Про позашкільну освіту"; "Про професійно-технічну освіту"; "Про вищу освіту"; Національна доктрина розвитку освіти; Національна програма виховання дітей та учнівської молоді; Положення про загальноосвітній навчальний заклад; Положення про поза шкільний навчальний заклад; Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності; Положення про освітній округ; Концепція профільного навчання в старшій школі; теоретичні праці педагогів, формування гармонійної, духовно, інтелектуально і фізично розвиненої особистості.

База експерименту – Хотинський освітній округ Хотинського району Чернівецької області.

Проведення експерименту заплановано в період з грудня 2011 р. по грудень 2017 р. Першим підготовчим етапом дослідження передбачено виконання наступних завдань:

- визначення та наукове обґрунтування теми, мети та завдань дослідно-експериментальної роботи;

- вивчення та аналіз науково-методичної літератури та педагогічного досвіду за темою дослідження;

- аналіз нормативно-правового забезпечення, що регулює роботу освітнього округу;

- налагодження спільної діяльності суб'єктів освітнього округу з вищими навчальними закладами, закладами профтехосвіти, установами, які здійснюватимуть супровід дослідно-експериментальної роботи;

- діагностика готовності педагогів до експериментальної педагогічної діяльності в умовах освітнього округу;

- розробка нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи;

- формування творчих груп з проблеми дослідження для проведення експериментальної роботи;

- проведення установчого семінару-практикуму з питань наукового дослідження;

- визначення структурних елементів інноваційної моделі експериментального освітнього округу;

- створення системи проектно-цільового управління експериментальним освітнім округом;

- організація роботи творчих груп над розробкою проектів впровадження інновацій відповідно до структурних елементів моделі експериментального освітнього округу;

- підведення підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи.

Застосування проектно-цільового менеджменту об’єднання освітніх закладів передбачає створення моделі функціонування освітнього округу. В науковій літературі подано результати моделювання освітніх округів, більшість з яких являють собою структурні схеми, що відображають зв’язки органів управління освітнім округом та його суб’єктів. Такого роду моделі є малокорисними при організації діяльності освітнього округу, спрямованої на досягнення мети його функціонування – здійснення якісної профільної освіти. У зв’язку з цим авторами дослідження запропоновано структурно-функціональну модель, яка може бути покладена в основу ефективного менеджменту педагогічних інновацій в межах освітнього округу (таблиця).

Таблиця. Структурно-функціональна модель освітнього округу

Профільне навчання

Педагогічні умови

Система психологічного супроводу (профорієнтація, особистісне зростання, робота з батьками, співпраця з вчителями)

Підвищення кваліфікації педпрацівників

Здоров’я зберігаючи технології

Узгоджена виховна робота загальноосвітніх та позашкільних закладів округу

Наступність дошкільної, початкової, середньої та старшої шкільних ланок освіти при роботі з обдарованими дітьми

Робота з батьками (інформування, переконання, демонстрація переваг, залучення до діяльності в громадських батьківських організаціях)

Здійснення змістовної до профільної підготовки

Готовність педагогічних працівників до інноваційної діяльності в умовах округу

Організаційні умови

Транспортування учнів, вчителів (навчання та позакласна робота); педагогічний супровід транспортування

Розподіл профільних напрямків серед ЗНЗ І-ІІ ступенів

Матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу, особливо профільного навчання та до профільної підготовки

Запровадження ставок психолога у всіх суб’єктах округу


Спільний навчальний план округу

Узгоджена система оцінювання в профільних класах

Плани роботи керівних органів округу

Моніторинг діяльності округу

Співпраця з ВНЗ, ПТНЗ, науково-дослідними установми, БМАН

Матеріально-технічні, фінансові

Організація навчально-виховного процесу округу

Управлінські умови







Конференція округу

Педагогічна рада округу

Рада округу

координатор


Структурно-функціональна модель освітнього округу демонструє ряд організаційних та педагогічних умов, дотримання яких дозволить досягнути мети функціонування освітнього округу – якісної профільної освіти в умовах сучасної української школи.

Розгортання функціональних взаємозв’язків організаційно-педагогічних умов здійснюється, відповідно представленої моделі, знизу вверх.

В основі діючої структури знаходиться ряд органів управління освітнім округом. Ефективний менеджмент є необхідною умовою для якісного функціонування всієї структури.

Зазначені органи управління здійснюють ряд організаційних функцій, кожна з яких робить свій внесок у досягнення кінцевої мети. Ключовими для діяльності освітнього округу (далі – округу) є транспортування учнів та розподіл профілів між закладами І-ІІІ ступенів з побудовою спільного навчального плану.

Забезпечення організаційних умов діяльності округу надасть принципову можливість існування об’єднання навчальних закладів, а також створити належні педагогічні умови інноваційної діяльності педагогічних колективів шкільного об’єднання.

Виконання організаційних умов може забезпечити мережеву співпрацю освітніх закладів, ефективне використання матеріально-технічної та методичної баз викладання профільних предметів, проте мало вплине на якість кінцевого продукту – профільної освіти. Тільки інноваційна педагогічна діяльність кожного вчителя, вихователя та керівника дозволить вирішити поставлені завдання.

Базовою педагогічною умовою автори моделі вважають готовність педагогічних працівників закладів округу до інноваційної діяльності.

Отже, розгортання умов функціонування округу від якісної управлінської структури через ефективну організацію матеріально-технічного та управлінського забезпечення навчально-виховного процесу з подальшим формуванням та розвитком педагогічних умов дасть можливість отримати якісну профільну освіту в умовах сучасної сільської школи.

Оцінка актуального стану Хотинського освітнього округу відповідно до представленої моделі показала наявність проблем в управлінні об’єднанням навчальними закладами. Наявність нормативного забезпечення діяльності освітнього округу державного рівня, розроблених локальних нормативних актів (Положень про Раду округу, педагогічну раду округу, про мобільний психологічний пункт) не дало потрібного результату. З точки зору управління освітньою системою важливо було організувати співпрацю фахівців усіх суб’єктів освітнього округу для досягнення спільної мети.

Способом організації спільної діяльності стала розробка Програми діяльності освітнього округу на експериментальний період із врахуванням необхідності створення усіх необхідних умов для його успішного функціонування.

Програма повинна стати дієвим інструментом взаємодії усіх суб’єктів, структур та ланок об’єднаних в округ педагогічних колективів.

Найдієвішим методом запровадження інновацій в діяльність людини, у тому числі й педагогічну, є метод проектно-цільового управління [8]. Для його застосування на базі Хотинського освітнього округу було проведено навчальний семінар з відповідальними працівниками усіх навчальних закладів.

Відповідно основних напрямків діяльності педагогічною радою округу було створено п’ять творчих груп: з питань управління, організації навчально-методичної роботи, психологічного забезпечення, виховної роботи і наступності у роботі дошкільної та початкової шкільної ланок. До складу творчих груп увійшли працівники всіх суб’єктів округу, відповідальні за певний напрямок діяльності. До творчої групи з питань виховної роботи було включено представників усіх позашкільних навчальних закладів округу.

Метою роботи кожної групи стало напрацювання проектів мережевої роботи навчальних закладів за певним напрямком.

Напрацьовані проекти організовано в «Програму діяльності Хотинського освітнього округу на період з 2012-2016 рр». Програма містить 10 тематичних розділів: 1-2. Розробка системи управління округом (нормативне та кадрове забезпечення); 3-6. Забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання (робота з кадрами, організація навчання, матеріально-технічне, методичне забезпечення); 7. Організація виховної роботи; 8. Організація роботи дошкільної та початкової шкільної ланок освіти; 9. Психологічний супровід діяльності округу; 10. Моніторинг діяльності освітнього системи округу.

Концептуальна частина Програми описує актуальність, мету, завдання, очікувані результати та умови її виконання. Перевагами даного документа є чітко сформульовані очікувані результати та методологія виконання, зазначені відповідальні особи.

На основі «Програми діяльності суб’єктів Хотинського освітнього округу на 2012-2016 роки» складаються Програми та плани роботи навчальних закладів та окремих їх підрозділів.

Результати виконання кожного завдання виносяться у чітко визначений термін на засідання педагогічної ради, Ради округу або конференції.

Створення Програми діяльності округу дозволить вирішити поставлені завдання зі створення належних організаційно-педагогічних умов, включно з розв’язанням основних проблем, визначених творчими групами:

  1. Відсутність координатора округу. Ця посада не передбачена Положенням про освітній округ і повинна бути введена на рівні відділу освіти. Особа, яка її обійматиме може бути запропонована Раді округу як заступник голови Ради. Посадові обов’язки заступника Ради округу включатимуть забезпечення виконання всіх технічних процесів управління округом: розробку планів діяльності Ради, конференції, педагогічної ради, аналіз виконання програми діяльності округу, створення спільного навчального плану, розробка графіків транспортування учнів та їх виконання, моніторинг діяльності тощо.

  2. Відсутність безперебійного транспортування. У цьому питанні є три проблеми: а) відсутність фінансування паливно-мастильних матеріалів та технічного супроводу; б) відсутність педагогічних працівників, які б здійснювали супровід дітей при перевезенні; в) відсутність законної можливості для перевезення дітей у поза навчальний час для позакласної навчально-виховної роботи. Найзагрозливішим для всього існування округу є перше проблемне питання, яке за всіх інших позитивних умов унеможливлює досягнення мети створення округу.

  3. Низька готовність педагогічних працівників округу до інноваційної діяльності. Ця проблема найяскравіше проявила себе у вигляді психологічного опору нововведенням під час роботи творчих груп. Можна було відмітити низьку інформованість щодо мети та завдань освітніх округів, страх дестабілізації наявної ситуації, страх втратити напрацьовані переваги у власному закладі, відсутність стимулу (можливість покращення матеріально-технічної бази навчально-виховного процесу, нерозуміння переваг округу для власного закладу, відчуття загрози знищення навчального закладу, відсутність віри у стабільність нововведення, бажання так співпрацювати, щоб легко повернутись у попередній стан), небажання збільшувати кількість паперової роботи, низька самооцінка власної педагогічної підготовки.

Спостереження за змінами ставлення учасників творчих груп до діяльності зі створення округу в процесі підготовки проектів та програми розвитку дозволило припустити позитивний ефект такої роботи.

Отже, аналіз нормативно-правового забезпечення функціонування освітнього округу, українського та зарубіжного досвіду, регіональних проблем освіти дозволив розробити структурно-функціональну модель освітнього округу на базі навчальних закладів сільської місцевості.

Застосування проектно-цільового управління педагогічними процесами забезпечило створення унікальної «Програми діяльності суб’єктів Хотинського освітнього округу на 2012-2016 роки», у якій передбачено створення таких педагогічно-організаційних умов функціонування об’єднання навчальних закладів, які дозволять вирішити регіональні проблеми та врахувати позитивний досвід.

Література

1. Збірник матеріалів до наради з начальниками управлінь освіти Чернівецької міської ради, Кельменецької державної адміністрації, відділів освіти Новодністровської міської ради, районних державних адміністрацій, завідуючих рай(міськ)методичних кабінетів, голів районних (міських) комітетів профспілки працівників освіти і науки з проблеми: «Організація та розвиток освітніх округів» / Укладачі Плаксивий О.В., Микитюк М.В., Пислар О.В. – Хотин, 2011. – 120с.

2. Бурцева И. Внедрение профильного образования: опыт и проблемы / И. Бурцева // Народное образование. – 2006. – № 2. – С.129.

3. Данюшенков В.С. Інтеграційно-диференційований підхід в організації профільного навчання в сільській школі / В.С. Данюшенков // Профільна школа. – 2005. – № 2. – С.15.

4. Каспржак А. Моделі профільного навчання і складання індивідуальних планов / А. Каспржак // Директор школи. – 2006. – № 5. – С. 37-45.

5. Постанова Кабінету міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 777 „Про затвердження Положення про освітній округ”.

6. Проскунін В.М. Організаційно-педагогічні особливості практичної реалізації проективної моделі організації освітнього округу регіонального типу в освітньому просторі як інноваційної відкритої педагогічної системи / В.М. Проскунін // Наукова скарбниця освіти Донеччини. – 2011. – № 1 (8). – С. 66-69.

7. Дарманський М. М. Соціально-педагогічні умови управління освітою в регіоні [Текст] / М. М. Дарманський. – Хмельницький : Поділля, 1997. – 384 с.

8. Докучаєва В. В. Проектування інноваційних педагогічних технологій у сучасному освітньому просторі [Текст] : монографія / В. В. Докучаєва. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 304 с.


Схожі:

Управління підвищенням професійної компетентності вчителів освітнього округу
Упорядник: Крупник Валентина Олександрівна, директор Городнявського навчально-виховного комплексу «Середня загальноосвітня школа...
Засідання творчої групи директорів сільських малокомплектних шкіл...
Керівник творчої групи – Гладка Ніна Миколаївна, завідувач лабораторії розвитку освіти та педагогічних інновацій Черкаського обласного...
Особистісне зростання вчителя – золотий ключик успіху освітнього округу
Методична робота в Городнявському освітньому окрузі спрямована не тільки на підвищення професійної майстерності кожного вчителя,...
ДИСКУРСИВНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ
У даній статті автором порушується проблема створення під час навчально-виховного процесу психолого-педагогічних умов для самореалізації...
Найбільш типовою народної одягом Аргентини вважається костюм GAUCHO...
Аргентини вважається костюм GAUCHO (ГАУЧО). Гаучо це мешканець сільської місцевості(селянин), що проживає на рівнинах Аргентини (а...
СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Т педагогічних наук, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій. Шевченко Людмила Станіславівна – кандидат педагогічних...
Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні
З метою створення умов для дальшого розвитку освіти, поліпшення соціального захисту педагогічних і науково-педагогічних
ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ “Географія ”
План місцевості. Поняття про план місцевості. Горизонт. Сторони горизонту. Способи орієнтування на місцевості. Призначення та побудова...
Розвиток креативного мислення учнів на уроках математики і фізики
Методична проблема. Створення умов для самопроектування вчителя-дослідника та учня-експериментатора в умовах глобалізації освітніх...
Модель і структура роботи над науково-методичною проблемою
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка