1. Загальні положення

Скачати 187.62 Kb.

Назва	1. Загальні положення
Дата	08.07.2013
Розмір	187.62 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

Додаток

до рішення міської ради

від
ПОЛОЖЕННЯ

про інформаційні ресурси міста Кременчука
Положення про інформаційні ресурси міста Кременчука розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації».

Нормативною базою створення, функціонування та розвитку міської інформаційно-комунікаційної інфраструктури є чинні в Україні нормативні документи і стандарти, а також регламентні документи, затверджені рішеннями міської ради та її виконавчого комітету у сферах інформаційно-комунікаційних технологій та технічного захисту інформації.

1.Загальні положення

1.1.Це Положення визначає організаційно-правову структуру інформаційних ресурсів міста Кременчука, міської інформаційно-комунікаційної інфраструктури, загальні засади створення та функціонування реєстрів, порядок доступу до інформаційних ресурсів міста Кременчука, а також регулює відносини, що виникають між виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, в подальшому виконавчим комітетом, та іншими учасниками інформаційно-комунікаційної інфраструктури, у зв'язку з використанням міської інформаційно-комунікаційної платформи.

1.2.У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

автоматизоване робоче місце (АРМ) – персоналізований комплект систем управління даними для користувача (СУДК) та операторська система управління даними (ОСУД)

банк даних – масив для зберігання розподілених баз даних;

володілець реєстру - особа, якій, за згодою виконавчого комітету, надано право на створення реєстру і яка встановлює склад даних, що міститься в реєстрі, та процедури їх обробки;

вихідна інформація – продукт обробки даних;

вхідна інформація – упорядкований набір даних для занесення до інформаційної системи;

геоінформаційна технологія – різновид інформатики, пов'язаний з територією, яка оперує описами об'єктів і процесів у просторі.

дані – цифра, буква, символ та логічно неподільна маса цифр і букв, а також точка, лінія, полігон для УГІС;

документ (документована інформація) – зафіксована на матеріальному носії інформація з вказівкою джерела її походження та забезпечена певними реквізитами;

електронний документ – упорядкований набір даних, які сформовані в один або декілька взаємопов’язаних файлів, в міській інформаційній системі електронний документ набирає чинності після засвідчення його за допомогою разового паролю;

інформаційно-комунікаційна інфраструктура – сукупність територіально розподілених інформаційних та інформаційно-телекомунікаціних систем, телекомунікаційних мереж, мереж поштового зв'язку, а також організаційних структур, правових і нормативних механізмів, що забезпечують управління інфраструктурою, її ефективне функціонування та надання інформаційних і комунікаційних послуг користувачам;

інформаційні ресурси – документи і масиви документів, у тому числі електронних документів, в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах;

інформаційна система – організаційно-технічна система, в якій з використанням апаратних і програмних засобів виконується занесення, зберігання та обробка даних з метою створення інформації для забезпечення інформаційних потреб користувачів;

інформаційна послуга інформаційно-комунікаційної інфраструктури – це результат діяльності суб’єкта та/або автоматизованої системи цієї інфраструктури, який полягає у створенні, зберіганні та наданні користувачу інформаційного продукту;

інформаційний продукт – це матеріалізований результат інформаційної діяльності (у тому числі адміністративна послуга, довідкова інформація тощо), призначений для задоволення інформаційних потреб користувачів: громадян, підприємств, установ та організацій;

міська інформаційна система – інформаційна система, яка створена на основі комунальної власності міста Кременчука;

комплексна система захисту інформації – взаємопов'язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації в інформаційно-комунікаційній інфраструктурі та її компонентах;

користувач – ідентифікований суб’єкт інформаційної інфраструктури, який отримує інформацію;

клієнт – користувач або оператор, підключений до Міської інформаційно-комунікаційної платформи;

метадані – структуровані дані, що являють собою характеристики описових сутностей для цілей їх ідентифікації, пошуку, оцінки, управління ними;

мобільний клієнт – суб’єкт інформаційної інфраструктури, який працює на Міській інформаційно-комунікаційній платформі з використанням мобільних пристроїв і підключений до «перехрестя інформаційних потоків» через адаптаційний сервер з використанням телекомунікаційної мережі;

обліковий запис – місце зберігання інформації у вигляді послідовного набору чітко регламентованих за формою та обсягом даних;

оператор – ідентифікований та авторизований суб’єкт інформаційної інфраструктури, який обробляє дані для створення інформації;

перехрестя інформаційних потоків – це децентралізована система, в якій визначені єдині інтерфейси і протоколи взаємодії та обміну даними, в якій відбувається захищений взаємообмін даними без порушення конфіденційності розподілених баз в реєстрах;

реєстр – упорядкована інформаційна система про просторове, правове, природне, господарське, економічне юридично визначене положення (стан) об'єктів або суб’єктів, що підлягають обліку в системі відповідного управлінського рівня;

розподілені бази даних – сукупність логічно взаємозалежних баз даних, розподілених в комп'ютерній мережі;

тонкий клієнт – пристрій занесення і відображення інформації (комп'ютер без жорсткого диска), все обчислюване навантаження якого відбувається на сервері;

УГІС (управлінська геоінформаційна система) – системи управління базами даних (СУБД) на основі геоінформаційної технології, які забезпечують прийняття управлінських рішень;

шина даних – інформаційний багаторівневий канал маршрутизації доступу;

RAID 1 – масив з парних дисків, які є повними копіями один одного;

RAID 10 – дзеркальний масив, дані в якому записуються послідовно на декілька дисків, сегментами якого замість окремих дисків є масиви RAID 1, масив цього рівня містить кількість дисків більше 4 та кратне 2.

Крім наведених, в цій концепції вживаються терміни, визначені в нормативно-правових актах, чинних в Україні.

1.3.Інформаційні ресурси міста Кременчука розміщуються в міській інформаційно-комунікаційній інфраструктурі, яка складається з інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах. Інформаційні системи об’єднані в міську інформаційну систему. Інформаційно-телекомунікаційні системи складаються з міської інформаційно-комунікаційної системи, інформаційно-комунікаційних систем третіх осіб та телекомунікаційних мереж третіх осіб. Інформаційно-комунікаційні системи функціонують на Міській інформаційно-комунікаційній платформі.

1.4.Засновником та власником інформаційних ресурсів Кременчуцької міської ради, її виконавчого комітету та підприємств, створених на основі комунальної власності, є територіальна громада в особі Кременчуцької міської ради. Інформаційні ресурси третіх осіб розміщуються в міській інформаційно-комунікаційній інфраструктурі на договірних засадах та за умови виконання вимог цього Положення. Майнові та немайнові активи Міської інформаційно-комунікаційної платформи перебувають в комунальній власності міста та закріплені за підприємствами, установами та організаціями, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Кременчука. Інформація, що створюється з використанням Міської інформаційно-комунікаційної платформи шляхом обробки будь-яких даних, є комунальною власністю міста Кременчука. Створення (побудова) Міської інформаційно-комунікаційної платформи здійснюється за рахунок місцевого бюджету, коштів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності, та інших джерел, які не заборонені законодавством України.

2.Призначення та мета створення

інформаційних ресурсів міста Кременчука

2.1.Інформаційні ресурси створюються за призначенням для:

формування єдиного інформаційного простору для Кременчуцької міської ради, її виконавчого комітету, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності;

залучення на договірній основі та на засадах, визначених цим Положенням, до міської інформаційно-комунікаційній інфраструктури підприємств, установ та організацій, що не перебувають у комунальній власності

забезпечення суб’єктів міської інформаційно-комунікаційній інфраструктури достовірною інформацією, створеною сучасними високоякісними інформаційними і комунікаційними системами, у тому числі з реалізацією технології «хмарних обчислень»;

забезпечення інтеграцію міської інформаційно-комунікаційної інфраструктури до загальнодержавної інформаційної інфраструктури.

2.2.Метою створення інформаційних ресурсів є побудова єдиного інформаційного простору міста Кременчука на основі Міської інформаційно-комунікаційної платформи.

3.Характеристика міської інформаційної системи

3.1.Організаційна структура міської інформаційної системи.

Основа організаційної структури міської інформаційної системи – реєстри, які є упорядкованими інформаційними системами, що складаються зі спеціалізованих розподілених баз даних. За статусом реєстри поділяються на основні, оперативні та гостьові.

В міській інформаційній системі реєстр створено за технологією розподілених баз даних з масивами метаданих у вигляді упорядкованих облікових записів. Обліковий запис в реєстрі складається з полів (кластерів), у яких розміщуються пов’язані між собою визначені за формою, змістом та обсягом дані. Ці дані являють собою вхідну інформацію або заздалегідь визначену її частину, оброблену шляхом розподілення її на цифри, букви, символи та логічно неподільну масу цифр і букв, які є даними для занесення до полів облікових записів. Кількість полів і довжина облікового запису не обмежена. Заповнення облікового запису починається з полів для геоінформаційних даних. Потім поля для пов’язаних з ними текстових (семантичних) даних. Далі поля для даних фотокопій, математично-розрахункових та аналітичних даних. Додатково в обліковому записі існують поля з даними, що містять різні статистичні дані характеристик функціонування системи і дій користувачів та операторів в інформаційній системі. Параметри облікового запису та поля з категоріями даних, які формують обліковий запис, визначаються технічним завданням на створення системи управління базами даних реєстру.

Основний реєстр (еталон для синхронізації баз даних) це масив метаданих з обліковими записами, в яких заповнені всі поля.

Оперативний реєстр це масив метаданих з частково заповненими обліковими записами.

Гостьовий реєстр це система управління даними, яка відкриває попередньо визначені і затверджені за процедурою поля з даними в обліковому записі для:

обов’язкового надання базових даних при створенні інформації з облікових записів, будь-яких без винятку реєстрів;

створення інформації попередньо визначеним користувачам.

Процедура створення гостьових реєстрів регулюється відповідно до регламенту, затвердженого виконавчим комітетом.

3.2.Вид основного реєстру та його параметри затверджуються рішенням виконавчого комітету, а визначається володільцем реєстру, який є структурним підрозділом виконавчого комітету, підприємством або організацією, заснованою на комунальній власності. Основні реєстри, володільцями яких є треті особи, створюються і функціонують в інформаційній системі на договірних умовах з виконавчим комітетом. Володілець реєстру несе відповідальність за логіку структури та параметри реєстру, а також його наповнюваність.

Володілець реєстру створює оперативний реєстр, який служить для тимчасового зберігання облікових записів на час їх наповнення. Повністю заповнений обліковий запис автоматично переноситься до основного реєстру. У разі необхідності занесення до облікових записів даних іншою структурою або третьою особою володілець реєстру визначає параметри та створює оперативний реєстр для такої структури, а для третьої особи – за умови існування договірних відносин особи з виконавчим комітетом. Види оперативних реєстрів та процедури їх наповнення даними встановлюються регламентами, які затверджуються рішенням виконавчого комітету. Відповідальність за достовірність та повноту занесення даних несуть особи, які заносять дані до оперативних реєстрів.

При створенні гостьового реєстру поля базових даних, які використовуються в інших реєстрах, визначаються технічним завданням на створення системи. За клопотанням користувача володілець реєстру самостійно визначає поля з даними в обліковому записі для створення корисної для користувача інформації. Поля з даними в обліковому записі для створення публічної інформації затверджуються рішенням виконавчого комітету.

Реєстр, володільцем якого є третя особа, обов’язково забезпечується адаптаційним модулем та модулем з’єднання з сервером безпеки для підключення реєстру до універсальної шини даних – «перехрестя інформаційних потоків».

Основною вимогою, що забезпечує розвиток реєстрів, є наповнення даними облікових записів в оперативному реєстрі з метою перенесення повністю наповненого даними облікового запису до основного реєстру. Найкращий показник ефективності роботи – порожні оперативні реєстри.

3.3.Володілець реєстру забезпечує єдиний стандартизований на рівні системи формат текстових даних. А саме іменник заноситься в називному відмінку, дієслово в теперішньому часі. Дата заноситься вісьмома цифрами: чотири цифри – рік, дві цифри – місяць, дві цифри – день.

3.4.В міській інформаційній системі створено реєстр-глосарій регламентованих форматів текстових даних, які є основою при створенні форм облікових записів усіма суб’єктами системи. При створенні нової форми облікового запису використовуються існуючі в реєстрі-глосарії формати текстових даних. У разі необхідності створення нових унікальних форматів текстових даних володілець реєстру готує проект форматів текстових даних. Після узгодження проекту з адміністраторами системи та розробниками операторських систем управління даними формати текстових даних набирають чинності і заносяться до реєстру-глосарію. Облікові записи, створені з порушенням вимог до форматів текстових даних, визначених у реєстрі-глосарії, визнаються не чинними, усі дані підлягають переформатуванню та перезанесенню за рахунок володільця реєстру.

3.5.Електронний документообіг, як реєстр реєстраційної системи документообігу, інтегрований до міської інформаційної системи, з використанням технології, визначеної як паралельна система електронного документообігу. Така система заснована на функції одночасного паралельного доступу до документів усіх клієнтів, які визначені системою доступів, як учасники електронного документообігу, за сформованим маршрутом. При цьому електронний документообіг здійснюється за маршрутом за рахунок послідовного переходу між виконавцями права прийняття управлінського рішення. В електронному документообігу одночасно обробляються будь-які попередньо визначені та регламентовані виконавчим комітетом за видом та складом електронні документи: від електронних документів, що складаються виключно з реєстраційної картки паперового документу, до електронних документів, що складаються з повного комплекту файлів, а саме: реєстраційної картки, текстів, які збережені в будь-яких текстових редакторах, фотокопій всіх аркушів паперового документу, а також прикріплених аудіо-, відеофайлів. Маршрут в електронному документообігу створюється інформаційною системою шляхом оптимізації разових маршрутів, прокладених основними виконавцями, які визначені відповідно до рішення виконавчого комітету «Про затвердження основних виконавців електронного документообігу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради».

3.6.Відділ інформаційно-комп’ютерних технологій виконавчого комітету веде облік основних, оперативних та гостьових реєстрів, а також їх параметрів. Забезпечує контроль за станом облікових записів в оперативних реєстрах та веде аналіз затримок їх переходу до основних реєстрів з оприлюдненням результатів.

4.Вимоги до структури

Міської інформаційно-комунікаційної платформи

4.1.Основною вимогою до програмного комплексу платформи є те, що Міська інформаційно-комунікаційна платформа функціонує виключно на основі геоінформаційної системи, яка орієнтована на вимоги ISO 19100-2004 Series of geographic information standards «Серія геоінформаційних стандартів». В геоінформаційну систему інтегрована система управління структурованими запитами до текстових (семантичних) баз даних, яка орієнтована на вимоги ISO 9075-1987 Database Language SQL «Мова баз даних SQL». А також в геоінформаційну систему інтегровані система управління базами даними (СУБД) фотокопій, відео-, аудіофайлів і різноманітні аналітично-математичні системи управління базами даних. Програмне забезпечення програмного комплексу повинно бути ліцензованим або з відкритими кодами (Open-source software). При цьому перевага надається програмному забезпеченню з відкритими кодами. Спеціальне програмне забезпечення, яке розробляється для систем, підсистем та модулів, має відкриті коди для замовника і повинно розроблятися за допомогою ліцензійного програмного забезпечення для розробників.

4.2.Вимогами до апаратного комплексу платформи є наявність наступних компонентів з визначеною конфігурацією:

Апаратно-програмні комплекси об’єднані в єдиний центр обробки даних, з’єднаний кільцевою оптоволоконною мережею.

Апаратно-програмні комплекси складаються з серверів наступної конфігурації дискових масивів: ГІС сервер (RAID 10); Сервера баз даних (RAID 10); Файл сервера (RAID 10); Сервера фотокопій (RAID 10); WMS/WFS Сервер (RAID 1); VPN-сервера (RAID 1); Аналітично-математичні сервера (RAID 1)

4.3.Вимоги до комунікаційної системи платформи:

Кільцева оптоволоконна мережа потужністю 10 Гбіт, що з’єднує серверні комплекси.

Оптоволоконні мережі потужністю 1 Гбіт для під’єднання локальних мереж віддалених клієнтів.

Дротові локальні мережі потужністю 100 Мбіт.

VPN-канали потужністю понад 20 Мбіт (забезпечуються комунікаційними мережами третіх осіб).

Вимоги до периферійного апаратного обладнання платформи:

В якості периферійних терміналів платформи, які підключені до дротових локальних мереж, з’єднаних оптоволоконною мережею, використовуються тонкі клієнти. Термінали, які підключені до VPN-каналів – персональні комп’ютери. В існуючих локальних мережах, функції периферійних терміналів замість тонких клієнтів можуть виконувати існуючі персональні комп’ютери. При створенні нових периферійних терміналів платформи перевага надається тонким клієнтам.

5.Вимоги до архітектури

Міської інформаційно-комунікаційної платформи

5.1.Архітектура Міської інформаційно-комунікаційної платформи забезпечує технологічну нейтральність і адаптивність - принцип незалежності архітектури Міської інформаційно-комунікаційної платформи від конкретних реалізацій і технічних рішень інформаційних систем володільців реєстрів, що забезпечує максимальну інтероперабельність, як за спектром рішень, так і в часі, при зміні версій програмного забезпечення та появі нових технологій за рахунок використання відкритих міжнародних і промислових стандартів та відкритості специфікацій Міської інформаційно-комунікаційної платформи.

5.2.В архітектурі Міської інформаційно-комунікаційної платформи реалізовано технології розподілених баз даних. Локальні бази даних входять до єдиної інформаційної системи з організаційним включенням баз даних до реєстрів. При цьому, при створені інформації в будь-якому реєстрі використовуються дані локальних баз даних, як тих, що входять до реєстру, так і баз даних інших реєстрів, ніби дані знаходяться в локальних базах даних реєстру, де створюється інформація. Створювати будь-які бази даних поза реєстрами заборонено. Дані в локальних базах даних не дублюються.

5.3.Основа Міської інформаційно-комунікаційної платформи – «перехрестя інформаційних потоків», яке за принципом є універсальною шиною даних. До «перехрестя інформаційних потоків» через сервер безпеки підключені реєстри з локальними базами даних. Реєстри третіх осіб, які підключені до «перехрестя інформаційних потоків», мають власний сервер безпеки та адаптаційний сервер з технічними параметрами, визначеними умовами підключення до «перехрестя інформаційних потоків». Адаптаційний сервер – програмно-апаратний шлюз, в якому реалізуються функції сервіс-адаптерів. До сервіс-адаптерів входять індивідуально розроблені системи, підсистеми та модулі з обробки даних та створення інформації. Вимоги до реєстрів третіх осіб викладені у затвердженому виконавчим комітетом регламенті функціонування в мінімально достатньому обсязі для взаємодії систем: а саме можливість інтегрування шлюзів та можливість підтримки загальної ідентифікації об’єктів Міської інформаційно-комунікаційної платформи з збереженням внутрішньої структури.

Автоматизовані робочі місця клієнтів підключаються до «перехрестя інформаційних потоків» через сервер безпеки з використанням даних реєстру доступів. Для підключення мобільних клієнтів додатково використовується адаптаційний сервер з сервіс-адаптерами. Клієнтські додатки (сервіси) уніфіковані за ролями до задач реєстрів і зберігаються як модулі на WEB-сервері. Система автоматично завантажує весь комплекс клієнтських додатків на будь-який персональний комп’ютер, підключений до системи, на якому здійснено ідентифікацію клієнта. Після завантаження додатків комп’ютер перетворюється в персоніфіковане до клієнта автоматизоване робоче місце. Після виходу клієнта з системи комп’ютер втрачає функцію автоматизованого робочого місця.

5.4.Сервер безпеки забезпечує функціонування системи безпеки, основною функцією якої є забезпечення багаторівневого доступу.

Перший рівень – матрична система з точками доступу – використовується для отримання попередньо визначеної інформації ідентифікованим клієнтом.

Другий рівень – рольова система доступу – використовується для занесення та обробки даних авторизованим оператором. При цьому авторизація оператора виконується за допомогою разового паролю, надісланого системою SMS повідомленням по телекомунікаційній мережі. Електронний документ засвідчений за допомогою разового паролю має таку ж юридичну силу, як і паперовий документ засвідчений особистим підписом.

Третій рівень – мандатна система допусків – встановлюється як для об’єктів так і для суб’єктів інформаційної інфраструктури і використовується для інформації з обмеженим доступом.
6.Адміністрування та технічна підтримка

інформаційних ресурсів

6.1.Відділ інформаційно-комп’ютерних технологій виконавчого комітету одноосібно здійснює адміністрування інформаційних ресурсів управлінської геоінформаційної системи і має такі основні повноваження:

генерує та видає коди доступу для ідентифікації користувачів та авторизації операторів в системі на підставі заяв від клієнтів, які погоджені першим заступником міського голови;

веде облік виданих кодів доступу;

бере участь у здійсненні заходів щодо створення та розвитку інформаційних ресурсів;

виступає в якості замовника при виконанні окремих завдань створення та розвитку Міської інформаційно-комунікаційної платформи;

забезпечує технічну експлуатацію, технічне обслуговування та оперативно-технічне управління майновими та немайновими ресурсами складових частин Міської інформаційно-комунікаційної платформи, які знаходяться на балансі виконавчого комітету;

надає через господарюючі суб’єкти, що належать до комунальної власності, платні інформаційні та комунікаційні послуги міської інформаційно-комунікаційної інфраструктури, здійснює контроль за якістю обслуговування та надання послуг.

6.2.Технічна експлуатація, технічне обслуговування та оперативно-технічне управління ресурсами складових частин Міської інформаційно-комунікаційної платформи, які знаходяться у господарському віданні комунального підприємства «Міськоформлення», здійснюється цим підприємством. З метою забезпечення цілісності комунікаційної платформи комунальне підприємство «Міськоформлення» має право, за умови укладання договорів відповідального зберігання майна, розміщувати апаратні засоби зазначених у попередньому реченні складових частин Міської інформаційно-комунікаційної платформи в приміщеннях, які займають структурні підрозділи Кременчуцької міської ради, її виконавчий комітет та підприємства, створені на основі комунальної власності.
7.Перспективні та поточні завдання щодо розвитку

інформаційних ресурсів у місті Кременчуці

Розвиток інформаційних ресурсів у місті Кременчуці повинен відбуватися шляхом під’єднання реєстрів третіх осіб до інформаційних ресурсів Кременчуцької міської ради, її виконавчого комітету та підприємства, створені на основі комунальної власності. Зміна архітектури Міської інформаційно-комунікаційної платформи відбувається за рахунок під’єднання всіх реєстрів до «перехрестя інформаційних потоків». Для під’єднання кожен реєстр оснащується власним адаптаційним сервером та сервером безпеки. Клієнтські додатки та сервер загальної безпеки системи переносяться на WEB-сервер, що дає можливість повністю реалізувати технологію «хмарних обчислень».

У реалізації архітектури Міської інформаційно-комунікаційної платформи використовується сервіс-орієнтовний підхід.

Сервіс повинен містити наступний набір характеристик:

логічне уявлення;
орієнтація на запит;
орієнтація на опис;
мережева орієнтація;
платформонезалежність.

Для реалізації сервіс-орієнтованої архітектури її принципи повинні підтримуватися і програмами, і інфраструктурою системи.

При реалізації архітектури інформаційної системи реєстри виступають в ролі периферійних вузлів – сховищ даних та прикладного програмного забезпечення. Для приєднання до «перехрестя інформаційних потоків» і роботи на міській інформаційно-комунікаційній платформі адаптаційний сервер та сервер безпеки кожного реєстру повинні бути оснащені програмно-апаратними шлюзами або сервером застосування, в яких реалізуються функції сервіс-адаптерів, при цьому:

XML / SOAP-модуль сервіс-адаптера реалізується та адмініструється виконавчим комітетом;
Модуль Web-сервісів сервіс-адаптера є компонентом програмно-апаратного шлюзу «перехрестя інформаційних потоків» і управляється адміністратором;
Модуль безпеки сервіс-адаптера є компонентом програмно-апаратного шлюзу «перехрестя інформаційних потоків» і управляється адміністратором;
Захист інформації XML / SOAP-модуля сервіс-адаптера реалізується засобами комплексної системи захисту інформації виконавчого комітету, захист інформації шлюзу «перехрестя інформаційних потоків» реалізується засобами комплексної системи захисту інформації та управляється адміністратором.

Компоненти «перехрестя інформаційних потоків» повинні створюватися з урахуванням таких принципів:

сервіс - орієнтована архітектура;
субсидіарність;
технологічна нейтральність і адаптивність;
безпека послуг;
захист персональних даних;
відкритість АРІ (Application Programming Interface) та політики.

Директор комунального підприємства

«Міськоформлення» В.С.Кригін

Схожі:

ІІI. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення, ДСТУ 3974-2000 «Система розроблення та поставлення продукції на виробництво....	Розділ І. Загальні положення Положення про механізм справляння та порядок сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності ( далі Положення...
Положення про механізм справляння та порядок сплати єдиного податку Розділ І. Загальні положення Положення) розроблено на основі Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку...	1. Загальні положення Положення про порядок укладання, реєстрації, зберігання договорів та контроль за їх виконанням у Тернопільській міській раді (далі...
Типове положення про службу охорони праці Загальні положення Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання,...	Положення про механізм справляння та порядок сплати єдиного податку Розділ І. Загальні положення Положення розроблено на підставі Податкового Кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України...
ПОЛОЖЕННЯ про Спадковий реєстр I. Загальні положення Конвенцією про запровадження системи реєстрації заповітів (далі Конвенція), про заведені спадкові справи та видані свідоцтва про...	2. Основи оптимального управління Загальні положення
Розділ І. Загальні положення Кременчука (далі Положення) розроблене на підставі Конституції України, Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України,...	ПОЛОЖЕННЯ про постійні комісії Новоушицької районної ради І. Загальні положення Керуючись частиною 13 статті 46 та частиною 15 статті 47 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” районна рада

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання