Про результати проведення моніторингового
дослідження ефективності організації процесу
навчання іноземних мов та навчально-методичного
забезпечення у 8-9 класах ЗНЗ Чернівецької області
Відповідно до наказу Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 8.11.2010 р. № 2/4-273 «Про проведення моніторингового дослідження ефективності організації процесу навчання іноземних мов та навчально-методичного забезпечення у 8-9 класах ЗНЗ Чернівецької області», та згідно з планом роботи обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на 2010 рік протягом листопада-грудня було здійснено моніторингові дослідження ефективності організації процесу навчання іноземних мов у 8-9 класах ЗНЗ Чернівецької області.
До участі в дослідженні були задіяні фахівці кафедри методики викладання філологічних дисциплін обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
За встановленою наказом процедурою для дослідження було здійснено вибірку педагогів, що навчалися на курсах підвищення кваліфікації протягом 2007-2010 років. Її сформовано з урахуванням існуючого співвідношення кількості загальноосвітніх навчальних закладів та закладів нового типу. У кожній школі у 8-9 класах були проведені демонстраційні уроки, анкетування вчителів та учнів, керівників навчальних закладів. Всього до вибірки було включено 25 начальних закладів області, в яких було анкетовано 472 респонденти з числа учнів 8-9 класів.
Основною метою дослідження стало виявлення найбільш поширених тенденцій у підборі та використанні методичного та педагогічного інструментарію на уроках іноземних мов щодо формування в учнів іншомовної комунікативної компетенції, встановлення рівня професійної активності педагогів.
Моніторингове дослідження ефективності організації процесу навчання з іноземних мов складалося із наступних складових: моніторингу ефективності проведення уроку (додаток 1), самооцінки професійної діяльності вчителя протягом останніх 5-ти років, (максимальна кількість балів – 200, додаток 2), анкетування адміністрації закладу, анкетування учнів (додаток 3).
Шкала оцінки моніторингу ефективності проведення уроку була розроблена у відповідності до його структурних компонентів та їх важливості у досягненні результатів сформованості іншомовної компетенції учнів.
Учням були запропоновані анкети щодо організації та змісту уроку з іноземних мов, використання різноманітних прийомів роботи на уроці. Передбачались самостійні відповіді учнів на запитання анкети (20 запитань), що дали можливість зробити висновок про характер уроку іноземної мови, використаний інструментарій, його відповідність віковим особливостям учнів, порівняти результати анкетування із шкалою ефективності проведення уроку та листком самооцінки педагога.
У дослідженні були використані анкети, які застосовувалися у міжнародному порівняльному обстеженні PIRLS 2003 р., зокрема анкета для учня, Європейські методики оцінки структурних складових уроку іноземної мови, а також дані моніторингового дослідження ефективності організації процесу навчання з іноземних мов 2007 року (для порівняльного аналізу).
Метою моніторингового дослідження ефективності проведення уроку було виявлення адекватності підбору та використання методичних прийомів на уроках іноземної мови для формування у учнів іншомовної компетенції за запропонованою шкалою.
Окремі складові шкали оцінки (визначення мети уроку, відповідності структури уроку до його мети і змісту, використання педагогічних інновацій) оцінювання навчальних досягнень учнів, психолого-педагогічна атмосфера на уроці оцінювалися за шкалою від 1 до 5. Більш вагомі на нашу думку елементи уроку (організація навчальної діяльності учнів у залежності від змісту і мети уроку, відбір змісту і методичного забезпечення уроку, культура мовлення вчителя) оцінювалися за шкалою від 1 до 10, формування умінь і навичок учнів (результативність) оцінювалася за шкалою від 2 до 15 балів.
У таблиці 1 відображено склад досліджуваної групи відповідно до кваліфікаційної категорії, оцінка якості уроку відповідно до описаної вище шкали (у порівнянні з даними дослідження у 2007 р.).
Кваліфікаційна
категорія
|
Кількість
педагогів у %
2007 рік
|
Кількість
педагогів у %
2010 рік
|
оцінка якості
уроку(рівень)
(моніторинг)
|
% від усіх
учасників
дослідження
2007 рік
|
% від усіх
учасників
дослідження
2010 рік
|
вища
|
45,2
|
47,3
|
високий
|
69,1
|
71,1
|
І категорія
|
23,8
|
31,8
|
достатній
|
28,9
|
26,9
|
ІІ категорія
|
21,6
|
15,4
|
середній
|
2
|
2
|
спеціаліст
|
9,4
|
8,5
|
низький
|
0
|
0
|
всього
|
100
|
100
|
|
100
|
100
|
Статистичному аналізу були піддані окремі критерії, що найбільш суттєво впливали на результат моніторингу. Зокрема, у таблиці 2 відображено дані щодо окремих критеріїв моніторингового дослідження:
Критерії моніторингового дослідження
|
% від усіх
учасників
дослідження (2007)
|
% від усіх
учасників
дослідження (2010)
|
Ефективність відбору змісту і методичного забезпечення уроку відповідно до мети
|
93,2
|
95,1
|
Доцільність використання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи
|
94
|
91,8
|
Формування знань, умінь і навичок (результативність)
|
52
|
50,9
|
Використання педагогічних інновацій
|
21
|
16,1
|
З даних таблиці видно, що фахівці іноземних мов мають належну фахову підготовку, добре проектують урок, належно співвідносять його структурні компоненти, створюють необхідну психолого-емоційну атмосферу на уроці, знають вимоги щодо оцінювання навчальних досягнень учнів.
Відвідані уроки свідчать, що вчителі на належному рівні використовують розвивальний потенціал уроку іноземної мови, добре інтегрують знання і вміння з інших навчальних предметів, використовують парну та групову роботу. Однак досить часто групова робота носить лише зовнішній вияв, сформульовані завдання не спонукають до соціальної та мовленнєвої взаємодії.
З усіх демонстраційних уроків жоден не відбувся у комп’ютерних класах із застосуванням інформаційних технологій навчання. Лише незначна кількість вчителів використовує потенціал мережі Інтернет та комп’ютерних технологій для розвитку мовних та мовленнєвих навичок учнів. Слід відзначити належну роботу у цьому напрямку вчителя Нижньостановецького ЗНЗ Кіцманського району Чолпан Н.К.
Перехід до інноваційних моделей навчання, спрямованих на постійне залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, що характеризується інтенсивною багатосторонньою комунікацією, обміном інформацією, результатами діяльності учнів між собою і вчителем має спонукати учнів до ініціативності, творчого підходу та активної позиції у всіх видах зазначеної діяльності, передбачає не отримання, а здобування, створення, конструювання знань, умінь, компетенцій самим учнем, що значно підвищує результативність.
Ключовим моментом у реалізації інноваційних моделей є принципова зміна функцій учителя, який перестає бути транслятором знань, жорстким організатором змісту і спрямованості навчальної діяльності вихованців. Акценти в його роботі зміщуються у бік педагогічно доцільної побудови освітнього середовища, яке сприяє досягненню передбачуваних навчальних результатів, а сам педагог виконує роль консультанта, який надає всю необхідну допомогу та консультування із конструювання знань, здобуття компетенцій.
Важливим для поліпшення якості навчання учнів з іноземної мови є точність визначення вчителем навчальних досягнень учнів. Під час анкетування виявлено, що 82,1% вчителів (2007 рік - 78,2 %) об’єктивно оцінюють навчальні досягнення учнів, аргументують виставлені бали. Однак педагогами недостатньо використовується потенціал вчасного виконання роботи над помилками, системного самооцінювання та самокорекції,.
Самооцінювання є невід'ємним умінням людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.
Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання. Позитивною практикою запровадження у навчальний процес мовного портфоліо є робота педагогів Неполоківецького ЗНЗ Кіцманського району, Годилівської ЗОШ Сторожинецького району, Клішковецької гімназії Хотинського району, Колінковецької, Ставчанської ЗОШ Хотинського району.
Все ще слабкою ланкою залишається стимулювання успіхів учнів та використання тестових технологій у процесі оцінювання навчальних досягнень школярів. Вчителями використовуються однотипні тести (із вибором відповіді), мало використовуються напіввідкриті тести, інтерактивні тести із мережі Інтернет не лише з метою контролю, а й для розвитку умовно-комунікатиних та комунікативних навичок.
Листок самооцінки професійної діяльності вчителя протягом останніх 5-ти років забезпечив аналіз професійного росту та фахового визнання педагогів. З метою моніторингу ефективності професійної діяльності була розроблена шкала самооцінки у балах, запропонована у відповідності до напрямків діяльності педагогів. Як уже було зазначено, максимальна кількість балів – 200. До критеріїв самооцінки було включено:
- методична робота вчителя (публікації, виступи на методичних заходах, участь у конкурсах, розробка адаптованих програм чи посібників, співпраця із науковими установами),
- результативність роботи з обдарованими учнями,
- вивчення досвіду вчителя на різних рівнях (від школи до області),
- атестація педагогічного працівника,
- контроль та керівництво діяльністю педагога,
- оцінка роботи (нагородження подякою, грамотою, премією, відзначення у наказі) тощо.
-
Самооцінка професійної
діяльності
(рівень)
|
бали
|
Кількість
фахівців
2007 рік %
|
Кількість
фахівців
2010 рік %
|
високий
|
151 - 200
|
7,2
|
9,3
|
достатній
|
101 -150
|
37,8
|
39,8
|
середній
|
51- 100
|
32,4
|
34,2
|
низький
|
1 - 50
|
21,6
|
9,5
|
Порівнявши таблицю складу педагогічних працівників за категоріями (табл.1) з даними самооцінки професійної діяльності вчителя протягом останніх 5-ти років можна зробити висновок, що низький та середній рівень самооцінки (всього 43,7 %) серед групи, зумовлений тим, що у досліджуваних закладах відсутня співпраця із науковими установами, низька методична активність фахівців у роботі професійних об’єднань, міжнародних асоціацій, необхідність застосування інноваційних моделей навчання.
Найвищий бал за результатами самооцінювання отримали педагоги Осипчук Н.С.(Нижньостановецький ЗНЗ Кіцманського району), Фівко Г.М. (Неполоківецький ЗНЗ Кіцманського району), Кердей О.В. (Годилівська ЗОШ Сторожинецького району), Самборська Л.Є. (Клішківська гімназія Хотинського району), Унгурян Т.М., Максимчук Н.С. (Колінковецький ЗНЗ Хотинського району). Належна результативність обумовлена достатньою методичною активністю педагогів (публікації, виступи у методичних заходах, участь у міжнародних проектах, результативність роботи із обдарованими учнями - учні переможці І-ІІІ етапу олімпіад).
Слід зазначити, що результати 2,4% вчителів вищої категорії за самооцінкою виявилися на низькому рівні, що обумовлено низькою методичною активністю (виступи лише на шкільних методичних об єднаннях, відсутність розроблених методичних рекомендацій чи посібників). 7,3% вчителів (для порівняння - 9,6% у 2007 р.), нагороджених педагогічними званнями, оцінені на середньому рівні (80-100 балів), що зумовлено відсутністю розроблених методичних рекомендацій, посібників та наставництва серед педагогів.
З метою визначення спрямованості та характеру уроку іноземної мови учням були запропоновані анонімні анкети щодо організації та змісту уроку з іноземних мов. Самостійні відповіді учнів на запитання анкети дають можливість зробити висновок щодо проектування уроку, використаний інструментарій, його відповідність віковим особливостям учнів, порівняння результатів анкетування із шкалою ефективності проведення уроку та листком самооцінки педагога.
Сучасні кооперативні технології навчання передбачають і той факт, що учні в класі здобувають знання не лише від учителя, а й в процесі взаємодії між собою. Саме на успішність усіх учнів і направлена проектна форма роботи, що також свідчить про зміну спрямованості уроку у бік його комунікативної орієнтованості. Зокрема 27,7 % учнів вказують на те, що роблять малюнки до прочитаного. За результатами моніторингу 2007 року 9,8 % опитаних учнів вказували, що не виконували такого завдання ніколи, що свідчило про нехтування педагогами елементами проектних технологій. Зниження вищезазначеного показника до 4,3% свідчить про ширше звертання педагогів до інноваційних моделей навчання, зокрема проектної методики, що передбачає взаємодію та співпрацю зі своїми ровесниками, уможливлює реалізацію природного прагнення кожної людини до спілкування.
Однак завдання характерні для традиційного (граматико-перекладного) методу викладання іноземних мов ще досить часто використовуються вчителями на сучасному етапі, важко поступаючись місцем комунікативно-орієнтованому викладанню іноземних мов. Свідченням цьому є той факт, що згідно з опитуванням 12,3 % учнів (23,6 % у 2007 р.) ніколи не обговорюють з іншими учнями зміст прочитаного. Накопичуючи дані, аналізуючи тексти, зіставляючи альтернативні погляди і використовуючи можливості колективного обговорення, учні шукають і знаходять відповіді на питання, що їх хвилюють, розвиваючи ті вміння і навички мислення, що дають змогу адекватно оцінювати нові обставини й формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути. З цієї позиції потребує більш ретельного контролю з боку адміністрацій навчальних закладів робота вчителів Сакалюк І.А. (Глибоцька ЗОШ), Казакбаєвої В.В. (Берегометська ЗОШ № 4 Вижницького району), Антонюк В.Д. (Бочківська ЗОШ Хотинського району), Горіної Н.І. (Глибоцька ЗОШ).
Вчителі рідше використовують фронтальні форми робіт, намагаючись збільшити час активного використання учнями іноземної мови протягом уроку за рахунок організації роботи в парному та груповому режимах навчання. Порівняльні результати відповідей учнів, представлені в анкетах показують, що на запитання: «На уроці ви працюєте в парах (один з одним)?» - 36,4 % дали відповідь: «Завжди», 57,1 % учнів дали відповідь: «Інколи» і лише 2,5 % учнів дали відповідь: «Ніколи». Адже кооперативне навчання орієнтує учнів на взаємодію та співпрацю зі своїми ровесниками, уможливлює реалізацію природного прагнення кожної людини до спілкування, сприяє розвиткові умінь працювати в команді, будуючи процес виконання колективного завдання ефективним шляхом, є моделлю дитино центрованого навчання.
На підставі зазначеного можна зробити висновок про необхідність посилення орієнтації курсу викладання іноземної мови у бік практичного спрямування навчання іноземної мови, його орієнтованості на розвиток мислення і мовлення, формування мовних та мовленнєвих компетенцій, підвищення мовленнєвої культури учнів.
Щодо підручників та посібників, які використовує вчитель у навчанні, то слід зазначити, що при підготовці до уроків 90% вчителів користуються тільки підручниками, 7,2% використовують фахові педагогічні видання і 2,8% використовують Інтернет-ресурси. Анкети 23,4% учнів підтверджують, що підручник для них є єдиним джерелом інформації при вивченні іноземної мови, що, безумовно є негативним фактом.
Істотне місце в оновленні дидактичних систем посідають інформаційно-комунікаційні технології. Незважаючи на відносну забезпеченість шкіл навчальними комп'ютерними комплексами, їх дидактичні можливості реалізуються недостатньо й неефективно. Серед основних причин:
низька інформаційно-методична культура педагогів;
недостатня загально-дидактична і методична досліджуваність проблеми;
відсутність у частини шкіл можливості користуватися мережею Інтернет.
Інформаційно-комунікаційні технології не варто розглядати як універсальний засіб розв'язання більшості дидактичних проблем, але їх можливості щодо реалізації ідеї індивідуалізації навчання, забезпечення доступу до різноманітних освітніх ресурсів, формування в учнів умінь самостійно шукати, обробляти і використовувати необхідну інформацію для навчальних та інших потреб незаперечні і мають бути реалізовані у організації іншомовної освіти значно ширше.
При поділі класів на групи для вивчення іноземної мови враховуються навчальні досягнення учнів з предметів філологічного циклу. Така практика організації навчального процесу в школі позитивно впливає на навчальний процес за умови, що в одній групі навчаються учні з високим рівнем навчальних досягнень.
Деякі керівники загальноосвітніх навчальних закладів, мотивуючи заміну однієї іноземної мови на іншу бажанням батьків, не враховують необхідність створення навчально-методичної бази, фах та кваліфікацію вчителів іноземної мови, що працюють у закладі. Дана проблема може бути вирішена вибором робочого навчального плану із вивченням двох іноземних мов.
Рух учнів, зміна контингентів призводить на практиці до того, що у ряді закладів зменшення чисельності учнів веде до неможливості поділу на групи і до того, що учні не мають можливості продовжувати вивчення тієї іноземної мови, що вивчалася раніше. Підкреслюємо необхідність дотримання наступності у вивченні предмету.
Інтегрування усіх вищезазначених складових, їх комплексний аналіз підготували базу для здійснення досліджень, забезпечили зміну акцентів у курсовій підготовці фахівців іноземних мов, характеру діяльності фахівців кафедри методики викладання філологічних дисциплін, визначили шляхи співпраці із керівництвом навчальних закладів, районними методичними службами.
Виходячи з вищезазначеного,
Р Е К О М Е Н Д У Є М О:
-
Рай(міськ) методкабінетам(центрам):
. До 01.09.2011 р. на секційних засіданнях серпневих конференцій, на нарадах з керівниками ЗНЗ обговорити результати здійсненого моніторингового дослідження .
. До 01.10.2011 р. розробити заходи щодо усунення недоліків, виявлених під час проведення дослідження.
1.3. Усунути формальне ставлення до проведення методичних об’єднань вчителів, включити проведення практичних занять, мікронавчань, тренінгів, занять щодо застосування комп”ютерних технологій.
Найбільш рекомендованими можуть бути такі технології:
технологія кооперативного навчання як навчання об'єднаних спільною навчальною метою учнів у малих групах. За такої організації вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність малої групи;
проектна технологія, що передбачає самостійну (індивідуальну, групову) діяльність учнів, яка полягає у добровільному виборі, дослідницькому, творчому вивченні або розв'язанні значущої в теоретичному, практичному, пізнавальному плані проблеми на основі самостійного визначення завдань, етапів дослідження, їх реалізації і оформлення результатів;
технологія розвитку критичного мислення учнів на основі застосування сукупності спеціальних форм, прийомів і методів навчання під час опрацювання інформації з різних джерел, зокрема підручника, художнього твору, засобів масової інформації, Інтернету;
технологія ситуаційного навчання, застосування якої передбачає осмислення учнями реальної життєвої ситуації, що відображає не тільки певну практичну проблему, але й актуалізує певний комплекс знань, умінь, навичок учнів, необхідних для її розв'язання.
. До планів роботи методичних об’єднань включати самозвіти вчителів, які підвищили свою кваліфікацію на курсах при ОІППО, узагальнювати їх педагогічний досвід протягом міжатестаційного періоду у різноманітних формах.
. З метою підвищення ефективності навчального процесу, систематично практикувати проведення моніторингових досліджень результативності навчання.
. Результати моніторингових досліджень розглядати на педагогічних радах, засіданнях методичних об’єднань. Рішення педагогічних рад та рекомендації методичних об’єднань формулювати у конкретній формі, з урахуванням перспективи розвитку та специфіки предмета, контролювати їх виконання.
. Продовжити роботу по використанню Європейського мовного портфоліо як механізму самооцінювання учнів, вироблення свідомої траєкторії навчання.
Обласному інституту післядипломної педагогічної освіти:
2.1. Розробити навчальні плани авторських, консалтингових, проблемних курсів підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов. Постійно надавати методичну та консультаційну допомогу вчителям, які працюють за сучасними інноваційними технологіями.
2.2. Основний зміст діяльності щодо підвищення кваліфікації вчителів, методичної роботи з іноземних мов зосереджувати на системному застосуванні специфічних технологій, які реалізують інноваційні підходи.
Кафедра методики
викладання філологічних
дисциплін ОІППО
|