В. Уруський. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти Уруський В.І

Скачати 1.42 Mb.

Назва	В. Уруський. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти Уруський В.І
Сторінка	4/12
Дата	14.05.2013
Розмір	1.42 Mb.
Тип	Диплом

bibl.com.ua > Інформатика > Диплом

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

Моделювання процесу формування готовності педагогів
до інноваційної діяльності

Розробка регіональної моделі підготовки вчителів до інноваційної діяльності передбачає поетапне вирішення наступних кроків:

Визначення та обґрунтування передумов інноваційних процесів в регіональній системі освіти.
Ознайомлення з існуючими моделями змісту і структури інноваційної діяльності вчителя.
Вивчення стану готовності конкретних категорій/груп учителів до інноваційної діяльності.
Розробка та обґрунтування регіональної моделі підготовки вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти.
Відпрацювання дидактичного забезпечення післядипломної підготовки вчителя до інноваційної діяльності.
Реалізація теоретичних положень та функціональної моделі формування готовності вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти.
Уточнення навчальних програм, планів, коригування технології організації та проведення підготовки вчителів до освоєння інновацій.
Діагностика досягнутого рівня сформованість готовності вчителів до інноваційної діяльності за результатами навчання.
Створення інноваційного освітнього середовища в конкретних закладах освіти.
Стимулювання та організаційно-методичне забезпечення інноваційної діяльності окремих учителів-новаторів та педагогічних колективів.

Готовність до інноваційної діяльності обумовлюється двома необхідними чинниками: організацією оптимального інноваційного середовища та освоєнням технології самоорганізації педагогічної діяльності, пізнавальним інструментом відображення практики навчання й виховання. В якості такого інструмента на етапі моделювання процесу формування готовності до освоєння інновацій рекомендуємо розглядати структурну модель інноваційної діяльності як інтегрованої системи цілісного педагогічного процесу та інноваційної педагогічної діяльності, на основі якої педагог має можливість оволодіти всіма її структурними елементами − від формування мети до одержання результату, його оцінки та наступної корекції.

Структурна модель інноваційної діяльності може бути представлена педагогічними характеристиками-цінностями за трьома параметрами:

1) емоційно-ціннісний	− сприйнятливість до нового, потреба удосконалювати свою діяльність; − переконаність у необхідності педагогічних інновацій; − постійне прагнення до самопізнання;
2) когнітивний	− поінформованість про особливості інноваційної педагогічної діяльності; − володіння методами педагогічної дослідницької діяльності; − здатність комбінувати й створювати нові форми та методи роботи;
3) процесуальний	− організація спільної творчої діяльності в педагогічному колективі; − здатність до оцінки ефективності досягнення результатів.

Використання означеної структурної моделі у процесі підготовки вчителів до інноваційної діяльності передбачає зміну технології та змісту післядипломної педагогічної освіти. Робота обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, методичної служби районного та шкільного рівнів має спрямовуватися на залучення педагогів до особистісно-значущих видів діяльності, організацію навчального процесу з формування готовності вчителів та керівників закладів освіти до інноваційної діяльності, допомогу педагогічним колективам у створенні інноваційного освітнього середовища.

Моделювання власне процесу підготовки вчителів до інноваційної діяльності покликане визначити пріоритетні напрямки такої підготовки; забезпечити системність і цілісність підготовки в контексті процесів модернізації і розвитку загальної середньої освіти; зорієнтувати процес професійного росту вчителя на моделювання структури інноваційної діяльності.

Модель технології підготовки вчителя до інноваційної діяльності складається з трьох компонентів (О.Г. Козлова):

Змістовий компонент моделі:

особистісно-гуманістична орієнтація вчителя;
здатність до системного бачення педагогічної реальності иа системної дії в професійно-педагогічних ситуаціях;
креативність у професійній сфері;
наявність комунікативної і рефлексивної культури;
володіння сучасними педагогічними технологіями.

Процесуальний компонент моделі − етапи підготовки вчителя до інноваційної діяльності:

організаційно-діагностичний;
навчально-регулятивний;
корекційно-діяльнісний;
аналітико-рефлексивний.

Результативно-оцінний компонент моделі − основні показники сформованості до інноваційної діяльності:

мотиваційна активність;
технолого-педагогічна підготовленість;
ставлення до педагогічної діяльності.

В даній моделі кожний показник розкривається через систему параметрів − ознак, які описують його ступінь реалізації (див. додаток 2).

Процес формування готовності педагогів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти можна представити як послідовність кількох етапів.

Діагностико-коректуючий етап

Основна мета цього етапу − на основі врахування особливостей складу педагогічних працівників (певної категорії чи конкретного педагогічного колективу) скоректувати програму їх навчання в рамках даної організаційної форми методичної роботи регіонального чи локального рівня (наприклад, районний чи шкільний психолого-педагогічний семінар, методичне об’єднання тощо) для забезпечення індивідуальної траєкторії освоєння педагогічних нововведень кожним працівником (слухачем курсів, учасником семінару, об’єднання тощо).

Змістом діяльності методичної служби на першому етапі буде:

1.1. Анкетування педагогічних працівників, які братимуть участь у інноваційній діяльності (процесі підготовки до інноваційної діяльності в рамках діяльності регіональної чи внутрішньо шкільної методичної служби).

Мета анкетування − виявити стартовий рівень таких ознак підготовленості до освоєння інновацій, як усвідомлення факторів, що відіграють вирішальну роль в цій підготовці, направленість мотивів участі в пошуковій діяльності.

Предмет дослідження − потрібно-мотиваційна сфера педагогічних працівників.

Результатом анкетного опитування має бути інформація про вихідний рівень підготовленості педагогів до засвоєння нововведень.

Застереження: варто пам’ятати, що анкетування як метод опитування дає суб’єктивні результати (само-)оцінки педагогами своєї готовності до інноваційної діяльності, а тому варто анкетне опитування доповнити іншими методами педагогічної діагностики.

1.2. Співбесіда з педагогічними працівниками, з якими буде проводитися робота щодо формування в них готовності до інноваційної діяльності.

Мета співбесіди − виявити наявність досвіду пошукової інноваційної діяльності і характер даного досвіду.

Предметом вивчення в процесі співбесіди має стати інтелектуальна і дієво-практична сфери особистості педагогів.

Результатом проведеної співбесіди мала б бути інформація про вихідний рівень виявлених ознак підготовленості до освоєння інновацій (фактично − рівень досвіду педагога щодо проведення інноваційної діяльності).

1.3. Тестування педагогічних працівників, залучених до пошукової інноваційної діяльності.

Мета тестування − виявити рівень таких ознак підготовленості до інноваційної діяльності, як творча і цільова направленість, педагогічний самоаналіз, особистісно орієнтована взаємодія.

Предметом тестування виступає орієнтацій на та оцінно-рефлексивна сфери особистості педагога.

Очікуваний результат − інформація про вихідний рівень виявлених ознак підготовленості педагогів до освоєння нововведень.

1.4. Складання робочої програми методичної роботи з педагогічними працівниками.

Мета − здійснити вибір оптимального варіанту методичних заходів з урахуванням особливостей основного складу слухачів.

Предметом роботи виступає зміст навчальної програми/плану; інформація про рівень підготовленості до освоєння інновацій основного складу слухачів; інтелектуальна і емоційна сфери особистості слухачів.

Результат − робоча програма/план з підготовки до інноваційної діяльності основного складу слухачів/учасників конкретної організаційної форми методичної роботи з педагогами на обласному (районному) чи внутрішньошкільному рівнях.

Застереження: якщо робота з підготовки вчителів до освоєння інновацій здійснюється на внутрішньо шкільному рівні, то при розробці навчальних програм обов’язково враховуються, крім рівня підготовленості, інтереси та конкретні запити педагогів, специфіка навчального закладу та інші особливості педагогічного колективу.

Навчальний етап
формування готовності педагогічних працівників
до інноваційної діяльності

Мета даного етапу − реалізувати програму підготовки слухачів до інноваційної діяльності.

Педагогічна взаємодія викладачів, працівників методичної служби із слухачами, педагогами-практиками повинна базуватися на таких принципах:

неперервності та цілісності розвитку особистості педагога, гармонізації педагогічної діяльності, інтеграції всіх її аспектів;
особистісної зорієнтованості;
професійно-практичної спрямованості, варіативності змісту занять у зоні актуальних ціннісних орієнтацій та запитів педагогів-практиків;
альтернативності, свободи вибору організаційних форм та програм підготовки;
усвідомленості професійно-особистісного розвитку під час педагогічної взаємодії, рефлексія та корекція власної діяльності;
творчого самовираження, співробітництва та співтворчості.

Загальну структуру технології навчання складають:

концептуальна основа;
змістова частина, яка включає цілі навчання (загальні й конкретні) та зміст навчального матеріалу;
процесуальна частина (організація навчального процесу, методи і форми навчальної діяльності тих, хто навчається, та діяльність викладачів/методистів − управління навчальним процесом, його діагностика тощо).

Змістом діяльності^{^*} структурних підрозділів системи післядипломної педагогічної освіти (регіональної методичної служби) на даному етапі буде:

2.1. Формування творчої направленості педагогічних працівників.

Мета: сформувати стійку творчу активність і продуктивність педагогів.

Предметом роботи виступатиме зміст творчих і практичних розділів навчальної програми; емоційно-вольова, інтелектуальна і дієво-практична сфери особистості слухачів.

Очікуваний результат полягає у високому рівні участі педагогів у творчій пошуковій діяльності.

2.2. Формування інформаційної грамотності педагогічних працівників.

Мета: організувати навчальну діяльність з передачі і засвоєння знань, необхідних для реалізації інновацій.

Предметом діяльності методичної служби виступає зміст творчих і практичних розділів навчальної програми; інтелектуальна і емоційно-вольова сфери особистості слухачів.

Результат: необхідний і достатній для освоєння нововведень рівень інформаційної обізнаності педагогів.

2.3. Формування технологічний навичок організації і проведення дослідно-експериментальної роботи.

Мета: формування умінь проектувати індивідуальні педагогічні технології.

Предмет: зміст практичних розділів навчальної програми; інтелектуальна, дієво-практична і емоційно-вольова сфери особистості слухачів.

Результат: володіння технікою організації і проведення пошукової інноваційної роботи.

Аналітико-результативний етап

Метою даного етапу є оцінка ефективності процесу підготовки педагогів до інноваційної діяльності і виявлення причин невідповідності результатів його попередній меті.

Як перевірити результативність роботи структурних підрозділів регіональної методичної служби щодо формування готовності вчителів до інноваційної діяльності? Показниками сформованої готовності педагогів до інноваційної діяльності за наслідками цілеспрямованої роботи можуть виступати:

усвідомлена потреба введення педагогічних інновацій на рівні власної педагогічної практики;
інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи;
бажання створювати власні творчі завдання, методики, проводити експериментальну роботу;
готовність до подолання труднощів як змістовного, та і організаційного плану;
наявність практичних умінь з освоєння педагогічних інновацій та створення нових.

Основні види діяльності працівників методичної служби/структурних підрозділів післядипломної педагогічної освіти на даному етапі наступні:

3.1. Проведення підсумкових контрольних заходів.

Мета: виявити рівень сформованості змістовно-операційного і мотиваційно-орієнтовного компонентів готовності і засвоєння інновацій у слухачів.

Предмет: зміст операційного і орієнтаційного компонентів готовності педагогів до інноваційної діяльності.

Результат: інформація про рівень сформованості складових операційного і орієнтаційного компонентів готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності.

3.2. Анкетування і співбесіда з педагогічними працівниками.

Мета: виявити підсумковий рівень сформованості таких компонентів готовності, як мотиваційно-орієнтаційний, оціночно-рефлексивний і, частково, змістовно-операційний.

Предмет: зміст компонентів готовності педагогів до освоєння педагогічних інновацій.

3.3. Підведення підсумків процесу формування готовності педагогів до інноваційної діяльності.

Мета: виявити підсумковий рівень сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності і визначити ефективність процесу його формування; виявити причини невідповідності результатів його запланованій меті.

Предмет: інформація про рівні сформованості готовності педагогів до інноваційної діяльності; еталонний критерій сформованості до такого виду діяльності.

Очікуваний результат: інформація про результати і ефективність діяльності методичної служби з формування готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності.

Розробляючи регіональну (обласну, районну/міську, шкільну) модель підготовки вчителів до інноваційної діяльності, слід враховувати загальні вимоги до побудови та реалізації системи підготовки та підвищення педагогічної майстерності фахівців:

персоніфікований характер підготовки, який надає право кожному педагогу вибирати індивідуальну траєкторію навчання, особисті напрями і способи фахового зростання;
особистісно-зорієнтований підхід щодо сприяння суб’єктивному розвитку педагога-дослідника, педагога-новатора, забезпечення постійного саморозвитку вчителя, його самореалізації у професійній діяльності;
системний підхід, який означає не лише взаємозв’язок між окремими рівнями (обласним, районним/міським, шкільним) підвищення кваліфікації педагогічних працівників та методичної роботи, а й між окремими елементами процесу підготовки вчителів до інноваційної пошукової діяльності, починаючи з мети і закінчуючи результатами;
технологічний підхід, що ґрунтується на чіткому визначенні мети, методологічних підходів, принципів, механізмів їх реалізації, на моніторингових дослідженнях проміжних результатів і відповідної корекції окремих елементів технологічного процесу;
саморозвиток і неперервність системи підготовки вчителів до інноваційної діяльності, що є наслідком чітко і правильно організованого технологічного процесу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

Схожі:

Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності Постановка проблеми: завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічно освіти	Методичні рекомендації / Укл. В. Уруський Педагогічна діагностика ЗМІСТ Проблема діагностики педагогічної діяльності вчителя надзвичайно актуальна і важлива для вирішення питань вдосконалення викладання...
4. Наказ розмістити на інформаційному сайті Інституту післядипломної... Чернівецької області та з метою висвітлення науково-практичних результатів щодо сучасного стану та напрямів розвитку інноваційної...	ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ... Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики...
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ... НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДО...	Особливості педагогічного спілкування в системі післядипломної освіти Стаття присвячена проблемі педагогічної комунікації в системі післядипломної освіти. Подається теоретичне обгрунтування сутності,...
Підготовка кадрів до здійснення наукової та дослідно-експериментальної... Ня, розвиток спроможності на наукових засадах самостійно вирішувати поточні шкільні проблеми. Необхідність виконання вищезазначених...	РОЛЬ МАГІСТРАТУРИ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З’ясовано причини незатребуваності серед вчителів магістерської освіти як другої та як підвищення кваліфікації. Зроблено висновок...
Формування готовності вчителів до викладання математики у 5 класі за новими програмами Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки молодого покоління індикатор готовності суспільства до соціально-економічного...	ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Конференція відбудеться 27–28 березня 2014 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (вул. Івана...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання