«ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗ ДАНИХ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СЗШ ІІІ-ГО СТУПЕНЯ»
|
|
Скачати 354.29 Kb.
|
|
1.3. Використання в базах даних мови запитів SQL SQL (Структурована Мова Запитів) – мова, яка забезпечує можливість створювати і працювати в реляційних базах даних, що є наборами пов’язаної інформації, яка зберігається в таблицях. Інформаційний простір став більш уніфікованим. Це привело до необхідності створення стандартної мови, яка могла б використовуватися у великій кількості різних видів комп’ютерних середовищ. Стандартна мова дозволить користувачам, що знають один набір команд, використовувати їх для створення, знаходження, зміни і передачі інформації – незалежно від того, чи працюють вони на персональному комп’ютері або мережевій робочій станції. У нашому все більш і більш взаємозв’язаному комп’ютерному світі, користувач, забезпечений такою мовою, має величезну перевагу у використанні і узагальненні інформації з ряду джерел за допомогою великої кількості способів. Елегантність і незалежність від специфіки комп’ютерних технологій, а також його підтримка лідерами промисловості в області технології реляційних баз даних, зробили SQL основною стандартною мовою [13, c. 53]. Мова SQL призначена для маніпулювання даними в реляційних базах даних, визначення структури баз даних і для управління правами доступу до даних в розрахованому на багато користувачів середовищі. Тому, в мову SQL в якості складових частин входять:
Це не окремі мови, а різні команди однієї мови. Такий розподіл проведено тільки з точки зору різного функціонального призначення цих команд. Мова маніпулювання даними використовується, як це витікає з її назви, для маніпулювання даними в таблицях баз даних. Вона складається з 4 основних команд:
Мова визначення даних використовується для створення і зміни структури бази даних та її складових частин – таблиць, індексів, представлень (віртуальних таблиць), а також тригерів і збережених процедур. Основними її командами є:
Мова управління даними використовується для управління правами доступу до даних і виконанням процедур у розрахованому на багато користувачів середовищі. Точніше її можна назвати «мова управління доступом». Він складається з двох основних команд:
З точки зору прикладного інтерфейсу існують два різновиди команд SQL:
Інтерактивний SQL використовується в спеціальних утилітах, що дозволяють в інтерактивному режимі вводити запити з використанням команд SQL, посилати їх для виконання на сервер і отримувати результати в призначеному для цього вікні. Вбудований SQL використовується в прикладних програмах, дозволяючи їм посилати запити до сервера і обробляти отримані результати, у тому числі комбінуючи set-орієнтований і record-орієнтований підходи. Найбільш важливою командою мови маніпулювання даними є команда SELECT. Операція вибірки дозволяє отримати усі рядки (записи) або частину рядків однієї таблиці. До логічних операторів відносяться відомі оператори AND, OR, NOT, що дозволяють виконувати різні логічні дії: логічне множення (AND, «перетин умов»), логічне складання (OR, «об'єднання умов»), логічне заперечення (NOT, «заперечення умов»). Використання цих операторів дозволяє гнучко «настроїти» умови відбору записів. Порядок рядків, що виводяться, може бути змінений за допомогою опціональної (додаткової) команди ORDER BY у кінці SQL-запиту. Ця команда має вигляд: ORDER BY <�порядок рядків> [ASC | DESC]. Порядок рядків може задаватися одним з двох способів:
Спосіб упорядковування визначається додатковими зарезервованими словами ASC і DESC. Способом за замовчуванням – якщо нічого не вказано – являється впорядковування «за збільшенням» (ASC). Якщо ж вказано слово «DESC», то впорядковування проводитиметься «по убуванню» [14, c. 162]. Таким чином, використання стандартної мови при розробці БД забезпечує її сумісність із великою кількістю різних видів комп’ютерних середовищ. Розділ 2 ВИКОРИСТАННЯ БАЗ ДАНИХ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ 2.1. Основні етапи проектування й побудови бази даних «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» У базі даних відбивається інформація про певну предметну галузь. Предметною галуззю називається частина реального світу, що представляє інтерес для цієї роботи. В автоматизованих інформаційних системах віддзеркалення предметної галузі забезпечується за допомогою інформаційної моделі. Залежно від аспекту розгляду (рівня абстракції) розрізняють моделі даних декількох рівнів. Число реально виділених і самостійно підтримуваних рівнів моделей залежить від особливостей СУБД. Найчастіше виділяють три рівні моделей: логічний, фізичний і зовнішній [10, c. 22]. Даталогічна (datalogical) модель (ДЛМ) бази даних є моделлю логічного рівня і є відображенням логічних зв’язків між елементами даних безвідносно до середовища збереження. Ця модель будується в термінах інформаційних одиниць, допустимих у тій конкретній СУБД, у середовищі якої ми проектуємо базу даних. Етап створення ДЛМ називається даталогічним проектуванням. Опис логічної структури бази даних на мові СУБД називається схемою. На рис. 2.1 наведено загальну схему даних «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» Для прив’язування даталогічної моделі до середовища зберігання використовується модель даних фізичного рівня (її також називають фізичною моделлю). Ця модель визначає використовувані запам’ятовуючі пристрої, способи фізичної організації даних у середовищі зберігання. Модель фізичного рівня також будується з урахуванням можливостей, що надаються СУБД.  Рис. 2.1. Загальна схема даних «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» Опис фізичної структури бази даних називається схемою зберігання. Відповідний етап проектування БД називається фізичним проектуванням. СУБД мають різні можливості щодо фізичної організації даних, у зв’язку з чим складність і трудомісткість фізичного проектування, набір виконуваних кроків розрізняються для конкретних систем. До робіт, що виконуються на етапі фізичного проектування, відносяться: вибір типу носія, способу організації даних, методів доступу, визначення розміру фізичного блоку, управління розміщенням даних на зовнішньому носієві, управління вільною пам’яттю, визначення доцільності стискування даних і використовуваних методів стискування, оцінка фізичної моделі даних. Під час розробки навчальної бази даних «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» нами виконано:
Незалежно від того, підтримуються СУБД в явному виді окремо моделі логічного і фізичного рівня, з точки зору методології все одно можна виділити ці рівні моделей і відповідні їм етапи проектування баз даних. У деяких СУБД, окрім опису загальної логічної структури бази даних, є можливість описати логічну структуру БД з точки зору конкретного користувача. Така модель називається зовнішньою, а її опис називається підсхемою. Якщо СУБД «підтримує» схему, схему зберігання і підсхему, то вона є СУБД з трирівневою архітектурою. Якщо визначена підсхема, то користувач має доступ тільки до тих даних, які відбиті у відповідній підсхемі, що є одним із способів захисту інформації від несанкціонованого доступу. У підсхемах часто задається не лише логічна структура частини бази даних з точки зору конкретного користувача (застосування), але і допустимі режими обробки у рамках цієї підсхеми, що служить додатковим механізмом захисту інформації від руйнування. З метою розробки навчальної бази даних «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» нами здійснено:
Зовнішня модель не завжди є точною підмножиною схеми. Деякі СУБД допускають відмінності в типах даних, визначених в схемі і підсхемі, і забезпечують їх перетворення, дозволяють задавати різний логічний порядок дотримання елементів в схемі і підсхемі, забезпечують введення в підсхему віртуальних полів і т.д. Використання апарату підсхем полегшує роботу користувача, оскільки він повинен знати структуру не усієї бази даних, а тільки тієї її частини, яка має безпосереднє відношення до нього. У тих випадках, коли СУБД в явному виді не підтримує підсхеми, перераховані функції можуть виконувати інші компоненти системи. Близьким до поняття підсхеми є поняття view (погляд), яке нині широко використовується в англомовній літературі по реляційних СУБД [29, c. 44, 48, 56]. Для того, щоб спроектувати структуру бази даних, потрібна початкова інформація про предметну область. Бажано, щоб ця інформація була представлена у формалізованому виді. Такий формалізований опис предметної області називають інфологічною (infological) моделлю предметної області, або концептуальною моделлю (КМ). Інформація, потрібна для проектування БД, мало залежить від особливостей СУБД. Більше того, для проектування ІС з «небанківською» організацією (такою, що використовує структуроване представлення даних) зазвичай потрібно ту ж початкову інформацію. Тому концептуальна схема є описом предметної області, виконаним без жорсткої орієнтації на використовувані надалі програмні і технічні засоби. Концептуальна модель повинна відбивати специфіку предметної області, а не структуру БД. Початковим кроком проектування інформаційної системи (ІС) являється побудова інфологічної моделі предметної області. Попередня інфологічна модель будується ще на передпроектній стадії і потім уточнюється на пізніших стадіях проектування. Потім на її основі будується даталогічна модель. Фізична і зовнішня модель після цього можуть будуватися в будь-якій послідовності по відношенню один до одного, у тому числі і паралельно [10, c. 30].  Рис. 2.2. Підсхема даних учня Предметною областю навчальної бази даних «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» є другий розділ орієнтованого тематичного плану базового модуля «Проектна технологія в перетворювальній діяльності людини», а саме: «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності». База даних містить відомості, що може використати як вчитель, так і учень: розділ програми, список тем у розділі та матеріали окремо до кожної теми (розділи підручника, методичний та дидактичний матеріали, малюнки та відеоролики, додаткову літературу за темою, а також розробки планів-конспектів уроків). Викладач та учень – різна цільова аудиторія, тому створено підсхеми окремо для них, що полегшить навігацію і пошук необхідної інформації у БД. БД «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» передбачає, що матеріал учителя повністю включає матеріал учня. На рис. 2.2 і 2.3 наведено підсхеми даних для учня та вчителя.  Рис. 2.3. Підсхема даних викладача Під час проектування БД «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» враховано наступні фактори:
1.1. Особливості об’єктів, що відображаються, характер зв’язку між об’єктами предметної галузі. Матеріали, що необхідні учневі і викладачу; зв’язок за темою. 1.2. «Розмір» системи (обсяг даних, що зберігаються). До 20 Мб для основної БД, розмір зовнішніх файлів не обмежується.
2.1. Характеристика запитів (критерій пошуку, частота запиту; склад реквізитів, що видаються у відповідь, впорядкованість відповіді, частота спільного використання реквізитів і т.д.). Основний критерій пошуку – тема уроку. Створено типові звіти для представлення того чи іншого виду матеріалу. 2.2. Вимоги до захисту інформації. Вчитель не повинен мати змоги змінювати макет БД, учень не повинен мати змоги додавати та видаляти інформацію. 2.3. Обмеження за часом реакції системи на кожен із запитів, що у свою чергу, визначається декількома чинниками, такими як: режим виконання запиту (інтерактивний, пакетний, в реальному масштабі часу), статус запиту та ін. Запити виконуються у режимі реального часу.
3.1. Важливість / статус, пріоритети. Створено два користувача – Адміністратор, що має повний необмежений доступ до БД, та Вчитель – може додавати та видаляти дані, створювати звіти. При вході у БД без авторизації (на правах учня) користувач не буде мати змоги додавати нові дані у базу, але зможе переглянути її зміст. 3.2. Число користувачів. Базовий та два додаткових. 3.3. Розподіл функцій між користувачами; міра перетину інформаційних потреб користувачів. Матеріал вчителя, крім власного, повністю включає в себе матеріал учня. 3.4. Пріоритети користувачів в оцінці значущості чинників, що впливають на проектування БД. 3.5. Технологія обробки даних. 3.6. Можливість / необхідність роботи в розподіленому середовищі, тобто необхідність підтримувати зв’язок із багатьма комп’ютерами. Доцільно за великого розміру зовнішніх матеріалів. Окрім того, БД містить посилання до мережі Internet.
4.1. Наявність існуючої автоматизованої системи обробки інформації. Специфіка інформації визначає неможливість автоматичног підключення інформації. 4.2. Обсяг наявних «напрацювань». 4.3. Наявність технічних і програмних засобів, їх стан. 4.4. Співвідношення обсягів наявної і «нової» частин проектованої системи. Можливості для розширення бази даних необмежені – БД «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» ілюструє лише один розділ із програми для десятого класу. За допомогою MS Access технічно можливо створити такі БД для усього курсу ТН, при цьому врахувавши вікові особливості учнів, а також особливості програм для кожного класу. 4.5. Витрати на переведення наявної системи на нову технічну основу. Переведення на нову технічну основу не повинно бути першочерговою задачею – для роботи у СУБД достатньо «слабкого» за сучасними стандартами комп’ютера.
5.1. Підтримувані структури даних; обмеження, що накладаються програмним забезпеченням. MS Access підтримує реляційну модель даних. 5.2. Обмеження за об’ємом пам’яті. 5.3. Швидкодія технічних засобів. Оскільки більша частина матеріалу є зовнішньою, то із наповненням БД матеріалом її розмір не зросте до високих показників, що можуть вплинути на швидкодію. 5.4. «Продуктивність» програмного забезпечення. Розробленою БД можна користуватись на будь-якому ПК, на якому встановлено пакет MS Office 2003 і вище. 5.5. Особливості мов маніпулювання даними.
8.1. Розробників. Після завершення БД «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» для додавання даних необхідно буде лише розмістити файл із ними у відповідному розділі і створити запис у відповідній таблиці. 8.2. Користувачів. Кваліфікація учня десятого класу є достатньою для використання «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності». Крім того, створені звіти дозволяють видати необхідну інформацію у наочному вигляді; щоб отримати доступ до необхідної інформації, необхідно лише виконати однойменний звіт.
9.1. Наявність засобів автоматизації проектування. 9.2. Використовуваний алгоритм проектування.
10.1. Мода. 10.2. Звички і уподобання. Таким чином, база даних «Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності» розроблено з метою застосування у СЗШ ІІІ-го ступеня на уроках трудового навчання та під час позаурочної діяльності учнів, що зумовлює специфіку її створення, наповнення та використання. |
Схожі:
| «Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій й програмних... |
О. А. Мільченко ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ... Ьтурної і наукової організації. Нині перед середніми загальноосвітніми школами (СЗШ) постали завдання виховання вільної, творчої,... |
| Концепція баз даних. Визначення бази даних як автоматизованої системи Система управління базами даних це пакет прикладних програм і сукупність мовних засобів, що призначені для створення, супроводження... |
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ТА ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ... |
| Тематика бакалаврської роботи, денної форми навчання, спеціальності 051501 Розробка елементів мультимедійного дидактичного комплексу по дисципліні «Проектування баз даних та баз знань» |
План проведення тижня трудового навчання Виставка найкращих робіт, виготовлених на уроках трудового навчання й у позакласний час учнями 5-11 кл |
| Класифікація проектів з трудового навчання Навчальні проекти, що виконуються школярами на уроках трудового навчання, можна класифікувати за такими ознаками |
План Застосування інтерактивних технологій на уроках трудового навчання... Уроки трудового навчання як основа гармонійного розвитку особистості |
| Тема: "Системи управління базами даних" Мета: Система управління базами даних (СУБД) - це пакет прикладних програм і сукупність мовних засобів, що призначені для створення, супроводження... |
ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Використання ІКТ дає змогу опрацьовувати значно більше навчальної інформації, робити її доступнішою для сприйняття, зрозумілою за... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua