|
|
Скачати 76.04 Kb.
|
|
Жук Ю.О. Роль засобів навчання у формуванні навчального середовища // Нові технології навчання. 1998. - N 22. - С. 106-112. РОЛЬ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА Останнім часом у педагогіці сформувався напрямок, що спрямований на дослідження "класної кімнати". Виникнення такого напрямку відображає розповсюдження в останній час методик аналізу взаємодії в системі "учень-вчитель" (навчальне середовище першого рівня) не тільки для загальних досліджень, а також для дослідження конкретних прикладів організації навчального процесу, змісту навчальних програм, підручників, тощо. Соціальний і інтелектуальний обмін між вчителем та навчальною аудиторією описується, частіше всього, в термінах взаємодії. Аналіз взаємодії пов'язаний не лише з аналізом інтелектуального і соціального змісту як вербального, так і невербального обміну між членами групи, але також визнання необхідності пов'язувати цей обмін з типом організації класної кімнати та структурою групи. Мова, таким чином, йде про ергономічні та мікросоціологічні аспекти проблеми створення навчального середовища. Навчальне середовище частіше всього розглядається як простір навчання і (більш широко) як простір навчального містечка. Простір навчання включає шкільні кімнати (кабінети), бібліотеки, лабораторії, спортивні споруди і т. ін. На цьому рівні мова йде про дизайн цього простору, його меблювання, змістовну відповідність та інші компоненти простору. Середовище навчання є частиною середовища навчального містечка. Воно включає всі навчальні середовища, в яких працюють учні і вчителі і які мають важливий вплив на процеси викладання та навчання. Навчальне середовище може включати також фізичне середовище та географічний простір, який може мати досить різноманітні масштаби. З цього випливає, що навчальне середовище є складовою певної системи взаємопідпорядкованих середовищ, якій притаманні ознаки певної ієрархічності. Під системою розуміється сукупність її складових, спрямованих на виконання певного комплексу задач. Відносно навчального середовища, це задачі, які повинні бути розв'язані у навчально - виховному процесі. В цьому випадку поняття системи включає в себе не тільки сукупність засобів навчання, котрі до неї входять, а і людей, що діють у цій системі. Взагалі кажучи, освітнє середовище (як система) це штучно побудоване середовище. Воно має свої власні, характерні тільки йому, цілі і задачі, рівні, ранги, підсистеми та способи досягнення цілей, методи розв'язування як внутришньосистемних, так і позасистемних задач, встановлення пріоритетів власної діяльності і таке інше. Хоча це середовище формується ззовні і тому повинно відповідати позасистемним, відносно його, цілям, воно, як усяка складна система, існує за своїми власними законами. Елементарним навчальним середовищем можна вважати середовище, що виникає при спілкуванні у системах "учень-підручник", "учень-учень/учні", "учень-учитель", "учень-засіб навчання", "учень-комп'ютер (як "інтелектуальна система") тощо. Такі середовища можна назвати навчальними середовищами першого рівня. Вони складають більш загальні середовища (другого рівня) - клас, група, які, у свою чергу є складовими навчального закладу ( середовища третього рівня). Навчальний заклад діє у певній системі освіти, котра формується вже як управлінська система. Навчальні середовища різного рівня можуть забезпечити досягнення різних цілей, залучаючи до реалізації процедур навчання та виховання ті структури і складові, які притаманні відповідному середовищу. Як будь-який матеріальній системі, навчальному середовищу властива невичерпна множина внутрішніх і зовнішніх зв'язків, здатність до переходу від одного стану до іншого. Динаміка зміни станів навчального середовища характеризується рухомістю його структури при відносній стабільності атрибутів середовища. Рухомість структури навчального середовища першого рівня визначається, в першу чергу, рівнем знань, вмінь та навичок суб'єкту навчання, які змінюються в процесі навчання. Саме забезпечення позитивних змін у рівні знань, вмінь та навичок є головною метою створення навчального середовища. Зміна структури навчального середовища може відбуватися не тільки як реакція на задовольняння внутрішніх потреб, але і під впливом зовнішніх дій. Найбільший динамізм структурного перетворення навчальних середовищ притаманний першому - другому рівням. Заклад освіти це вже формальна організаційна структура, котра, на відміну від системи освіти взагалі, характеризується певною особистою спрямованістю, яка характерна сьогодні при альтернативах освіти. Таким чином, під навчальним середовищем можна розуміти таке штучно побудоване середовище, структура і складові якого сприяють досягненню цілей навчально-виховного процесу. Структура визначає внутрішню організацію середовища, взаємозалежність між елементами середовища як системи, в якій здійснюється навчально-виховний процес. Складові виступають як атрибути середовища, визначаючи його змістовну і матеріальну наповненість, тобто є ресурсом, що включається у діяльність учасників навчально-виховного процесу в міру необхідності, набуваючи при цьому ознак засобів навчання. Під засобами навчання ми розуміємо предмети, які формують матеріальну складову навчального середовища та приймають участь у навчальній діяльності. Необхідною умовою існування навчального середовища є можливість реалізації у межах цього середовища інформаційної і діяльнісної компонент навчально-виховного процесу. Достатньою умовою є наявність суб'єкту навчання та забезпечення у межах середовища циркуляції навчальної інформації в достатньому об'ємі. Суб'єкт навчання є кінцевим адресатом (середовищем адресатів) системи дій, що відбуваються у межах навчального середовища. Життєвий цикл навчального середовища визначається часом існування інформації в активній формі, тобто часом, який потрібен для сприймання та засвоєння суб'єктом навчання інформації, що циркулює у межах навчального середовища. Враховуючи те, що адресне середовище рухоме, тобто контингент суб'єктів навчання періодично змінюється при відносно сталій побудові навчального середовища, можна казати про періодичність життєвого циклу цього середовища. Разом з тим, кінцевий стан у життєвому циклі навчального середовища визначається, в більшості випадків, оцінюванням рівня засвоєння знань суб'єктом навчання. Процедура та результат оцінювання визначаються організатором навчального середовища (керівником навчально-виховного процесу) за деякими визначеними критеріями. Організатор навчального середовища може бути безпосередньо включеним у структуру середовища (у випадку вчителя - людини ), або опосередковано, коли організація навчально-виховного процесу визначається відповідним апаратно-програмним забезпеченням. Саме при використанні засобів нових інформаційних технологій цей, ззовні привнесений, інтелект авторів апаратно-програмного комплексу визначає структурно - системну спрямованість динаміки розвитку життєвого циклу навчального середовища. З цього випливає, що навчальне середовище має у своїй структурі змістовну і матеріальну складові, які взаємозалежні та об'єднані загальними цілями. Але, якщо змістовний аспект навчального середовища цілком залежить від заздалегідь сформованих цілей навчання, то матеріальний аспект може, в деяких випадках, впливати на постановку самої цілі. Це викликано тим, що, по-перше, не усяка ціль може бути досягнена без залучення тих чи інших засобів навчання, по-друге, можливості сучасних засобів навчання дають змогу ( а деколи і примушують) формувати нові цілі навчання (якщо не загальні, то локальні) або змінювати структуру цілей. Таким чином, навчальне середовище повинно вирішувати дві взаємозалежні задачі: вводити учня у сферу предметної галузі (в першу чергу інформативно) та надавати можливості учню та учителю оперувати предметами, котрі відповідають цілям навчання. З іншого боку, навчальне середовище повинно відповідати психолого-педагогічним, медико-біологічним, предметно-методичним та екологічним умовам. В той час, як змістовне наповнення навчального середовища визначається предметною галуззю, його матеріальна реалізація через засоби навчання сприяє формуванню предметної ситуації, в якій здійснюється навчальна діяльність. Засоби навчання упредметнюють навчальну подію, надаючи можливості учню розширити спектр засобів, за допомогою яких він оволодіває навчальним матеріалом. В навчальному середовищі подія не може бути нейтральною або абстрактною, вона насичена колоритом навчального предмету, конкретна та розпізнавана. Наявність матеріальної складової навчального середовища не може бути самодостатнім принципом без змістовного наповнення та визначеності цілей діяльності в цьому середовищі. Запобіганню конфлікту між формою і змістом навчального середовища повинно сприяти визначення форми через зміст. При звертанні до тієї чи іншої сукупності складових навчального середовища як до засобів навчання, висвітлюється фрагмент навчального середовища, реалізується окрема частка події, що можуть відбуватись в ньому. Цілепокладання, інформативність та матеріальна реалізація - це синтетичні складові навчального середовища, але цей синтез не треба вважати нерухомою моделлю. Скоріше це змагання декількох начал: то одне, то друге, то третє займає провідне місце а потім втрачає його в залежності від розвитку подій. Від тяжіння до того чи іншого способу опанування навчальним матеріалом, від організації навчального процесу змінюється ступінь залучення до діяльності засобів навчання. Це надає змоги зосередити увагу учня на актуальний саме в цей момент спосіб опанування навчальним матеріалом. Саме таке змістовне наповнення конкретної події, що відбувається в навчальному середовищі, дозволяє реалізувати багатозначемість засобів навчання. У процесі планування події, які повинні розгортатися у навчальному середовищі, необхідно враховувати кількість засобів навчання, що залучаються до навчальної діяльності. В різних методиках навчання кількість засобів навчання, за допомогою яких організується навчальна діяльність, змінюється в залежності від багатьох обставин. Як показують спеціальні дослідження [1], при переході від одного змістовного елементу навчального матеріалу до іншого ця кількість змінюється від одного до семи. Поступове впровадження засобів нових інформаційних технологій у закладах освіти надає можливості кооперувати засоби навчання в одному приладі, використовуючи можливості персональних комп'ютерів та відповідного програмного забезпечення. Комп'ютер при цьому виступає як засіб навчальної діяльності. Проблема впливу засобів нових інформаційних технологій на формування навчального середовища потребує окремого розгляду [2]. Не можна відкидати значущості особистості вчителя як організатора навчально-виховного процесу, носія певної культури, в тому числі культури мислення, представника старшого покоління, через якого передається не тільки зміст навчального пердмету, але і культурна спадщина. Для вчителя, якщо він знаходиться навіть всередині навчального середовища, характерний погляд на це середовища "ззовні", з точки зору організатора, керівника. В той самий час, для учня характерний погляд на те саме навчальне середовище тільки "з середини", "внутришній", як безпосереднього учасника навчальної події, котра відбувається в цьому середовищі. До диалогічної взаємодії учня з навчальним середовищем додається пряма мова вчителя, діалог вчителя з учнем. Тобто, діалог відіграє структурну роль в розвитку події у навчальному середовищі. 1. Нурминский И.И., Гладышева Н.К. Статистические закономерности формирования знаний и умений учащихся. -М.: Педагогика, 1991.- 221 с. 2. Гуржій А.М., Жук Ю.О. Вплив інформаційних технологій на формування навчального середовища/ Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України// Зб. статей за матеріалами доповідеї четвертої Української наук.-метод. конф. 12-14 вересня 1995/ Під редакцією І.І.Мархеля, Одеса, 1997. - С.5-6. |
|
Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у... Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу... |
FRANçAIS Використання мультимедійних технічних засобів навчання Сучасні мультимедійні технології надають величезний діапазон можливостей для вдосконалення навчального процесу та системи освіти... |
|
«Використання комп’ютерно – орієнтованих технологій й програмних... |
Аналіз останніх досліджень і публікацій ... |
|
Плани лекцій з дисципліни «Астрономія» для студентів напряму підготовки... ... |
Принципи навчання у вищій школі Принципи (лат ргіпсіріит — основа, начало) навчання вищої школи — вихідні положення теорії навчання. Вони є загальним орієнтиром... |
|
НАКА З Про затвердження Базового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкової... |
М.І. Базелюк ОСОБЛИВОСТІ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ Постановка проблеми Тому сучасне суспільство ставить перед системою освіти низку нових завдань, пов’язаних з оновленням змісту освіти, розробкою та впровадженням... |
|
Технологій навчання загальноосвітніх Закону України „Про загальну середню освіту” з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального... |
Інноваційні технології сприяння креативності у молодшого школяра Нові технології навчання викликають особливий інтерес у педагогів. Саме застосування інновацій передбачають докорінні зміни існуючих... |