|
Скачати 298.8 Kb.
|
Суцвіття Суцвіття — група квіток, розташованих на рослині в певному порядку. Усю різноманітність суцвіть (мал. 3) поділяють на дві основні категорії: невизначені, чи моноподіальні (ботричні, бокоцвіті) і визначені, чи симподіальні (цимозні, верхоцвіті). Моноподіальні (ботричні) суцвіття формуються внаслідок невизначеного росту центральної осі, а квітки розвиваються у висхідній послідовності. Такі суцвіття бувають простими, коли їхні квітки кріпляться безпосередньо до осі суцвіття, і складними, коли до осі кріпляться прості суцвіття. Мал. 3. Типи суцвіть: 1 — волоть; 2 — колос; 3 — китиця; 4 — щиток; 5 — простий зонтик; 6 — складний зонтик; 7 — кошик; 8 — сережка Найголовніші форми простих (ботричних) суцвіть:
Складні ботричні суцвіття:
До симподіальних (цимозних) належать суцвіття, в яких перша верхівкова квітка завершує головну вісь і далі суцвіття розвивається за рахунок бічних осей першого, потім — другого тощо порядків:
Плід — це зріла зав'язь, що містить насіння — зрілі насінні зачатки. Стінка зав'язі перетворюються в оплодень, а насінні зачатки — у насіння. Оплодень захищає насіння від висихання. Справжній плід розвивається тільки з зав'язі маточки. Плід, що утворюється з чашолистків, пелюсток квітколожа, називають несправжнім. Так, плоди яблуні складаються переважно із розрослого м'ясистого квітколожа, тільки серцевина яблука походить із зав'язі. Справжні і несправжні плоди ділять на прості плоди (вишня, фінік), що утворюються з однієї квітки з однією маточкою, і супліддя, що утворюються внаслідок зрощення плодів багатьох квіток (суцвіть) (ананас). Зрілі насінини прикріплюються до оплодня в тих місцях, де в зав'язі була плацента, або вільно лежать у порожнині плоду. Максимальна кількість насінин у плоді дорівнює кількості насінних зачатків у зав'язі, але зазвичай менше, адже не всі насінні зачатки досягають зрілості. Зовнішня структура плоду — оплодень, чи перикарпій, — стінка плоду, що оточує насіння і утворюється з видозмінених стінок зав'язі, іноді з чашечки і квітколожа. У перикарпії виділяють зовнішній, середній і внутрішній шари. Зовнішню частину складає екзокарпій. Вишня має тонку блискучу шкірочку, плоди цитрусових — жовтогарячий залозистий шар. Середній шар — мезокарпій. У вишні — їстівний мезокарпій, а в цитрусових мезокарпій — білуватий пухкий шар. Внутрішня частина перикарпію — ендокарпій — середоплодень. У вишень — тверда кісточка, утворена склереїдами, у цитрусових — основна маса плоду. Соковиті плоди мають частіше м'ясистий мезокарпій, рідше — ендокарпій. Загальноприйнятої класифікації плодів поки немає. Численні класифікації враховують зовнішнє розмаїття плодів, консистенцію оплодня (сухі й соковиті), число насінин; розкривні чи нерозкривні плоди під час дозрівання, їх еволюційний розвиток. За еволюційно-морфологічною чи морфогенетичною класифікацією плоди поділяють на: апокарпні, монокарпні, ценокарпні і псевдомонокарпні. Апокарпні плоди формуються з апокарпних квіток. Кожній окремо сидячій маточці у вільному плоді відповідає вільний плодик. Апокарпні плоди характерні для квіток з верхньою зав'яззю. З апокарпія розвиваються соковиті і сухі багатолистянки (жовтецеві: купальниця, калюжниця, жовтець, лимонник), багато горішок (горицвіт, перстачі), соковиті — багато кістянка (малина, ожини), суничина (тип соковитого багато горішка з розрослим квітколожем), цинародій (тип соковитого багатогорішка з розрослим гіпантієм — шипшина). Монокарпії формуються з монокарпного гінецею з верхньою зав'яззю. Основні типи: біб, однолистянка (сокирки). Соковиті боби, що не розкриваються, у софори японської. Однокістянка — однонасінний монокарпій, ендокарпій (кісточка) якого склерифікований. Мезокарпій може бути соковитим (персик, абрикос, вишня) чи сухим шкірястим (мигдаль). Одногорішок — однонасінний нерозкривний монокарпій (родовик, приворотень, парило). Ценокарпний плід розвивається з ценокарпних гінецеїв, в основі — складна маточка. Ценокарпії можуть бути багато- чи одногнізді. Також можуть утворюватися із квіток з верхньою і нижньою зав'яззю. Сухі ценокарпні плоди бувають розкривні, нерозкривні, такі, що розпадаються подовжньо (схізокарпїї) і поперечно (членисті). Морфологічні типи: ягода, коробочка, стручок, вислоплід-ник, а також листянка (лимонник), яблуко, гарбузина, цинародій (шипшина), кістянка тощо. За морфологічною класифікацією плоди також поділяють на соковиті (мал. 44) і сухі. Ягода — соковитий багатонасінний плід (виноград, томати, чорниця, журавлина); перикарпій нерозкривний, у м'якоть перикарпію занурене насіння, рідше — 1 насінина (барбарис). Близькі до ягоди гарбузина і гесперидій. Гарбузина — багатонасінний плід з твердою шкіркою, м'ясистим середнім (за рахунок розростання плаценти) і соковитим внутрішнім шарами (гарбуз, кавун, диня); у гесперидія (помаранчі) залозистий екзокарпій, губчастий мезокарпій і соковитий ендокарпій. Яблуко — зовнішня частина оплодня соковита, м'ясиста; внутрішня — перетинчаста чи хрящувата (яблуня, груша, горобина, глід). Помаранча — оплодень товстошкірий, зовні залозистий, усередині волокнистий, ендокарпій м'ясистий (апельсин, лимон). Кістянка — усередині дерев'яниста тверда кісточка, за якою є соковитий м'ясистий шар, а зовні щільний шар (слива, вишня, черешня, черемха). Супліддя — зрослі між собою плоди чи сукупність плодів одного суцвіття — ананас, шовковиця, маклюра, буряк. До сухих плодів (мал. 4) належать:
Мал. 4. Типи сухих плодів: 1 — сім'янка; 2 — багатогорішок; З — жолудь; 4 — біб; 5 — стручечок; 6 — багатолистянка; 7 — вислоплідник
|
Лекція №4 Тема: Систематика рослин До нижчих рослин належать водорості, до вищих — мохи, плауни, хвощі, папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні |
Уроку: Урок: Тема : Розмноження та розвиток рослин. Типи розмноження... Тема: Розмноження та розвиток рослин. Типи розмноження рослин. Практична робота № Вегетативне розмноження рослин |
Який з органів рослини відноситься до генеративних? Біологія 7 клас. Відділ покритонасінні (генеративні органи. Різноманіття покритонасінних. Значення покритонасінних) |
Лекція №5 Систематичний огляд рослин класу Дводольні. Видова діагностика... Близько 3000 видів одно- і багаторічних трав, напівкущів, кущів і дерев. Поширені повсюдно, найбільше у помірній і субтропічній зонах... |
Розробка уроку з предмету «дерева», «кущі», «трав'янисті рослини»; ознайомити з функціональним призначенням органів рослин, показати пристосування рослин... |
Тема: Систематика рослин До нижчих рослин належать водорості, до вищих — мохи, плауни, хвощі, папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні |
Лекція Місце проведення: учбовий клас Література Тема: № : 3 Головні напрямки реформування та розвитку МНС України. Шляхи діяльності органів |
ЛЕКЦІЯ Природні загрози. Характер їхніх проявів та дії на людей,... |
ЛЕКЦІЯ Селекція Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів |
Урок у 7 класі Тема: Різноманітність голонасінних рослин. Роль голонасінних... Мета: ознайомити учнів із багатоманітністю хвойних рослин, розкрити їх значення в природі та житті людини |