Лекція №5 Систематичний огляд рослин класу Дводольні. Видова діагностика лікарських рослин (продовження)
|
|
Скачати 407.45 Kb.
|
|
Лекція №5 Систематичний огляд рослин класу Дводольні. Видова діагностика лікарських рослин (продовження) План:
Родина РОЗОВІ - ROSACEAE Діагностичні ознаки родини: Близько 3000 видів одно- і багаторічних трав, напівкущів, кущів і дерев. Поширені повсюдно, найбільше - у помірній і субтропічній зонах Північної півкулі. Морфологія листка різноманітна. Квітки актиноморфні, здебільшого двостатеві, з 5-, рідше 4-членною подвійною оцвітиною, багатьма тичинками. Квітко-листки і тичинки розташовані колами по краю опуклого або увігнутого гіпантія, утвореного розрослим квітколожем і зрослими з ним основами квітколистків і тичинкових ниток. Плодолистки вільні або зрослі між собою, а іноді і з гіпантієм, який бере участь у формуванні плоду (несправжні плоди). Біля основи гіпантія є нектарниковий диск. Запилюються квітки вітром і комахами. Насіння без ендосперму, утворюється без злиття статевих клітин. Плоди моно-, апо- і ценокарпні, з розрослою або сухою чашечкою. На підставі розходжень у будові листків, квіток і плодів родина поділяється на підродини: таволгові, шипшинові, яблуневі, сливові. Порівняльна характеристика трьох основних підродин наведена в таблиці 2.3.  Підродина Розові (Шипшинові ) -Rosoideae Малина звичайна - Rubus idaeus Росте в лісах, на вирубках, широко культивується. Напівкущ із дворічними надземними пагонами. Пагони першого року - вегетативні, трав'янисті, прямостоячі, з гострими голчастими, червоно-коричневими шипами і волосками. На другий рік ці пагони дерев'яніють і на них відростають вкорочені генеративні пагони. Після дозрівання плодів надземна частина відмирає, а з бруньок поновлення, що знаходяться на кореневищі, розвиваються нові пагони. Листки складні, непарноперисті, з трьома або п'ятьма листочками. Вони зверху зелені, зісподу - сірувато-білі від густого опушення, по краю зубчасті. Черешки і жилки вкриті шипами. У листків, що формуються на безплідних пагонах, прилистки приростають до черешка, а на плодоносних пагонах листки без прилистків. Квітки білі, поодинокі або в китицеподібних суцвіттях. Квітколоже конічне. Чашолистки довші від пелюсток, при плоді відігнуті донизу. Формула квітки: * Са(5) Co5A∞G∞ Багатокістянка забарвлена в малиново-червоний або жовтий кольори. Кістяночки волосисті, щільно стулені між собою, але легко відокремлюються від квітколожа і одна від одної при дозріванні. Використовують плоди без квітколожа, квітки, листя, коріння. Стан природних ресурсів та їх охорона. Основні запаси сировини зосереджені на території Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Львівської, Хмельницької областей, екологічно чистих районів Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. У межах України немає потреби лімітувати заготівлю плодів, але доцільна обмежена заготівля коренів і квіток. Хімічний склад: плоди містять цукри, пектинові і дубильні речовини, клітковину, органічні кислоти (біля 2 %), каротин, вітаміни С, B^Bj, РР, ефірну олію, флавоноїди, тритерпени, кумарини, фітостерини, солі калію, заліза, міді, марганцю, кобальту, цинку. У квітках і листі є органічні кислоти, мінеральні солі, цукри, вітамін С, флавони, дубильні та інші речовини. Дія: потогінна, протизапальна, антибактеріальна, вітамінна, в'яжуча, апетитна, седативна, гіпотензивна, антитоксична, кровоспинна, кровоочисна, регенеруюча, адаптогенна, антисклеротична, метаболічна, тонізуюча. Застосування: настій листя - при гастриті, ентериті, хворобах дихальних шляхів, фурункулах, лишаях. Плоди і листя входять до складу різноманітних зборів, чаїв, трав'яних сумішей, що використовуються при застуді, катаральній ангіні, для полоскання при ларингіті, фарингіті, тонзиліті, при надмірних менструаціях, катарі кишечника, для очищення шкіри, надання їй еластичності і пружності. Сік із свіжого листя входить до складу мазі при вугрях і висипах. Настій квіток приймають при геморої та гарячці, а зовнішньо - при кон'юнктивітах, блефаритах та для промивання обличчя при вугрях. Настоєм квіток на олії лікують дерматози, зумовлені укусами комах. Стиглі плоди, настій сушених плодів - при застудах, грипі, гарячці, підвищеній температурі, мігрені, екземі. Малиновим сиропом коригують смак і запах ліків. Пагони малини заварюють як чай, п'ють при застуді, грипі. Коріння містить речовини, що впливають на активність гонадотропних гормонів. Стиглі плоди мають високі харчові та дієтичні властивості, тонізують, посилюють апетит. Корисні також продукти переробки плодів - варення, джеми, желе, сік, мармелад тощо. Застереження. При нефритах і подагрі вживання плодів малини протипоказане. Перстач прямостоячий (калган) -Potentilla erecta (P. tormentilla) Росте на луках, заболочених місцях, у чагарниках. Багаторічник висотою 10-40 см із багатоголовим, горизонтальним, потовщеним кореневищем. Стебло розгалужене псевдовилчасто. Прикореневі листки черешкові, трійчасто-, рідше пальчасторозсічені, перед цвітінням відмирають. Стеблові листки сидячі, трійчасторозсічені, з великими прилистками. Квітки на довгих квітконіжках. Чашечка зростається з підчашею, і вони залишаються при плоді. Пелюстки золотисто-жовті з червоною плямою при основі. Плід – багатогорішок Формула квітки: * Ca(4)+(4)Co4A∞G∞ Використовують кореневища. Стан природних ресурсів та їх охорона. Запаси сировини в Україні обмежені. Сировинний ареал охоплює Полісся та Карпати. Фрагментарний характер зростання ускладнює організацію заготівлі. Близько 40 % ресурсів знаходяться на забрудненій радіонуклідами території. Заготівля калгану в природі підлягає суворому контролю. Знаходиться під регіональною охороною на території Полтавської, Харківської, Дніпропетровської, Донецької та Луганської областей. Хімічний склад: дубильні речовини, крохмаль, глікозид торментилін, ефір торментол, червоний пігмент флобафен, смола, віск, камедь, мінеральні речовини тощо. Дія: в'яжуча, протизапальна, кровоспинна, бактерицидна, антивірусна, ранозагоювальна. Застосування: внутрішньо відвар і настойка кореневища - при кровотечах, дизентерії, виразці шлунка, гастриті та інших захворюваннях травного тракту і печінки; при ревматизмі, подагрі, герпесі, жовтяниці, туберкульозі легень, болісних менструаціях тощо. Зовнішньо - при стоматитах і гінгівітах, ранах, виразках, опіках, різних висипах, екземах та інших шкірних хворобах. Входить до складу в'яжучих, жовчогінних, шлункових зборів, чаїв, сумішей. У народній медицині з кореневища виготовляють мазь, що загоює тріщини на шкірі, а порошком лікують опіки. Суниці лісові - Fragaria vesca Ростуть на схилах, узліссях, у чагарниках. Введені в культуру. Багаторічна трав'яниста кореневищна рослина з прикореневою розеткою трійчастоскладних, довгочерешкових листків і надземних повзучих пагонів - вусів, що вкорінюються у вузлах. У місцях вкорінення утворюються нові розетки. Квітконосні стебла прямостоячі, опушені, безлисті або з невеликими простими, рідше складними листками, розташованими під малоквітковим щиткоподібним. Чашечка розсічена, зростається з підчашею і залишається при плоді, що утворюється з гіпантія. Тичинки приростають до чашечки, при їх основі - нектарники. Формула квітки: * Ca(5)+(5)Co5A∞G∞ Плід - суничина, або фрага, складається з розрос-лого конічного м'ясистого червоного гіпантія і справжніх плодиків - дрібних горішкоподібних сім'янок, заглиблених у м'якуш суничини. У дикому стані також розповсюджені с. мускусні (F. moschata) з рожевими і зеленуватими плодами та с. зелені (F. viridis) з жовтувато-білими та рожевими плодами. Всі культурні сорти об'єднує один збірний гібридний вид с. садові, або полуниці, (F. ananassa), який широко використовується у харчуванні. Використовують свіжі і сушені плоди, сушене листя, кореневища з коренями. Стан природних ресурсів та їх охорона. Сировинні запаси в Україні достатні для заготівлі плодів у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Львівській, на півночі Хмельницької, а також у Волинській, Рівненській, Київській, Житомирській, Чернігівській, Сумській областях. Заготівля листя повинна лімітуватися. Хімічний склад: цукри, пектинові речовини, клітковина, органічні кислоти, каротин, вітаміни С, флавоноїди, дубильні речовини, солі кальцію, заліза, фосфору, кобальту, марганцю, макро- і мікроелементи. Дія: протизапальна, антимікробна, ранозагоювальна, вітамінна, антисклеротична, пото-, жовчо-і сечогінна, кровоспинна, гіпоглікемічна, гіпотензивна, апетитна, солуретична, метаболічна. Застосування: свіжі плоди, сік і настій плодів використовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, гастриті, жовчно- та нирковокам'яній хворобі, цукровому діабеті, подагрі, анемії тощо. Плоди збуджують апетит, покращують травлення, втамовують спрагу. Препарати з листя вживають для профілактики та лікування гіпо- і авітамінозів, цукрового діабету, гіпертонії, аритмії серця, посилюють скорочення матки, сприяють виведенню солей з організму. Відвар кореневищ - ефективний засіб проти геморою. Плоди та листя широко використовують у дерматології і косметиці. Застереження. Протипоказано приймати при печінкових кольках, гастритах та при ідіосинкразії до синиць. Шипшина собача - Rosa сапіпа Росте на схилах, узліссях, уздовж доріг, на пустищах. Культивується. Кущ висотою 150-250 см. Листочки складного листка по жилках залозисті, по краю - двічі-пилчас-то-зубчасті; рахіс з рідкими шипиками і залозками. На гілках шипи поодинокі, великі, гачковидні, спрямовані донизу. Вільні частини чашечки перисто-роздільні, після цвітіння відігнуті донизу. Плід кулястий чи овальний, без чашолистків з п'ятикутною площадкою на верхівці. Використовують плоди, коли вони тверді, яскраво-червоні, а також пелюстки. Стан природних ресурсів та їх охорона. Основними сировинними регіонами усіх видів шипшин в Україні є Лісостеп, Степ, Карпати та Крим. Потреба в сировині шипшини значно більша за наявні запаси, однак, враховуючи те, що практично ведеться заготівля сировини майже всіх видів шипшини, особливої потреби лімітувати обсяги заготівлі плодів шипшини немає. Хімічний склад: Плоди містять цукри, органічні кислоти, пектинові і дубильні речовини, каротини, вітаміни С, В„ Р, К, Е, флавонові глікозиди. Олія з насіння містить жирні кислоти, каротиноїди, токофероли, мінеральні солі. Дія: протизапальна, антибактеріальна, вітамінна, антисклеротична, жовчо- і сечогінна, кровоспинна, знеболююча, адаптогенна, регенеруюча, репаративна, метаболічна, імуностимулююча, радіопротекторна, гормоностимулююча. Застосування: плоди вживаються для стимулювання імунної системи, профілактики і лікування гіпоавітамінозів С і Р, при захворюваннях нирок, печінки, кишечника, при виразковій хворобі, геморагічних діатезах, гемофілії, легеневих і маткових кровотечах, гіпертиреозі і недостатності надниркових залоз, при пневмонії, бронхопневмонії, бронхіальній астмі, захворюваннях очей тощо. Плоди входять до складу вітамінних, жовчо- і сечогінних зборів і чаїв, цукро-знижуючого збору "Афразетин". Із плодів отримують сік, готують вітамінний сироп шипшини, збагачений аскорбіновою кислотою. Холосас - водний згущений екстракт плодів у вигляді сиропу - приймають при холециститі і гепатиті. З відходів виробництва холосасу отримують ліпохромін, який призначають для профілактики і лікування злоякісних новоутворень, пострадіаційних розладів шлунково-кишкового тракту та імунного статусу, для адаптації організму до небезпечних умов середовища. Із плодиків-горішків виготовляють шипшинову олію, а з м'якуша плодів - олійний екстракт каротиноїдів каротолін; вони сприяють регенерації тканин, швидкому гоєнню ран. використовуються для лікування шкірних хвороб, опіків тощо. Відвари, киселі з плодів рекомендуються при скарлатині, запаленні нирок, хворобах шлунка, кишечника, печінки, туберкульозі легень тощо. Відвар із пелюсток у вигляді примочок - ефективний засіб при очних хворобах. Відвари коріння - для лікування сечокам'яної хвороби, малярії. Застереження. Не рекомендується застосування шипшини при підвищеній кислотності шлунка. Хворим на екзему і нейродерміт не слід приймати сироп шипшини, оскільки значна кількість вуглеводів загострює алергійні процеси. Після прийому настою шипшини рекомендовано сполоснути рот теплою содовою водою, щоб запобігти негативній дії кислот на зубну емаль. Горобина звичайна - Sorbus aucupаria Росте в лісах, балках, на піщаних і кам'янистих схилах берегів річок. Розводять у садах, парках, полезахисних смугах. Тіньовитривале, посухостійке і морозостійке дерево, висотою до 18 м. Гарний медонос. Галуження симподіальне. Молоді пагони густо опушені, старі - із сірим, гладеньким корком. Листки непарно-перистоскладні, із 9-15 довгастих, пилчасто-зубцюватих листочків. Листки на вкорочених пагонах скупчені пучками, а на видовжених пагонах - почергові. Квітки дрібні, жовтуваті, зі специфічним запахом, зібрані в пониклі, густі щитковидні волоті. Ягодовидні яблука кулясті, оранжево-червоні, блискучі, із засохлими маленькими чашолистками на верхівці. Гіркувато-терпкий смак після приморозків слабшає, плоди стають солодкуватими. Використовують стиглі плоди. Стан природних ресурсів та їх охорона. Основні ресурси зосереджені в Правобережному Лісостепу. Рослина не утворює сировинно-цінних масивів, од-нак значне поширення виду дає змогу задовольнити потребу в сировині без нанесення шкоди наявним запасам. Промислові заготівлі проводять у Волинській. Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській областях та в Карпатах. Хімічний склад: цукри, органічні кислоти, пектинові і дубильні речовини, каротини, сорбіт, вітаміни С, В2, Bg, Р, К, Е, флавоноїди, мінеральні солі тощо. Насіння містить олію, жирні кислоти, токофероли, каротиноїди. |
Схожі:
|
Урок з української мови Тема: «Я все про тебе знаю, Іменнику» Обладнання: схеми-опори, картки для роботи в групах, картки для індивідуальної роботи, сигнальні картки, гербарій лікарських рослин,... |
Лекція №4 Тема: Систематика рослин До нижчих рослин належать водорості, до вищих — мохи, плауни, хвощі, папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні |
|
Уроку: Урок: Тема : Розмноження та розвиток рослин. Типи розмноження... Тема: Розмноження та розвиток рослин. Типи розмноження рослин. Практична робота № Вегетативне розмноження рослин |
ВИХОВНА ГОДИНА «Зелена аптека Донбасу» Підготувала: кл керівник 6... Обладнання: малюнки учнів,фотографії лікарських рослин Донбасу, мультимедійна дошка та проектор |
|
«Природа твій дім, бережи його» Розробила вчитель початкових класів Крупка І. М Обладнання. Виставка малюнків з теми «Природа – твій дім, бережи його!», гербарій лікарських рослин, фотовиставка «Чарівний світ... |
Тема: Систематика рослин До нижчих рослин належать водорості, до вищих — мохи, плауни, хвощі, папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні |
|
Лекція №2 Тема : Морфологія вегетативних та генеративних органів рослин Вегетативні органи в сукупності складають вегетативне тіло рослин. Вони утворюють дві функціонально та морфологічно відмінні системи... |
Українська Асоціація Захисту Рослин Це Положення розроблено на підставі Статуту, правил та положень Української Асоціації Захисту Рослин |
|
Українська Асоціація Захисту Рослин Положення розроблене на підставі Статуту Української Асоціації Захисту Рослин (далі УАЗР) |
Українська Асоціація Захисту Рослин Це Положення розроблено відповідно до законодавства України, Статуту, правил та положень Української Асоціації Захисту Рослин |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua