УДК 159. 922. 761
Т.П.М’якуш
аспірант
СЄНУ імені Лесі України (м. Луцьк),
викладач психології Луцького педагогічного коледжу
ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ СЛАБОЗОРИХ ПІДЛІТКІВ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В УМОВАХ ДЕПРИВАЦІЇ
У статті розкриваються особливості емоційної сфери слабозорих підлітків та фактори, що здійснюють на неї вплив.
Висвітлено погляди вітчизняних та зарубіжних тифлопсихологів, психологів та педагогів щодо емоційного розвитку дітей з вадами зору.
Ключові слова: емоції, емоційна сфера, підлітковий вік, психічний стан.
Постановка наукової проблемита її значення.У період розбудови соціального та економічного життя України як незалежної держави відбувається реформування та модернізація системи освіти і виховання підростаючого покоління. У Законі «Про освіту» визначено головну мету:«...розвиток людини як особистості й найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних цінностей, формування громадян, здатних на осмислений суспільний вибір...» [4].
Важливим складником системи медико-педагогічної, професійної та соціальної реабілітації осіб є освіта дітей з особливими потребами, зокрема з вадами зору, яка передбачає забезпечення умов, придатних для корекції, розвитку й удосконалення фізичних, психічних можливостей дітей і набуття навичок самообслуговування і трудової діяльності.
Національна доктрина розвитку України у ХХІ столітті наголошує на посиленій увазі до фізичної та соціальної реабілітації дітей з вадами зорового аналізатора та пошуку шляхів підвищення якості життя осіб з обмеженими можливостями, де третю частину складають діти, психічне здоров’я яких не завжди здатне протистояти важким обставинам та ситуаціям. Слід враховувати, що в період стабілізації розвитку захворювання, покращенні чи поступовій втраті зору зазнає впливу психіка людини, що суттєво впливає на ставлення до оточуючого середовища, працю, настрій, пізнавальну і суспільну активність. Погіршення зору або його втрата провокують виникнення емоційних вибухів, дратівливості, байдужості до своїх обов’язків і песимістичного настрою. Саме тому необхідним є вивчення особливостей розвитку емоційної сфери дітей з вадами зору.
Актуальність дослідження обумовлена, перш за все, необхідністю подальшої теоретичної та практичної розробки проблеми емоційної сфери дітей з вадами зору на різних етапах онтогенезу особистості, зокрема в підлітковому віці, оскільки в цей віковий період закладаються основи емоційного життя у зрілі роки, а емоційна чутливість підлітка до впливів сучасного соціуму є особливо підвищеною.
Формулювання мети та завдань статті. Відомо, що емоційна сфера як стійка властивість індивідуальності та одна з психологічних складових темпераменту, виконує системоутворюючу функцію у структурі рис особистості й окремих її якостей; емоції та емоційність беруть участь у регуляції діяльності, що є детермінантами успішних діяльності і спілкування.
Мета статті - аналіз особливостей емоційної сфери слабозорих підлітків, що перебувають в умовах соціальної депривації.
Виклад основного матеріалу. Життя і діяльність слабозорих людей нерозривно пов’язані з функціонуванням їхньої емоційно-почуттєвої сфери. За останні роки зросла кількість дітей, у яких спостерігаються порушення психоемоційного розвитку, що супроводжується емоційною нестійкістю, ворожістю, агресивністю, тривожністю і провокують виникнення труднощів у взаєминах із соціальним середовищем, а глибокі порушення зору, зокрема сліпота та слабозорість – це фактори, які впливають на формування психологічної системи особистості.
Л. І. Солнцева, В. В. Лебединский, С. М. Хорош [11] зазначали, що погіршення зорових функцій здійснює негативний вплив на емоційний розвиток дитини та вливає на зміну емоційного фону.
Багатоаспектність наукових досліджень емоційної сфери простежується у працях вітчизняних та закордонних психологів (А. Ребер, А. Сухарєв, О.Чебикін, C. Ламберт, В. Меннігер та ін.), психофізіологів (П. Фресс, П.Симонов та ін.) і педагогів (С. Родіна, Т. Сваренко та ін.) [2].
Особливості дослідження та формування емоційної сфери та закономірності її становлення стали предметом аналізу у працях О.Я. Чебикіна, А. Маурера, Дж. Мюррейя, Г.М. Бреслава, О.В. Запорожця, Я.З. Неверовича, О.І. Кульчицької, О.Л. Носенка, А.Є. Ольшаннікова, О. Д. Хомської,О.Л. Яковлева та іншими [10].
Вивченню психічного розвитку сліпих та слабозорих дітей приділили увагу в 80 - 90-х роках Л.С. Виготський, А.Р. Лурія, М.І. Земцова, А.Г. Литвакова,А.І. Зотова, здійснивши аналіз компенсаторного розвитку дітей цієї категорії за допомогою корекційного навчання і виховання.
Тифлопсихологічна література аналізує емоційні стани і почуття дітей з вадами зору зі сторони спостереження і самоспостереження (А. Крогіус, Ф. Цех, К. Бюрклен та ін.) емоцій і почуттів, демонструючи їхні реальні відношення до значимих об'єктів і суб'єктів, які не можуть змінюватися під впливом порушень зору, наслідком чого є обмеження сфери чуттєвого пізнання, потреб та інтересів. Завдання, яке стоїть перед названою галуззю психологічної науки - виявлення потенційних можливостей людини, яка розвивається, шляхів подолання відхилень у формуванні психічних процесів і рис особистості, що виникають у результаті глибокого порушення зору [1].
Науковці О.Г. Асмолова, Л.С. Виготський, Г. Крайг, І.С. Кон, О.М. Леонтьєв, Д.Б. Ельконін акцентували увагу на аналізі чинників розвитку особистості, що актуалізують проблему поглибленого пізнання емоційної сфери, оскільки дослідження емоційної сфери слабозорих дітей підліткового віку належить до недостатньо проаналізованих напрямів педагогіки і психології.
Експериментальні дослідження щодо цієї проблеми зазвичай присвячені лише вивченню дітей з вадами зору, що супроводжуються складними емоційними порушенням, причини появи яких пов’язані з порушеннями в роботі зорового аналізатора та соціальних умов виховання, функціонуванні центральної нервової системи. Важливе значення у виникненні важких емоційних станів належить розумінню своєї відмінності від однолітків з нормальним зором, що виникає у 4-5 років і посилене переживання такого дефекту в підлітковому віці[6]. Підлітковий вік є важливим періодом у житті дитини (зокрема, з дефектами зору) і супроводжується тривалим і проблемним переходом від дитинства до дорослості, упродовж якого відбувається становлення особистості та бурхливий розвиток емоційної сфери, де основним новоутворенням є поява «почуття дорослості»[9]. Розвиток емоційності вказує на те, що підлітковість є перш за все віком почуттів, гострота переживань в якому набуває високого рівня [12].
Е. Еріксон встановив, що в підлітковому віці діти починають краще ідентифікувати емоції, а кордон «емоційних» понять стає чіткішим: так, малюки застосовують один і той же термін для позначення ширшого кола емоційних явищ, ніж їхні старші однолітки. У них спостерігається значне розширення словника емоцій у міру дорослішання і збільшення числа параметрів, за якими розрізняються емоції.
Одним із чинників розвитку емоційної сфери дітей з дефектами зору є соціальне оточення й адекватні умови існування, оскільки саме суспільство та корекційно-педагогічні умови життя здатні спрямувати дану сферу у правильне русло в одному випадку і стати причиною гострих емоційних порушень за інших умов. Поширеною, однак хибною є думка, що слабозорі діти підліткового віку є менш емоційні, більш спокійні та врівноважені, ніж люди, що не мають вад зорового аналізатора. Це враження пояснюється відсутністю відображення їх переживань у міміці, жестах, позах. Вони виявляють більшу точність у розпізнаванні емоційних станів, виділяють і адекватно оцінюють такі якості особистості, як активність, домінантність, тривожність [7].
Водночас спеціальні дослідження О.О. Крогіус [5] підтверджують висловлені міркування і вказують на виняткову здібність дітей з дефектами зору розуміти емоційні стани на основі змін тону голосу співрозмовника, однак певні об’єкти через неможливість їхнього сприйняття та оцінки, не викликають у них інтересу та певних емоцій. Такий аспект, на думку науковця А.Г. Литвака, істотно обмежує накопичення дітьми чуттєвого досвіду та змінює характер і динаміку потреб, а також обмежує сферу емоційного життя, викликає зміни в емоційному ставленні до певних сторін дійсності, а не змісту емоцій в цілому [8].
У підлітків з вадами зору переважає астенічний емоційний стан, що характеризується зниженням бажання розважатися, нервовим напруженням, підвищеною втомлюваністю. Підлітки із зоровою депривацією частіше перебувають у стресових ситуаціях, ніж їхні однолітки. Підвищене емоційне напруження, почуття дискомфорту можуть в окремих випадках викликати емоційні розлади, порушення рівноваги процесів збудження і гальмування в корі головного мозку. А.Г. Литвак зазначає, що серед дітей з вадами зору можна зустріти й таких, які мають чудові вольові якості, поряд з якими трапляються і дефекти волі, зокрема імпульсивна поведінка, навіюваність, упертість, негативізм. Науковець вважає, що за правильної організації виховання і навчання, залучення до різних видів діяльності відбувається формування необхідних властивостей особистості, мотивації, установок, унаслідок чого дитина стає практично незалежною від стану зорового аналізатора [8].
Д. Скотт виділив критерії, що дозволяють визначити дітей з порушенням емоційної сфери, нездатність навчатися, що не пов’язана з інтелектуальними, сенсорними факторами та здоров’ям дитини;складність в успішній побудові міжособистісних відносин з однолітками та вчителями;неадекватний тип поведінки і самопочуття за нормальних умов та обставин;наявність депресивного настрою;тенденція до розвитку фізичних симптомів страху, що пов’язаний і шкільними проблемами [3].
Працюючи з дітьми, котрі мають вади зору, Н. Гіббс зазначав, що не всі підлітки страждають від напруги, переживань, які пов’язані з труднощами у розумінні речей та подій і у них не спостерігається наявність емоційних порушень, а лише різноманітні емоційні реакції. Зокрема, вони стають пасивними або занурюються у фантазії, переживають страх до незнайомих їм явищ та ситуацій. Для таких діток існує багато предметів, впливу яких вони бояться, оскільки не можуть їх ідентифікувати та зрозуміти. Д.М. Вілле називає це невпевненістю, дистресом та вказує на негативний вплив такого стану на поле діяльності дитини [8].
Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, сучасні дослідження тифлопсихологів В.П.Єрмакова, Г.А.Якуніна, А.Г.Литвака, І.М.Некрасова показали, що в емоційному аспекті сліпі та слабозорі діти перебувають у значно несприятливішому становищі, ніж зрячі. Переважна більшість таких дітей напружені, занепокоєні, заглиблюються у фантазії або стають пасивними. Порушення в роботі зорового аналізатора впливають на формування психіки людини, зокрема й особистості. Проте цей вплив нівелюється корекцією й умовами розвитку, як у сім’ї, так і у виховних установах. Особистісні якості дітей з дефектами зору піддаються значним змінам саме в підлітковий період, оскільки саме підлітковість є тим віком,в якому діти по-справжньому переживають свою фізичну недосконалість. Наявність у них дефекту зору й усвідомлення своєї відмінності від однолітків набуває особистісного сенсу, а сама емоційна сфера є однією з основних регулятивних систем, що забезпечує активну форму взаємодії людини з оточенням.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо у комплексному дослідженні особливостей емоційної сфери дітей з вадами зору, що дозволить отримати важливі відомості стосовно індивідуальних особливостей функціонування цієї регулятивної системи, характеру відхилень і спланувати відповідний корекцій вплив.
Список літератури
Акимушкин В. М., Моргуліс І. С. Основи тифлології / В.М. Акимушкин, І.С. Моргуліс // - Київ.: Рад. школа, 1980. - С. 92.
Варламова С. Я. Емоційна сфера особистості // С. Я. Варламова. - Наука і освіта. — 2003. — № 5-6. — С. 33-37.
Е.Л. ИльинЭмоции и чувства / Е.Л. Ильин. - СПб.: Питер, 2001. – 752 с.
Закон України „Про освіту” // ВВР. – 1991. – № 34. – С.4.
Крогиус А. А. Психологияслепых и еезначение для общейпсихологии и педагогіки / А.А. Крогиус. — М., 1926. — С. 13 — 14.
6. Кузнєцова Л. В. Основи спеціальної психології / Л.В.Кузнецова. - М.: Академа, 2005. – 480с.
7. Лафреньє П. Эмоциональноеразвитиедетей и подростков / П. Лафреньє. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – С. 13-59.
8. Литвак А. Г. Тифлопсихология / А.Г. Литвак. - М., 1985. — С. 202.
9. Носко М. О. Вихідні показники фізичного розвитку молоді / М. О.Носко // Педагогіка і психологія. – 2002. - № 2. – С. 79-82.
10. Пелік В. В. Прояв емоційної сфери особистості підлітків у залежності від статевих відмінностей // В.В. Пелік. - Наука і освіта. — 2004. — № 2. — С. 32-34.
11. Спеціальна психологія: Навч. посібник для студ. вищих. пед. закладів / В.І. Лубовский, Т.В. Розанова, Л.І. Солнцева. - М.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 464 с.
12. Ярошевський М. Г. История психологи. От античности до середины ХХ века: Учебноепособие для высшихучебныхзаведении / М. Г. Ярошевский. – 2-е изд. – М. : Издательский центр «Академия», 1997. – 416 с.
Т.П. Мякуш.Особености эмоциональной сферы слабовидящих подростков, которые находятся в условиях депривации. В статье раскрываются особенности эмоциональной сферы слабозрячих подростков и факторы, которые на неё влияют. Освещаются взгляды отечественных и зарубежных тифлопсихологов, психологов и педагогов, относительно эмоционального развития детей с плохим зрением.
Ключевые слова: эмоции, эмоциональная сфера, подростковый возраст, психическое состояние.
T. P. M’yakush. The Peculiarities of Emotional Sphere of the Visually Impaired Adolescents, Who Are In the State of Deprivation.The article deals with the peculiarities of visually impaired adolescents’ emotional sphere and the factors that influence on it. The opinions of the national and foreign pschycologists and educators about the emotional development of children with visual impairments are analyzed.
Key words: emotions, emotional sphere, adolescent age, mental state.
|