Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році


Скачати 131.19 Kb.
Назва Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році
Дата 28.03.2013
Розмір 131.19 Kb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Химия > Методичні рекомендації
СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011/12 навчальному році

Хімія

У 2011/12 навчальному році навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:

7-9 класи — Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7 11 класи. — К.: Ірпінь: Перун, 2005;

7-9 класи з поглибленим вивченням хімії — Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. — К.: Вікторія, 2009».

10-11 класи — Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. — Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу й коригування знань учнів можуть використовуватися резервні години.

Під час планування вивчення теми вчителю необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів), що передбачені в кожній темі. Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити методичні підходи до проведення навчальних занять, підібрати адекватні завдання для поточного оцінювання, контрольних робіт.

Навчання хімії спрямоване на:

  • розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти, навчально-пізнавальних і професійних інтересів на основі засвоєння системи знань про речовини та їх перетворення, закони й теорії хімії, методи наукового пізнання; формування наукового світогляду, розвиток уявлень учнів про сучасну природничо-наукову картину світу, загальнокультурне значення й гуманістичну спрямованість хімічної науки, технологічне застосування законів хімії, її роль у розв’язуванні таких глобальних проблем людства, як сировинна, енергетична, продовольча, екологічна;

  • виховання дбайливого ставлення до природи, розвиток екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті; формування в учнів розуміння суспільної потреби у необхідності подальшого розвитку хімічної науки і промисловості, ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої професійної діяльності.

Навчання хімії потребує раціонального застосування різних методів й організаційних форм навчання, як тих, що вже міцно закріпилися в шкільній практиці (проблемне навчання, групова робота, дидактичні ігри тощо), так і нових, зокрема інтерактивних методів, інформаційних технологій та комп’ютеризації процесу навчання.

Підготовка до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з хімії вимагає ознайомлення учнів з аналогічними тестовими завданнями, вимогами до якості таких робіт, критеріями оцінювання. Тому важливо пропонувати на уроках хімії систему завдань з формування в учнів навичок самоконтролю, самооцінки, умінь відповідати на тестові завдання тощо. З цією метою упродовж навчального року можна використовувати для відпрацьовування учнями навичок і вмінь завдання зі збірників для проведення державної підсумкової атестації учнів 9 та 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Реалізація функцій теоретичних знань (описової, пояснювальної, евристичної, у тому числі прогностичної) і тісний зв’язок їх з практикою, з життєвим досвідом учнів та вже набутими у процесі попереднього навчання знаннями має спрямовуватись на забезпечення різнохарактерної та різнорівневої діяльності учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у збірниках:

  • Навчальні програми курсів за вибором та факультативів. Хімія. Тернопіль: Мандрівець, 2010;

  • Хімія. Допрофільна підготовка та профільне навчання: курси за вибором (укл. Дубковецька Г.М.). — Тернопіль: Мандрівець, 2010.

Предметною комісією Науково-методичної ради міністерства з питань освіти схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах ще ряд навчальних програм курсів за вибором та факультативів, що не увійшли до складу зазначених збірників, а саме:

  • «Основи експериментальної хімії», авт. Прибора H.A.;

  • «Хімія для детективів», авт. Шапошнікова І.М., Прибора H.A.;

  • «Хімія в криміналістиці», авт. Шапошнікова І.М.;

  • «Вода та сучасні методи її очищення», авт. Забава Л.К., Габріелян A.A.;

  • «Хімія і здоров’я. 9 клас», авт. Карагаєва М.В.;

  • «Абетка самоосвіти школяра з хімії. 7 клас», авт. Коростіль Л.А.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором(факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором.

Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

Наведемо декілька прикладів. Навчальна програма «У світі окисно-відновних реакцій» може використовуватися в основній школі (в 9 класі на стані допрофільної підготовки) як факультативний курс і у старшій профільній школі (10 або 11 клас) як курс за вибором. Вивчення курсу за вибором «Вибрані питання загальної та органічної хімії. 11 клас», розрахованого на 68 годин, можливо запланувати на два роки, змінивши розподіл годин. У такому разі в 10 класі вивчається розділ «Вибрані питання загальної хімії» (34 год.) а в 11 класі — розділ «Вибрані питання органічної хімії» (34 год.). Розділ «Вибрані питання загальної хімії» зазначеного курсу може вивчатися й як самостійний курс за вибором у 11 класі, насамперед у класах академічного рівня. Так само, як окремі курси за вибором або факультативи, у різних класах навчання можуть вивчатися окремі розділи курсів таких як «Розв’язування та складання завдань з хімії. 7-12 класи», «Розв’язування задач з хімії. 10-11 класи» тощо. Оскільки розподіл годин у навчальних програмах орієнтовний, учитель може запланувати на вивчення цих розділів від 9/12 до 17/34 годин.

Облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або у окремому журналі (за рішенням навчального закладу). Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з факультативів із курсів за вибором приймається навчальним закладом.

Навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до типових навчальних планів (див. лист МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9-325). У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання хімії м в основній школі:

Клас навчання

Кількість годин на тиждень

7

1

8

2

8 з поглибленим вивченням хімії

4

9

2

9 спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов

1,5*

9 з поглибленим вивченням хімії

4

*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/10 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

У 10-11 класах кількість годин на тиждень для вивчення хімії за різними рівнями змісту становить:

Рівень змісту

10 клас

11 клас

Рівень стандарту

1

1

Академічний рівень

1

2

Профільний рівень

4

6

Рівень змісту освіти, на якому вивчається хімія, визначається профілем навчання. Таблицю відповідності рівня змісту хімічної освіти і профілю навчання наведено у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2010/11 навчальному році (лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).

Як зазначено у додатку до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9-325 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/12 навчальний рік» навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової. Також, за рахунок збільшення годин, окремі предмети можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.

З огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні рекомендуємо за рахунок варіативної складової виділити не одну, а 2 години на вивчення хімії. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми. Пропонуємо орієнтовний розподіл годин між темами для такого варіанту навчання хімії в 10 класі на академічному рівні:

  • «Повторення основних питань курсу хімії основної школи» — 6 годин;

  • «Неметалічні елементи та їхні сполуки» — 35 годин;

  • «Металічні елементи та їхні сполуки» — 24 години; (усього 70 годин, із них 5 годин — резервних).

У класах технологічного (легка промисловість, харчові технології тощо) математичного та, особливо, фізико-математичного профілів за наявності годин варіативної частини рекомендуємо у 10-11 класах вивчати хімію на академічному рівні, що має бути відображено у пояснювальній записці до робочого навчального плану.

Якщо години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення хімії, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Хімія» робиться запис X+Y, де X — це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення хімії, а Y — це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення хімії. Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Хімія».

Навчальні заклади можуть виділяти години варіативної складової на запровадження курсів за вибором, факультативів, індивідуальних та групових занять.

Особливості навчання хімії в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів

Лінійно-концентрична побудова програми Хімія: 7-11 передбачає, що емпіричні знання, здобуті учнями в основній школі, є фактологічною базою подальшого вивчення органічних сполук вії класі.

Навчальними програмами з хімії для 11 класу враховано, що в 9 класі в учнів були сформовані початкові уявлення про багатоманітність органічних речовин, відбулося ознайомлення з представниками різних їх класів і, зокрема, з основними біологічно важливими речовинами, складом, хімічною будовою та деякими властивостями окремих представників.

Розуміння учнями внутрішньо- і міжпредметних взаємозв’язків розділу органічної хімії сприятиме усвідомленому засвоєнню навчальної інформації. Програма містить структурний підрозділ «Міжпредметні зв’язки», який зорієнтує вчителя щодо їх використання під час вивчення певних тем.

Звертаємо увагу вчителів на те, що в старшій школі, де вивчається систематичний курс органічної хімії, учні повинні оволодіти назвами сполук згідно з останніми рекомендаціями IUPAC. З даним матеріалом можна ознайомитися в навчальних посібниках, які мають гриф Міністерства освіти і науки України:

  • Сучасна термінологія і номенклатура органічних сполук /авт. Толмачова В.С., Ковтун О.М., Корнілов М.Ю., Гордієнко О.В., Василенко C.B./ Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008;

  • Номенклатура органічних сполук /авт. Толмачова B.C., Ковтун О.М., Дубовик O.A., Фіцайло С.С. / Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Навчання хімії на рівні стандарту. Особливістю змісту навчального матеріалу даного рівня навчання є посилення його практичного спрямування, приділення належної уваги застосуванню органічних сполук, їх біологічній ролі, впливові хімічних чинників на здоров’я людини й навколишнє середовище, пояснення згубної дії алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння.

Дев’ять лабораторних дослідів та одна практична робота мають на меті ознайомити учнів зі складом, фізичними та деякими хімічними властивостями органічних сполук, їх використанням задля безпечного поводження з речовинами і матеріалами у повсякденному житті.

На конкретному змісті навчального матеріалу учні продовжуватимуть вчитися описувати, характеризувати, порівнювати, класифікувати речовини, висловлювати судження про біологічну роль органічних сполук, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, хімічною будовою, властивостями та застосуванням органічних сполук тощо.

Зауважимо, що на рівні стандарту розв’язування розрахункових задач програмою не передбачено.

В умовах профільної диференціації загострюється питання щодо підготовки учнів, які навчаються хімії па рівні стандарту, до зовнішнього незалежного оцінювання. У цій ситуації слід застосовувати внутрішню диференціацію навчання одинадцятикласників, більше уваги приділяти індивідуальній роботі з ними, виконання навчальних проектів, впровадженню групової навчальної діяльності.

Вивчення хімії на академічному рівні. Метою навчання хімії на академічному рівні є забезпечення загальноосвітньої хімічної підготовки, необхідної для успішної майбутньої професійної діяльності.

У змісті програми 11 класу розширено матеріал органічної хімії, що вивчався в основній школі. У першій темі розглядається теорія будови органічних сполук як вища форма наукових знань, ізомерія. Класи органічних сполук вивчаються в темах «Вуглеводні», «Оксигеновмісні сполуки», «Нітрогеновмісні сполуки». Окрема тема присвячена синтетичним полімерам. Належна увага приділяється просторовій та електронній будові молекул органічних сполук, розкриттю взаємного впливу атомів, механізмам органічних реакцій, причинно-наслідковим зв’язкам між будовою, властивостями й застосуванням органічних сполук.

Програмою академічного рівня, на відміну від програми рівня стандарту, передбачено формування в учнів уміння визначати молекулярну формулу газуватої речовини на основі її густини, відносної густини за воднем або за повітрям і масовою часткою елементів, а також за масою, об’ємом або кількістю речовин — продуктів її згоряння.

Вивчення заключного розділу курсу хімії «Роль хімії в житті суспільства» має узагальнюючий характер. Розкривається роль хімії у матеріальному виробництві, енергетиці, охороні здоров’я, забезпеченні харчовими продуктами, побуті. Розглядаються світоглядні питання щодо місця хімії серед наук про природу.

Навчання хімії на профільному рівні. Програма профільного рівня складається з двох розділів: «Органічна хімія» та «Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії».

Теоретичною основою розділу «Органічна хімія» курсу хімії 11 класу є теорія будови органічних сполук. До ключових питань змісту належать: електронна і просторова будова речовин, взаємозв’язок між їхніми складом, структурою, властивостями й застосуванням, гомологія, ізомерія, конформації, механізми реакцій заміщення і приєднання, взаємний вплив атомів у молекулі, методи дослідження в хімії. На цьому теоретичному підґрунті розширюється (порівняно з академічним рівнем) інформаційне поле вивчення органічних сполук. Фактичний матеріал доповнюється поняттям про галогенопохідні вуглеводні, алкадієни, арени, карбонільні, нітрогеновмісні, в тому числі гетероциклічні сполуки, вуглеводи рибозу й дезоксирибозу, оптичну ізомерію, синтетичні високомолекулярні речовини.

Формування в учнів понять з органічної хімії відбувається згідно з логікою самої науки — від найпростіших речовин, як метан, до найскладніших, як білки і нуклеїнові кислоти. Використовуються також опорні поняття, сформовані в основній школі: будова атома, хімічний зв’язок, хімічні особливості найважливіших органічних речовин.

Методичні питання вивчення сучасної теорії будови органічних сполук, гібридизації, видів структурної і просторової ізомерії, механізмів органічних реакцій розроблено в літературі досить докладно і, як засвідчує досвід, не становлять проблеми ні для вчителів, ні для учнів. Менше розроблено методику формування понять про оптичну ізомерію, спектральні методи дослідження речовин. На допомогу вчителеві ці питання висвітлюються па сторінках науково-методичного часопису «Біологія і хімія в школі».

У профільному навчанні хімії особливого значення набуває саморозвиток і самоосвіта учнів. Цьому сприяє збільшення у навчанні частки самостійної роботи учнів, у тому числі з різними джерелами інформації (довідники, науково-популярна література, інтернет-ресурси). Доцільно спонукати учнів до самостійного пошуку інформації, підготовки доповідей і обговорення їх змісту з однокласниками, зокрема з питань фундаментальних проблем, які людство розв’язує завдяки досягненням хімічної науки і технологій.

Зміст заключного розділу хімії ґрунтується на знаннях учнів, набутих у попередніх розділах, і присвячено систематизації та узагальненню знань про неорганічні та органічні речовини на єдиній теоретичній основі. Матеріал ґрунтується навколо основних блоків знань: речовина, хімічна реакція, закони і теорії хімії, суспільна роль хімії.

Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 7-10 класах містяться у відповідних листах міністерства за 2007-2010 роки.



Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, №17-18, 18-21, 2011

Схожі:

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році навчання біології у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
У 2011/12 навчальному році завершується перехід загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення предметів за новими різнорівневими...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
Значно зросли їх освітня і самоосвітня функції у школі та ВНЗ, професійна значущість на ринку праці в цілому, що спричинило за собою...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
Серед предметів, що вивчаються в загальноосвітній школі, чи не найвищий виховний та розвивальний потенціал має мистецтво з притаманним...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
Завдання шкільного предмета «Економіка» — сформувати базові знання з економічної науки, ознайомити з основними тенденціями розвитку...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
України, сучасний розвиток теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної нормотворчої діяльності органів державної...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
«Людина і світ», який з 2011/12 навчального року став обов’язковим для учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що передбачає...
Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін...
України викладатиметься навчальний предмет «Етика», що спрямований на формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка