Практичне заняття 3 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

Скачати 0.79 Mb.

Назва	Практичне заняття 3 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
Сторінка	2/7
Дата	21.04.2013
Розмір	0.79 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Географія > Документи

1 2 3 4 5 6 7

Таблиця 1 Характеристика деяких шкідливих речовин

Назва речовини	мг/м^З	Клас небезпеки	Дія на організм людини
Свинець	0,01	1	Уражає усі органи та системи організму, має кумулятивну здатність
Вуглеводні	300	4	Викликають хронічне отруєння із поганим самопочуттям та апетитом, втратою ваги, швидкою втомою, сонливістю. Деякі вуглеводні мають специфічну дію
Ацетон	200	4	Послідовно уражає усі відділи центральної нервової системи, має кумулятивну здатність
Ефір	300	4	Подразнює слизові оболонки очей та верхніх дихальних шляхів, викликає опіки
Сірчана кислота	1	2	Викликає опіки з великою глибиною пошкодження, подразнює слизові оболонки
Окис вуглецю	20	4	Викликає головний біль, запаморочення, безсоння, порушення обміну речовин, втрату свідомості

Для контролю концентрації шкідливих речовин в повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують наступні методи:

— експрес-метод. який базується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко і з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні. Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ-2, ГХ-4 та інші),

— лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколориметричного) в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє одержати точні результати, однак вимагає значного часу.

— метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (ФКГ-ЗМ на хлор, „Сирена-2" на аміак, „Фотон" на сірководень).

Запиленість повітря можна визначити ваговим, електричним, фотоелектричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод. Для цього зважують спеціальний фільтр до і після протягування через нього певного об'єму запиленого повітря, а потім вираховують вагу пилу в міліграмах на кубічний метр повітря.

Періодичність контролю стану повітряного середовища визначається класом небезпеки шкідливих речовин, їх кількістю, ступенем небезпеки ураження працюючих. Контроль (вимірювання) може проводитись безперервно, періодично протягом зміни, щоденно, щомісячно. Неперервний контроль із сигналізацією (перевищення ГДК) повинен бути забезпечений, якщо в повітря виробничих приміщень можуть потрапити шкідливі речовини гостронаправленої дії.

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають:

вилучення шкідливих речовин в технологічних процесах, заміна шкідливих речовин менш шкідливими і т. п. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт — іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання миючими розчинами на основі води;
удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів тощо);
автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що виключає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;
герметизація виробничого устаткування, робота технологічного! устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;
нормальне функціонування систем опалення, загальнообмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очистки викидів в атмосферу;
попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;
контроль за вмістом шкідливих речовин в повітрі робочої зони;
використання засобів індивідуального захисту.

Системи опалення та вентиляції виробничих приміщень. Всі приміщення, де постійно або тривалий час перебувають люди і відповідно до технологічних умов підтримується певна температура (позитивна), згідно існуючих проектних норм у холодний період року повинні бути обладнані системами опалення. Основна вимога до системи опалення — підтримання в приміщенні (або приміщеннях) температури повітря, передбаченої відповідними санітарними нормами.

Будь-яка система опалення складається з трьох основних елементів: генератора теплоти, системи теплопроводів і нагрівальних (опалювальних) приладів. Системи опалення поділяють на місцеві та центральні.

Місцева система опалення — система, в якій всі елементи конструктивно об'єднані в одному агрегаті, розміщеному в опалювальному приміщенні або поряд. До цієї системи належать пічне, газове, електричне опалення. Місцеве опалення застосовується, як правило, в житлових та побутових приміщеннях, а також в невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.

Центральна система опалення — система, в якій генератор теплоти міститься поза опалювальними приміщеннями, а теплота до них передається за допомогою теплоносія і нагрівальних приладів. До систем центрального опалення відносяться: водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване.

В опалювальних системах теплоносіями можуть бути вода, насичена водяна пара і повітря. Залежно від теплоносія, система опалення буває водяна, парова і повітряна. Водяна та парова системи опалення в залежності від тиску пари чи температури води можуть бути низького тиску (тиск пари до 70 кПа чи температура води до 100 °С) та високого тиску (тиск пари більше 70 кПа чи температура води понад 100 °С).

Водяне опалення низького тиску відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам і тому широко використовується на багатьох підприємствах різних галузей промисловості. Основні переваги цієї системи: рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого регулювання температури теплоносія (води); відсутність запаху гару, пилу при осіданні його на радіатори; підтримання відносної вологості повітря на відповідному рівні (повітря не пересушується); виключення опіків від нагрівальних приладів; пожежна безпека.

Основний недолік системи водяного опалення — можливість її замерзання при відключенні в зимовий період, а також повільне нагрівання великих приміщень після тривалої перерви в опаленні.

Парове опалення має ряд санітарно-гігієнічних недоліків. Зокрема, внаслідок перегрівання повітря знижується його відносна вологість, а органічний пил, що осідає на нагрівальних приладах, підгорає, викликаючи запах гару. Окрім того, існує небезпека пожеж та опіків. Враховуючи вищевказані недоліки не допускається застосування парового опалення в пожежнонебєзпечних приміщеннях та приміщаннях зі значним виділенням органічного пилу. З економічної точки зору систему парового опалення ефективно влаштовувати на великих підприємствах, де одна котельня забезпечує необхідний нагрів приміщень усіх корпусів та будівель.

Панельне опалення доцільно застосовувати в адміністративно-побутових приміщеннях. Воно діє завдяки віддачі тепла від будівельних конструкцій, в яких вмонтовані спеціальні нагрівальні прилади (труби, по яких циркулює вода) або електронагрівальні елементи. До переваг цієї системи опалення належать: рівномірний нагрів та постійність температури і вологості повітря в приміщенні; економія виробничої площі за рахунок відсутності нагрівальних приладів; можливість використання в літній період для охолодження приміщень, пропускаючи холодну воду через систему. Основні недоліки — відносно високі початкові витрати при встановленні та важкість ремонту при експлуатації.

Повітряне опалення може бути центральним (з подачею нагрітого повітря від єдиного джерела тепла) та місцевим (з подачею теплого повітря від місцевих нагрівальних приладів). Основні переваги цієї системи опалення: швидкий тепловий ефект в приміщенні при включенні системи; відсутність в приміщенні нагрівальних приладів, можливість використання в літній період для охолодження та вентиляції приміщень; економічність, особливо, якщо це опалення суміщене із загальнообмінною вентиляцією.

При виборі системи опалення підприємств, що проектуються чи реконструюються необхідно враховувати санітарно-гігієнічні, виробничі, експлуатаційні та економічні чинники. Слід зазначити, що досить ефективною є комбінована система опалення (центральне повітряне опалення, суміщене із загальнообмінною вентиляцією та водяне низького тиску). Підтримання необхідної температури залежить від загальної площі нагрівальних приладів, встановлених у приміщеннях.

Нагрівальні прилади виготовляють у вигляді чавунних секційних радіаторів, сталевих опалювальних панелей змієвикового типу та бетонних панелей, ребристих труб, регістрів із гладеньких труб тощо (рис. 1).

Рис.1. Схеми нагрівальних приладів:

а) — чавунний секційний радіатор;

б) — сталева опалювальна панель типу ЗС;

в) — регістр із гладеньких труб;

г) — змійовик; д) — ребриста труба

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції — вилучити із приміщення забруднене або нагріте повітря та подати свіже.

Вентиляція класифікується за такими ознаками:

— за способом переміщення повітря — природна, штучна (механічна) та суміщена ( природна та штучна одночасно);

— за напрямком потоку повітря — припливна, витяжна, припливно-витяжна;

— за місцем дії — загальнообмінна, місцева, комбінована.

Природна вентиляція відбувається в результаті теплового та вітрового напору. Тепловий напір обумовлений різницею температур, а значить і густини внутрішнього і зовнішнього повітря. Вітровий напір обумовлений тим, що при обдуванні вітром будівлі, з її навітряної сторони утворюється підвищений тиск, а підвітряної— розрідження (рис. 2)

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

З трудового навчання 8 клас (І семестр) Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи на швейній машині	План-конспект з трудового навчання. Тема заняття: Виготовлення виробу Теоретичні відомості: Добір матеріалів для виготовлення виробу, визначення їх кількості. Добір гачків. Послідовність виготовлення...
8. Шкільний кабінет інформатики. Комплект навчальної комп’ютерної... Шкільний кабінет інформатики. Комплект навчальної комп’ютерної техніки і вимоги до нього. Санітарно-гігієнічні норми роботи на комп’ютері....	С.І. Черніков майор вн служби МЕТА ЗАНЯТТЯ: Тренувати особовий склад караулу діям по Санітарно – гігієнічні та протиепідемічні заходи
ДСанПіН 4-171-10 (ДСанПіН 4-400-10). Гігієнічні вимоги до води питної,... Санітарні норми встановлюють вимоги до безпечності та якості питної води, призначеної для споживання людиною, а також правила виробничого...	МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ГОЛОВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР ЗАЛІЗНИЧНОГО... Про гігієнічні вимоги до умов перевезення залізничним транспортом організованих дитячих колективів
Тема диплому Гігієнічні вимоги до органі-зації робочого простору: вимоги до приміщень, до організації та обладнання робочих місць з ПК	Задача охорони праці звести до мінімуму ймовірність ураження під... Охорона праці (ОП) – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних...
План-конспект уроку з Охорони праці. Тема: «Вимоги до опалення, вентиляції.... Мета: навчити дотримуватися правил санітарії та гігієни праці; засвоювати знання про виробничу санітарію, запобігання професійних...	ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ Міністерства охорони здоров'я надсилаємо «Гігієнічні вимоги до умов перевезення залізничним транспортом організованих груп дитячих...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання