“Погоджено” “ЗАТВЕРДЖУЮ”
Начальник Жовтневого Начальник Жовтневого РВ
ЗМПО ГУ МНС в Миколаївській області
С.І. Черніков майор вн. служби
А.С. Криворучко
“_____” _____________ 200__ р.
"____"______________200 р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
для проведення заняття по медичній підготовці
з особовим складом чергових караулів ЖЗМПО
ТЕМА: 4.3.6. Санітарно – гігієнічні та протиепідемічні заходи.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Тренувати особовий склад караулу діям по Санітарно – гігієнічні та протиепідемічні заходи.
ЧАС: 1 учбова година.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: Учбовий клас.
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ПЛАН-КОНСПЕКТ
МЕТОД ПРОВЕДЕННЯ: семінар
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:
1. Організаційний момент - 5 хв.
- перевірка особового складу;
- оголошую тему і мету майбутнього заняття;
2. Контроль знань - 5 мін.
3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.
Питання, що вивчаються:
3.1. Рекомендації з гігієни харчування.
3.2. Санітарно-гігієнічні заходи.
3.3. Профілактичні заходи та ведення господарства.
Питання, що вивчаються та їх короткий зміст
|
Методичні рекомендації
|
ПЕРЕДМОВА
На наш час у різних країнах світу тисячі науково-дослідних інститутів, підприємств атомної енергетики, лабораторій використовують радіоактивні речовини. Ці ре-човини виготовляються, транспортуються, використовую-ться і зрештою знищуються у вигляді відходів, і на кожній стадії не виключається можливість виникнення нещасного випадку або аварії, яка може створити небезпеку ураження обслуговуючого персоналу.
У результаті аварії, як правило, не утворюється таких значних зон радіоактивного зараження, як при вибухах ядерних боєприпасів або руйнуванні АЕС, але від цього небезпека ураження людей не зменшується. Ця небезпека може бути виключена або зменшена за рахунок про-ведення силами і засобами ЦО і населення комплексу захо-дів з ліквідації наслідків радіоактивного зараження.
До цих заходів належать: додержання людьми допус-тимих доз опромінення, дезактивація заражених об'єктів, скорочення потрапляння радіоактивних речовин в організм людини; попередження радіаційних уражень шкірних пок-ривів людей; використання профілактичних засобів і ліку-вання уражених; підвищення психологічної стійкості осо-бового складу формувань і населення в цілому.
Здійснення цих заходів передбачається у єдиному комп-лексі одночасно, тільки тоді можна створити умови для ефективного захисту людей, що опинилися у зонах радіо-активного зараження і забезпечення стійкої роботи об'єк-тів народного господарства. Комплексне проведення захо-дів по ліквідації наслідків радіоактивного зараження мож-ливе лише при організації завчасної підготовки і оснащен-ня сил і засобів ЦО засобами захисту, приладами і техні-кою. Цю вимогу у першу чергу можна віднести до заходів з дезактивації, які, навіть при диференційованому їх про-веденні, вимагатимуть виконання значних обсягів робіт із залученням формувань і населення. Тому зараз, у мирний час, треба вчитися завчасно ліквідації наслідків радіоак-тивного зараження в умовах різноманітної, часом дуже складної обстановки, яка може скластися у зонах зара-ження. Це необхідно і спеціалістам служб цивільної обо-рони, і командирам, і бійцям формувань, і населенню. Усім особам, що опинилися у зонах радіоактивного зараження, необхідно знати самі загальні відомості про характер мож-ливого зараження різних об'єктів, властивостях радіоак-тивних речовин і практичні рекомендації з питань дезак-тивації з тим, щоб кожний на своєму місці мав можливість кваліфіковано виконати свої обов'язки по захисту себе, сім'ї і виробництва від наслідків радіоактивного та іншого зараження.
Кожний громадянин, окрім теоретичних знань, повинен мати практичні навички з гігієни харчування, профілактич-них заходів та веденню приватних господарств на терито-ріях з підвищеним рівнем радіації та вміти проводити захо-ди з дезективації, дегазації, дезинфекції та санітарної об-робки людей.
“РЕКОМЕНДАЦІЇ З ГІГІЄНИ ХАРЧУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИЧНИМ ЗАХОДАМ ТА ВЕДЕННЮ ПРИВАТНИХ ГОСПОДАРСТВ НА ТЕРИТОРІЯХ З ПІДВИЦЕНИМ РІВНЕМ РАДІАЦІЇ”.
Щоб уберегти продукти харчування і воду від заражен-ня радіоактивними речовинами, необхідно, насамперед, ізолювати їх від зовнішнього середовища.
У домашніх умовах основним засобом захисту продук-тів харчування і води від зараження є збереження їх у тарі, що герметически закривається, або використання для їх-нього укриття захисних матеріалів (поліетиленової плівки, щільної папір, клейонки і т.п.). Хліб, сухарі, кондитерські вироби варто загорнути в щільний папір і укласти в мета-леві кастрюли, поліетиленові мішки. Цукор, муку, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу. Для більшої надійності ці продукти краще укласти в ко-робки, ящики, які викладені зсередини клейонкою або іншим плівковим матеріалом. Гарний захист м'яса, ковбас, рибних виробів забезпечують домашні холодильники.
Олія, молоко, рослинні жири краще зберігати в метале-вих або скляних банках із кришками, що щільно закриваю-ться. Для захисту овочів варто використовувати дерев'яні ящики, а потім укрити їх брезентом або іншою щільною тканиною.
Для укриття продуктів харчування в умовах сільської місцевості можна використовувати погреби, підпілля, ово-чесховища, склади й інші, спеціально підготовлені помеш-кання. У них повинні бути забиті щілини в стінах, дверях, вентиляційні отвори. Вікна варто закрити щитами, що об-биті толем, або закласти цеглиною. Двері оббити по обид-ва боки щільним матеріалом.
Картоплю, капусту, моркву й інші овочі, що зберігаю-ться поза помешканнями, доцільно вкривати матами з оче-рету, соломи, а потім засипати грунтом толщиною 15 -20 см. Якщо овочі знаходяться у полі, то в місцях їхнього збе-реження треба викопати котлован глибиною 0,5 м і ши-риною 1,5 - 2 м, закласти в нього картоплю або інші корне-плоди, поверху накрити соломою товщиною 20-30 см і засипати прошарком землі (15-20 см) .
Для захисту води варто використовувати термоси, гра-фини, цебра, бідони, ванни. Весь посуд повинний, закрива-тися щільними кришками, а цебра і ванни - накриватися щільним матеріалом.
Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кож-ну людину в добу від 10 до 15 літрів, тільки для приго-тування їжі необхідно від 3 до 5 літрів.
У містах і населених пунктах, де є система водопо-стачання, подача води відбувається по трубам із водопро-відною арматурою, що забезпечує надійний її захист.
У населених пунктах сільської місцевості широко поши-рені шахтні колодязі із дерев'яним зрубом або залізобе-тонними кільцями. Для захисту таких криниць, навколо зрубу (верхнього кільця) насипають глиняний прошарок товщиною до 50 см і шириною 1,5 - 2 м. Глину утрамбо-вують, поверх засипають прошарок щебеню, гальки або гравію товщиною 10-15 см. Верхню частину дерев'яного зрубу обшивають дошками або багатошаровою фанерою. Над криницею улаштовують будку або навіс, а шахту зак-ривають щільною кришкою, оббитою аркушевим залізом або толем. Бажано із шахти криниці выкачать воду й очис-тити дно.
Якщо час не дозволяє виконати зазначені роботи, зас-тосовують найбільш простий засіб захисту води від радіо-активного зараження - перекриття шахти криниці пилоне-проникною тканью, брезентом, плівкою.
Продукти харчування, що подверлись радіоактивному зараженню, піддаються дезактивації, а що зберігаються в герметичній тарі, можуть бути використані після ретель-ного обмивання посуду теплою водою.
М'ясо, сир, олія, що знаходяться в негерметичной тарі, опрацьовують шляхом зняття ніжем зараженого прошарку товщиною не менше 2-3 см.
Картопля, морква, буряк і інші овочі та фрукти старанно миють струменем води, при двох -триразовому промиван-ні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів із наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіо-нуклідів. Варто враховувати, що найвище в порівнянні з картоплею, морквою й іншими коренеплодами наповнення стронцію-90 відбувається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільше ретельному опрацю-ванню.
Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у до-машніх умовах не вживається, воно підлягає переробці у творог або олію. Рослинну олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній прошарок вживають у їжу.
Якість опрацювання продуктів харчування підлягає до-зиметричному контролю, при можливості необхідно пере-вірити їх у лабораторії цивільної оборони або СЕС.
Для очищення води від радіоактивних речовин застосо-вують декілька засобів: відстоювання, фільтрування, коа-гулювання з наступним відстоюванням, перегонка. Пер-ший засіб дозволяє видалити тільки нерозчинні радіо-нукліди. При використанні коагуляторів (глини, квасцов, кальцинованої соди, фосфатів) можна видалити до 40% радіонуклідів стронцію і цезію. Фильтрацією через пісок, торф, гравій можна досягти очищення до 70%.
У сільській місцевості, на дачних (садових) ділянках очищену воду з заражених водойм можна одержати шля-хом устрою спеціальних криниць на відстані 5-10 м від бе-регу водойми. Необхідно враховувати, що дно криниці по-винно бути нижче поверхні рівня води у водоймі. Якщо грунт берега не пропускає воду, то між водоймою і крини-цею улаштовують фильтруючу траншею або трубу.
Кращі результати при видаленні радіонуклідів із води досягаються при перегонці або пропусканні її через іоно-обмінні смоли.
Харчування населення, яке мешкає на території зараже-ній радіонуклідами, повинно бути різноплановим, повно-цінним, мати значну кількість калорійних питательних речовин, вітамінів, ультрамікроелементів.
Радіонукліди, які випадають на поверхню землі, можуть попасти в організм людини, раніше всіх з продуктами харчування і водою.
Як можна зменшити радіаційне опромінення організму людини?
По-перше, в раціон харчування повинні входити такі речовини, які перешкоджають засвоєння організмом радіо-нуклідів. При цьому використовуються не хімічні сполуки, а природні, органічні сполуки, які не несуть небезпеку, не дають побічних явищ.
Найбільш розповсюджені із них дектини або полісаха-ріди- органічні сполуки, що вступають в контакти з радіо-нуклідами, не дозволяючи їм розчинятися у клітинах живо-го організму. Їх отримують із водорослей.
Враховуючи то, що пектини входять в склад продуктів харчування, найбільш необхідно вживати яблука, тикву, моркву, капусту, буряк, редис, а влітку і осінню – сливи, клубніку, вишню, чорноплодову рябину, обліпиху.
Засвоєнню радіонуклідів в організмі першкоджують і фруктові соки, до складу яких входять органічні кислоти, які мають здібність вступати у тісну взаємодію з радіо-нуклідами і, створювати з ними ряд сполук, які виводжу-ються із організму. Наявність в раціоні харчування грана-тового, яблучного, грушового, сливового, томатного, вино-градного соків – один із способів позбавитися від шкід-ливого впливу внутрішнього опромінення організму.
Для підтримання необхідної кількості калію в організме необхідно вживати петрушку, шпинат, лук, чеснок, брюсе-льську і кольорову капусту, турнепс, щавель, сельдерей та інші види зелених культур. Їх можна вирощувати на при-садибних та садових ділянках, придбати в торгівельній мережі.
Велике значення для зменшення радіаційноговпливу має нормальне співвідношення в організмі кальцію і маг-нію, яке досягається систематичним вживанням молока, сира, а також фасолі, гороху та інших бобових культур.
В умовах радіаційного забруднення місцевості не вик-лючена можливість попадання всередину організму люди-ни “гарячих часток” - дуже шкідливих для живих клітин. Попадаючи з продуктами харчування в організм, вони, маючи нерівну поверхню(гострі кути), застряють у шлун-ково-кишечному тракті. Великі дози радіації, яку несуть, вони руйнують навколо себе всі ткані, викликають недоб-роякісні перетворювання. Для зменшення впливу “гарячих часток” необхідно слідкувати за нормальною роботою ки-шечника. Важно для цього вживати продукти, де є волок-нисті речовини: катусту, буряк, моркву, ржаний хліб.
Продукти, які мають світло-жовті і червоні пігменти, зменшують вірогідність появи раку. Це-помідори, червона морква, вишня, смородина. При цьому важливо, щоби вони вживались систематично, утворювали перешкоду грізним хворобам. Для підтримання високої імунної системи-щита проти хвороб,можна, не використовуючи складного ліку-вання і хімічних препаратів, вирівняти вміст в організмі вітамінів, макро- і ультрамікроелементів: заліза, міді, коба-льту, молібдену, які повинні присуствовати в оптимальних кількостях і співвідношеннях. Для цього важно збалан-сувати денний раціон харчування за вітамінами і мікро-елемтами. В нього повинні входити: 0,5 л молока, 300 г хліба, не менше 300 г овочів, до 300 г фруктів і фруктових соків, 200 г м’яса, риби, 20 г рослинної олії. Для дітей ця доза повинна бути вдвоє менше, а для малишів до 4 років – втроє.
Добова калорійність їжі повинна бути: для тих, хто займається фізичною працію – 3100 кілокалорій, розумо-вою працею – 2700; для дітей – від 1 до 3 років – 1320 кілокалорій, від 4 до 6 років – 1900, від 7 до 10 років – 2300, від 11 до 13 років – 2500, від 14 до 17 років – 2750 кілокалорій.
Важливе значення для оздоровлення організму має виїзд у місця, де є чисті продукти. Це може вивести із організму цезій-137, головний радіоативний забруднювач у потер-пілих від аварії місцевостях. Для дорослих цей термін повинен бути від 3 до 4 місяців, для дітей більше 2 місяців.
Активний образ життя, заняття фіскультурою, прогу-лянки на свіжому повітрі оказують благодійний вплив на організм людини, допомагають йому боротися з хворо-бами, у тому числі і з радіацією.
Населенню в зонах радіоактивного забруднення необ-хідно суворо дотримуватись вимог ДР-97 “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у продуктах харчування”.
Внаслідок радіаційних аварій (катастроф) на поверхню землі випадає у великій кількості радіонукліди цезія-137 і стронцію-90, які і є головними забруднювачами навколиш-нього природного середовища, у першу чергу сільськогос-подарських угідь та джерел водопостачання для населення.
Вони характеризуються великим періодом полураспада, високим коефіцієнтом переходу із почви в рослини і інтен-сивністю включення в біологічний процес. Включення в біологічний цикл речовин, радіонукліди накопичуються в рослинах, а потім з продуктами харчування попадають в організм людини.
Для того, щоби уникнути цього, необхідно понизити інтенсивність включення радіонуклідів в біологічний коло-обіг. Оскільки більше 80% радіонуклідів стронцію-90 кон-центрується, як правило, у верхньому шару грунту на глибіні біля 5 см, їх можна перенести шляхом глибокої оранки у нижчі шари, до яких не доходить корнева система рослин.
Можна використати і інший спосіб – зняти 3-5 см зара-женого грунту і замінити його «чистим» грунтом, знятий грунт захоронити у відведених «могильниках».
Значне зменшення забруднення продукції рослинництва досягається шляхом вапнування почви, внесення органіч-них добрив, торфу, глини (попередньо перевірив їх радіо-активність).
В осінній період важливо провести збирання листви, трави, стеблів картофелю і помідорів. Зібрану біомасу не-обхідно вивести і захоронити в встановлених місцях “мо-гильниках”. Після оброблення почви і проведеного збиран-ня урожаю необхідно провести обслідування на радіоак-тивність, використовуючи для цього дозиметричні прибо-ри (у тому числі і побутові).
Після Чорнобильської аварії висока радіоактивність фруктів і ягід у 1986 році була св’язана з поверхневим радіоактивним забрудненням цвіткової зав’язі. За рахунок поверхневого забруднення відмічалась також висока радіо-активнисть овочів: щавелю, салата, петрушки, зеленого лу-ка тощо.
Весіннє оброблення почви доцільно проводити при можливості раніше, коли почва ще тримає вологу, що доз-воляє уникнути пилі. При необхідності поливу, воду необ-хідно брати із перевірених джерел на радіоактивність.
Захист рослин від радіоактивних речовин зводиться до зменшенню можливостей додаткового збільшення зара-ження їх радіоактивними речовинами, що лежать на по-верхні грунту, а також максимальному і швидкому вида-ленню радіоактивних часток з поверхні рослин, насіння і овочів, зменшенню доступу радіонуклідів з грунту в рос-лини шляхом проведення комплексу відповідних заходів.
При летальному і сильному ступеню зараження радіоак-тивними речовинами (70-100 %) рослини скошують і виво-зять за межі поля, а поле переорюють і проводять пересів іншими культурами. При середній (50-70 %) і слабкій (10-30 %) ступенях зараження проводять пересів культур і здійснюється ретельний догляд за посівами.
Пониження переходу стронцію-90 і цезію-137 з грунту в рослини у зонах «М» і «А»: звичайна оранка грунту і внесення мінеральних і органічних добрив у встанов-лених нормах для різних типів грунтів.
Використання земель у зонах «М» і «А» для сільсько-господарського використання: без обмежень.
Використання земель для сільськогосподарського ви-робництва: на периферії зони при щільності зараження стронцієм-90 до 2 Ки/км2 землі переключаються на вироб-ництво овочів. Дозволено розводити скот на власних кор-мах. В середині зони можливо вирощування продовольчих зернових і бобових культур.
Збирання врожаю і порядок використання сільськогос-подарської продукції: збирання проводиться в першу чер-гу; використання врожаю за призначенням з дотриман-ням радіологічного контролю.
При проведенні заходів щодо захисту сільськогосподар-ських рослин від радіоактивних речовин необхідно вико-ристовувати комплексний підхід і враховувати місцеві умо-ви вирощування сільськогосподарських рослин.
Якщо в індивідуальному господарствіє корова, коза, то молоко можна вживати тільки при умові, коли для випасу використовуються “чисті” пасовиська і угіддя для сіно-косу. Вживання м’яса кроликів, птиці можливе якщо за 1-1,5 місяці до можливого забою вони будуть переведені на “чисті” корма, а утримання птиці буде без вигулу.
Основні способи захисту сільськогосподарських тварин від радіоактивних засобів:
в умовах стійлового або табірного утримання на пасо-виськах – укриття тварин в обладнаних тваринницьких приміщеннях і захисних спорудах;
в умовах відгінного тваринництва, а також при відсут-ності спеціально підготовлених приміщень - укриття в ярах, лісах, штучних виїмках, перегін тварин на ділянки, що не заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами, або на ділянки з допустимими рівнями зараження;
забезпечення особливо цінних тварин індивідуальними засобами захисту органів дихання і травлення;
евакуації тварин в безпечні господарства;
специфічна профілактика інфекційних захворювань тва-рин і використання антидотних засобів.
Пристосовані для захисту тварин приміщення дерев’яно-го типу зменшують ступінь опромінювання тварин, що укриті в них в середньому в 2-3 рази, в кам’яних і залізо-бетонних – в 10 раз. В вказаних приміщеннях створюються запаси кормів і води на 5-7 діб. Режим утримання тварин в таких приміщеннях залежать від коефіцієнту захисту при-міщень, наявності запасів фуражу і води.
Заходи щодо ліквідації наслідків радіоактивного зара-ження включають:
організацію і терміни проведення охоронних і каран-тинних заходів, вимушеного прищеплення, сортування і ветеринарної обробки заражених тварин і надання їм ліку-вальної допомоги;
визначення можливостей і термінів убою на м’ясо зара-жених тварин, ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів, отриманих від цих тварин;
дезактивація місць розміщення тварин, фуражу, води, предметів догляду, інвентарю і т. д.;
організація захисту особового складу формувань ЦО і установ служби, що працюють в осередках зараження;
заходи, що пов’язанні з можливими вторинними фактора-ми ураження.
Ветеринарна обробка тварин проводиться на спеціаль-них площадках, що обладнуються в залежності від темпе-ратури зовнішнього повітря на відкритій місцевості або в приміщеннях. Площадки ветеринарної обробки розгорту-ють таким чином, що б на них можливо було б обробляти одночасно не менше п’яти тварин за потоком.
Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим що-до визначення повноти засвоєння матеріалу і при необхід-ності робить додаткові роз’яснення.
|
|
4. Перевірка знань - 5 хв.
4.1. Рекомендації з гігієни харчування.
4.2. Санітарно-гігієнічні заходи.
4.3. Профілактичні заходи та ведення господарства.
5. Заключна частина – 5 хв.
- виставляю загальну оцінку за підсумками занять;
- даю завдання на самопідготовку.
Начальник караулу ПДПЧ-36
ст. .лейтенант вн. сл . І.В. Медведєв
|