План-конспект уроку з Охорони праці.
Тема: «Вимоги до опалення, вентиляції. Види освітлення. Санітарно-побутове забезпечення працюючих.»
Мета: навчити дотримуватися правил санітарії та гігієни праці; засвоювати знання про виробничу санітарію, запобігання професійних захворювань і отруєнь; виховувати гігієну та санітарію в учнів.
Методичне забезпечення: підручник «Основи охорони праці», плакати, рисунки.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку:
І. Організаційна частина. 2хв
ІІ. Повідомлення теми,мети,завдань уроку. 2хв
ІІІ. Актуалізація опорних знань. 6хв
ІV. Пояснення нового матеріалу . 20хв
V. Закріплення нового матеріалу. 8хв
VІ. Підведення підсумків уроку. Виставлення оцінок.Повідомлення домашнього завдання. 2хв
І. Організаційна частина
« - Доброго дня». « - Зараз перевіримо вашу присутність.»
ІІ. Повідомлення теми,мети,завдань уроку.
Тема сьогоднішнього уроку: «Вимоги до опалення, вентиляції. Види освітлення. Санітарно-побутове забезпечення працюючих.»
Мета: навчити дотримуватися правил санітарії та гігієни праці; засвоювати знання про виробничу санітарію, запобігання професійних захворювань і отруєнь; виховувати гігієну та санітарію в учнів
ІІІ. Актуалізація опорних знань:
1.Що вивчає фізіологія праці?
Фізіологія праці— це розділ фізіології людини та гігієни праці, який вивчає вплив трудової діяльності та умов праці на фізіологічні функції людини. Досліди з фізіології праці проводяться під час роботи та поза нею і включають хронометраж трудових процесів і відпочинку, реєстрацію роботи серця та м'язів, мозку, ритму дихання, оцінку зміни працездатності під час короткочасних дозованих та довготривалих за часом різноманітних фізичних і психічних навантажень.
2.Які проблеми вивчає фізіологія праці?
Проблемами фізіології праці є діагностика і прогноз працездатності, напруженості та втоми, вивчення фізіологічних механізмів навчання і адаптації до праці з метою розробки фізіологічних принципів і критеріїв раціонального режиму праці та відпочинку, професійної орієнтації та добору.
3.Які граничні норми підняття та переміщення важких речей встановлені для жінок та підлітків?
Граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну для жінок становлять 10 кг — при підійманні та переміщенні вантажів з чергуванням з іншою роботою.
При підійманні та переміщенні вантажів постійно протягом робочої зміни гранична норма становить 7 кг. А до тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років взагалі не допускаються . Робота підлітків з вантажами не повинна становити понад 1/3 робочого часу.
4.Як реалізується право працівників на відпочинок?
Працівникам надається перерва для відпочинку та харчування протягом не більше 2-х годин, яка не входить до робочого часу.
Спеціальними нормативними актами для деяких категорій працівників встановлені додаткові перерви для відпочинку, які входять до робочого часу і відповідним чином оплачуються (на відміну від основної обідньої перерви).
До таких додаткових перерв належать:
- перерви для обігріву;
- перерви для працівників у шкідливих умовах праці;
- перерви для відпочинку на різних видах вантажно-розвантажувальних робіт.
IV. Вивчення нового матеріалу:
Вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування повітря виробничих, навчальних та побутових приміщень.
Опалення призначене для забезпечення температурних умов у приміщенні відповідно до вимог санітарних норм у холодну та перехідну пори року. Обігріватися може все приміщення, а також окремі робочі місця.
Опалювальні системи складаються з таких основних елементів:
- генератор тепла — установка, в якій тепло, отримане за рахунок горіння або перетворення електричної енергії, передається воді, парі, повітрю;
- нагрівальні прилади, які передають тепло повітрю;
- трубопроводи, по яких теплоносії передаються від генератора до нагрівальних приладів. При водяному опаленні теплоносієм є нагріта вода температурою до 100° С і вище. У парових системах теплоносій — пара — переміщується до опалювальних приладів під власним тиском.
Теплоносій у повітряних системах — це гаряче повітря, яке нагрівається в калориферах.
За будовою розрізняють центральне або місцеве повітряне опалення. У центральних системах нагріте повітря подається до приміщень по трубопроводах. З існуючих систем центрального опалення найпоширенішою є система водяного опалення низького тиску.
Вона має такі позитивні санітарно-гігієнічні та експлуатаційні властивості:
- можливість регулювання тепловіддачі опалювальних приладів залежно від температури зовнішнього повітря шляхом зміни температури або витрати гарячої води;
- підтримування температури в межах 60—70° С;
- пожежна безпека;
- довговічність системи (термін експлуатації 30—50 років);
- можливість розміщення опалювальних приладів уздовж зовнішніх стін та під вікнами;
- простота експлуатації.
Ці системи використовують переважно для опалення побутових та громадських приміщень.
Системи водяного опалення високого тиску використовують для опалення виробничих приміщень. У таких системах температура води становить 130—145° С. Для опалення промислових, громадських та житлових будівель також застосовують комбіновані пароводяні системи.
Щоб запобігти проникненню холодного повітря до приміщень, ворота, двері або технологічні прорізи обладнують повітряними або повітряно-тепловими завісами .
Аби забезпечити чистоту повітря і певні метеорологічні умови у приміщеннях, використовують вентиляцію. За допомогою вентиляції з приміщення видаляється забруднене або нагріте повітря та подається свіже. Залежно від способу переміщення повітря вентиляція може бути природною, механічною або змішаною.
У природній вентиляції переміщення повітря здійснюється за рахунок природних сил, за рахунок різниці питомої ваги зовнішнього та внутрішнього повітря (тепловий напір), а також внаслідок дії сили вітру (вітряний напір).
За механічної вентиляції переміщення повітря у приміщенні здійснюється вентиляторами. За способом організації повітрообміну у приміщенні вентиляція може бути загально-обмінною (витяжною та припливною) та місцевою (витяжною та припливною).
Кондиціонування повітря — це створення і автоматична підтримка у приміщеннях незалежно від зовнішніх умов постійних або змінних за відповідною програмою температури, вологості, найбільш придатних для людини та нормального проходження технологічного процесу.
Правила експлуатації систем вентиляції
Ефективність роботи вентиляційних систем , як і повітряне середовище приміщень, повинна регулярно перевірятися на вміст у них пилу, газів, шкідливих речовин.Увімкнення загально-обмінних припливних та витяжних установок проводиться за 10—15 хв. до початку роботи, при цьому спочатку вмикають витяжні, а потім припливні вентиляційні установки.
Вимкнення цих установок проводиться через 10— 15 хв. після роботи. У цехах з можливим виділенням шкідливих газів вентиляційні установки вимикають через 30—60 хв. по закінченню роботи. Місцеві витяжні установки (місцеві витяжні пристрої), що не зблоковані з технологічним обладнанням, вмикають за 3—5 хв. до початку роботи обладнання і вимикають через 3—5 хв. по закінченню роботи.
Вентиляційні системи після їх монтажу мають бути відрегульовані до проектних параметрів. Експлуатувати дозволяється вентиляційні системи, які повністю пройшли усі передпускові випробування.
Усі вентиляційні системи повинні мати інструкції з експлуатації, де висвітлюються питання вибухо та пожежної безпеки. Планові огляди і перевірки вентиляційних систем мають проводитися за графіком, затвердженим керівником.
Приміщення для вентиляційного обладнання повинні замикатися, а на їх дверях — вивішуватися таблички з написами, що забороняють вхід стороннім особам. Зберігання в цих приміщеннях матеріалів, інструментів тощо, а також використання їх не за призначенням забороняється.
Чищення і профілактичні ремонти вентиляційних систем мають проводитися у терміни, передбачені інструкціями і їх експлуатації. Чищення та ремонт повинні виконувати спеціалісти за допомогою спеціальних пристосувань.
Види освітлення. Природне освітлення. Штучне освітлення: робоче та аварійне.
Зір дає людині майже 90 % інформації про довкілля. Недостатність освітлення призводить до втоми не тільки органів зору, а й організму людини в цілому, підвищується травмо-небезпека. Надто яскраве світло осліпляє. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів: природне, що створюється безпосередньо сонцем; штучне, що здійснюється електричними лампами; змішане, що створюється одночасно природним та штучним освітленням.
За функціональним призначенням штучне освітлення буває:
- робоче;
- аварійне;
- евакуаційне;
- охоронне;
- чергове.
Робоче освітлення обов'язкове в усіх приміщеннях для забезпечення нормальної роботи, проходу людей та руху транспорту. Аварійне освітлення призначене для продовження роботи під час раптового вимкнення робочого освітлення. При цьому норма освітленості повинна складати 5 % від робочого освітлення, але не менше 2 лк всередині приміщень і не менше 1 лк — на території підприємства.
Аварійне освітлення використовується у випадках, коли раптове вимикання робочого освітлення може призвести до вибуху, пожежі, тривалого порушення роботи таких об'єктів, як електростанція, установка водопостачання тощо. Для аварійного освітлення необхідно застосовувати тільки лампи розжарювання та люмінесцентні лампи.
Евакуаційне освітлення призначене для евакуації людей з приміщень у разі аварій. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей, на сходах.
Світильники аварійного освітлення для продовження роботи приєднують до незалежного джерела енергії, світильники для евакуації людей — до мережі, незалежної від робочого освітлення.
Охоронне освітлення використовується охоронним підрозділом на об'єктах у разі відсутності природного освітлення.
Чергове освітлення призначене для роботи у вихідні, святкові дні та нічні години.
Правила експлуатації освітлення
Штучне та природне освітлення може бути ефективним тільки за старанного обслуговування всього обладнання. Внаслідок тривалої експлуатації світловий потік ламп розжарювання зменшується на 10—15 %, а люмінесцентних ламп — на 20—25 %.
Очищення скла світлових прорізів має проводитися не рідше як 2 рази на рік у приміщеннях з незначним виділенням пилу і не рідше 4 разів на рік при значному виділенні пилу; для світильників — 4— 12 разів на рік (залежно від характеру запиленості виробничого приміщення).
Світильники загального та місцевого освітлення, що знаходяться на відстані 2,5 м від рівня підлоги, повинні мати напругу не вище 42 В. У разі проведення слюсарно-монтажних робіт, технічного обслуговування та ремонту машин, автомобілів, іншого обладнання необхідно користуватися переносними джерелами світла (ручними світильниками) і напругою не вище 42 В.
Якщо роботи відбуваються в особливо небезпечних умовах (резервуари, канави, криниці тощо), напруга світильників не повинна перевищувати 12 В.
Під час експлуатації освітлювальної установки необхідно періодично перевіряти:
- стан ізоляції проводів (не менше 1 разу на 6 місяців);
- рівень освітленості в контрольних точках виробничого приміщення (не менше 1 разу на рік після чергової чистки світильників і заміни згорілих ламп).
Основний прилад вимірювання освітленості — люксметр.
Санітарно-побутове забезпечення працівників
Санітарно-побутові приміщення входять до комплексу допоміжних приміщень підприємств. Санітарно-гігієнічні вимоги до них диктуються санітарними нормами та правилами .До загальних і спеціальних побутових приміщень належать гардеробні, душові, умивальники, кімнати особистої гігієни жінок, пункти харчування, місця для паління, приміщення для прання, хімічної чистки, сушки та ремонту робочого одягу і взуття, приміщення для обігріву працівників .
Гардеробні приміщення зазвичай знаходяться поруч з душовими.
Кількість місць при збереженні одягу в гардеробних повинна відповідати:
-при збереженні одягу на вішалках — кількості працівників у двох суміжних, найбільш численних змінах;
-при збереженні одягу в шафах — кількості, що відповідає списку працівників.
Гардеробні мають бути обладнані лавами 0,3 м завширшки. Умивальники розміщують у гардеробних або суміжних з ними приміщеннях. Крани в умивальниках встановлюють з розрахунку один кран на 7—20 чоловік.
Для чоловіків та жінок умивальні кімнати влаштовують у різних приміщеннях. Кожен індивідуальний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем з обов'язковим підключенням гарячої та холодної води.
Душові обладнують у приміщеннях, суміжних з гардеробними. Між душовою, яка має шість і більше сіток, і гардеробною розміщують тамбур.
Площа приміщення для відпочинку повинна бути з розрахунку 0,2 м2 на одного працівника у найчисленнішій робочій зміні, яка користується цим приміщенням для відпочинку (але не менше 18 м2).
Забороняється використання побутових приміщень не за призначенням. Усі побутові приміщення на видному місці повинні мати укомплектовані аптечки. Дезинфекцію побутових приміщень необхідно робити не рідше 1 разу на місяць.
Приміщення для паління повинно мати площу не менше 9 м2. Приміщення для особистої гігієни жінок передбачається на підприємстві, якщо кількість жінок, що працюють у найчисленнішій зміні — не менше 15.
Для забезпечення працівників питною водою обладнують фонтанчики або закриті бачки з фонтануючими насадками. Один фонтанчик обладнують на 100 чоловік. Питна Вода повинна мати температуру 8—20° С. Відстань від робочих місць до питної води не повинна перевищувати 75 м.
На підприємствах з кількістю працівників понад 300 чоловік мають функціонувати здоров-пункти.
Здоров-пункти розміщуються на перших поверхах допоміжних або виробничих будівель.
Здоров-пункти обов'язково мають бути укомплектовані необхідними медикаментами. Відстань від робочих місць до здоров пункту не повинна перевищувати 1000 м.
V. Закріплення нового матеріалу.
З яких основних елементів складаються опалювальні системи?
- генератор тепла — установка, в якій тепло, отримане за рахунок горіння або перетворення електричної енергії, передається воді, парі, повітрю;
- нагрівальні прилади, які передають тепло повітрю;
- трубопроводи, по яких теплоносії передаються від генератора до нагрівальних приладів. У парових системах теплоносій — пара — переміщується до опалювальних приладів під власним тиском.
2.Залежно від способу переміщення повітря вентиляція може бути:
природною, механічною або змішаною (пояснити)
У природній вентиляції переміщення повітря здійснюється за рахунок природних сил, за рахунок різниці питомої ваги зовнішнього та внутрішнього повітря (тепловий напір), а також внаслідок дії сили вітру (вітряний напір).
За механічної вентиляції переміщення повітря у приміщенні здійснюється вентиляторами. За способом організації повітрообміну у приміщенні вентиляція може бути загально-обмінною (витяжною та припливною) та місцевою (витяжною та припливною).
3.Назвіть основні правила експлуатації систем вентиляції
Увімкнення загально-обмінних припливних та витяжних установок проводиться за 10—15 хв. до початку роботи, при цьому спочатку вмикають витяжні, а потім припливні вентиляційні установки.
Вимкнення цих установок проводиться через 10— 15 хв. після роботи. У цехах з можливим виділенням шкідливих газів вентиляційні установки вимикають через 30—60 хв. по закінченню роботи. Місцеві витяжні установки (місцеві витяжні пристрої), що не зблоковані з технологічним обладнанням, вмикають за 3—5 хв. до початку роботи обладнання і вимикають через 3—5 хв. по закінченню роботи.
Чищення і профілактичні ремонти вентиляційних систем мають проводитися у терміни, передбачені інструкціями і їх експлуатації. Чищення та ремонт повинні виконувати спеціалісти за допомогою спеціальних пристосувань.
4.Які ви знаєте види освітлення?
Природне освітлення.
Штучне освітлення:
- робоче;
- аварійне;
- евакуаційне;
- охоронне;
- чергове.
5) Що таке санітарно-побутове забезпечення працівників?
Санітарно-побутові приміщення входять до комплексу допоміжних приміщень підприємств. Санітарно-гігієнічні вимоги до них диктуються санітарними нормами та правилами (СНІП). До загальних і спеціальних побутових приміщень належать гардеробні, душові, умивальники, кімнати особистої гігієни жінок, пункти харчування, місця для паління, приміщення для прання, хімічної чистки, сушки та ремонту робочого одягу і взуття, приміщення для обігріву працівників.
VІ. Підведення підсумків уроку. Виставлення оцінок.Повідомлення домашнього завдання.
Вивчити види вентиляції та основні правила її експлуатації ст.179
Вивчити види освітлення та основні правила експлуатації ст.183.
Прочитати та розказати про медичні огляди неповнолітніх ст.187.
|