ТЕМА 13 АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ
|
|
Скачати 1.41 Mb.
|
|
ТЕМА 16 Особливості аналізу зовнішньоекономічної діяльності Завдання 1. Вивчити методику аналізу зовнішньоекономічної діяльності 2. Виявити фактори, що впливають на ефективність здійснення зовнішньоекономічної діяльності 16.1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу зовнішньоекономічної діяльності Згідно із Законом України "Про підприємства в Україні" можливість здійснення зовнішньоекономічної діяльності надається підприємствам усіх форм власності, які самостійно обирають напрями, цілі діяльності та контрагентів. Відповідно до чинного законодавство зовнішньоекономічні зв'язки здійснюються на підставі господарських договорів про торгівлю, спеціалізацію та кооперування у виробництві, науково-технічну співпрацю, протоколів про встановлення прямих виробничих і науково-технічних зв'язків тощо. Підприємство, що вирішило розпочати зовнішньоекономічну діяльність (надалі -ЗЕД), повинно точно з'ясувати для себе її переваги та недоліки. Перевагами ЗЕД є: 1) значне розширення ринків збуту власної готової продукції і ринків сировинних ресурсів; 2) можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій; 3) накопичення грошових коштів в іноземній валюті та страхування таким чином фінансових ресурсів підприємства від знецінення національної валюти внаслідок інфляції; 4) значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни. Недоліками ЗЕД є: 1) конкуренція з іноземними підприємствами-виробниками аналогічної продукції; 2) міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн; 3) значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів внаслідок природних і транспортних катастроф у зв'язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень; 4) невиконання Іноземним партнером своїх зобов'язань у зв'язку з політичними змінами в його країні. У зв'язку з цим зовнішньоекономічна діяльність підприємств стає одним зі специфічних об'єктів економічного аналізу. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності розглядається у системі комплексного економічного аналізу діяльності підприємств у цілому, а сфера зовнішньоекономічної співпраці досліджується за моделями тематичного аналізу. Зокрема, відокремлюються такі напрями тематичного аналізу як комерційний, валютний, фінансовий, транспортний, розрахунків тощо. Тематичний аналіз застосовується при вивченні особливо актуальних питань,, серед яких: ефективність реалізації різних видів продукції на певному ринку або одного виду продукції на різних ринках тощо. На макрорівні економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності дозволяє вивчати три групи проблем:
Особливостями аналізу ЗЕД на сучасному етапі функціонування підприємств України є: 1) розширення його часового горизонту (підсилення оперативного аналізу виконання контрактів; проведення трендового аналізу для підвищення обґрунтованості прогнозних оцінок у перспективному аналізі ЗЕД тощо); 2) аналітична оцінка результатів ЗЕД повинна поширюватися на всіх учасників ринку, у тому числі й вітчизняних виробників. Така оцінка потребує удосконалення системи показників і їх диференціації; 3) факторний аналіз узагальнюючих показників ЗЕД та оцінка їх впливу на основні показники діяльності підприємства (дохід, витрати, прибуток, рентабельність). Така оцінка сприяє визначенню внеску служби ЗЕД у загальні результати діяльності підприємства. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності оперує різними економічними показниками: кількісними та якісними. Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій: вартість експорту чи імпорту продукції за окремими угодами, товарними групами, країнами; обсяг виконаних робіт і послуг тощо. Якісні показники характеризують раціональність використання коштів, залучених в експортно-імпортні операції, фінансові результати діяльності, швидкість обороту засобів у зовнішньоторговельних операціях, їх ефективність, віддачу оборотних засобів при експортних та імпортних операціях, забезпеченість банківських кредитів тощо. Результати зовнішньоекономічної діяльності залежать від дії ряду внутрішніх і зовнішніх факторів. До зовнішніх факторів відносять: стан економічного та політичного середовища в країнах, стан міжнародних угод і співпраці тощо. Внутрішні фактори пов'язані з виробництвом конкурентоспроможної продукції, популярністю підприємства на світовому ринку, рекламним забезпеченням тощо. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності спрямований на вивчення мотивації і наслідків фінансових змін, її впливу на стан економіки підприємства у цілому. Завдання, об'єкти та етапи аналізу зовнішньоекономічної діяльності наведено нарис. 16.1.  Основними джерелами даних для аналізу зовнішньоекономічної діяльності є первинні документи, облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку, фінансова, статистична та податкова звітність тощо (табл.16.1).   Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу. Оперативний аналіз проводиться за даними первинного обліку. Прогнозний аналіз зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень. 16.2. Аналіз обсягів, динаміки та структури зовнішньоекономічних операцій 16.2.1. Аналіз обсягів, динаміки та структури експортних операцій Аналіз структури експортних операцій. Для більш повної характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Метою такого дослідження є встановлення змін, які відбулися у товарній структурі експорту, у розвитку нових видів експорту, його географічній направленості. Дані про експорт за роки, які вивчаються, групуються за країнами, товарами та видами укладених контрактів. З  цією метою складаються аналітичні таблиці, наводяться суми експорту по країнах, питома вага цих сум у відсотках до загального підсумку та визначаються відхилення абсолютні і в пунктах структури (табл. 16.2). З таблиці 16.2 видно, що обсяг експорту збільшився у 2-му році порівняно з 1-м як у цілому, так і по кожній окремій групі країн. Одночасно відбулися зміни і в структурі експорту у 2-му році порівняно з 1-м. У структурі експорту у 2-му році значну питому частку поставок товарів займають поставки в країни Північної Америки (39,99 % в 2-му році), хоча вона й зменшилась на 1,29 пункти від значення цього показника в 1-му році (41,28 %). За іншими групами країн спостерігається збільшення питомої ваги експорту в загальній його структурі на фоні відносного скорочення експорту (з 41,28 % до 39,99 %) у країни Північної Америки. З метою вивчення нових напрямів експорту доцільно здійснювати аналіз його структури виходячи з видів експортних контрактів - (див. табл. 16.3).  Дані таблиці 16.3 свідчать, що існує тенденція загального збільшення обсягів реалізації зі збільшенням обсягів експортованої підприємством продукції. При цьому відбулося збільшення обсягів реалізації за прямими експортними договорами та обсягів переробки давальницької сировини за рахунок зменшення реалізації продукції на умовах консигнації. У структурі експорту як у 2-му, так і в 1-му році найбільшу частку займали реалізація продукції за прямими експортними договорами {60,91 та 54,19 %, відповідно). Найменшу частку у загальній структурі експорту за обидва періоди займає реалізація продукції за бартерними угодами (3,85 і 3,87 %, відповідно). Факторний аналіз обсягів реалізації експортної продукції. На обсяги реалізації продукції за експортними контрактами впливають різноманітні фактори. Факторний аналіз здійснюється за наступною моделлю:  де ТПекс - обсяг продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої за експортними контрактами; к - загальна кількість експортних контрактів за період; ККП - кількість іноземних покупців (замовників, клієнтів) за відповідний період. Використовуючи дані таблиці 16.4, проведемо факторний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами.  Розрахунок впливу факторів проводиться наступним чином: а) збільшення середньої суми одного експортного контракту: ТПекс1 = 498,94x2,00x7 = 6985,16 (тис. грн.); ∆ТПекс1 =6985,16-6745,00 = 240,16 (тис. грн.); б) зменшення середньої кількості експортних контрактів на одного покупця (зменшення активності покупців): ТПекс2 = 498,94х1,60х7 = 5588,13(тис. грн.); ∆ТПекс2 =5588ДЗ-6985,16 = -1397,03 (тис. грн.); в) збільшення загальної кількості покупців за період: ∆ТПекс3 = 7983,00-5588,13 = 2394,87 (тис. грн.). Загальний вплив зазначених трьох факторів на обсяг реалізації експортної продукції становить: ∆ТПекс = ∆ТПекс1 + ∆ТПекс2 + ∆ТПекс3 = 240,16-1397,03+2394,87 = + 1238,00(тис. грн.). Отже, збільшення середньої суми одного експортного контракту на 17,15 тис.грн. сприяло збільшенню обсягів реалізованої експортної продукції на 240,16 тис.грн.; зменшення середньої кількості експортних контрактів на 0,4 шт. призвело до зменшення обсягів реалізованої експортної продукції на 1397,03 тис. грн.; збільшення загальної кількості покупців на З од. призвело до збільшення обсягів реалізованої експортної продукції на 2394,87 тис. грн., що спричинило збільшення обсягів реалізованої експортної продукції у звітному періоді на 1238 тис. грн. порівняно із значенням цього показника у минулому періоді. Аналіз виконання плану по експортних операціях.  Аналіз виконання плану за експортними операціями можливість оцінити наскільки виконано підприємством план та на скільки ефективно прийнято управлінське рішення і правильно оцінено можливість його виконання. Дані про виконання плану поставок по експорту в територіально-географічному розрізі наведено в табл. 16.5.Дані таблиці 16.5 свідчать про те, що в періоді, який аналізується, не було відхилень у виконанні планових завдань за експортними операціями з підприємствами Німеччини. Фактичний обсяг поставок у вартісному вираженні до підприємств цієї країни було забезпечено на плановому рівні. По поставках у Францію план було перевиконано на 70,00 тис. євро або на 0,7 %, а по поставках в Австрію - на 1440,00 тис. євро або 17,08 %. Хоча планові обсяги експорту у вартісному вираженні в основному виконувалися, однак мали місце окремі випадки невиконання умов контрактів за строками поставок (табл. 16.6).  Основною причиною затримки виконання поставки за договором № 85-С німецькій фірмі "Nedis" була непередбачена несправність транспортних засобів (поломка в дорозі вантажного автомобіля). Прострочення поставки товару французькій фірмі "Solo" зумовлено невчасною оплатою покупцем. Затримка виконання договору з австрійською фірмою "Extra" зумовлена необхідністю поставки великої кількості товару на прохання Іншого замовника. Також доцільно здійснювати аналіз виконання плану по експортному асортименту за методикою наведеною в темі 11. Аналіз виконання плану по експортних операціях. По товарних групах, які включають кількісно і якісно однорідні товари (наприклад, нафтопродукти: бензин, дизельне пальне, мазут) можна обчислити індекс кількісної структури, що визначаються за формулою:  де q1 - кількість товарів поточного періоду; p0 - базові ціни товарів; р0 - середня ціна товарів базового періоду. Середня ціна обчислюється за формулою:  Якщо індекс кількісної структури буде більше одиниці, то це означатиме, що в межах товарної групи підвищилася частка дорожчих товарів за рахунок зниження частки дешевших товарів. При оберненій зміні індекс структури меншим за одиницю. Вплив фактору зміни кількості визначають, розраховуючи індекс кількості:  Визначаючи відхилення вартості запланованого обсягу експортних угод від фактичного, використовують індекс вартості (Іpq):  де р0 та р1 - відповідно планові та фактичні ціни продукції товарів; q0 та q1 - відповідно планова та фактична кількість реалізованих товарів. Вплив фактору зміни цін на обсяги експортованої продукції розраховується за індексом цін (Ір):  Дія фактора зміни фізичного обсягу структури реалізованої експортної продукції обчислюється за індексом фізичного обсягу (І q):  Для цілей проведення аналізу експортної продукції за допомогою індексів скористаємося даними, наведеними в таблиці 16.7.   Для розрахунку впливу зміни цін та структури за номенклатурними позиціями на загальний обсяг реалізації експортної продукції індексним методом використаємо дані таблиці 16.7, побудуємо аналітичну таблицю 16.8.Відхилення обсягу експортної продукції (транзисторів) за рахунок зміни цін визначається шляхом розрахунку індексу цін:  Отже, підвищення експортованих цін призвело до збільшення обсягу експорту на 429,32 тис. грн. (1654,28 - 16115,96). Відхилення обсягу експортної продукції (транзисторів) за рахунок зміни фактичного обсягу визначається шляхом розрахунку індексу фізичного обсягу:  Отже, зменшення вартості за рахунок зменшення фізичного обсягу складає750,84тис. грн. (16115,96-16866,80). Відхилення вартості запланованого обсягу експортних угод від фактичного визначається шляхом розрахунку індексу вартості:  Для розрахунку індексу кількості спочатку визначимо середню ціну товарів у минулому році:  Таким чином, приріст вартості товару за рахунок зміни його кількості складає 520,94 тис. грн. (16345,86 - 16866,80). Індекс структури:  Отже, зменшення вартості за рахунок зміни структури складає 229,9 тис.грн. (16115,96 - 16345,86). Додавання кількості та структури є величиною фізичного обсягу: 520,94 + 229,9 = 750,84 (тис. грн.). Отже, вартість експорту транзисторів за рік зменшилася на 321,52 тис. грн. Така зміна пов'язана з:
Аналогічно здійснюється аналіз обсягу експорту резисторів. Аналіз динаміки експортних операцій. Аналіз динаміки експортних операцій здійснюється у декілька етапів:
Розглянемо методику здійснення аналізу динаміки експортних операцій на прикладі аналізу динаміки загального обсягу експортних операцій (табл. 16.9).   Отже, за даними таблиці 16.9 видно, що підприємство протягом 2-6 років нарощувало загальні обсяги експортних операцій порівняно з 1-м роком, взятим за базу. Якщо аналізувати темпи зростання і приросту, а також абсолютний приріст, розраховані ланцюговим способом, то видно, що найбільший темп росту складає 136,98 % (або 3736,00 тис. грн.) у 5-му році порівняно з 4-м. Відповідно, у цей період спостерігається і найвищий темп приросту. Найнижчий темп зростання був у 3-му році порівняно з 2-м роком і складає 90,13 % (або 920,00 тис. грн.)- Тенденція до збільшення загальних обсягів експортних операцій може бути викликана підвищенням якості експортованої продукції та її конкурентоспроможністю, а також насиченістю внутрішнього ринку. Методика здійснення аналізу динаміки експортних операцій у географічному розрізі, у розрізі окремих постачальників та основних видів експортної продукції є аналогічною. 16.2.2. Аналіз обсягів, динаміки та структури імпортних операцій Методика аналізу обсягів, динаміки та структури імпортних операцій аналогічна методиці здійснення аналізу обсягів динаміки та структури експортних операцій (див. п. 16.2.1). Тому зупинимося на аналізі залежності виробництва від іноземних постачальників. Аналіз залежності виробництва від іноземних постачальників. Аналіз залежності виробництва від іноземних постачальників доцільно проводити у разі застосування постачальників підприємством у виробництві імпортної сировини, матеріалів, комплектуючих виробів тощо. Принципами, що зумовлюють застосування вітчизняними підприємствами імпортних основних і оборотних засобів є:
Перші три з перерахованих причин мають об'єктивну природу, а останній притаманний суб'єктивний характер, який може призвести до втрати підприємством значної частки самостійності у прийнятті управлінських рішень. Разом з цим застосування імпортних матеріалів за умовами контракту не можна розглядати лише як негативне явище. Існує ряд операцій, що передбачають застосування лише імпортної сировини, крім того, за браком альтернативних постачальників сировини та матеріалів, ризик припинення виробництва є дуже високим. Наявність альтернативних постачальників потребує проведення порівняльних розрахунків вартості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, мита, податків тощо з метою прийняття ефективних управлінських рішень(табл. 16.10).  Отже, як видно із наведеної таблиці 16.10, існує контрагент, який може забезпечити підприємство необхідними матеріалами тієї ж якості, що й наявний постачальник, але значно дешевшими. Тому для підприємства буде доцільним відмовитися від співпраці з діючим постачальником і налагоджувати економічні зв'язки з альтернативним - "R.C.F.Ltd” з м. Бонн (Німеччини) з метою зниження собівартості продукції. Слід мати на увазі, що наведений вище порівняльний аналіз доцільно проводити лише щодо основних видів сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, тобто таких, що складають фізичну основу виробів підприємства. Доцільним є також проведення аналізу якості імпортної сировини, матеріалів і комплектуючих виробів. Джерелами для здійснення такого аналізу є вантажно-митні декларації - у разі виявлення кількісної недостачі сировини, матеріалів, товарів; акти, складені в присутності представника торгово-промислової палати, - якщо поставлено неякісні або зіпсовані ТМЦ. Основним показником при здійсненні аналізу якості імпортної сировини є сума рекламацій, виставлених українським підприємством і задоволених іноземним постачальником. Підсумковим показником якості імпортованої сировини, матеріалів, комплектуючих виробів є коефіцієнт задоволених рекламацій (Кз.р.):  де, Рз.р. - сума задоволених рекламацій, виставлених іноземним постачальникам; Рімп. - фактурна вартість імпортованої сировини, матеріалів, комплектуючих виробів у періоді. Якщо за результатами аналізу виявлено постачальників, яким виставлено значну кількість або на значну суму рекламацій, то доцільно розпочинати переговори щодо поставок з альтернативними постачальниками. 16.3. Аналіз рівня виконання зобов'язань за експортними та імпортними контрактами Контракт купівлі-продажу є основним комерційним документом, що визначає права та обов'язки учасників зовнішньоторговельної операції. Укладаючи контракти купівлі-продажу товарів, підприємство бере на себе зобов'язання стосовно своєчасності постачання товарів, відповідності товарів умовам якості та кількості, вказаних в укладеному контракті. Аналіз рівня виконання зобов'язань за експортними та імпортними контрактами доцільно проводити в трьох розрізах:
Аналіз рівня виконання зобов’язань за строками поставок. Недотримання термінів експортних поставок спричиняє, як правило, певні обмеження і штрафні за санкції. Тому причини, що призвели до порушення термінів поставок, необхідно докладно вивчати та аналізувати. Аналіз дотримання термінів експортних угод проводять як у кількісній, так і в якісній оцінці. За кількісний показник беруть питому вагу прострочених або невиконаних експортних угод у їх загальному обсязі, за якісний - суму сплачених санкцій за порушення термінів виконання угод і питому вагу сплачених штрафних санкцій у загальній вартості контракту (табл. 16.11).  З таблиці 16.11 видно, що з 19 укладених експортних контрактів було виконано в строк лише ІЗ. За шістьма укладеними протягом року контрактами було порушено термін поставки, що становить 31,58% від загальної кількості та 28,19% від загальної суми укладених експортних контрактів. У першому кварталі спостерігається найбільша питома вага виконаних у строк експортних угод у їх загальному обсязі в порівнянні з запланованим - 66,67 % за кількістю і 27,06 % за сумою. У другому кварталі спостерігається найбільша питома вага невиконаних у строк експортних угод у їх загальному обсязі в порівнянні з запланованим 29,99 % за сумою з одночасним значенням цього показника 42,86 % за кількістю. Різниця у питомій вазі невиконаних експортних угод у їх загальному обсязі зумовлена різною кількістю та різними сумами контрактів, укладених у І та II кварталах поточного року. У третьому кварталі спостерігається позитивна тенденція до зменшення кількості невиконаних вчасно контрактів, що становить 25 % за кількістю та 22,19% за сумою. У четвертому кварталі відбулося 100 % виконання в строк експортних контрактів за відносно великої їх кількості. Отже, підвищення рівня виконання експортних контрактів в строк в другому півріччі поточного року зумовлене наступними причинами:
При позитивних тенденціях підвищення рівня вчасного виконання експортних угод протягом другого півріччя поточного року можна констатувати наявність значних відхилень фактичних термінів поставок від контрактних (31,58 % за кількістю та 28,19 % за сумою невиконаних експортних контрактів). Це вимагає вдосконалення форм контролю на підприємстві за рівнем виконання в строк експортних угод. Якщо протягом звітного періоду мали місце значні порушення термінів експортних поставок, то додатково необхідно проаналізувати суми пред'явлених і сплачених штрафних санкцій, а також їх вплив на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Відповідним показником може бути питома вага сплачених штрафних санкцій у порівнянні з сумами конкретної експортної угоди (табл. 16.12).   За даними таблиці 16.12 сума сплачених штрафних санкцій за порушення терміну виконання контракту за звітний рік склала 74 тис. грн., що становить 4,90 % від суми прострочених контрактів. Вказаний стан свідчить про неспроможність підприємства в цілому та маркетингової служби і керівництва, зокрема, реально оцінити власні виробничі можливості. З метою визначення доцільності здійснення експортних операцій необхідно визначити ефективність експортних операцій (див. п. 16.4). За даними звітності підприємства обчислюється узагальнюючий коефіцієнт прострочених зобов'язань (КПЗ) за формулою:  де ∑Кпр - експортна вартість товарів за всіма контрактами, простроченими виконанням протягом року; ∑Ке - сума всіх контрактів по експорту, належних до виконання за звітний рік. Коефіцієнт прострочених зобов'язань визначається за всім експортом за рік, за країнами експорту й товарами. При цьому показники за звітний рік порівнюються з показниками за попередній рік (табл. 16.13).   За даними таблиці 16.1З па підприємстві спостерігається позитивна тенденція до зменшення коефіцієнта прострочених зобов'язань, який у і-му році становив 22,32 %, а у 6-му році - 2,25 %, тобто за 5 років коефіцієнт зменшився на 20,07 пункти в порівнянні з 1-м роком. Тенденція, що намітилася, свідчить про позитивні зрушення на підприємстві у роботі відділу матеріально-технічного забезпечення, відділу збуту: відбулося посилення внутрішнього контролю. Отже, можна сказати, що підприємство стає більш конкурентоспроможним і виходить на зовнішні ринки з вищим рейтингом. Аналіз виконання в строк імпортних контрактів здійснюють аналогічно аналізу виконання в строк експортних контрактів. Результати аналізу, своєчасно доведені до виконавців, повинні запобігати таким випадкам у майбутньому завдяки вжиттю застережних заходів (відмова від співпраці з найбільш прискіпливими замовниками). Аналіз рівня виконання зобов’язань за якістю продукції. Аналіз рівня виконання зобов'язань за якістю продукції є важливою умовою нормальної діяльності підприємства. Якщо підприємство постачає товари заниженої якості, то іноземний покупець висуває претензії до якості. Вони, як правило, задовольняються, що приносить збитки та підриває конкурентні позиції підприємства як експортера. У якості узагальнюючого критерію оцінки роботи підприємства по якості товарів можна використовувати показник відсоткового відношення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів. Крім цього вивчаються й самі рекламації. Якість товарів, які експортує підприємство визначає конкурентоспроможність товарів, і підприємства в цілому на зовнішніх ринках. Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і реалізовуватися відповідно за цінами не нижчими за середні ринкові. Рівень конкурентоспроможності товарів і послуг визначається сукупністю різних техніко-економічних факторів: якість і собівартість, форми та методи торгівлі, ціни, умови та строки поставки і транспортування, відповідність вимогам моди та умовам місцевого ринку, види та форми розрахунків і платежів з покупцями, престиж виробника та продавця ("ціна" фірми), престиж товару (товарний знак), ефективність реклами тощо. Найскладнішим вважається встановлення конкурентоспроможності машин і обладнання. Основний фактор їх конкурентоспроможності - якість, яка визначається багатьма складовими, набір яких складніший і різноманітніший, ніж у товарів інших категорій. У поняття якість машин та обладнання входять продуктивність та універсальність, стандартизація і уніфікація моделей. При цьому продуктивність обладнання - не завжди головний фактор; іноді перевага надається низько продуктивному обладнанню, але більш дешевшому та універсальному, простому, безпечному та зручному у використанні. Важливою характеристикою якості машин і обладнання є їх технічна новизна та патентна чистота. Велике значення також мають надійність і тривалість роботи, строк експлуатації до першого капітального ремонту, рівень технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами. Рівень конкурентоспроможності машин та обладнання залежить від їх відповідності специфічним вимогам місцевого ринку (пристосованість для роботи в умовах фонічного або полярного клімату, для роботи на місцевій сировині, врахування традицій, звичаїв і смаків місцевого населення). До важливих компонентів конкурентоспроможності машин та обладнання відносяться якість оздоблення, пофарбування та інші естетичні властивості відповідно до вимог ергономіки. Аналіз конкурентоспроможності товарів, що експортуються зовнішньоторговою фірмою, повинен супроводжуватися з її боку розробкою відповідних рекомендацій постачальникам - вітчизняним виробникам товарів, спрямованих на підвищення рівня конкурентоспроможності товарів. 16.4. Аналіз ефективності зовнішньоекономічних операцій Аналіз ефективності експортних операцій. Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій необхідно на підприємствах передусім організувати їх облік, що забезпечить отримання необхідної достовірної інформації про продаж (купівлю) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язані з реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав. Визначення економічної ефективності експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності:
Аналіз ефективності імпортних операцій.
При визначенні економічної ефективності імпортної діяльності підприємства доцільно виділити дві групи:
Визначення економічної ефективності та ефекту імпортної діяльності підприємства можна проводити у наступній послідовності;
Показники ефективності ряду імпортних угод доцільно використовувати на підприємстві: при закупівлі продукції на зовнішньому ринку; аналізі імпортної діяльності за попередні роки; плануванні імпортної діяльності; визначенні імпортної політики підприємства - технічної або соціальної. Аналіз накладних витрат за експортно-імпортними операціями. Аналіз накладних витрат за експортно-імпортними операціями передбачає оцінку доцільності и обґрунтованості витрат з перевезення продукції, її зберігання і реалізації з урахуванням курсів валют. Першим етапом при здійсненні такого аналізу є визначення узагальнюючого показника відносно рівня накладних витрат у грошових одиницях (Рнв) за формулою:  де ВН - накладні витрати по експорту за рік; С - собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за рік. Наприклад, сума накладних витрат по експорту за рік, понесених підприємством складає 41000 грн., собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) за рік склала 164000 грн., тоді:  Отже, на кожну гривню виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) припадає 0,25 грн. накладних витрат. Аналогічно розраховується вказаний показник щодо імпорту товарів. Причому, розраховані показники відносного рівня накладних витрат щодо експорту та імпорту порівнюють з аналогічними показниками за попередні роки і дають оцінку відносній зміні величини накладних витрат (табл. 16.14).  Отже, на підприємстві спостерігається тенденція до зниження рівня накладних витрат щодо експорту, хоча в 2-му році відбулося збільшення рівня накладних витрат, що пояснюється значною відстанню перевезення товарів, а також високими надбавками на нестандартні товари, що перевозилися. Починаючи з 3-го року, підприємство перевозить товари на значно менші відстані, скоротилася частка нестандартних товарів у загальній структурі експорту, а також використовується більш прийнятний спосіб та умови перевезень, крім того скоротився час зберігання товарів і, відповідно, витрати, пов'язані з цим. Наступним етапом є вивчення факторів, які визначають зміни кожної статті абсолютного рівня накладних витрат. Перелік основних факторів за найважливішими статтями накладних витрат наведено в таблиці 16.15.  Аналіз накладних витрат доцільно проводити в розрізі окремих видів продукції (робіт, послуг, товарів). Повну ж картину всього товарообороту можна одержати шляхом узагальнення чинників. Приклад розрахунку впливу факторів на суму витрат по зберіганню товару А наведено в табл. 16.16.  Розрахунок проведемо, використовуючи спосіб ланцюгових підстановок: 1. Визначимо як вплинула на загальну суму витрат на зберігання зміна ваги: 18300 х 14 х 5,80 =1485.96 тис. грн.; 1485.96-1218,00 = 267,96 тис. грн. 2. Визначимо, як вплинула на загальну суму витрат по зберіганню зміна середнього строку зберігання товару: 18300 х 10x5,80= 1061,4 тис.грн.; 1061,4 - 1485,96 = - 424,56 тис. грн. 3. Визначимо як вплинула на загальну суму витрат по зберіганню зміна середньої ставки за зберігання за один тонно-день: 1317,6-1061,14 = +256,20 тис.грн. Підсумковий приріст витрат на зберігання: 256,2 - 424,56 + 267,96 = + 99,60 тис. грн. Отже, збільшення ваги товарів у звітному році на 3300 тон порівняно з попереднім роком призвело до збільшення суми витрат на зберігання на 267,96 тис. грн.; зменшення кількості днів зберігання товару у звітному році на 4 дні призвело до зменшення суми витрат на зберігання на 424,56 тис.грн.; збільшення середньої ставки за зберігання за один тонно-день на 1.40 грн. у звітному році порівняно з попереднім призвело до збільшення суми витрат на зберігання товару А на 256,20 тис. грн. У цілому зміна всіх факторів призвела до збільшення суми витрат по зберіганню у звітному році на 99,60 тис. грн. порівняно з попереднім. Наступним етапом є вивчення причин відхилень за кожним фактором і виявлення можливості зменшення рівня накладних витрат на перспективу. Аналіз рівня накладних витрат та вплив факторів на його зміну і за імпортними операціями здійснюється аналогічно. |
Схожі:
| Косікова Валерія Дмитрівна Положенням про склад витрат визначено, що собівартість продукції являє собою вартісну оцінку використаних у процесі виробництва природних... |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення... |
| ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення... |
Тема. Нормування на виробництві Норма являє собою максимально допустиму величину абсолютних витрат сировини, матеріалів, палива, енергії та інших на виробництво... |
| Лекція 7 Облік витрат виробництва Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості |
Витрати і результати Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції |
| ТЕМА МЕТОДИ КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ Такий підхід до калькулювання собівартості називають калькулюванням повних витрат (абзорбшен-костінг). Схематично методика калькулювання... |
Задача щодо визначення рівня конкурентоспроможності продукції Сходу. Національне виробництво побутових холодильників у цій країні задовольняє попит лише на 20—25%, тому зацікавленість експортерів... |
| ТЕМА 11 АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ Ознайомитися з об'єктами, метою та завданнями аналізу виробництва та реалізації продукції |
О. В. Лапчук Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв... Проблеми обліку витрат виробництва та виробничої собівартості ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua