ЗОШ I – III ст. с. Карпилівка
Екологічний тренінг
на тему:
«Збалансований (сталий) розвиток»
Підготували:
вчитель біології
Федорчук Галина Степанівна
вчитель математики
Арендарчук Тетяна Олександрівна
2012
Вік дітей, для яких складено тренінг: 16 років.
Місце проведення: комп’ютерний (мультимедійний) клас.
Орієнтовна тривалість: 1,5 год.
Тема: «Збалансований (сталий) розвиток»
Мета наукова:
розкрити негативний вплив антропогенного фактору на навколишнє середовище;
показати негативний вплив антропогенного фактора на здоров’я людини;
розробити заходи, спрямовані на покращення екологічного стану планети.
розвиваюча:
розвивати логічне мислення, вміння і навички працювати з додатковою літературою, систематизувати та узагальнювати матеріал.
виховна:
виховувати почуття відповідальності за долю рідної землі, за майбутнє планети, почуття патріотизму, прагнення до гармонії, людяності, доброти, дбайливе ставлення до природи.
План:
 Вступ.
1. Земельні ресурси
а) Прийом «Аукціон»
б) Прийом «Уявний мікрофон»
в) Прийом «Математичне моделювання»
2. Лісові ресурси
а) Прийом «Художник»
б) Прийом «Займи позицію»
в) Прийом «Математичне моделювання»
3. Водні ресурси
а) Прийом «Бесіда за питаннями»
б) Складаємо сенкени
в) Прийом «Математичне моделювання»
4. Атмосфера
а) Прийом «Так - ні»
б) Прийом «Творча лабораторія»
в) Прийом «Математичне моделювання»
Підсумки
Х ід тренінгу:
Хто ж пожаліє людину,
Як не природа?
Хто ж пожаліє природу,
Як не людина?
Слайд 1.
Вступ
Л юдська цивілізація переживає складні часи на переломі віків і на початку третього тисячоліття. З одного боку, спостерігаються бурхливі темпи наукового і технічного прогресу, а з іншого виявляються тенденції до економічної стагнації і навіть спаду в регіонах світу.
Поряд з вичерпанням деяких не відтворювальних природних ресурсів, труднощами їх відновлення і компенсуючої взаємозаміни погіршується якість навколишнього середовища та економічний стан народів, що негативно впливає на розвиток світової економіки. Погіршується стан здоровя людей в багатьох регіонах світу, знижується середня тривалість їх життя. Крім того, ресурси планети використовуються такими темпами, що через декілька поколінь люди вже не матимуть можливості користуватися ними.
У звязку з цим стала зрозумілою необхідність розробки нової політики та стратегії, яка б дозволила вирішити ці глобальні проблеми сучасності, запобігти погіршенню якості навколишнього середовища, забезпечити не тільки теперішнє, але і майбутнє суспільство ресурсами, необхідними для задоволення його потреб.
Сталий розвиток - це такий розвиток, що задовольняє потреби сьогодення, але не ставить під загрозу спроможність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.
Задоволення людських потреб і прагнень є основною задачею розвитку. Важливі для життя потреби великої кількості людей у країнах, що розвиваються- у їжі, одягу, даху, роботі - не задовольняються, але крім основних потреб у цих людей існує законне прагнення до кращої якості життя в цілому. Світ, у якому процвітають бідність і кривда, завжди буде схильний до екологічних та інших криз. Сталий розвиток вимагає задоволення основних потреб усіх і надання всім можливості задовольнити свої прагнення до кращого життя.
Природні ресурси є засобом розвитку продуктивних сил і важливим екологічним фактором життєдіяльності суспільства. Тому необхідно досягти екологічно доцільного і економічно збалансованого їх використання через структурну перебудову господарства та подолання дисбалансу розвитку. Головним принципом використання природних ресурсів є послідовне заміщення невідновлювальних ресурсів відновлювальними. Відновлювальні ресурси можна споживати в обсягах не більших, ніж їх можна отримати, не завдаючи шкоди навколишньому природному середовищу. Ці ресурси використовуються з врахуванням природно-ресурсної ренти та екологічних втрат, які виникають в процесі їх добування. Врахування рентної складової доходу від добування таких ресурсів дасть змогу направити відповідні кошти на розвиток виробництва по глибокій переробці сировини та фінансування робіт щодо створення нових технологій.
Земельні ресурси
Земля є одним з головних природних ресурсів, джерелом життя людей. Земля — це основа, просторовий базис життя людини, а також головний засіб виробництва продовольства та сировини, основа сільськогосподарського виробництва. Впродовж тисячоліть людство веде вперту боротьбу за розширення земель, придатних
для проживання та сільськогосподарського використання. Тільки протягом ХХ століття розораність зем ної суші збільшилась удвоє. В останні десятиліття в окремих країнах розширювались площі орних земель, незважаючи на те що частина сільськогосподарських земель відходила для потреб промисловості, транспорту, міст. Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість агроландшафту. Надмірна розораність території та величезний вплив діяльності людини призвели до порушення природного процесу ґрунтоутворення, до ерозійних процесів. Особливо великої шкоди завдає відкрита розробка корисних копалин. У результаті скорочення сільськогосподарських угідь навантаження на землю зростає, а забезпеченість земельними ресурсами зменшується. Головна причина — те, що інтенсивні технології сільського господарства увійшли в суперечність із функціонуванням екосистем, порушили природний кругообіг речовин та енергії в них.
Слайд 2. Слайд 3.
   
Найшкідливішими для навколишнього природного середовища є забруднення ґрунтів хімічними та біологічними компонентами, зокрема радіонуклідами, важкими металами, пестицидами, збудниками інфекційних хвороб. В місцях випадання промислових викидів деградують природні і культурні біоценози, погіршуються фізико-хімічні властивості і біологічна активність ґрунтів, посилюється їх ерозія, виникає нове надзвичайно небезпечне явище підкислення чорноземів, знижується врожайність культур. Складний характер має забруднення ґрунтів хімічними засобами захисту рослин. Зменшення в 2,5 раза обсягів використання пестицидів, яке має місце в останні роки, хоч і сприяло зниженню забруднення ґрунтів та продукції отрутохімікатами, проблему в цілому не вирішує.
Катастрофічне забруднення земель радіоактивними викидами, що сталися в результаті аварії на ЧАЕС, не має аналогів в світі ні за масштабами, ні за глибиною економічних, соціальних і екологічних наслідків Факторами погіршення якості земель, а отже, і їх деградації є перезволоження, заболочення, подвійне засолення, підкислення, дефляція, водна ерозія і осолонцювання. Здавна бідою для землевласника була і все ще залишається ерозія ґрунтів. У залежності від факторів, які обумовлюють розвиток ерозії, виділяються два основних типи — водна і вітрова. Швидкість ерозії перевищує швидкість формування та відтворення ґрунтів.
Слайд 4. Слайд 5.
С    лайд 3.
Небезпечною проблемою залишається забруднення ґрунтів викидами автомобільного транспорту, до складу яких входять такі шкідливі сполуки, як бензопірен — дуже сильний канцероген та токсичний свинець Найпотужнішим джерелом забруднення ґрунтового покриву є великі комбінати кольорової металургії. На прилеглих до них землях зареєстровані високі рівні важких металів. Пояснюється це насамперед тим, що на гірничодобувних підприємствах галузі усе ще переважає відкритий спосіб видобутку мінеральної сировини. Все небезпечнішого характеру набуває засмічення і забруднення земель несанкціонованими звалищами промислових, побутових, сільськогосподарських та інших відходів виробництв і споживання. Осушення боліт і заболочених угідь у Поліссі, створення переважно великих осушувальних систем, ігнорування еволюції природних геобіоценозів, ґрунтів і гідрологічних умов, а також прорахунки і порушення, допущені при їх проектуванні та будівництві, призвели до серйозного погіршення навколишнього природного середовища, завдало відчутних еколого-економічних втрат.
  Слайд 6.
Прийом «Аукціон»
1. Запропонуйте власні шляхи розв’язання проблеми збереження, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів.
2. Які заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів необхідно запровадити у нашому селі?
3. Чи можливо чекати сталих врожаїв на землях, що виділялися під городні наділи на заплавних землях нашого села? Чому?
4. Що відбудеться, якщо заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів, не будуть реалізовуватись?
5. З власних спостережень наведіть приклади раціонального використання земель у фермерських господарствах.
6. Чи доводилося особисто бачити наслідки відтворення земельних ресурсів? (засипання кар’єрів, звалищ тощо).
7. Поясніть народну мудрість: «Хліб по хлібу сіяти – не молотити, не віяти»
Прийом «Уявний мікрофон»
Літні бурі у степовій зоні називають «чорним вихром». Шар за шаром змітає вітер пухкий грунт, і здається, що нема такої сили, яка здатна врятувати його. Але це тільки здається. Що протидіє силі вітру? Які заходи захисту проти вітрової ерозії ви можете назвати і схарактеризувати?
Прийом «Математичне моделювання»
Крім водної та вітрової ерозії спостерігається і спливна ерозія. Грунтовий покрив перенасичений грунтовими або талими водами, може поступово, або й раптово спливати, внаслідок чого зносяться його родючі шари.
Розрахувати товщину грунту через 300 років, якщо його товщина сьогодні– 100 см, змив становить 0,008 мм на рік, а процес грунтоутворення – 2 см на 100 років.
Розв’язування: а) знаходимо змив грунту за 300 років:
0,008 х 300 = 2,4 см
б) товщина грунтоутворення за 300 років:
2 см ---------- 100 років
х см ---------- 300 років
х = (300 х 2)/100
х =6 см
в) знаходимо товщину грунту через 300 років:
100 – 2,4 + 6 = 103,6 см.
Відповідь: 103,6 см.
2. Лісові ресурси
Л ісові ресурси — це сукупність матеріальних благ лісу, які можна використовувати без шкоди навколишньому середовищу з найбільшою господарською ефективністю. Усі компоненти лісових ресурсів залежно від їх призначення й особливостей застосування об'єднують в такі групи:
— сировинні ресурси деревного походження (деревина, деревна зелень, кора);
— ресурси недеревного походження (гриби, ягоди, плоди, горіхи, лікарські ресурси, кормові й технічні ресурси недеревної рослинності тощо);
— ресурси тваринного походження (корисна та шкідлива лісова фауна, яйця, мед, роги диких копитних та ін.);
— багатоаспектні корисні функції лісу та його позитивний вплив на природне середовище.
Вплив антропогенних факторів на ліси виявляється як прямо (знищення під час вирубки, будівництва, створення водосховищ, відкритих розробок корисних копалин, пожеж тощо), так і опосередковано, тобто внаслідок зміни екологічних умов (у процесі зрошення, осушення, засолення ґрунтів, забруднення середовища шкідливими хімічними речовинами тощо). У господарсько-освоєних лісах порушуються природні лісорослинні умови, відбувається зміна всіх компонентів та зв'язків ландшафтів. Змінюється температурний режим, зменшується на 5—10 % відносна вологість, збільшується швидкість вітру.
У процесі вирубки з лісових ґрунтів виноситься величезна кількість азоту, фосфору, кальцію та ін., формуються одновікові, одновидові деревостої, розвиваються лісові монокультури. Під час створення завалів з сухих дерев підвищується пожежна небезпека. Загалом сучасні тенденції в зміні екологічного становища характеризуються погіршенням ґрунтово-кліматичних умов, що стають несприятливішими для розвитку високостовбурних порід дерев.
   
Антропогенний вплив на ліси виявляється в таких основних процесах: 1) вплив на насадження атмосферних забруднювачів; 2) зміна гідрологічного режиму територій; 3) рекреація; 4) пожежі; 5) господарська діяльність тощо. Як наслідок відбувається процес знеліснення.
Термін знеліснення (у результаті вирубки лісів) виник лише в останні десятиріччя, але нині вживається так само широко, як "спустелювання" або "деградація ґрунтів". Знеліснення — повне знищення лісової рослинності та переведення земель в інший тип господарського використання. Серед екологічних наслідків знелісення головними вважаються такі:
— безпосереднє зменшення кількості органічної речовини, зміни кругообігів енергії, води, глобальних біохімічних циклів головних біогенних елементів, тобто зміни хімічного складу атмосфери;
— помітні зміни кліматичних умов на локальному, регіональному та глобальному рівнях;
— зміни біологічного різноманіття рослинного і тваринного світів. Саме біорізноманіття є найважливішим природним ресурсом, глобальним надбанням усього людства та національним надбанням кожної держави. Збереження біорізноманіття, головними формами якого є генетичне, видове та екосистем-не, має ґрунтуватися на сталому (збалансованому) використанні та відновленні біологічних ресурсів.
   
Для збереження та підвищення продуктивності, відтворення, охорони й захисту лісів, а також поліпшення культури ведення лісового господарства проводиться лісовпорядкування.
Його основні завдання полягають у:
— визначенні меж територій лісогосподарських підприємств, лісових ресурсів, порідного та вікового складу лісів, розрахункових лісосік головного користування;
— виявленні ділянок, де потрібно проводити рубки догляду та санітарні рубки;
— уточненні розмірів територій, на яких здійснюватимуть відновлення лісів і лісорозведення; визначенні способів відтворення лісів;
— уточненні поділу лісів на групи і категорії захищеності.
Основними формами відновлення лісу є такі:
— лісовідновлення природне — з використанням комплексу лісівничих заходів;
— штучне — висів насіння або висаджування сіянців та саджанців, вирощених у лісових розсадниках;
— комбіноване лісовідновлення — на одній території поєднуються природне і штучне відновлення.
Прийом « Художник»
Оформлення плакату „Ми - друзі лісу"
Прийом «Займи позицію»
Проблема: «Що відбудеться, якщо заходи щодо раціонального використання лісових ресурсів, не будуть реалізовуватись? Як зберегти ліс?» (по черзі групи відстоюють свої позиції)
Прийом «Математичне моделювання»
Задача.
З 1 т макулатури виходить 750г чистого першосортного паперу. Скільки паперу вийде із 6 т макулатури, яку зібрали учні нашої школи?
Розв’язання:
∙ 6 = 4500 (г) = 4,5 (кг) паперу.
Відповідь: 4,5 кг.
Скільки зошитів вийде із цього паперу, якщо маса 1 зошита 30г. 4500 : 30 = 150 (зошитів).
Відповідь: 150 зошитів.
Кожному учню потрібно 25 зошитів на рік. Скільки макулатури повинен зібрати учень, клас, щоб забезпечити себе зошитами на рік?
150 : 25 = 6 (учнів)
1 : 6 = 1000 : 6 ≈ 167 (кг) макулатури одному учню.
167 ∙ 30 = 5177 (кг) ≈ 5,2 (т) макулатури на клас.
Відповідь: 5,2 т.
При переробці деревини маса паперу складає 21% маси деревини. Маса 1м3 складає 0,62. Скільки м3 деревини економить наш клас, якщо зібрана макулатура забезпечує їх зошитами?
5,2 : 0,21 = 24,76 (т) деревини необхідно
24,76 : 0,62 = 39,9 (м3) ≈ 40 (м3) деревини.
Відповідь: 40 м3.
3. Водні ресурси
В одні ресурси — це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів.
Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Водойми мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту.
Основні джерела прісної води на території України - стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.
Екологічно руйнівні моделі розвитку в багатьох країнах світу призвели до деградації водних ресурсів, що відбивається на обсязі наявних водних ресурсів та якості води. Тому виникає необхідність забезпечення оптимального використання вод, захисту ресурсів прісної води.
   
Україна належить до малозабезпечених країн за запасами води, що доступні до використання. До того ж довготривалі наслідки втручання людей у екосистеми призвели до суттєвих якісних та кількісних їх змін та антропогенного навантаження.
Значний економічний спад, що відбувався в останні роки, призвів до скорочення використання води в країні.
Дві третини контрольованих водних об'єктів перебувають у стані антропогенного навантаження, а решта - екологічної напруги з елементами регресу. Найбільша забрудненість спостерігається у басейнах річок Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро та Сіверський Донець. Найбільший вплив на стан поверхневих вод мають стічні води підприємств різних галузей промисловості, сільського і комунального господарства.
Основними джерелами централізованого водопостачання є поверхневі води, від якості яких залежить якість питної води. На жаль, ми констатуємо факт, що сьогодні в Україні майже не залишилося поверхневих водних об'єктів, які б за екологічним станом належали до водних об'єктів першої категорії.
Останніми роками відмічено погіршення якості води основних джерел централізованого водопостачання, що обумовлено незадовільною водогосподарською діяльністю, забрудненням річкового стоку і підземних водоносних горизонтів органічними сполуками, фенолами, нітратами, нафтопродуктами, патогенними мікроорганізмами.
   
Особливе занепокоєння у зв'язку з хімічним та бактеріальним забрудненням викликає стан водопостачання сільського населення. Тільки четверта частина сіл України користується послугами централізованого господарсько-питного водопостачання. Понад 50% питної води з підземних джерел водопостачання не відповідає вимогам стандарту за органолептичними показниками.
Слід також відзначити і погіршення технічного стану основних фондів. Сьогодні четверта частина основних фондів очисних споруд відпрацювала свій нормативний термін амортизації.
Для забезпечення збалансованого використання та охорони вод потрібно: здійснити розробку комплексних програм моніторингу охорони та використання джерел водопостачання населення та якості питної води в регіонах України, впровадити маловодні та водозберігаючі технології, нові сучасні засоби обробки та знезаражування води в технологіях, що використовуються на об'єктах водопостачання, та посилення управлінської підтримки зусиль підприємців щодо створення вітчизняного водоочисного обладнання.
 
Прийом «Бесіда за питаннями»
1. Які негативні наслідки спорудження водосховищ на рівнинній території?
2. Як використовуються у господарстві болота та заболочені землі?
3. Який зв’язок існує між підземними та поверхневими водами?
Складаємо сенкени в яких відображаємо негативний вплив людини на внутрішні води.
Формула сенкену:
1) Іменник, 2) речення з 4 слів, 3) 3 дієслова , 4) Іменник
Зразок:
Інгулець
Забруднюється, міліє, страждає,
Допоможемо, захистимо
Ми на охороні довкілля
Природа
Дніпро
Тече, живить, створює,
Річка потребує терміново охорони
Життя
Прийом «Математичне моделювання»
Задача 1.
Набрали 40кг морської води, яка містить 4% солі. Скільки потрібно прісної води для зниження концентрації солі до 1%, щоб вона стала придатною для виготовлення емульсії на виробництві?
Розв’язання.
Нехай х кг прісної води потрібно добавити для зниження концентрації. (40 +х) кг маса води.
40 ∙ 0,04 = 1,6(кг) солі містить вода.
(40 + х) кг – 100%
1,6 кг – 1%, тому
(40 +х ) ∙ 1 = 1,6 ∙ 100
40 + х = 160
х = 120,120 кг прісної води потрібно добавити.
Відповідь: 120,120 кг.
Задача 2.
Із погано закритого крану витікає цівка води, це 140 кг на добу. Обчисліть скільки буде коштувати ця вода для бюджету сім’ї за місяць, якщо вартість 1 м3 – 78коп.
Розв’язання.
140 ∙ 30 = 4200 (кг) води витікає за 1 місяць
4200кг = 4200 л = 4200 ∙ 0,001 м3 = 4,2м3
4,2 ∙ 78 = 327,6 (к) =3грн.28к. – вартість води.
Відповідь: 3грн.28к.
4. Атмосфера
А тмосфера — це повітряна оболонка Землі, що є однією з найголовніших умов життя. Як відомо, без їжі людина може прожити місяць, без води — тиждень, а без повітря не витримає і кількох хвилин. Атмосферне повітря — життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, природна суміш газів, які є за межами жилих, виробничих та інших приміщень.
Атмосфера — власне зовнішня оболонка геосфери, її маса становить лише 1 млн маси Землі, але вона відіграє величезну роль у всіх природних процесах. Атмосфера навколо земної кулі визначає загальний тепловий режим поверхні Землі, захищає її від шкідливих космічних випромінювань. Циркуляція атмосфери впливає на місцеві кліматичні умови, а через них — на режим річок, ґрунтово-рослинний покрив, а також на екзогенні процеси рельєфоутворення. Відомо, що сонячна енергія, яка потрапляє на Землю, є однією з умов необхідних для життя, але її доза визначається атмосферою. Якби її не було, удень земна поверхня нагрівалася б до +100 °С, а вночі б її температура становила б -100 °С. Звичайно, що 200-градус-ний перепад добових температур набагато перевищує можливості до виживання всіх форм земного життя.
Крім цього, через атмосферу відбувається фотосинтез та обмін енергії й інформації — основні процеси в біосфері. Атмосферні процеси спричинюють низку складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, діяльність повітряних мас і природних вод тощо). Для деяких організмів (бактерії, літаючі комахи, птахи та інші) атмосфера — це основне середовище життя.
   
Із розвитком промисловості, міст і транспорту з'явилося нове джерело потрапляння речовини в атмосферу — так зване техногенне забруднення, яке за потужністю викидів таке саме, як сучасна вулканічна діяльність. Атмосферне забруднення — потрапляння у повітря різних газів, частинок рідких або твердих речовин, парів, що перевищує нормальну концентрацію речовин і негативно впливає на організми, погіршує їх життєві умови.
Атмосферне забруднення — це несприятливі зміни стану атмосферного повітря, повністю або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано змінюють розподіл енергії, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери й умови існування живих організмів. Ступінь змін і масштаб наслідків залежить від: 1) інтенсивності та характеру власне забруднення; 2) стійкості атмосферного повітря до антропогенного навантаження.
Забруднення атмосферного повітря полягає в змінах його складу і властивостей у результаті потрапляння або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. Забруднювальна речовина — це речовина хімічного або біологічного походження, що є або потрапляє в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано негативно впливати на здоров'я людини та стан навколишнього середовища.
Нині спостерігається катастрофічне зменшення вмісту кисню в атмосфері. За останні 10—20 років його кількість зменшилася настільки, наскільки за попередні 10 тис. років. Серед основних причин цього явища вирізняють такі:
— зменшення обсягів потрапляння кисню у зв'язку зі скороченням зеленого покриву планети;
— зменшення фітопланктону Світового океану внаслідок його забруднення;
— використання кисню транспортними засобами (наприклад, легковий автомобіль протягом 1 тис. км пробігу спалює річну норму споживання кисню людиною);
— споживання живими організмами (у середньому людина споживає 500 л кисню на добу);
— використання промисловістю шляхом спалювання викопного палива.
Основні джерела забруднення атмосфери
Домішка
|
Основні джерела
|
Середньорічна
концентрація в повітрі, мг/м3
|
Природні
|
Антропогенні
|
NО2 (оксид азоту)
|
Лісові пожежі
|
Промисловість, автотранспорт, теплоелектростанції
|
У районах із розвинутою промисловістю — до 0,2
|
CO (оксид вуглецю)
|
Лісові пожежі,
океанічні
сполуки
|
Автотранспорт, промислове енергоустаткування, чорна металургія
|
У містах — від 1 до 50
|
Летючі вуглеводні
|
Лісові пожежі, природний метан
|
Автотранспорт, випаровування нафтопродуктів
|
У районах із розвинутою промисловістю - до 3,0
|
Поліциклічні
ароматичні
вуглеводні
|
|
Автотранспорт, хімічні та нафтопереробні заводи
|
У районах із розвинутою промисловістю - до 0,01
|
Прийом «Так - ні»
Клімат Землі постійно змінюється з моменту творення нашої планети. Це залежало від різноманітних геологічних та астрономічних явищ, таких як вулканічна діяльність та коливання орбіти Землі. Навіть зародження життя на планеті залежало від клімату. Зміни кліматичної системи відбувалися упродовж мільйонів років і відбуваються сьогодні. Але, за рахунок активної діяльності людини, характер та інтенсивність цих змін на відміну від багатомільйонної історії Землі носить небезпечний характер, ставлячи під загрозу саме існування людства на землі. - Чи вірите ви в те, що людина може кардинально змінити клімат Землі?
Прийом «Творча лабораторія»
Як людина впливає на атмосферу?
Енергія і довкілля: наслідки неконтрольованого та нераціонального енергоспоживання для довкілля.
Як охороняти атмосферу?
Прийом «Математичне моделювання»
Задача.
Автомобіль дістає енергію для руху від згоряння суміші бензину з киснем, що є в повітрі. Для згоряння 1 кг бензину потрібно 3,46 кг кисню. 1 кг повітря містить 0,21кг кисню. Маса 1 л бензину – 0,75 кг, а 1 м3 повітря – 1,29кг. Скільки м3 використовує автомобіль для згоряння 1л бензину? Порівняйте цю величину з об’ємом класної кімнати
Розв’язання.
0,75 ∙ 3,46 = 2,595 9кг) кисню потребує 1л бензину при згоранні
1 кг повітря – 0,21 кг кисню
х кг повітря – 2, 595 кг кисню
х = 2,595/0,21 = 12,36 (кг) повітря містить необхідний кисень
12,36/ 1,29 = 9,58 ( м3) ≈ 10 (м3) повітря потрібно
6 ∙ 8 ∙ 3 = 144 (м3) об’єм класної кімнати
Повітря класної кімнати вистачить на 14л бензину.
Відповідь: 10 м3, 14л.
Підсумки
„ Більшість людей не усвідомлює,наскільки ми руйнуємо світ, у якому живемо.
Ми поводимося, як малолітні недоумки, залишені без нагляду в незрівняному дивовижному саду, і повільно, але впевнено перетворюємо його в безплідну пустелю за допомогою отрут, пилу, серпів і вогнепальної зброї”.
(Дж. Даррелл)
Відомий німецький філософ та еколог
Е. Калленбах пропонує низку етичних правил поводження людини на Землі.
Запам´ятаймо їх:
- Люби й шануй Землю, яка благословляє життя й управляє ним.
- Вважай кожний твій день на Землі священним і святкуй зміну пір року.
- Не вважай себе вищим за інші живі істоти й не поводься так, щоб вони зникали.
- Будь вдячним тваринам і рослинам за їжу, яку вони тобі дають.
- Не занапащай і не забруднюй багатств Землі зброєю війни.
- Не ганяйся за прибутками від багатств Землі, а намагайся відновлювати її
виснажені сили.
- Не приховуй від себе й від інших наслідків твоєї діяльності на Землі.
- Не обкрадай майбутніх поколінь, виснажуючи й забруднюючи Землю.
- Споживай дари Землі помірно, бо всі її мешканці мають однакове право на її багатства.
В узагальненому вигляді етичні й еколого-економічні принципи подано відомим американським ученим-екологом Д. Чирасом (1992). Він вирізнив три
основних етичних принципи:
– людство має обмежені запаси природних ресурсів, які необхідно розподіляти між усіма живими істотами планети («не все тільки для нас»);
– людство — частинка Природи й суб´єкт, на який поширюються всі її Закони. Ми не маємо права ґвалтувати Природу й нехтувати її Законами, бо це згубить цивілізацію;
– людство не повинне керувати Природою, воно має навчитися співпрацювати та існувати з гармонією з нею.
Слід зазначити, що шлях, яким прийшли до свого благополуччя розвинені країни, неприйнятний для людства в цілому, бо не гарантує екологічної й соціальної безпеки планети в соціально несправедливому світі. Досвід останнього десятиліття засвідчив, що кожна країна повинна мати свою стратегію еколого-збалансованого розвитку, свій шлях збереження й відтворення природи рідного краю з урахуванням природних, географічних, історичних, соціально-економічних аспектів.
Плакати-вислови
„Любити природу – означає охороняти Батьківщину”.
(М. Пришвін)
„Жити красиво і жити у злагоді з природою – одне й те саме”.
(Л.Сенека)
„Природа – такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити її легко – відновити неможливо”.
(І.П. Бородін)
„Або ми врятуємося всі разом, або майже ніхто не врятується”.
(С.Леша)
„Подумай про час – про все, що було,
Подумай про день сьогоднішній і віки,
Що прийдуть за ним”. (Уолт Уїтмен)
„Більшість людей не усвідомлює, наскільки ми руйнуємо світ, у якому живемо. Ми поводимося, як малолітні недоумки, залишені без нагляду в незрівняному дивовижному саду, і повільно, але впевнено перетворюємо його в безплідну пустелю за допомогою отрут, пилу, серпів і вогнепальної зброї”.
(Дж. Даррелл)
|