|
|
Скачати 465.61 Kb.
|
|
Утворення балки Спеціалісти області розробили цілу низку рекомендацій щодо використання ерозійно небезпечних земель. З господарською діяльністю людини пов’язане виникнення техногенних форм рельєфу – кар’єрів, котлованів, вуглерозрізів, гребель, а також городищ, курганів, валів і т.д. антропогенні форми рельєфу порушують рівновагу в екосистемах та активізують негативні природні процеси – ерозію, зсуви, підтоплення, заболочення. На території Олександрії та Звенигородки ми можемо спостерігати за такими негативними явищами як зсуви, заболочення, ерозія грунтів, замулення водоймищ, посуха, сильні зливи та пилові бурі, суховії, повені та паводки та ін. З метою попередження негативних наслідків створюються системи полезахисних смуг, здійснюється снігозатримання, зрошування посушливих територій, проводяться комплекси агротехнічних заходів. Кар'єр біля Звенигородки ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ Найбільшою цінністю Кіровоградщини є працьовиті люди, родючі чорноземи та різноманітна природа. Весь час людина користувалася всіма благами природи, не замислюючись над тим, якої шкоди вона їй завдає. Наша область належить до найбільш освоєних територій. Тут багато заводів, корисних копалин. Їхнє використання призводить до надмірного забруднення води , повітря, землі. Ми повинні пам’ятати, що на території Кіровоградщини залишилось іще багато унікальних куточків. Таким чином людина повинна слідкувати, в якому стані навколишнє середовище. Але аж до 1989 року в Кіровоградській області не приділяли належної уваги екологічному стану. І лише з утворенням в області в 1989 році державного управління екологічної безпеки питання збереження природи зайняло перше місце. В 1990 році було виявлено 176 природних ділянок та об’єктів, що заслуговували першочергового наукового вивчення. В результаті проведеної роботи кількість заповідних територій і об’єктів на 01.01.2009р. зросла до 180. Тепер в області 25 природно-заповідних територій загальнодержавного значення та 156 територій місцевого значення ( заказники, урочища, пам’ятки природи). Господарське використання річки Інгулець На сьогоднішній день ми повинні замислитися, що дістанеться нашим нащадкам? Тому потрібно намагатися зберегти хоча б те, що залишилось. А для того, щоб вирішити проблему, потрібно знати з чого вона складається, тобто екологічні проблеми області. Найважливішими екологічними проблемами Кіровоградщини є: 1. Високий ступінь техногенного навантаження ( стан водних ресурсів, атмосферного повітря, земельних ресурсів та радіаційний стан); 2. Забруднення повітря шкідливими речовинами на підприємствах, обладнання яких є досить застарілим та фізично зношеним. 3. Великої шкоди повітрю завдає експлуатація автомобільного транспорту; 4. Робота очисних споруд господарсько-побутової каналізації, скид недостатньо очищених стічних вод; 5. Актуальна проблема ефективної очистки кар’єрних та шахтних вод, які скидаються у поверхневі води підприємствами недостатньо очищеними; 6. Розташовуються в області шламонакопичувачі, золо відвали, скотомогильники, частина з них розташована в зонах зсувів, підтоплення, в зонах повеней та паводків; Смітник у Звенигородському лісі 7. Через невиконання заходів водовідведення поверхневого стоку, відсутність вертикального планування територій, відбувається замулення та заростання річок, що призводить до підтоплення сільських територій; 8. Негативно впливає і переробка берегів Кременчуцького водосховища; 9. Гостро стоїть проблема утилізації відходів; 10. Проблеми радіоекології займають також не останнє місце (есхаляція радону з поверхні, перенесення з пилом радіонуклідів, скиди забруднених шахтних вод та змив радіоактивних речовин); 11. Не вирішена проблема знешкодження непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів; 12. Важливе питання – приведення до ладу сміттєзвалищ; 13. Першочерговим питанням є рекультивація порушених земель. Аналізуючи ситуацію, яка склалася в області, хочеться відмітити, що людина наносить непоправну шкоду навколишньому середовищу. Нині ми опинилися в стані кризи, безвиході. Одна з найстрашніших рис сучасної людини – зниження порогу емоційної чутливості. Людина стає байдужою до всього. Тому вирішення шляхи проблем дуже важкі. Найкращою школою є спілкування з природою, допомога у її збереженні. Крокус білий (занесений до Червоної книги) Діяльність людини негативно впливає на рослинний і тваринний світ. Деякі види зникають раз і назавжди. З метою охорони рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин створено Червону книгу України. В нашій області є 3 види рослин і 23 види тварин, які занесені до Європейського червоного списку, 29 видів рослин і 110 видів тварин – до Червоної книги України. Створено і затверджено список тварин і рослин, які підлягають охороні в області. До нього включено 92 види рослин і 57 видів тварин. До «червонокнижних» в області належать: - Рослини – астрагал, ковила, рябчик руський, гвоздика прибузька, бруслина карликова, лілія лісова, півники понтичні, цибуля ведмежа, всі три види тюльпанів, відомих в області, шість видів родини обхідних, сім видів роду ковила; - Тварини – борсук, видра, перев’язка, кутора мала, тхір степовий, світлий і т. д; - Птахи - орлан-білохвіст, кулик-ходулочник, боривітер степовий… - Плазуни – гадюка степова східна; - Комахи – махаон, жук –олень, бражник мертва голова та багато інших. Для збереження природних багатств, неповторних краєвидів, рідкісних та зникаючих видів рослинного та тваринного світу створюються заповідники. Забруднення річки В області немає заповідників, але є 25 природно-заповідних територій загальнодержавного значення та 156 територій місцевого значення. В нашій області є заказники: Чорноліський (Знам’янський район), Редбчино (Олександрівський район), Трояновська Балка (Новомиргородський район). Відомі державні парки «Веселі Боковеньки» (Долинський район), «Хутір Надія» (Кіровоградський район), та Онуфріївський. Дуже багато в нашій області таких об’єктів, які потребують уваги. Екологічний стан Олександрійщини також потребує багато розв’язань. Проблеми випливають одна за одною. Насамперед це пояснюється тим, що Олександрія місто, в якому зосереджено великі запаси корисних копалин, внаслідок цього робота багатьох підприємств, які і приносять непоправну шкоду природі. До всього того сама людина усвідомлюючи, яку шкоду вона наносить природі, продовжує це робити і надалі. Олександрія, як і всі середні міста, має також певні екологічні проблеми: - У місті немає зливної каналізації, і весь бруд зноситься зливовими стоками у річку Інгулець; - Повітря дуже забруднене промисловими відходами; - Невеликі території лісів на території району підлягають вирубуванню, внаслідок чого гинуть тварини та рослини лісів; - Водойми забруднені відходами промислових підприємств, сільськогосподарськими відходами; - Розорені майже всі цілинні степи, залишились вони лише в заплавах річок та балках; - Обробка земель ведеться неправильно, що призводить до зниження родючості грунтів ( випалювання стерні, висаджування технічних культур на одному місці, поля не мають відпочинку і т. д.); - Проблема утилізації відходів; Водоймище біля Олександрійської брикетної фабрики - І особливою проблемою є те, що ми скоро зникнемо під навалою нашого сміття, особливо в сільських місцевостях. Для збереження краєвидів, зникаючих видів рослин та тварин в Олександрійському районі також створені заказники та пам’ятка природи. Загальна площа заповідних об’єктів 103га, що становить 0,06% від загальної площі району. Спалювання стерні Ботанічний заказник «Лікарівський» має загальнодержавне значення. Площа 70 га. Розташовується біля с. Лікарівка Олександрійського району. Тут добре представлена степова рослинність. Особливістю є поширення сону чорніючого, занесеного до Червоної книги. Ще чотири види зустрічаються тут із Червоної книги України – це тюльпан бузький, півники понтичні та два види ковили. Серед рідкісних тут виявлені види джмелів – джміль глинистий та джміль пластинчастозубий. Цей заказник є одним із найбільш цінних у збережених у природному стані степової рослинності. Ландшафтний заказник «Велика і Мала скелі», що в Олександрійському районі, знаходиться неподалік с. Протопопівка. Територія загальною площею 15 га , привертає свою увагу своїми мальовничими ландшафтами. Рослинність представлена лучними степами. З Червоної книги України тут виявлено астрагал шерстистоківтковий, зозулинець болотний. Різноманітний тваринний світ заказника. Розташування села Зенигородки природно визначено таким чином, що ми маємо екологічні проблеми міста Олександрії. Проблемами Звенигородки є: - Автомагістраль Олександрія – Петрово – Кривий Ріг сприяє підвищенню загазуванню атмосфери і створює шум; - Чистка русла річки Інгулець для створення каналу Дніпро – Інгулець, призвело до обмілення річки, зменшення рибних запасів, кількості ондатр, раків, земноводних; - Побудова меліоративних споруд створила екологічно небезпечну зону; - Очисні споруди знаходяться від села за 1 км, вони не вміщують бруд, що надходить з міста, що призводить до проривів і весь бруд тече в річку Інгулець; Після пожежі - Кар’єр і новоутворене озерце має підвищену радіаційну небезпеку, так як там проходить жила уранових руд Жовті Води – Смоліно; - Економічні умови змушують людей вирубувати лісосмуги – це призводить до суховіїв; -Підвищується ерозія грунтів, так як в більшості грунтові дороги погано сплановані і немає скерованості талих та дощових вод до річки; - Створення стихійних сміттєзвалищ майже по всій території села. На південний – схід на відстані 1,5 км від Звенигородки на межі с. Андріївка знаходиться комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Кам’яна стінка», загальною площею 18 га. Люди намагаються вирішити питання по охороні природи. Але цю проблему можна подолати лише спільними зусиллями. І починати потрібно із себе. Нещодавно учні нашого закладу проводили дослідження екологічного стану Звенигородки. Однією з умов дослідження було анкетування жителів села. Нами була створена анкета (додаток), а потім всі зібрані відповіді ми проаналізували. Результати були такими: 1) 60% жителів визнали екологічний стан незадовільним; 2) Найбільш забруднені місця відзначили: річка – 40%, кар’єр – 30%, ліс – 20%, інше – 20%; 3) Найчистішими місцями було визнано територію сільської ради та школи; 4) 90% визнали найбільшим забруднювачем людину; 5) Екологічно небезпечними об’єктами назвали: кар’єр – 60%, смітники – 30%, асфальтний завод – 10%; Учні запропонували свої заходи для покращення екологічного стану в селі: 1. Обладнати місця для сміттєвих баків; 2. Проводити заходи про культурне ставлення до природи; 3. Проводити рейди по виявленню “злодіїв”, які засмічують територію села; 4. Проводити конкурс: “ Краща вулиця”, “Кращий будинок” і т. д. 5. Очищення річки від сміття; Насадження садженців 6. Організація акцій, суботників для всіх жителів; 7 .Організувати робоче місце для людини, яка буде контролювати екологічний стан села;; 8 . І на останнє, перестати викидати сміття де завгодно! ЕКОНОМІКА КІРОВОГРАДЩИНИ Кіровоградщина має багаті надра, щедрі землі та працьовитих людей. В ті часи, коли Кіровоградщина входила до складу Херсонської губернії господарство мало аграрний характер. Частково розвинутою була лише харчова промисловість та сільськогосподарське машинобудування. Але з часом все змінюється і тепер Кіровоградщина по своїй структурі економіки є аграрно – індустріальною. У структурі валового випуску продукції займають:
З давніх часів Кіровоградська область відома як регіон з добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. Провідне місце тут належить рослинництву, питома вага якого складає 73%, тваринництва – 27%. Основні зернові культури, що вирощують в області – озима пшениця, ячмінь, кукурудза, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк. У садівництві переважає вирощування яблук, груш, слив, вишень та ягідних культур. В області також вирощують баштанні культури ( дині, кавуни), та овочеві – помідори, огірки, баклажани, кабачки, капусту, солодкий перець та ін.. Великі площі сільськогосподарських угідь зайняті кормовими культурами. Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, птиці (кур, качок, гусей). Усе більшого значення набуває ставкове господарство. Розводять коропа, сазана, ляща, судака, товстолобика, білого амура. В нашій місцевості розвинуте шовківництво – вирощують тутових і дубових шовкопрядів. Велику роль у тваринництві відіграє бджільництво. Розведенням племінних коней займаються два кінні заводи і дві племінні ферми. Основні породи коней, що розводяться – чистокровна верхова та українська верхова. Один з таких заводів знаходиться в с.Лікарівка Олександрійського району. Завод був створений ще у 30-х рр. ХХ століття. Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні складає: по соняшнику – 10%, зерновим і зернобобовим – 6,7%, цукровому буряку – 5,2%, м’ясу – 3%, молоку – 2,8%. Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області складає 51,3 тис.га, з них – 21,2 тис.га міжгосподарських систем. У промисловому комплексі області, який охоплює 12 повідних галузей, діє 292 промислових підприємств. У 2002 році у галузевій структурі промисловості харчова займала 33,9%, машинобудування та металообробка – 22,7%, електроенергетика – 17%, будівельних матеріалів – 5,3%, паливна – 3,1%, кольорова металургія – 2,1%, легка – 1,6%. Харчова промисловість області представлена 93 переробними підприємствами. До складу молокопереробної галузі входять 12 підприємств, борошномельно-круп’яної – 13, цукрової – 11, м’ясопереробної – 8, в олієжирової – 11. На товарному ринку України область представлена виробництвом посівної та зернозбиральної техніки, мостових електричних кранів, буровугільних брикетів, нікелю, графіту, гірського воску тощо. Так як область за спеціалізацією є сільськогосподарська, то напрямком машинобудування є забезпечення потреб сільського господарства і переробної промисловості необхідною технікою та запасними частинами. Підприємства області виробляють швейні вироби, меблі, побутову техніку, садово-огородній інвентар, лікарські вироби, фарфоро-фаянсовий та скляний посуд, товари побутової хімії та ін.. Кіровоградщина має певний досвід міжнародного економічного співробітництва. Область має розвинену транспортну систему. Її територію перетинають численні залізничні магістралі загальною довжиною 1166 км, які з’єднують важливі промислові та сільськогосподарські регіони Півдня з Північними та Східними областями. Найбільший залізничний вузол області – м.Знам’янка. в області є райони, де немає залізниць – Новоархангельський та Петрівський. Загальна мережа автомобільних шляхів складає 7,1 тис.км. Щільність автомобільних доріг складає 235 км на 1 тис.кв.км. По території області походять важливі автомагістралі: Київ – Дніпропетровськ, Київ – Одеса, Дніпропетровськ – Знам’янка – Кіровоград – Одеса, Кіровоград – Умань – Київ та ін.. На території Кіровоградщині розвинений також і річковий транспорт. Річка Дніпро – важливий річковий шлях України. В Світловодську збудовано річковий вокзал. Річковим транспортом ми зможемо дістатися до Києва, Черкас, Канева, Дніпропетровська, Херсону, Запоріжжя. В Кіровограді знаходиться аеропорт. Повітряним транспортом ви зможете дістатися не лише міст України, а й далеко за територію нашої держави. Через швидкий розвиток нафтової та газової промисловості по території області прокладені нафто- і газо- проводи. Велике значення має зв’язок та ЛЕП. Через м.Олександрію проходить газопровід Кременчук –Кіровоград. На жаль в Звенигородці немає ніяких підприємств. Але досить розвинене фермерське господарство. В основному вирощують зернові, цукровий буряк, соняшник, гречку. Розводять ВРХ, свиней, птицю. Так як Звенигородка лежить дуже близько біля Олександрії, то основна частина населення працює на підприємствах міста. В селі є загальноосвітній навчальний заклад, дитячий садок , магазин та пошта. Через Звенигородку проходить автомагістраль Олександрія – Петрово – Кривий Ріг. Недалеко від села походить залізнична колія. |
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів ГЕОГРАФІЯ 10 клас Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих... |
«Видатні постаті краю» Дослідник природи рідного краю (до 100- річчя... Чижов Макар Панасович директор Заліщицької середньої школи, вчитель, дослідник природи рідного краю |
|
План роботи Михайлюцької ЗОШ І – ІІІ ступенів на весняні канікули Заняття гуртка «Історія рідного краю». Виготовлення буклета з історії рідного краю |
Літературне краєзнавство є важливим компонентом вивчення історії... Останнім часом інтерес до письменства рідного краю помітно зростає, що є закономірним фактом. У контексті епохи національного відродження,... |
|
Методичний порадник до медіаресурсу з історії рідного краю Любов до Вітчизни – це любов до рідного будинку, вулиці, школи, села, міста. Знання про рідний край необхідні для духовного розвитку... |
Київщина територія успіху Мета: підкреслити вагоме значення рідного краю у розвитку України, виокремити здобутки нашої області, розвивати пам’ять, зв’язне... |
|
Конспект уроку літератури рідного краю, проведеного вчителем української... Тема. Література рідного краю. «Йду натхненно важкими дорогами…» Микола Турківський |
Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення Співпраця учитель (методист) митець (художній твір) учень (читач) досягне органічної єдності, якщо, добираючи матеріал до уроків... |
|
Література рідного краю. Інсценізація твору письменника територіальної... Навчальна мета: розглянути життєвий шлях С. Носаня та його творчість; розширити знання учнів про митців рідного краю (Черкащини) |
Урок 3 Тема. Свійські тварини рідного краю Сьогодні ми поговоримо про свійських тварин рідного краю. Згадаємо, чим вони корисні людині і як людина повинна піклуватися про свійських... |