|
|
Скачати 465.61 Kb.
|
|
КЛІМАТИЧНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ РІДНОГО КРАЮ Клімат Кіровоградської області помірно – континентальний, недостатньо вологий, з добре виявленими порами року. Пересічні температури січня мають значення -5…6*С, липня - +20…21,5*С. річна кількість опадів на півдні – 400 – 430 мм, на півночі – 420 -470 мм. Вісь високого атмосферного тиску ( вісь Воєйкова) поділяє територію Кіровоградщини на дві частини – північно-західну (лісостепову) і південно-східну (степову) і пролягає через Помічну, Кіровоград, Олександрію, Онуфріївку. Північно-західна лісостепова частина Кіровоградщини знаходиться під впливом вологих повітряних мас, що приносяться західними повітряними потоками з Атлантики та Західної Європи. На південно-східну частину степової території такі потоки впливають менше, бо ця територія знаходиться під впливом континентальних повітряних мас, що надходять сюди з Арктики та Азіатського континенту. Тому клімат північно-західної частини Кіровоградщини набагато м’якший ніж в південно–східній. Звенигородський ліс взимку В зимовий період на територію області проникає Сибірський антициклон. Як наслідок цього, в середній смузі області виникає дещо підвищений тиск. В південно-східній частині області на південь від вісі високого тиску переважають північно-східні та східні вітри, тобто континентальні маси повітря, що надходять з Арктики. Ці полярні повітряні маси обумовлюють похолодання з різким зниженням температури та відновлюванням безхмарної морозної погоди. В зимовий період на територію області з заходу часто вторгаються циклони з Атлантичного океану, які приносять вологе тепле повітря. У другій половині літа на території Кіровоградщини часто встановлюється антициклональний тип погоди з високими температурами повітря до +38*С та тривалими посухами. Захід сонця Атмосферні опади розподіляються нерівномірно. За теплий період (червень – жовтень) випадає в середньому 280 – 235 мм, за холодний (листопад – березень) – 125 – 140мм. Літні опади мають переважно зимовий характер. У степовій зоні мають місце бездощові періоди тривалістю 30 -40 днів. Сніговий покрив утворюється кожної зими і лежить в середньому 60 – 80 днів. Перший сніг випадає в кінці листопада, сходить – наприкінці лютого – на початку березня. Олександрійський район розташований у посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні, лежить у межах Дністровсько – Дніпровської північно-степової фізико-географічної провінції. Середня річна температура повітря дорівнює 5,5*С. найвищі температури бувають у липні та серпні, найнижчі - у січні. Абсолютний мінімум становить -35*С, а в липні й серпні в окремі дні температура досягає +35*С. середня температура січня становить -5,7*С, а липня - +21,2*С. Середньорічна кількість опадів 441 мм, основна частина їх випадає в теплу пору року. Висота снігового покриву становить до 10 см. За коефіцієнтом зволоженості Олександрійщину можна вважати як недостатньо зволоженим теплим районом. В Олександрії діє метеостанція. Клімат села Звенигородки помірно - континентальний. Літо тривале та жарке, зима коротка та малосніжна. Середні температури січня становлять Притока Дніпра -6*С, липня - +21*С. середньорічна кількість опадів сягає 441 мм. Опадів в теплий період року випадає більше ніж в холодний майже вдвічі. У зимові місяці переважають північні та північно-східні вітри, а влітку -північні та північно-західні. Кіровоградська область є одним із найменш забезпечених місцевими воднми ресурсами регіонів держави. Їх запаси майже вдвічі менше ніж у середеьому по Україні. Вони становлять 3,3 дм3/добу н душу населення. По території нашого краю протікаює 438 річок (5558 км), крім того нараховується 1074 річечок та струмків. Збудовано 2185 ставків і 84 водосховища. Переважають малі річки довжиною до 10 км. Річки нашої області належать до басейнів Дніпра, Південного Бугу. Найважливіші річки області – Інгулець, Тясьмин, Інгул, Синюха, Чорний Ташлик, Велика Вись і Ятрань. Дніпро – третя за довжиною річка Європи. Загальна довжина сягає 2285 км. Дніпро протікає по північно-східній межі області на протязі 65 км. Відрізок, що протікає по території нашої області має два водосховища – Кременчуцьке та Дніпродзержинське. Південний Буг несе свої води на південному-заході Кіровоградщини. Його загальна довжина – 806 км, в межах області – 70 км. З півночі на південь територію перетинає р. Інгул, загалною довжиною 354 км. По території області має відрізок – 185 км. Інгул – найбільша притока Південного Бугу в нашій області. Річка Синюха є найчистішою річкою Кіровоградщини. Вона тече по Придніпровською височиною протяжністю 111 км. З правого берега у Синюху впадає р. Ятрань, а з лівого - р.Чорний та Сухий Ташлики. Ятрань має протяжність близько 60 км, а Чорний Ташлик – 135 км. Річка Тясмин є правою притокою Дніпра. Довжина Тясмину 161 км. Річка Інгулець Основні водні артерії Олександрійщини – це р. Інгулець, Верблюжка, Овнянка, Жовта, Зелена, Бешка, Березівка, Кам’янка, Водяна, ставки та озера, Войнівське водосховище. Загальна площа під річками становить 171 га,, під ставками – 1086 га, водосховищами – 700 га. Найбільша річка – Інгулець – права притока Дніпра. Вона бере початок біля с. Цибулеве Знам’янського району. Саме на ній розташувалося місто Олександрія та с. Звенигородка. Назва «Інгулець» має спільну частину з назвою іншої ріки Інгул. В давні часи Інгулець називали Геросом («енігел» татарською означає «нове озеро», а в турецькій мові слово «енгел» - перешкода). В описах Скіфії міститься назва річки Пантікап. Загальна довжина ріки становить 549 км, в межах області – 170 км. В районному центрі Петрове на Інгульці є велике водосховище з чарівним островом. Прокладений канал на 150 км Дніпро – Інгулець. Усі річки Кіровоградщини живляться за рахунок снігових, дощових та підземних вод. Навесні, під час танення снігу, річки виходять з берегів – настає весняна повінь; восени частими є дощові паводки. В літній період річки міліють, пересихають. Усі ріки нашої області течуть по рівнині, тому вони спокійні, звивисті, приймають багато приток. Кременчуцьке водосховище (Світловодський район) ГРУНТИ. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ Цвіт вишні На території Кіровоградської області зустрічаються різні грунти (більш ніж 50 відмінностей). Та найбільше багатство нашого краю є чорноземи. У 80-х роках минулого століття їх вивчала експедиція видатного російського ґрунтознавця В.В.Докучаєва, який склав першу карту грунтів світу. Північно-західна, лісостепова частина області відрізняється більшою різноманітністю грунтів ніж південно-східна-степова. В лісостеповій зоні поширені чорноземи типові глибокі мало- та середньо гумусні, чорноземи реградовані, чорноземи опідзолені, темо сірі та сірі опідзолені грунти, які сформувалися під широколистими,місцями хвойними лісами. У чорноземах типових верхній гумусний шар грунту забарвлений у темний колір. Потужність цього шару 80 – 100 см., іноді120см. Вміст гумусу в цих грунтах – 4-7 %. Характерною особливістю південно – лісостепових ландшафтів є поєднання слабо хвилястих вододілів з типовими чорноземами, горбистих місцевостей – з темно-сірими лісовими грунтами і чорноземами опідзоленими. Терен У степовій зоні під різнотравно-типчаково-ковиловими степами сформувалися чорноземи звичайні. Вони відрізняються від чорноземів типових меншою товщиною гумусного шару – 90 – 100 см. Вміст гумусу в цих грунтах становить 3-6% Дубок На невеликих площах у долинах річок поширені лучні, чорноземно – лучні, а також лучно – болотні і болотні грунти. На терасах річок зустрічаються дернові грунти, а у степових блюдцях – глеєві грунти. За ступенем родючості грунтів наша область займає 4 позицію в Україні. За 100-альною шкалою якості грунти оцінені в 67 балів. Грунти Олександрійського району досить строкаті, через складний рельєф, ґрунтоутворюючі породи і зміною лісової та лісостепової рослинності. В основному на території Олександрії розповсюджені чорноземи звичайні, глибокі. В долинах річок сформовані чорноземи лучні, лучно-болотні та болотні грунти. На території Звенигородки переважають чорноземи звичайні, в лісі зустрічаються чорноземи опідзолені, а в заплаві річки Інгулець та дні балок зустрічаються лучні та лучно-болотні типи грунтів. Кіровоградщина в лісостеповій та степовій зонах, це і визначає її різноманітний рослинний і тваринний світ. Особливістю лісостепової зони, яка знаходиться у північній частині області є чергування ділянок лісів із степами. На сьогоднішній день понад 70% лісостепової частини області розорано. Ліси і лісонасадження займають лише 7,2% території області. На Кіровоградщині збереглися і досить великі лісові масиви – Чорний ліс, Нерубайський та ін.. Проліски В лісах проростають широколистяні дерева, такі як дуб, ясен, берест, в’яз, ільм, клен, липа, граб. У підліску, крім молодих дерев, ростуть:ліщина, бруслина, калина, глід, терен, вишня, груша, яблуня, шипшина, бузина, ожина та ін. На вологих місцях у лісах ростуть осокір, верба, осика. В лісах також проростають багато трав’янистих рослин: ряст, тюльпан лісовий, кропива, конвалія, купина, фіалка лісова, проліски, конвалія, осока, маренка, чистець, медунка та багато інших. Водна рослинність Кіровоградщини В степах переважають в основному багаторічні трав’янисті рослини. На Кіровоградщині переважають лучні степи. Цілинні степи збереглися тепер лише по берегах рік та в балках. Рослинами степу є типчак, ковила, тонконіг лучний, пирій повзучий, молочай волошка, березка, ведмеже вухо, конюшина, сокирки, будяки, дурман, ромашка, цикорій та багато інших. Тепер степи розорані. На полях вирощують культурні рослини: кукурудзу, пшеницю, жито, соняшник, цукрові буряки, рапс, овочі тощо. Степи обсаджують лісосмугами для захисту полів від вітру, а грунти від руйнування. Лісові смуги складаються із дуба, клена, акації, абрикос, маслини і т.д. На луках та болотах проростають: пирій повзучий, яглиця, польовиця біда, тимофієвка лучна, щавель кінський, очерет звичайний, рогіз вузьколистий, конюшина лучна, подорожник,кульбаба, тощо. У воді та грузьких місцях росте хвощ багновий, лепешняк, комиш озерний, вероніка водяна, ряска. Трави Звенигородки На Олександрійщині поширена злаковорізнотравна степова рослинність ( тонконіг лучний, стоколос польовий, стоколос безостий, пирій повзучий, молочай, щириця, лобода та багато інших). Степова рослинність чергується із невеликими ділянками лісової рослинності. Основна частина степових рослин збереглася в заплавах річок та балках, тому що природні степи в нашому районі вже розорані, і на них висаджують сільськогосподарські культури. Маслюки Загальна площа лісів у районі 3,5 тис.га. Основні породи дерев: дуб, ясен, клен, акація, тополя, ясен, калина, верба. Більшість лісів створені штучно у ярах і балках. На території міста знаходяться два лісових масиви. Загальна площа зелених насаджень в місті становить 862,48 га. На території Звенигородки знаходиться штучний лісовий масив Звенигородський, загальною площею 287 га. Ліс в основному має соснові насадження, але можна спостерігати і шипшину, акацію, ясен, тополі, клен тощо. Степова рослинність Звенигородщини представлена різнотравневими степовими рослинами: ковил, тонконіг, кульбаба, ромашка, щавель кінський, будяки, пирій, конюшина і т. д. цілинні степи збереглися в долині річки Інгулець та балках. Тваринний світ Кіровоградщини є відносно багатим. Цьому сприяє її географічне розташування. На території нашої області виявлено 368 видів, з них 65 – ссавців, 279 – птахів, 13 – плазунів, 11 – амфібій. Крім того у водоймах мешкають 61 вид риб. Ряд диких тварин, які ще недавно водилися в нашій області, зовсім зникли. Це сайгак, тарпан, бабак, тушканчик, бобер та ін.. Тваринний світ лісів представлений досить великою кількістю видів. Серед них : дикий кабан, лось, козуля, заєць – русак, білка, лисиця, їжак, кріт, миша лісова, ласка, вовчок лісовий та ін.. жак Тваринний світ Кіровоградщини багатий на птахів. Найпоширеніші з них: яструби, орли, іволга, горлиця, зозуля, соловей, синиця, кібчик, дятел, ворона, сойка, щиглик, шпак, дрізд та багато інших. В степах водяться : заєць-русак, польова миша, крапчастий ховрах, хом’як,сліпець. У чагарниках водяться: лисиця, куниця кам’яна, тхір степовий, їжак, кріт, землерийка та ін.. З плазунів – ящірка, жовтобрюх, степова гадюка, вуж звичайний та ін.. В річках водяться багато порід риби: короп, карась, сом, окунь, лящ, щука, плітка та ін. Тваринний світ Олександрійщини залишається досить багатим. Найпоширенішими видами тварин є дикий кабан, козуля, заєць-русак, лисиця тощо. З птахів зустрічаються фазан, куріпка, качка, лисуха, голуб, перепел, гуси і лебеді. У Звенигородському лісі ви можете побачити : лисицю, зайця-русака, вовка лісового, крота, мишу лісову, козулю та ін.. У степах : миша польова, хом’як, їжак, сліпець та багато інших. Дуже багато видів птахів та у водоймах риби: карасі, лящі, щука та ін.. Лелека НЕСПРИЯТЛИВІ ПРИРОДНІ ПРОЦЕСИ НА ТЕРИТОРІЇ НАШОГО КРАЮ У Кіровоградській області відбуваються активні фізико-географічні процеси. Вони зумовлені, в першу чергу, геоморфологічними, гідрометеорологічними та антропогенними факторами. Їх можна поділити на такі групи:
Клімату Кіровоградщини властиві такі небезпечні явища погоди, як сильні зливи, град, ожеледь, пилові бурі тощо. Нерідким явищем у степовій зоні є пилові або чорні бурі та суховії, які завдають великих збитків або повної загибелі врожаю. Підтоплення об'єктів річкою Інгулець В нашому краю, після великої грози, вітри утворюють вихорі, які піднімають стовпи пилу та піску. Поступово цей пісок опускається на землю, а слід за ним вибухає злива із грозою та блискавкою. Такі зливи складаються з брудних потоків води і звичайно бувають серед літа, коли переважають високі температури. Такі зливи розмивають грунт, розбивають шляхи, затоплюють поля, заважають руху транспорту. Особливої уваги потребують такі явища як пилові бурі, особливо чорні бурі. Вони зустрічаються у степових районах нашої області. Це явище приносить із собою обірвані дроти, знищені врожаї та ін.. Розмив грунту стоковими водами Часті в наших степах посухи. Посухи бувають тоді, коли в повітрі майже відсутня вологість і земля від недостачі вологи пересихає. Особливо часто такі явища зустрічаються влітку у бездощовий період. Таким чином гинуть врожаї, рослини . Захищають від суховіїв лісосмуги, які насаджують на краях полів. Вони затримують талі води та утеплюють озимі посіви. Навесні для нашої області характерні повені. Це коли річки виходять із берегів під час танення снігу. Восени досить частими є паводки, викликані сильними зливами. В літній період річки міліють, а іноді пересихають. Це все також негативно впливає на ведення господарства. Поряд з тим, на Кіровоградщині зростають площі еродованих земель. Найбільшої шкоди грунтам завдають водна та вітрова ерозія. За підрахунками спеціалістів, з кожних 5 га землі 2 га піддаються змиву дощовими та талими водами. Щорічно з кожного гектара ріллі змивається 9,8 тонн грунту. Внаслідок ерозійних процесів знижується родючість грунту, замулюються ставки та водосховища, зникають джерела, утворюються нові яри. |
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів ГЕОГРАФІЯ 10 клас Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих... |
«Видатні постаті краю» Дослідник природи рідного краю (до 100- річчя... Чижов Макар Панасович директор Заліщицької середньої школи, вчитель, дослідник природи рідного краю |
|
План роботи Михайлюцької ЗОШ І – ІІІ ступенів на весняні канікули Заняття гуртка «Історія рідного краю». Виготовлення буклета з історії рідного краю |
Літературне краєзнавство є важливим компонентом вивчення історії... Останнім часом інтерес до письменства рідного краю помітно зростає, що є закономірним фактом. У контексті епохи національного відродження,... |
|
Методичний порадник до медіаресурсу з історії рідного краю Любов до Вітчизни – це любов до рідного будинку, вулиці, школи, села, міста. Знання про рідний край необхідні для духовного розвитку... |
Київщина територія успіху Мета: підкреслити вагоме значення рідного краю у розвитку України, виокремити здобутки нашої області, розвивати пам’ять, зв’язне... |
|
Конспект уроку літератури рідного краю, проведеного вчителем української... Тема. Література рідного краю. «Йду натхненно важкими дорогами…» Микола Турківський |
Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення Співпраця учитель (методист) митець (художній твір) учень (читач) досягне органічної єдності, якщо, добираючи матеріал до уроків... |
|
Література рідного краю. Інсценізація твору письменника територіальної... Навчальна мета: розглянути життєвий шлях С. Носаня та його творчість; розширити знання учнів про митців рідного краю (Черкащини) |
Урок 3 Тема. Свійські тварини рідного краю Сьогодні ми поговоримо про свійських тварин рідного краю. Згадаємо, чим вони корисні людині і як людина повинна піклуватися про свійських... |