|
Скачати 425 Kb.
|
Тема 2. Організація як об’єкт управління
1. Організація – соціальне утворення (група людей), що функціонує на відносно постійних засадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення поставленої мети. Можуть бути формальними і неформальними. Формальні організації виникають з волі керівників і створюються ними цілеспрямовано. Неформальні – це організації, які виникають спонтанно. У них відсутні єдині цілі, формуються не за розпорядженням керівництва, а стихійно. Неформальні групи впливають на систему стосунків у формальній організації. Характеристика О. :
Горизовтальний передбачає утворення в організації підрозділів, які спеціалізуються на різних видах діяльності. Вертикальний – передбачаєє існування 3 рівнів управління:
За визначенням Честера Бернарда: “Організація - група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”. Всі організації мають загальні для них характеристики. 1) всі організації використовують чотири види ресурсів (рис. 1.2):
Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці. Результатом горизонтального поділу праці є формування окремих підрозділів організації (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо). Оскільки робота в організації розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, хтось має координувати їх діяльність. Внаслідок цього об’єктивно виникає потреба у так званому вертикальному поділі праці, тобто у відокремленні діяльності із координації дій від самих дій, що координуються. Рис. 1.2. Загальна системна модель організації Діяльність з координації роботи інших людей в широкому розумінні і становить сутність управління організацією. У широкому розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей шляхом використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей. 4) всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення. Глобальною метою діяльності будь-якої організації - є досягнення успіху. Організація вважається успішною, коли вона досягає поставлених перед собою цілей. Складовими успіху при цьому виступають: а) виживання, тобто можливість існування якомога довше; б) результативність та ефективність. Щоб бути успішною впродовж тривалого часу, вижити та досягти своїх цілей, організація має бути як ефективною, так і результативною. За словами П. Дракера:
Перше і друге є однаково важливим. Якщо мета організації обрана правильно, це означає, що діяльність організації задовольняє певну важливу, реально існуючу потребу (створюються речі, на які є попит). Результативність у такому розуміння - це щось невідчутне, непомітне. Ефективність, навпаки, можна вимірювати, передати кількісно. Ефективність організації має назву продуктивності і вимірюється як співвідношення вартісної оцінки усіх виходів з організації та вартісної оцінки усіх входів в організацію. Як менеджери сприяють ефективній та результативній діяльності організацій? Вони це роблять у процесі виконання чотирьох основних функцій менеджменту: 1) планування;2) організація;3) мотивація;4) контроль. Отже, у вузькому розумінні менеджмент - це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації. Зазначені функції менеджменту, що виконуються у зазначеній послідовності, утворюють поняття «цикл менеджменту». Слід зауважити, що такий підхід до розуміння циклу менеджменту зовсім не означає, що процес управління носить дискретний характер (в понеділок - планування, у вівторок - організація тощо). Реально у роботі менеджера постійно сполучаються усі перелічені функції менеджменту. 3. Менеджмент як вид професійної діяльності Менеджмент часто розглядають і як вид професійної діяльності. З цієї точки зору для розуміння сутності менеджменту важливо знати, хто такі менеджери і чим їх діяльність відрізняється від діяльності інших категорій робітників. Директор, керівник групи, начальник, завідувач тощо - всі ці слова позначають посади. Люди, які обіймають ці посади можуть бути об’єднані загальним поняттям «менеджер», оскільки можна визначити наступні спільні для них ознаки діяльності:
Тобто, менеджер – це людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації. Будь-яку організацію можна розглядати як систему взаємозв’язаних у єдине ціле окремих елементів. Одночасно організація є і частиною (елементом) системи більш високого порядку - зовнішнього середовища. До основних компонентів внутрішнього середовища організації відносяться: виробництво, дослідження та розробки, технологія, сировина, матеріали, фінанси, робітники тощо. Зовнішнє середовище прямого впливу включає постачальників, споживачів, конкурентів та інших економічних партнерів (наприклад банки). Зовнішнє середовище опосередкованого впливу - економічна, соціальна, політико-правова, технологічна, екологічна, міжнародна компоненти тощо. Все це і є тими компонентами, з якими доводиться мати справу менеджеру. У відповідності до цього розрізняють наступні сфери менеджменту (рис. 1.3):
Менеджер може: 1) керувати будь-якою з них (або її частиною); 2) керувати кількома одразу; 3) керувати всією організацією в цілому. Рис. 1.3. Співвідношення сфер і рівнів менеджменту В залежності від того, скількома компонентами (сферами) організації управляє менеджер розрізняють три рівні менеджменту: вищий середній нижчий До вищого рівня відноситься невелика група основних керівників організації - президент (директор), віце-президенти (заступники), виконавчий директор. На вищому рівні менеджменту формулюється місія та встановлюються організаційні цілі, визначається загальнокорпоративна стратегія та основні задачі щодо її реалізації, приймаються рішення щодо виходу на нові ринки, випуску нової продукції, залучення інвестицій, напрямків досліджень та розробок тощо. Середній рівень менеджменту (керівники виробничих та функціональних підрозділів) розробляє та реалізує оперативні плани із впровадження рішень, які були прийняті вищим керівництвом організації. Менеджери середнього рівня мають досить широку свободу дій щодо реалізації планів. Вони, наприклад, самостійно визначають: скільки необхідно найняти нових робітників; яке нове обладнання придбати; як використовувати засоби масової інформації для реклами тощо. Менеджери нижчого рівня (керівники секторів, груп, майстри, бригадири тощо) координують діяльність операційних виконавців. Вищі керівники організації опрацьовують стратегію, середні розробляють плани її реалізації, а нижчі - відповідають за конкретну роботу, яка виконується у відповідності до цих планів. Численні дослідження у західних країнах стосовно якостей, необхідних успішному менеджеру, дозволяють лише приблизно визначити основні з них: 1) технічні здібності (здатність кваліфіковано, зі знанням справи виконувати роботу на своїй ділянці, технічні прийоми конкретної діяльності);
Зазначені якості необхідні на різних рівнях управління організацією у різному ступені (рис. 1.4). Рис. 1.4. Якості, необхідні менеджеру 3. Результативність і ефективність управління сучасною організацією залежить від того, яких принципів дотримуються її керівники, приймаючи управлінські рішення і які методи вони застосовують для їх реалізації. Принципи управління – правила, норми, відповідно до яких створюється, функціонує і розвивається система менеджменту організації.Ф. Тейлор у праці „Принципи наукового управління” (1911) виділив 4 принципи управління індивідуальною працею робітників: - науковий підхід до виконання кожного елементу роботи; - науковий підхід до підбору, навчання та тренінгу робітників - кооперація з робітниками - розподіл відповідальності за результати роботи між менеджерами і робітниками. Сучасні принципи управління: - розвиток творчих здібностей персоналу; - залучення співробітників до розроблення управлінських рішень - задоволення роботою - підтримка індивідуальної ініціативи - чесність і довіра в ділових відносинах; - соціальна відповідальність бізнесу. 4. Методи управління – способи впливу на окремих працівників і виробничі колективи з метою досягнення визначених цілей. Класифікація методів: - економічні – система прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється вплив на об’єкти на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення цілей організації (ціна, фінанси, кредит, економічні стимули – доплати, надбавки, премії, з/пл., податки) - організаційно-розпорядчі (адміністративні) – поділяються на а) методи організаційного впливу (впливають на структуру управління): 1. Організаційне регламентування – правила, які встановлюють порядок роботи - положення, статути, постанови 2. організаційне нормування – встановлення технічних, технологічних, трудових, економічних нормативів 3. Організаційно-методичне інструктування – інструкції, правила. б) оперативно-розпорядчі (впливають на процес управління) – накази, розпорядження, вказівки, інструкції - соціально-психологічні – способи дії на особисті стосунки між працівниками та соціальні процеси у трудовому колективі Запитання для самоконтролю:
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ |
ЛЕКЦІЯ з дисципліни «Організація професійної підготовки особового складу» Тема : «Організація роботи оперативно-координаційного центру ГТУ (ТУ) МНС України» |
Реферат на тему: “Організація документів на рівні архіву” Однією з вузлових проблем архівознавства є організація роботи архівів. Вона включає наукові засади усіх сфер діяльності: організаційно-управлінської,... |
Зареєстровано Затверджено Громадська організація “Альтернативний діалог ” (далі Організація) є громадською організацією, яка об’єднує громадян на основі спільності... |
Андрій Володимирович Климишин вул. Лермонтовська, 26, кв. 9-А Методика викладання, навчання англійській мові, організація роботи колективу, написання и ведення проектів, тренінг тренерів / учителів,... |
ІІ МЕТА І ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ Кримська організація “Федерація повітроплавання Криму” (далі Організація) є масовою Громадською організацією, яка створена з метою... |
Українська взаємодопомога” всеукра ї нськагромадськаорган і з а ц і я Всеукраїнська громадська організація «Українська Взаємодопомога» та Міжнародна громадська організація українців «Четверта Хвиля»... |
«Економіка і організація аграрного виробництва» Навчальна дисципліна «Економіка і організація аграрного виробництва» викладається для студентів 4 курсу з спеціальності 10010201... |
1 Громадська Молодіжна організація «Дніпрова Чайка» (надалі Громадська... Громадська Молодіжна організація «Дніпрова Чайка» (надалі – Громадська організація) створена відповідно до Конституції України та... |
Порівняльна характеристика механістичного і органічного типів організації Місія організації – мета задля якої існує організація, зазвичай визначає сферу дільності компанії, деталізує її статус, декларує... |
Опорний конспект з дисципліни „Організація торгівлі” Міністерство... Опорний конспект лекцій з дисципліни „Організація торгівлі” для студентів напряму підготовки 030510 денної форми навчання / Укладач... |