МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
У к о о п с п і л к а
Полтавський університет споживчої кооперації України
Спеціальність 7.050201 “Менеджмент організацій”
Відповіді до комплексного кваліфікаційного завдання
І. Місія організації
Місія організації – мета задля якої існує організація, зазвичай визначає сферу дільності компанії, деталізує її статус, декларує принципи роботи, виражає “бачення” вищого керівництва на те, якою може чи має бути організація за найсприятливішого збігу обставин.
Приклади формулювання місії:
“Місія компанії “Сан Бенкс” полягає у сприянні економічного розвитку і добробуту спільнот, які обслуговуються компанією, шляхом надання громадянам і підприємствам банківських послуг таким чином і в такій кількості, які відповідають високим професійним та етичним стандартам, забезпечення справедливого і відповідного прибутку акціонерам компаній і справедливого відношення до співробітників компанії”
“Компанія “Мацусіта” бажає сприяти поліпшенню якості життя, забезпечуючи світ дешевими, як вода електроприладами”.
“Місія компанії “Хетос” – від копіювальної техніки – до офісу майбутнього”.
“Місія Інкомбанк – Ми бережмо ваш час і гроші”.
“Місія компанії “Лаікс” – Ми не просто продаємо техніку, наша головна задача запропонувати рішення проблеми для вашого бізнесу”.
ІІ. Типи організацій
Типи організацій по взаємодії з зовнішнім середовищем.
МЕХАНІСТИЧНИЙ – характризується використанням формальних правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, чітко визначеною відповідальністю в роботі, жорсткою ієрархією влади в організації. Такий тип організації єфективно дії в умовах коли використовується рутинна технологія, нескладне і нединамічне середовище.
ОРГАНІЧНИЙ характеризується слабким або помірним використанням формальних правил і процедур, децентралізацією і участю працівників в прийнятті рішень, широко визначеною відповідальністю в роботі,гнучкою структурою влади і невеликою кількістю рівнів ієрархії.
Порівняльна характеристика механістичного і органічного типів організації
Механістичний
|
Органічний
|
1.Вузька спеціалізація в роботі.
2.Робота за правилами.
3. Чіткі права і відповідальність.
4.Ясність в умовах ієрархії.
5.Об,єктивна система винагородження.
6.Об,єктивні критерії відбору кадрів.
7.Взаємостосунки формальні і носять офіційний характер.
8.Цілі і задачі відомі.
9.Робота вимірюється.
10.Оплата праці мотивує.
11.Визнається дана влада.
|
1.Широка спеціалізація в роботі.
2.Мало правил і процедур.
3.Амбіціозна відповідальність.
4.Рівні управління нечіткі.
5.Суб,єктивна система винагороді.
6.Суб,єктивні критерії відбору кадрів.
7.Взаємостосунки неформальні і носять особистий характер.
8.Невизначеність цілей і завдань.
9.Роботу складно вимірювати.
10.Мотивування потреб вищого рівня.
11.Авторитет влади завойовується.
|
Типи організацій по взаємодії підрозділів
ТРАДИЦІЙНА – комбінація лінійної і функціональної департаментизаціії в проектуванні організації.
ДИВІЗІОНАЛЬНА- грунтується на використанні дивізіональних схем організаційної побудови.
МАТРИЧНА – грунтується на використанні елементів матричної схеми організаційної побудови: управління по проекту, тимчасові цільові групи, постійні комплексні групи.
Типи організацій по взаємодії з людиною
КОРПОРАТИВНА – особлива система зв,язку між людьми в процесі здійснення ними спільної діяльності. Це різні державні (міністерства, установи, монополії), кооперативні і громадські (спілки, товариства, академії, політичні партії) організації.
ІНДИВІДУАЛІСТСЬКІ – вільне, відкрите і добровільне об,єднання людей, що здійснюють спільну діяльність.
Порівняльна характеристика корпоративної і індивідуалістської типів організації
Корпоративна
|
Індивідуалістська
|
1.Об,єднання людей, через їх роз,єднання по соціальному і професійному крітерію.
2.Монополія і стандартизація в дііяльності організації.
3.Домінування ієрархічних владних структур.
4.Інтереси узгоджуються лідерами.
5.Централізований росподіл ресурсів.
6.Суб,єкт інтересу – група, колектив або свя організація.
7.Організація відповчідає за людину.
8.Принцип більшості і старшинства у прийнятті рішень.
9.Інтереси виробництва визначають інтереси самої людини.
10.Подвійна мораль – особиста і організаційна.
11.Людина для організації.
|
1.Вільне відкрите добровільне об,єднання людей.
2.Поєднання конкуренції і кооперації в діяльності членів і груп організації.
3.Пов,язання інтересів всіх членів організації.
4.Суб.єкт інтереса – особистість.
5.Людина відповідає сама за себе.
6.Принцип меншості. Або право вета в прийнятті рішень.
7.Інтереси виробництва визначаються інтересами самої людини.
8.Самостійний пошук ресурсів і можливостей.
9.Загальнолюдська мораль і здоровий глузд.
10.Суверенітет для особистості.
11.Робота для людини.
|
ІІІ. Цілі організації
Цілі – це конкретний стан окремих характеристик організації, досягнення яких для неї є бажаним і на досягнення яких направлена її діяльність.
Основні напрямки в межах яких визначаються цілі організації:
Положення на ринку – завоювання лідерства у визначеному сегменті ринку, збільшення частки ринку, стабілізація на ринку.
Інновації в організації – необхідність і визначення нових способів ведення бізнесу.
Продуктивність праці – необхідність використання нових засобів підвищення продуктивності праці, ресурсів.
Ресурси – необхідність розширення або скорочення ресурсної бази, або її стабілізація.
Прибутковість – визначення і досягнення певного рівня рентабельності.
Управлінські аспекти – зміни в організаційній структурі, в системі управління, в організації управління, в реалізації основних функцій управління.
Персонал – залучення нового персоналу, його розвиток, покращення умов праці, покращення мотивації праці, збереження робочих місць і т.д.
Соціальна відповідальність – включає в себе розробку заходів, пов’язаних із забезпеченням позитивного іміджу, захистом оточуючого середовища і т.ін.
ІУ. SWOT-аналіз
ФАКТОРИ ЯКІ АНАЛІЗУЮТЬСЯ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ СВОТ-аналізу.
Аналіз факторів зовнішнього середовища.
Фактори
|
Напрями аналізу, можливості і загрози
|
1.Середовище непрямого впливу.
|
1.Економічні – пов,язані з обігом грошей, товарів, станом економіки та ринків, забезпеченістю ресурсами і інформацією
|
1.Наявність інфляції, її темпи в країні і їх вплив.
2. Рівень безробіття і його вплив.
3.Норми оподаткування (сприятливі чи не сприятливі), досконалість або недосконалість системи оподаткування.
4.Загальний рівень економічного розвитку в державі (низьки, високий, середній).
5.Продуктивність праці (висока чи низька).
6.Структура населення (сільські жителі, міські) і її вплив.
7.Рівень освіченості робочої сили і розмір заробітної плати (задовільний, не задовільний).
8. Процентні ставки банків (високі, помірні, низькі).
9. Валютні курси і їх вплив.
|
2.Правові – пов,язані зі змінами в законодавстві держави
|
Досконалість або недосконалість законів, нормативних і правових актів, іх знання і вплив.
Традиції правової системи в державі (позитивні або негативні).
Методи відстоювання своїх прав, які використовуються організаціями в державі. Їх досконалість і можливості.
4. Обмеженість дій організацій у взаємостосунках
|
3. Політичні – впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи, характеризуються стабільністю уряду, державною політикою підтримки підприємницького сектора, забезпеченням рівня зайнятості, рівнем корупції державних структур і т.ін.
|
Наміри органів влади відносно розвитку організацій, галузей і суспільства (підтримка, непідтримка).
Програми різних партійних структур і їх вплив.
Політична ідеологія в державі і її вплив.
Стабільність уряду і здатність проводити свою політику і реформи.
Ступінь суспільного невдоволення в державі.
Поява нових органів управління.
Нові політичні методи.
8. Відсутність підтримки з боку держави і т.ін.
|
4. Соціально-демографічні – фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію
|
Ставлення людей до роботи (позитивне, негативне).
Рівень життя і розподіл доходів населення (високий, низький, достатній, недостатній).
Традиції, цінності і вірування в суспільстві і їх вплив (високий, низький).
4. Зростання населення, рівень освіти, мобільність людей (існує чи ні, достаній чи недостатній).
|
5. Технологічні – пов,язані з розвитком науки і техніки і його впливом на діяльність організацій
|
Розвиток науки і техніки і його вплив (існує чи ні, помірний, високий чи недостатній).
Виробництво нової продукції (є потреба чи ні).
Модернізація технологій і збуту продукції (є потреба в удосконаленні технологій чи ні і си є для цього можливості).
4. Життєвий цикл різних товарів і послуг (темпи старіння – високі чи низькі, або помірні).
|
6. Географічні – фактори пов’язані з розміщенням, топографією місцевості, кліматом і натуральними ресурсами
|
Специфічні умови розміщення держави
Кліматичні особливості (сприятливі, несприятливі)
Наявність місцевих ресурсів або їх відсутність
|
7. Конкуренція – наявність конкурентного середовища в державі або на ринку
|
Сприятливе або несприятливе конкурентне середовище
Можливість прогнозувати майбутні та оцінювати поточні дії конкурентів
Концентрація конкурентів (висока, середня, низька)
|
2. Середовище прямого впливу.
|
8. Покупці.
|
Наявність потенційних покупців.
Торгова сила покупців.
Чуттєвість покупців до ціни. якості товару.
Обсяги випуску продукції і продажу.
Кількість продавців.
Наявність товарів замінників
|
9. Постачальники
|
Сила постачальників. Їх діяльність і потенціал.
Конкурентна сила постачальника.
Вартість, якість, графіки постачання.
Пунктуальність постачальників.
5. Ступінь залежності від постачальників
|
10. Конкуренти.
|
Слабкі і сильні сторони конкурнетів.
Наявність виробників товарів замінників.
Зміни в стратегії конкурентів.
Поява нових конкурентів.
|
11.Ринок робочої сили
|
Потенційні можливості в забезпеченні організації необхідними кадрами.
Попит і пропозиції на ринку робочої сили.
3. Відсутність або наявність кадрів необхідної кваліфікації і спеціалізації
|
Аналіз факторів внутрішнього середовища
Функції
|
Напрямки аналізу, сильні і слабкі сторони
|
1. Маркетинг
|
1. Система формування кліентури в організації (існує або ні).
Цінова політика і її ефективність.
Діяльність по просуненню товарної продукції.
Персонал і діяльність по торгівлі і збуту, рівень і організація.
Маркетингові дослідження, їх проведення і значення.
Використання торгового і маркетингового менеджменту.
|
2. Фінанси (гроші і бухгалтерський облік)
|
Капіталізіція (висока чи низька).
Залежність від зайомних коштів.
Рентабельність.
Система контролю
Фінансовий менеджмент.
|
3. Виробництво (операції і продукція)
|
1.Якість споруд і обладнання. приміщень.
Методи виробництва.
Технологія виробництва.
Складське господарство.
Дослідження і розробки.
|
4. Організація
|
Комунікаційний процес.
Організаційна структура.
Норми , правила, процедури.
Росподіл прав і відповідальності.
Ієрархія підлеглості.
|
5. Людські ресурси.
|
Взаємодія менеджерів і робочих.
Існування системи управління персоналом. Найм, навчання і просунення кадрів.
Рівень кваліфікації персоналу.
Оцінка результатів праці і стимулювання.
Створення і підтримка взаємостосунків між працівниками.
|
6. Культура організації.
|
Система кар.єри.
Звичаї, моральний клімат, традиції.
Імідж організації.
Ставлення персоналу до організації.
|
У. Стратегічний набір
Стратегічний набір включає наступні стратегії:
Загальні для всього підприємства в цілому
Загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками
Для кожного з напрямків діяльності організацій – корпоративні (портфельні стратегії)
Для кожної з функціональних підсистем організації – функціональні стратегії
Ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів
ЗАГАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ВСЬОГО ПІДПРИЄМСТВА В ЦІЛОМУ
СТРАТЕГІЇ ЗРОСТАННЯ (різними темпами) – поділяються на:
Стратегія концентрованого росту (експансії) – пов,язана зі змінами продукту або ринку без зміни інших елементів. Тобто фірма, або намагається покращити свій продукт без зміни галузі. або покращити свої позиції на ринку, або перейти на інший ринок.
Стратегія інтегрованого росту – фірма зростає за рахунок створення дочірніх структур. або за рахунок купівлі власності, за рахунок відкриття фірмових магазинів, купівлі підприємств, які раніше були постачальниками сировини.
Стратегія диверсифікованого росту – фірма шукає додаткові можливості для виробництва нових видів продукту в межах виробництва, що існує, або за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, але пов,язана з вже існуючим виробництвом, або розширення фірми за рахунок виробництва нових продуктів, які технологічно не пов,язані з тими, що вже виробляються.
СТРАТЕГІЇ ОБМЕЖЕНОГО ЗРОСТАННЯ (СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ АБО СТАБІЛІЗАЦІЇ) – використовується в розвинених дозрілих галузях зі стабільною технологією, в тому випадку коли організація задоволена своїм становищем і не ставить перед собою підвищених завдань.
Стратегія захисту частки ринку
Стратегія підтримки виробничого потенціалу підприємства
Стратегія модифікації продукції
СТРАТЕГІЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
1. Стратегія скорочення витрат та відсікання зайвого
Стратегія коротко та довгострокової реструктуризації
Стратегія освоєння оих видів діяльності та ринків
СТРАТЕГІЇ СКОРОЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
Стратегія скорочення частки ринку
Стратегія організованого відступу
Стратегія “збирання врожаю”
СТРАТЕГІЇ ЛІКВІАЦІЇ
Стратегія санації (розпродаж)
Стратегія процедури банкрутства
Стратегія закриття
КОМБІНОВАНА СТРАТЕГІЯ – комбінація вище перерахованих стратегій (для поліпродуктових підприємств)
ЗАГАЛЬНІ КОНКУРЕНТНІ СТРАТЕГІЇ ЗА ОКРЕМИМИ БІЗНЕС-НАПРЯМКАМИ
Стратегія лідирування на основі зниження витрат, цін – оптимізація всіх частин виробничо-управлінської системи
Стратегія диференціації – створення фірмою продукту або послуги з унікальними властивостями які частіше за все бувають закріплені торговою маркою: продуктова диференціація (пропозиція продукції з характеристиками, кращими ніж у конкурентів); сервісна диференціація (пропозиція різноманітного і більш якісного рівня послуг); диференціація іміджу (створення іміджу організації чи продукції у порівнянні з конкурентами)
Стратегія фокусування або вузької спеціалізації
КОРПОРАТИВНІ (ПОРТФЕЛЬНІ) СТРАТЕГІЇ
Стратегії диверсифікації – проникнення в нові сфери діяльності, раніше не характерні для підприємства: споріднена диверсифікація, неспоріднена диверсифікація, конгломератна диверсифікація
Стратегія зменшення розмаху диверсифікації (відсічення нового)
Стратегія переорієнтації, зменшення або реструктуризації
Комбіновані стратегії
ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ
Маркетингова стратегія (розвиток ринку, проникнення, збереження частки ринку, розвиток або скорочення підсистеми маркетингу на підприємстві)
Стратегія НДПКР (наукових досліджень і розробок) – створення і використання нововведень різних типів
Виробнича стратегія (використання існуючого виробничого потенціалу; створення нового виробництва; зміни у технологічному процесі, зміни в організації виробництва)
Стратегія фінансування (кредитування, розміщення акцій, рефінансування, використання дивідендів)
Стратегія управління персоналом (найм, розвиток, мотивація і т.д.)
Стратегія матеріально-технічного забезпечення (використання нових внутрішніх джерел, нових зовнішніх джерел, заміна матеріалів або постачальників, впровадження прогресивних норм витрат ресурсів і т.д.)
Зав. кафедри менеджменту
організації і ЗЕД
д.е.н., професор І.А.Маркіна
|