Методика розробки постановки завдання для його автоматизованого вирішення в АІС Процес переведення вирішення будь-якої задачі на ПК включає наступні обов'язкові етапи


Скачати 178.05 Kb.
НазваМетодика розробки постановки завдання для його автоматизованого вирішення в АІС Процес переведення вирішення будь-якої задачі на ПК включає наступні обов'язкові етапи
Дата13.03.2013
Розмір178.05 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1.4. Методика розробки постановки завдання для його

автоматизованого вирішення в АІС
Процес переведення вирішення будь-якої задачі на ПК включає наступні обов'язкові етапи.

Перший етап – визначення мети автоматизації вирішення задачі, тобто що необхідно досягти в управлінні бізнесом в результаті автоматизованого вирішення задачі. Це можуть бути і ринкові цілі підприємства, і впровадження безпаперової технології управління, і впровадження систем електронного документообігу, електронної звітності. У будь-якому випадку автоматизацію вирішення задачі необхідно розглядати як складову і невід'ємну частину загальної концепції розвитку бізнесу підприємства.

Другий етап – розробка (вибір) методу автоматизованого вирішення задачі. Етап полягає в доказі і описі принципової можливості вирішення задачі, у визначенні складу вихідних показників, а також у виявленні вхідних даних для розрахунку вихідних показників, умов, закономірностей і системи обмежень для їх розрахунку.

Третій етап – розробка алгоритму завдання. Щоб перейти до практичного вирішення задачі, необхідно точно описати послідовність дій, операцій, які треба виконати над вхідними величинами для отримання конкретного результату.

Четвертий етап – розробка прикладної програми вирішення задачі на ПК (додатку). Для практичної реалізації алгоритму вибираються інструментальні засоби (ОС, СУБД, середовище розробки додатку) і створюється програмний код.

П'ятий етап – вирішення задачі на ПК. База даних наповнюється конкретними даними, завантажується в ПК розроблена програма і відповідне програмне забезпечення, здійснюється запуск програми, в результаті розраховуються вихідні показники, формуються і виводяться на друк або екран вихідні повідомлення, тобто забезпечується отримання результатів.

Шостий етап – аналіз одержаних результатів і ухвалення управлінського рішення.

З перерахованих шести етапів основними в процесі перекладу завдання на автоматизоване вирішення є етапи: перший, другий і шостий, а допоміжними – третій, четвертий і п'ятий.

Це пояснюється наступним. По-перше, якщо неправильно, неточно визначена мета, вихідна і вхідна інформація, то результат теж буде невірним, тобто управлінське рішення буде невірним.

По-друге, якщо етапи з першого до п'ятого будуть виконані вірно, а результати не будуть використані в управлінні, то виконання перших п'яти етапів виявиться безглуздим.

Етапи перший і другий об'єднують комплекс проектних робіт, який носить назву "Постановка завдання". Це підтверджує необхідність і важливість правильної і повної розробки постановки завдання для її автоматизованого вирішення з метою отримання ефекту в управлінні від її впровадження. Постановка завдання є складовою частиною технічного проекту АІС і є проектними рішеннями, які є базою для розробки інформаційного, програмного і технологічного забезпечення завдання.

Відповідно до РД 50- 34.698 – 90 [6] документ "Опис постановки завдання" містить три розділи:
1. Характеристика завдання.

2. Вихідна інформація.

3. Вхідна інформація.
Розділ 1. "Характеристика завдання" включає наступні пункти

1.1.  Призначення завдання

Зміст пункту:

назва завдання, його кодове позначення; складовою частиною якого бізнес-процесу, модуля, якої підсистеми є завдання; на АРМі якого управлінського працівника розв'язується;

мета вирішення завдання; призначення завдання;

опис автоматизованого варіанту вирішення завдання: інструментальні засоби розробки додатку, їх відповідність сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, методи збору вхідної інформації і розрахунку вихідних показників, реалізована функціональність додатку, результат в управлінні від впровадження завдання;

доцільність автоматизованого вирішення завдання.

Рекомендації до розробки пункту 1.1.

При формуванні назви завдання необхідно дотримуватися наступних правил. У назві завдання повинна бути присутньою назва функції управління або бізнес-процесів, які підлягають автоматизації при автоматизованому вирішенні завдання, тобто повинен бути названий об'єкт автоматизації. Крім того, в назві завдання повинен бути присутнім період, за який або на який розраховуються формовані в завданні показники. При цьому прийменник "за" використовується при формуванні назви завдань облікового, контрольного і аналітичного характеру. Наприклад, завдання "Облік продажів продукції за місяць" або завдання "Аналіз продажів продукції за квартал".

Прийменник "на" використовується при формуванні назви завдань планового, прогнозного характеру. Наприклад, завдання "Розрахунок детальних планів виробництва цехам на місяць" або завдання "Прогнозування показників фінансової діяльності підприємства на планований рік (квартал)".

Кодове позначення завдань, що вирішуються в АІС, включає 4 знаки. Структура кодового позначення має вигляд:
ХХ ХХ

Порядковий номер завдання в підсистемі

Код підсистеми АІС
Тобто старші два розряди коду позначають функціональну підсистему АІС, до якої відноситься проектоване завдання, молодші два розряди – порядковий номер завдання в підсистемі.

Наприклад, в АІС промислового підприємства підсистема "Управління збутом і реалізацією готової продукції" позначена кодом 06, а завдання "Ведення реєстру договорів на постачання продукції", яка відноситься до даної підсистеми, має код 0601.

У АБС підсистема "Управління кредитними ресурсами" позначається кодом 02, а завдання "Формування портфеля заявок на кредити", що відноситься до даної підсистеми, має код 0201.

На приведених прикладах видно, що код завдання залежить від того, на якому об'єкті (підприємстві, установі) функціонує АІС, а предметна область визначає її функціональну структуру, тобто розбиття АІС на підсистеми.

При цьому завдання може бути складовою певного бізнес-процесу і модуля, що автоматизуються в АІС. Необхідно вказати місце і роль, що відводиться завданню в названих бізнес-процесах і модулі.

Технологія вирішення завдань в сучасних АІС ґрунтується на децентралізованій обробці інформації, яка характеризується тим, що персональні комп'ютери (ПК) встановлюються в місцях виникнення і споживання інформації – на робочих місцях управлінського персоналу. На базі ПК організовується автоматизоване робоче місце (АРМ) конкретного управлінського працівника, який виступає в ролі кінцевого користувача АІС. Кінцевий користувач бере активну участь в реалізації автоматизованого інформаційного процесу управління шляхом вирішення комплексу завдань на своєму АРМі. АРМи в АІС мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну предметну область, тобто на ті функції, які виконує кінцевий користувач по управлінню об'єктом, працюючи в його конкретному підрозділі.

Основне призначення АРМа – автоматизоване вирішення завдань і виконання розрахунків для надання кінцевому користувачу інформації, необхідної для виконання покладених на нього функцій і ухвалення ефективних управлінських рішень.

Виходячи з вищевикладеного, назва АРМа повинна формуватися по схемі: АРМ <назва посади кінцевого користувача> <назва підрозділу, в якому працює кінцевий користувач>. Наприклад, АРМ менеджера по збуту відділу збуту, АРМ економіста планово-економічного відділу.

Ключовими моментами в характеристиці завдання є визначення мети автоматизованого вирішення завдання і призначення завдання.

Мета вирішення завдання – автоматизація конкретної функції управління <планування, обліку, контролю, аналізу> або автоматизація управління бізнес-процесами <назва>.

Автоматизація функцій або бізнес-процесів впливає на підвищення якості, ефективності, оперативності системи управління, виразимих в поліпшенні конкретних техніко-економічних показників діяльності об'єкту. Тому призначення завдання – формування і розрахунок наступних техніко-економічних показників: <перелік техніко-економічних показників, що розраховуються в завданні, приводиться в стовпчик після двукрапки>. Цей перелік показників міститься у формах вихідних документів, що формуються в завданні. Кожен показник розраховується по відповідній формулі, заданій алгоритмом вирішення завдання. При цьому необхідно приводити коректну і повну назву кожного показника. Наприклад, показник "Планований об'єм випуску продукції цехом на місяць, кількість, штук" або "Об'єм реалізації продукції за місяць, сума, тис. грн.".

Опис автоматизованого варіанту вирішення завдання переслідує мету розробити образ проекту, в якому показати переваги інформаційної технології (ІТ) вирішення завдання, що розробляється, її відповідність сучасному рівню розвитку ІТ, охарактеризувати метод вирішення завдання, а також очікувані результати в управлінні від вирішення завдання автоматизованим способом.

При цьому акцент робиться на використання засобів електронних телекомунікацій і технологію мережевої обробки інформації.

Тут необхідно обґрунтувати інструментальні засоби розробки додатку, реалізовану додатком (програмним продуктом) функціональність, тобто ті функції, які реалізуються автоматизовано. Наприклад:

автоматизоване формування запиту <зміст запиту з вказівкою регламентований або нерегламентований запит>;

автоматизоване формування первинного документа <назва документа> і його друк;

автоматизоване формування і друк звітів <назва звітів>;

генерацію рішення (висновку) системи <назва рішення, висновку> для затвердження <назва посадовця, що затверджує рішення>.

При описі образу проекту по завданню доцільно використовувати шаблон з ключових слів:

Завдання <наименування> призначене <розкрити для автоматизації яких функцій якого (яких) підрозділу, вказати цільову аудиторію (кінцевого користувача і споживачів результатної інформації)>, ЯКІ <вказати, які можливості дістане кінцевий користувач від впровадження завдання, які інформаційні потреби його і споживачів будуть задовлені>.

ЦЕ ЗАВДАННЯ <вказати, які переваги забезпечить завдання порівняно з ручною технологією його вирішення, наскільки інформаційна технологія його вирішення відповідає рівню розвитку сучасних інформаційних технологій, яку функціональність реалізує програма вирішення завдання. При цьому передбачити обов'язково реалізацію запитів з вказівкою регламентований або нерегламентований запит.

Відповідність рівню розвитку сучасних інформаційних технологій відображає програмно-технічна платформа вирішення завдання, тобто які програмні засоби (ОС, СУБД) і моделі ПК покладені в основу розробки завдання.

Доцільність автоматизованого вирішення завдання обґрунтовується:

необхідністю поліпшення системи управління бізнес-процесами <назва бізнес-процесів> на основі створення інтегрованої інформаційної технології їх реалізації і впливом даного завдання на поліпшення бізнес-процесів;

наявністю в базі даних необхідної інформації для вирішення даного завдання <указать якої информации>, сформованої в результаті вирішення інших завдання <вказати яких завдань>;

великим об'ємом обчислювальних і логічних операцій по обробці інформації <обґрунтувати великі об'єми, наприклад, значною номенклатурою продукції, кількістю споживачів продукции>.
1.2. Перелік об'єктів, при управлінні якими розв'язується завдання.
Зміст пункту:

перелік технологічних об'єктів управління, підрозділів підприємства, для управління якими використовується результатна інформація, сформована в завданні (споживачі інформації);

перелік посадовців цих підрозділів, функції яких автоматизуються.

Рекомендації до розробки пункту 1.2.

Перерахувати, які функції кінцевого користувача автоматизуються, які інформаційні потреби задовольняються тих споживачів, яким передається результатна інформація, з вказівкою електронним способом або кур'єром здійснюється передача.
1.3. Періодичність і тривалість вирішення завдання.
Зміст пункту:

календарні терміни формування і надання вихідної інформації;

періодичність вирішення завдання (за зміну, за день, за п'ятиденку, декаду, місяць, квартал, півріччя, рік);

обмеження за часом вирішення завдання (тривалість рішення).

Рекомендації до розробки пункту 1. 3.

Календарні терміни формування вихідної інформації указуються, якщо завдання призначене для формування звітності. Тоді ці терміни узгоджуються з термінами надання звітності і з формою її передачі. Наприклад, щодня в електронному вигляді, у вигляді файлу <ім'я файла> до 1200 дня, наступного за звітним, на адресу <найменування одержувача>.

Для планових завдань указується: «за 5 днів до початку планованого місяця», для облікових: «1-го числа місяця, наступного за звітним».

Періодичність вирішення завдання узгоджується з періодом, вказаним в заголовку вихідного документа (машинограми). Наприклад, періодичність: щодня, щомісячно, якщо в заголовку машинограми вказано: за день, за місяць. Завдання інформаційно-довідкового обслуговування можуть розв'язуватися за запитом користувача.

Тривалість вирішення завдання залежить від об'ємів інформації, що вводиться, оброблюваної, від продуктивності процесора і швидкості роботи програми вирішення завдання. Тривалість указується в хвилинах.
1.4. Умови, при яких припиняється вирішення завдання автоматизованим способом.
Зміст пункту:

перелік умов, при яких завдання не може бути вирішене автоматизованим способом.

Рекомендації до розробки пункту 1.4.

Необхідно вказати, через відсутність (своєчасного ненадходження) якої вхідної інформації не може бути вирішене завдання, які порушення в достовірності і цілісності даних в базі даних приводять до неможливості вирішення завдання і як це позначиться на вирішенні інших завдань. Може бути вказаний як причина вихід з ладу ПК або каналу зв'язку.
1.5. Зв'язки завдання з іншими завданнями АІС.
Зміст пункту:

схема інформаційних зв'язків завдання;

опис інформаційних зв'язків завдання.

Рекомендації до розробки пункту 1.5.

У даному пункті повинна бути розроблена схема інформаційних зв'язків завдання. У схемі указуються джерела вхідної інформації, а також на виході – споживачі результатної інформації.

Схема розробляється відповідно до вимог ГОСТ 19.701-90 "Схеми алгоритмів, програм, даних, і систем" [7]. У схемі використовуються умовні позначення (символи) даних, процесу, ліній і спеціальні символи (див. додаток 1).

У центрі схеми розміщується символ «Процес» з вказівкою усередині символу коду завдання. На вході, зверху показуються джерела інформації, які формують вхідну інформацію для вирішення завдання. Назва джерела поміщається усередині символу. Це можуть бути назви підрозділу підприємства, контрагента, іншого завдання АІС, іншого АРМа, база даних даного АРМа або єдина база даних, суб'єкти зовнішнього середовища.

На виході, внизу показуються одержувачі вихідної інформації. Назва одержувача поміщається усередині символу. Це можуть бути назви підрозділів, посадовців, інших завдань, інших АРМів.

При позначенні джерел і одержувачів інформації використовуються відповідні символи. Зв'язки позначаються лінією, якщо інформація передається без використання каналу зв'язку, і лінією-блискавкою, якщо інформація передається по каналу зв'язку. На лініях проставляються номери зв'язків, які описуються відразу під схемою. Якщо напрям лінії зверху - вниз або зліва - направо, то стрілка на лінії не проставляється. Якщо навпаки, знизу - вгору і справа - наліво, то стрілка ставиться.
1.6. Посади осіб і назви підрозділів, які визначають умови і тимчасові характеристики вирішення завдання.
Зміст пункту:

посада особи;

назва підрозділу, в якому працює цей посадовець.

Рекомендації до розробки пункту 1.6.

Указується начальник того підрозділу, в якому розв'язується завдання.
1.7. Розподіл дій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях вирішення завдання.
Зміст пункту 1.7:

функціональний розподіл дій між всіма категоріями користувачів, споживачів інформації і технічними засобами в процесі вирішення завдання в діалоговому режимі з конкретизацією діалогу «Кінцевий користувач – ПК».

Рекомендації до розробки пункту 1.7.

Необхідно вказати, якою інструкцією користується кінцевий користувач, за які дії він відповідає відповідно до функцій режимів меню і підказками на екрані ПК, що йому необхідно зробити в тій або іншій ситуації при виконанні розрахунку.
Розділ 2. «Вихідна інформація»
У розділі «Вихідна інформація» необхідно описати склад і структуру вихідних повідомлень, сформованих при вирішенні завдання (машинограм, відеокадрів, вихідних масивів) Вихідні повідомлення як результат вирішення завдання фактично відбивають її цільове призначення – сформувати інформацію для прийняття управлінських рішень, тобто розрахувати значення конкретних показників діяльності підприємства: прогнозних, планових, стратегічних, облікових, аналітичних, маркетингових, оцінити їх і відбити динаміку. Крім того, у вихідних документах можуть бути згенеровані системою готові управлінські рішення і рекомендації на основі розрахованих значень конкретних показників. У зв'язку з цим необхідно продумати склад вихідних повідомлень по задачі і ретельно спроектувати їхню структуру і зміст з урахуванням інформативності і корисності кожного з повідомлень для цілей управління.

При цьому значну увагу приділити реалізації запитів кінцевого користувача до системи з метою отримання інформації, потреба в якої виникає у зв’язку з певною виробничою або фінансовою ситуацією.

Розділ «Вихідна інформація» включає два пункти: «Перелік і опис вихідних повідомлень» і «Перелік і опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень».

У пункті «Перелік і опис вихідних повідомлень» необхідно привести їхній опис за формою табл. 1.
Таблиця 1
Перелік і опис вихідних повідомлень


Ідентифікатор (код повідомлення)

Найменування

вихідного повідомлення

Форма представлення (МГ, ВК, масив)


Періодичність

видачі


Термін видачі і припустимий час затримки вирішення

Одержувачі

Призначення вихідної інформації

1

2

3

4

5

6

7


Код повідомлення повинний містити 7 знаків у відповідності з наступною структурою:


Вид інформації (п’ятий розряд) кодується так


Інформація

Вхідна

Збережена

Вихідна

Нормативна

1

2

3

Планова

4

5

6

Облікова (контролю, аналізу)

7

8

9


Цим 7-значним кодом кодуються всі документи в АІС як вхідні, так і вихідні. Для вихідних масивів, сформованих у задачі, приводиться літерний ідентифікатор, а не цифровий код. У графі 2 приводиться повне найменування машинограм (МГ) відеокадрів (ВК) або масивів.

Зміст граф 4 та 5 повинен бути узгоджений з пунктом 1.3 характеристики задачі, а зміст графи 6 – з пунктом 1.2 та 1.5 (вихід задачі на схемі інформаційних зв’язків).

Для вихідних масивів у графі 5 написати: “разом із МГ <код МГ>”.

Для масивів у графі 6 наводиться перелік кодів задач, які використовують сформовані вихідні масиви як вхідні. Зміст цієї графи повинен бути узгоджений зі схемою інформаційних зв'язків задачі, наведеною у пункті 1.5 характеристики задачі. Ці коди задач наведені у схемі на виході задачі.

У графі 7 “Призначення вихідної інформації” необхідно сформулювати, які управлінські рішення можуть ухвалюватися на основі значень показників вихідних повідомлень – МГ та ВК.

Для вихідних масивів у графі 7 написати: “є вхідною інформацією для рішення задачі (задач)”.

У пункті «Перелік і опис структурних одиниць інформації вихідних

повідомлень» необхідно описати показники, реквізити, сигнали управління, що мають самостійне значеннєве значення, за формою табл. 2.
Таблиця 2
Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень


Найменування структурної одиниці інформації

Ідентифікатор

Вимоги до точності

1

2

3


Опис структурних одиниць у табл. 2 необхідно привести за кожним вихідним повідомленням, у тому числі описати реквізити, які розміщуються у заголовку МГ або ВК.
Розділ 2. «Вхідна інформація»
У розділі «Вхідна інформація» необхідно привести перелік і опис вхідних документів ( за формою табл. 3) і вхідних масивів для вирішення задачі ( за формою табл. 4).

Таблиця 3
Перелік і опис вхідних документів


Ідентифікатор документа

Найменування документа

Термін надходження

Частота надходження

Постачальник документа

1

2

3

4

5


Якщо при вирішенні завдання автоматизовано формується і друкується вхідний первинний документ, тобто проводиться автоматизоване документування господарської або фінансової операції, то цей документ описується в табл. 3. Наприклад, в завданні 0605 автоматизовано, за допомогою ПК формується і друкується первинний документ “Накладна на відвантаження продукції зі складу покупцю”. Тоді в графі 3 написати: ”у міру оформлення здійснюваних господарських (фінансових) операцій по <найменування операції>”, в графі 4: “щодня”, а в графі 5 написати: ”формується автоматизовано в завданні <код вирішуваного завдання>”.

Таблиця 4
Характеристика масивів вхідної інформації


Найменування масиву

Ідентифікатор (ім’я) масиву

Тип масиву

Технологія формування

1

2

3

4


Типи масивів можуть бути: НДІ, оперативні, з іншої задачі <найменування задачі>.

Технологія формування: БД АРМ, на іншому АРМі <найменування АРМа>, в іншій задачі <найменування задачі>, у багатовіконному режимі на підставі інформації первинного документа <ідентифікатор документа із табл. 3> і масивів НДІ <імена масивів>, у процесі вирішення задачі (наприклад, масив залишків може бути вхідним і вихідним).

Перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень привести за формою табл. 5.
Таблиця 5
Перелік і опис структурних одиниць вхідних документів


Найменування структурної

одиниці

Точність

числового значення

Джерела інформації (документ)

Ідентифікатор джерела

інформації

1

2

3

4

Схожі:

Адаптація — процес пристосування будь-якої системи (людини, організації)...
Винахід — вирішення технічної проблеми на основі використання систематичних знань. Об’єктом винаходу можуть бути: пристрій, спосіб,...
1. Сутність економічного мислення Мислення це психологічний процес...
Мислення – це психологічний процес із відкриттям нового знання, вирішення проблеми на основі переробки отриманої інформації. Мислення...
«Попередження та вирішення конфліктів в освітніх організаціях» Мета
Мета: актуалізація знань про прийоми та методи вирішення конфлікту, відпрацьовування практичних навичок та умінь розв’язання конфліктних...
Тема магістерської або бакалаврської дипломної роботи
Планування виконання завдань на гетерогенному кластері на основі вирішення задачі (0,1)-рюкзак
Історія будь-якої науки в тому числі і криміналістики окрема галузь...
Потрібно сказати, що зародження прийомів і засобів розслідування злочинів, які отримали пізніше назву криміналістичних, безумовно...
Закон і норма в державному управлінні
НДР студента є закінченою творчу роботу, з обов'язковою постановкою цілей і завдань дослідження, виявлення проблеми і шляхів її вирішення....
Заняття ПОЧАТКОВА СТАДІЯ РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ
Початкова стадія розробки бізнес-плану – це стадія, на якій закладаються основи майбутнього бізнесу та здійснюється розробка концепції...
«Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення задачі діагностичного...
«Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення задачі діагностичного обстеження поточного стану урбанізованої території». Вирішення...
РОЗДІЛ 13 ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ,'СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ
Закону певною мірою пов’язана з інтеграцією Основна мета Закону створення дворівневої системи нормативних документів, що включає...
ЛИТЕРАТУРА. Баранов В. М. Александров А. С. Пределы судебного следствия...
У цьому значенні поєднання правознавства та лінгвістики видається найоптимальнішим та необхідним для вирішення цієї задачі. А таким...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка