ЛУЦЬКА МІСЬКА РАДА
Затверджено
рішенням Луцької міської ради
від ______________ 2012 року
№ ________
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
м. Луцька до 2020 року
2012рік
Зміст:
ВСТУП
СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ SWOT-АНАЛІЗУ
ПЛАНИ ДІЙ
Залучення інвестицій
Розвиток інфраструктури бізнесу
Розвиток профільних галузей економіки міста
Розвиток інфраструктури та туристичний потенціал
Розвиток соціальної сфери
Реформування житлово-комунального господарства
Визначення пріоритетів
УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ
ПРОЕКТНІ ЛИСТКИ
Шановні Лучани!
Вашій увазі пропонується Стратегічний план міста Луцька, який є узагальненою довгостроковою програмою досягнення самостійно поставлених завдань, спрямованих на стабільне поліпшення якості життя всіх жителів міста та відповідно підвищення рівня життя населення шляхом стимулювання соціально-економічного розвитку за допомогою: посилення спільної діяльності усіх зацікавлених сторін в державному і приватному секторах по інвестуванню в пріоритетні галузі економіки і розвиток малого підприємництва; розширення співробітництва з європейськими партнерами; підвищення інвестиційного і управлінського потенціалу.
Стратегічний план розвитку м. Луцька – це необхідність сьогодення. Не можна організовувати роботи по соціально-економічному розвитку, не маючи чіткої стратегії, перспективного бачення майбутнього міста.
Саме ґрунтовний аналіз стану справ, глибокий аналіз наших бачень і реальність наших можливостей – це основа стратегічного плану розвитку м.Луцька на майбутнє, який дає можливість залучити інвестиції в місто, наблизити всіх бажаючих зробити хороші справи в місті, це план дій на майбутнє міста.
Стратегією визначено:
майбутній образ міста, яким хоче бачити його громада;
стратегічні цілі, досягнення яких забезпечить набуття містом визначеного громадою образу;
плани дій, тобто логічні послідовності заходів, спрямованих на досягнення цих цілей.
Реалізація Стратегічного плану перетворить Луцьк – в місто, в якому хочеться жити, працювати і відпочивати. Місто з розвиненою інфраструктурою, гостинними жителями, гарним навколишнім середовищем, безпечне і сучасне.
Стратегія розвитку міста стала результатом тривалої праці, яку здійснювала робоча група, опрацьовуючи цей документ. До складу робочої групи входили представники місцевого самоврядування, керівники установ, організацій, лідери політичних та громадських організацій, підприємці.
Переконаний, що позитивні результати опрацьованої Стратегії дадуть свої реальні результати вже в найближчі роки.
XXI століття ставить перед нами нові вимоги, а також надає нові шанси, які ми маємо використати.
Міський голова Микола Романюк
ВСТУП
В 2011 році лідери громади м. Луцька погодилися, що необхідно створити стратегію економічного розвитку міста до 2020 року. У зв'язку з цим міський голова Микола Романюк запросив понад 20 представників місцевих підприємств, приватних підприємців, представників навчальних закладів, органів місцевого самоврядування та інших установ спільно утворити в місті Робочу групу по розробці Стратегії розвитку міста Луцька до 2020 року.
Перед робочою групою було поставлене завдання, дотримуючись певного структурованого процесу, розробити план стратегічного розвитку. Обов’язки голови робочої групи запросили виконувати заступника міського голови Василя Байцима. 
На першій стадії проекту було здійснено «сканування середовища». Співробітники міської ради за підтримки членів робочої групи підготували профіль громади, який містить демографічну інформацію про місцеве населення, інформацію про місцеву економічну базу, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля та умови життя. Дані та першоджерела були надані багатьма виконавчими органами міської ради, Центром зайнятості, управлінням статистики та іншими установами.
Члени робочої групи брали участь в опитуванні «Вивчення думки підприємців». Для опитування були обрані представники найбільших роботодавців Луцька, малих і середніх підприємств, які працюють як у промисловому секторі,
так і у сфері торгівлі та послуг. Опитування мало на меті дізнатися про ставлення респондентів до міста, про проблеми, які вони вважають найбільш серйозними, про їхні очікування та плани на майбутнє.
Існування такої фундаментальної бази знань відіграло важливу роль, коли члени робочої групи визначали сьогоднішні та майбутні вирішальні чинники (критичні питання) економічного розвитку міста, на яких зосередиться Стратегічний план, а саме: (1) залучення інвестицій;(2) розвиток інфраструктури бізнесу; (3) розвиток профільних галузей економіки міста; (4)розвиток інфраструктури та туристичний потенціал; (5)розвиток соціальної сфери; (6)реформування житлово-комунального господарства.
Учасниками робочої групи проведено так званий SWOT-аналіз. Його завданням було проаналізувати сильні та слабкі сторони міста (аналіз внутрішніх чинників) й оцінити позицію міста порівняно з іншими містами України, з якими Луцьк конкурує за робочі місця та інвестиції. Конкурентоспроможність Луцька також розглядалася в контексті аналізу зовнішніх чинників: сприятливих можливостей і загроз.
Робочою групою по розробці концепції розвитку міста Луцька було сформовано проект стратегічного бачення – яким, на думку членів групи, має бути місто в майбутньому. Стратегічне бачення є вступом до Стратегічного плану економічного розвитку. Результати SWOT-аналізу та формулювання стратегічного бачення були обговорені й схвалені на другому засіданні робочої групи.
Після цього на черговому засіданні робочої групи по розробці концепції та стратегії розвитку міста Луцька здійснювалось обговорення поточного стану стосовно кожного з трьох вищезгаданих критичних питань і досягнення консенсусу щодо кроків, які має зробити місто, підприємства та інші партнери, щоб досягти покращень у цих питаннях. До участі у обговоренні залучались представники міської ради, підприємств, органів державного управління, а також інші особи – спеціалісти, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань.
Проводились зустрічі для підготовки Планів дій, які складаються зі стратегічних та оперативних цілей і завдань, спрямованих на вирішення проблем з кожного критичного питання. Саме Плани дій є стрижнем Стратегічного плану.
Стратегічний план економічного розвитку Луцька є амбітним, і в його впровадженні братимуть участь багато організацій та окремих осіб. План визначає кроки із зміцнення бізнес-інфраструктури в місті, проведення системної роботи з покращення місцевого інвестиційного клімату і розширення інвестиційних можливостей.
У плані робиться наголос на створенні постійного партнерства між міською владою та підприємцями і на реалізації комплексної програми економічного розвитку міста. У процесі впровадження плану буде розроблено багато матеріалів, створюватимуться бази даних, виникатимуть спільні проекти, здійснюватиметься інша діяльність. Усе це вестиме до поліпшення бізнесового середовища, кращої підтримки розвитку підприємств. Одна з цілей проекту – полегшити доступ до інформації та сприяти ефективній комунікації.
З процесу планування в Луцьку в цілому та з остаточного Стратегічного плану зокрема випливає кілька важливих висновків.
По-перше, і представники міської ради, і місцеві підприємці відчувають свою відповідальність за майбутнє міста та готові присвятити свій час, інші ресурси досягненню такого майбутнього, яке вони разом визначили й окреслили в Стратегічному плані.
По-друге, в Луцьку та поза ним існують ресурси, які, за належної організації, можна використати таким чином, щоб вирішити найбільші проблеми міста. Реальне досягнення стратегічних цілей плану вимагатиме співпраці, волі та відданості всіх лідерів громади.
По-третє, питання інфраструктури та інформаційної системи для бізнесу, розвитку місцевих підприємств та залучення інвестицій є взаємопов’язаними, а отже ефективна робота над ними можлива лише за умови, що ми розуміємо їх у цілому. Покращення в одному з питань сприятиме покращенням в інших.
Успіх упровадження залежатиме від тривалої відповідальності за нього людей, які були членами робочої групи по розробці концепції розвитку міста Луцька, а також усіх інших, хто матиме нагоду взяти участь у реалізації сформульованого бачення майбутнього міста. Тому рекомендується сформувати Комітет з управління впровадженням (КУВ) з найбільш активних членів громади міста. Завданням КУВ буде здійснювати моніторинг виконання всіх проектів (оперативних цілей) Стратегічного плану.
СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ
SWOT-АНАЛІЗУ
СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ:
Луцьк – душа і серце Волині. Територія інноваційного розвитку та диверсифікованої економіки, з багатим людським, промисловим та науково-виробничим, логістичним, культурно-освітнім потенціалом, що відрізняється європейськими стандартами управління, високими комунікаційними та науково-технічними можливостями. Край, привабливий для інвесторів та туристів, з високим рівнем життя громади, де поєднується все найкраще, і мешканці пишаються своєю історичною спадщиною, де створено умови для розвитку економічного потенціалу і залучення інвестицій
Стратегічне бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, бачення того, як місто має виглядати в майбутньому.
Запропоноване формулювання бачення містить ідеї, які члени робочої групи (представники бізнесу та влади міста) вважали найважливішими для майбутнього Луцька, а саме: місто привабливе для інвесторів зі сприятливим бізнес-кліматом, диверсифікованою економікою, розвиненою промисловістю.
SWOT-АНАЛІЗ
За своїм призначенням SWOT-аналіз є «інструментом» Робочої групи для підготовки реалістичних планів дій, в яких поряд зі середньостроковими стратегічними цілями будуть визначені короткострокові оперативні цілі – власне проекти. Упровадження цих проектів повинно, з одного боку, усунути слабкості міста з одночасним посиленням його сильних сторін, а з іншого – повною мірою скористатися сприятливими можливостями, які можуть виникнути завдяки дії зовнішніх сил, уникаючи загроз.
АНАЛІЗ ВНУТРІШНІХ (сильні і слабкі сторони) ТА ЗОВНІШНІХ (сприятливі можливості і загрози) ЧИННИКІВ
Критичне питання А: Залучення інвестицій
Сильні сторони:
Позитивний досвід залучення інвесторів у регіон та успішні приклади інвестування (ПАТ«СКФ Україна», ТзОВ «Хемосвіт Луцькхім»,ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк»);
Вигідне географічне розташування - близькість до кордону;
Затверджений Генеральний план міста;
Залізничне сполучення;
Наявні виробничі площі для реконструкції та розширення виробництва;
Достатня забезпеченість енергетичними потужностями;
Активна позиція міської влади щодо залучення інвестицій;
• Наявність природного приросту населення;
Надлишок кваліфікованої робочої сили;
Висока частка економічно активного населення;
Розвинута мережа освітніх та наукових закладів,кількість та якість наукових кадрів;
Можливості для підвищення кваліфікації;
Високий рівень освіти;
Відносно низька заробітна плата (низька вартість робочої сили);
Газопостачання;
Історична та культурна спадщина;
Розвиток комунікаційних мереж, Інтернет, зв'язок;
Доступ бізнесу до інформації;
Реєстраційно-дозвільна система;
Слабкі сторони:
Відсутність скоординованої політики міста та місцевих бізнес-еліт щодо залучення інвестицій;
Недостатня кількість інвестиційних проектів
Низький рівень промоції інвестиційних можливостей міста та інвестиційних проектів;
Бюрократизм та тривалість адміністративних процедур;
Недосконалість нормативної бази із регулювання інвестиційними процесами і недостатній захист прав інвесторів;
Низька інвестиційна привабливість існуючих промислових підприємств;
Недосконалість маркетингової стратегії залучення та супроводу інвестицій;
Недостатність коштів, які виділяються з державного бюджету та відсутність ефективних механізмів підтримки та стимулювання інвестиційної діяльності в місті;
Високий рівень безробіття,незайнятість;
Проблема працевлаштування населення після 40 років;
Недостатній рівень розвитку інфраструктури бізнесу;
Не проведення інвентаризації земель міста;
Відсутність уточнених меж міста, зональних правил забудови;
Слабка комунальна і дорожня інфраструктура;
Незадовільний стан каналізаційних мереж у комунальному господарстві та очисних споруд зливових стоків.
Сприятливі можливості:
Зацікавленість зовнішніх інвесторів;
Розширення ринків;
Державна підтримка розвитку комунальної інфраструктури;
Залучення нових технологій і зовнішніх інвестицій;
Підвищення освітнього і професійного рівня;
Набуття практичного досвіду за кордоном і його використання у власній державі;
Співпраця між центром зайнятості та підприємствами.
Загрози:
Зміни валютного курсу та інфляційні процеси;
Часті зміни законодавства;
Погіршення візового режиму з Росією та країнами Європи;
Політична нестабільність в державі;
Підвищення цін на енергоносії;
Не раціональне розпорядження з боку держави власністю (державні підприємства);
Незавершеність процесу розмежування земель на землі державної і комунальної власності та відсутність можливості для нерезидента придбати землю у власність;
Недостатність наявних вакансій, робочих місць з високим рівнем зарплати;
Втрата наукового потенціалу через низьку оплату праці наукових працівників;
Несприятлива соціальна ситуація. Відтік працездатного населення за кордон.
|