МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Уроки географії у 7 класі по темі Випуск №4


НазваМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Уроки географії у 7 класі по темі Випуск №4
Сторінка1/5
Дата17.03.2013
Розмір0.56 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Географія > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5


ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

СЕРІЯ «МАЙСТЕР-КЛАС»



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Уроки географії у 7 класі по темі





Випуск №4

2012

Серія «Майстер-клас»
Автор:

Ільченко Л.В. – вчитель географії Хижинецької СЗШ І-ІІІ ступенів.
Рецензент:

Столяренко В.О. – методист ВРНМК

Пропонований методичний посібник продовжує серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького району.

Посібник вміщує авторські розробки уроків з теми «Африка» у 7 класі.

Розраховано на вчителів географії, учнів, студентів географічних факультетів.

Відповідальний за випуск:

Мельник Т.І. – завідувач РНМК

Комп’ютерна верстка:

Громлюк О.А. – методист ЦІТЗЗО ВР
Уроку №1

Тема:Географічне положення Африки.

Мета уроку:

  • навчальна: сформувати в учнів поняття про «географічне положення материка», знання про головні особливості географічного положення Африки;

  • розвивальна: розвивати в учнів уміння характеризувати географічне положення материка за типовим планом, визначати координати крайніх точок материка;

  • виховна: виховувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення материка.


Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: карта півкуль, карта материка, атласи.
Хід уроку:
І. Організаційний момент

- контроль підготовки учнів до уроку: наявність підручників, атласів, контурних карт, зошитів та щоденників;

- психологічне налаштування: (слово вчителя)

Я сподіваюся, що на сьогоднішньому уроці ми не тільки здобудемо певні знання, але і навчимося їх застосовувати. А чого ви очікуєте від уроку? Запишіть на листкові – Я хотів би … (прийом «Не закінчене речення»- учні зазначають, чого вони очікують на уроці) і в кінці уроку переконаємося, чи справдилися ваші очікування.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми починаємо знайомитися з материком Африка. Запишіть тему уроку в зошит. Чому саме розпочинаємо вивчати материки з Африки? Можливо тому, що це материк, про існування якого європейці дізналися першими. А можливо і тому, що Африка й досі залишається для нас загадкою. Нас чекає цікава мандрівка по материку. Якщо будемо уважними і сумліно працювати на кожному уроці, то отриманні знання ми можемо застосувати при вивченні інших материків.

Давайте пригадаємо, що вам відомо про материк? («чорний» континент, пустеля Сахара, найдовша річка Ніл, найжаркіший материк…) А сьогодні на уроці перед нами стоять такі завдання:

(завдання записані на дошці)

  1. Виявити особливості географічного положення материка

  2. Визначити географічні координати крайніх точок

  3. Нанести на контурну карту основні географічні об’єкти.


ІІІ. Засвоєння нових знань.

Будь- який материк вивчається за певним планом. (план зазначено на дошці). Першим пунктом є географічне положення, адже розташування материка на земній кулі визначає природні умови, які будуть впливати на розселення і характер господарської діяльності.

Давайте спробуємо дати характеристику географічного положення Африки за планом. (План характеристики ГП на дошці).

1. Розтащування материка щодо екватора.

Які ми спостерігаємо особливості? (Учні називаєть, що екватор перетинає материк майже посередині)

Давайте переконаємося в цьому. Проведемо невеличке мімі-дослідження. Визначимо відстань від екватора до крайньої північної точки м. Рас - Енгела в градусах та кілометрах, та від екватора до крайньої південної точки м. Агульяс.
Заповніть таблицю:

Мис

Відстань в градусах від екватора

Відстань в км

м. Рас - Енгела

27 градусів пн.ш.

1287,6 км

м. Агульяс.

25 градусів пд. ш.

1232,1 км


Отже, робимо висновок: материк перетинається екватором майже посередині.

  1. В яких півкулях розташований материк, відповідно до поділу його екватором? (Учні називають північну і південну півкулі)

- Чи однакові за площею території материка в названих півкулях? (Учні відповідають, що більша частина материка розташована в північній півкулі).

- В яких географічних поясах знаходиться материк? (Учні називають екваторіалтний і тропічний пояс)

Отже, робимо висновок: Африка - жаркий материк.

  1. Розташування відносно початкового меридіану.

-Чи перетинається материк початковим меридіаном?

- В яких півкулях лежить материк відносно початкового меридіану?

- Чи однакові території материка в даних півкулях? (Учні відповідають на питання).

- Назвіть крайні точки (Учні називають м. Рас-Гафун, м. Альмаді)

  1. Особливості берегової лінії

  • Порізана чи не порізана? (Учні відзначають що мало півостровів і заток)

  • Назвіть півострів та затоки.

  • Якими океанами та морями омивається? (Учні називають моря і океани)

  • Які є течіє у берегів матерника? (Учні називають течії).

  1. Розташування відносно інших материків.

  • З якими материками межує? (Учні називають Євразію)

Пропоную вам здійснити уявну подорож від мису Доброї Надії до м Александрія. Вона триватиме декілька хвилин і на нас не чатуватиме небезпека. А до мису Доброї Надії ми попливемо з Френсісом Чичестером, який у віці 65 років, вирішив кинути виклик морській стихії і здійснити самостійно навколосвітнє плавання, лише з однією зупинкою. Для експедиції було використано яхту «Джипсі-Мот-ІУ». На неї було завантажено 300 кг продовольства. І 27 .08.1966 року яхта вийшла в плавання з Плімута. За першу добу було пройдено 180 миль. Десь на заході залишилися Гібралтарська притока і Середземне море. Але вже на 3 день експедицію спідкали перші труднощі: яхта виявилася схильна до великого крену і була погано врівноважена, тому під час вітру втримати її по курсу біло дуже важко. 5 вересня біля о. Мадейра на яхту раптово налетів шквал, але це була мабуть єдина неприємність на цьому відрізку шляху. На 22 день яхту захопив вітер і Канарська течія, коли яхта проходила повз остови Зеленого мису. 22 вересня яхта перетнула екватор, залишивши за собою Гвінейську затоку. На початку жовтня, на 38 день рейсу, яхту повернуло на схід, до району постійних Західних вітрів, до відомих «ревучих сорокових» широт. Коли перетинав Чичестер 40 широти, вітри набрали сили. На 58 день він повідомив по радіо, що огинає мис Доброї Надії. Високі хвилі жбурляли яхту. Індійський океан зустрів непривітно мандрівника.

А тепер самостійно продовжимо шлях до м. Александрії. (Учні показують шлях на карті, називаючи географічні обє’кти)
ІУ. Закріплення знань.

1. Складемо карто-схему географічного положення материка. (прийом «Імпровізація» - учні самостійно в групах працюють над складанням карто-схеми за новим матеріалом)

Учні працюють в групах 5 хвилин. Результати роботи вивішують на дошці поряд з картосхемою, зробленою вчителем. За даним на ній здійснюються повторення вивченого.(див. додаток 1.)

  1. Робота з картою:

  • називає учитель і показує географічні обє’кти материка;

  • -учні виконують практичну роботу №8

«Нанести на контурну карту географічні об’єкти і визначити географічні координати крайніх точок - м. Рас-Гафун, м. Альмаді».

  1. Закріплення знань з географічної монеклатури: - учень називає- учитель показує об’єкт;

- прийом «Далі, далі…» Учень називає географічний об’єкт по даній темі, натупний –даний та добавляє свій. Наприклад- Ніл- Ніл- Конго; Конго - Ніл-Конго-Нігер…

+

У. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний параграф,

2. підготувати повідомлення про дослідження материка (випереджувальне завдання)

3.вивчити географічну моменклатуру.

УІ. Підсумок уроку- чи справдилися ваші очікування? (прийом «Мікрофон»)

Уроку №2

Тема:Дослідження та освоєння Африки.

Мета уроку:

  • навчальна: ознайоми учні з особливістю дослідження та освоєння материка;

  • розвивальна: розвивати в учнів уміння працювати з картами;

  • виховна: виховувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення материка.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання: карта півкуль, материка, атласи.
Хід уроку:
І. Організаційний момент:

- контроль підготовки учнів до уроку: наявність підручників, атласів, контурних карт, зошитів та щоденників
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми ознайомимося з дослідженням і освоєнням Африки. Запишемо тему уроку в зошит і розглянемо планом роботи:

  1. Перевірка підготовку до уроку шляхом виконання певних видів роботи :

  • знання теоретичного матеріалу: показова усна відповідь, тести, письмова відповідь на питання;

  • знання номенклатури;

2. Виявимо особливості дослідження і освоєння материка
ІІІ. Перевірка домашнього завдання

1. . «Показова відповідь» - один учень відповідає біля дошки, інші вислуховують і коментують, визначаючи, чи відповідь показова.

2 . Письмова робота по рівнях

- Тести (для учнів початкового рівня )

1.Екватор перетинає Африку:

А) майже посередині

Б) у північній частині

В) у південній частині

2. Крайня північна точка

А) м. Рас-Гафун

Н) м. Альмаді,

Ф) м. Рас - Енгела

К) м. Агульяс.

3. Найбільший острів біля берегів Африки

Р) Мадагаскар

Д) Кіпр

Х) Крит

4. Крайня південня точка

К) м. Рас-Гафун

В) м. Альмаді

Р) Рас - Енгела

И) м. Агульяс.

5. Морський кордон між Африкою та Європою проходить через:

К) Суєцький канал

Р) Гібралтарську протоку

Ш) Баб-ель-Мандебську протоку

  1. Найбільшою затокою, що омиває береги Африки є :

Е) Мозамбицька

П) Аденська

А) Гвінейська

Питання для письмої відповіді.

- Назвіть особливості ГП материка (для учнів середнього рівня)

- За однією з версій, назва материка «.Африка» походить від латинського слова «афріа», що означає «безморозна». Які особливості географічного положення Африки підтверджують правильність цієї назви?

- За обрисами берегів і характером морських течій визначте, який з океанів найбільше впливає на природу Африки (для учнів достатнього і високого рівня)

3. Коментування виконання завдань:

- причитайте, яке слово утворилося із відповідей на тести (Африка);

- зачитати відповіді на питання.

4. Перевірка зання географічної номенклатури:

- «Встанови відповідність»

- а) Картка містить 10 назв географічних об’єктів.

Альмаді

Мадаскар

Канарська

Середземне

Гвінейська

Сомалі

Мозамбицька

Червоне

Гібралтарська

Суецький

Працюють в парі. Один учень називає, що це за об’ект, другий – показує на карті

(для учнів середнього рівня)

б) На частині контурної карти зазначені цифрами географічні об’єктами з помилками. Завдання – розпізнати об’єкти і нанести вірний запис на контурну карту
Картка № 1




    1. Мозамбицька протока

    2. Мис Рас- Гафун

    3. Баб-ель- Мандепська протока

    4. Червоне море

    5. Мис Альмаді

Картка № 2





  1. півострів Сомалі

  2. Гібралтарська протока

  3. мис Рас – Енгела



Картка №3




  1. острів Мадагаскар

  2. Гвінейська затока

3- Суецький канал

  1. Червоне море

  2. Баб-ель-Мандебська протока

  3. Середземне море


ІУ. Засвоєння нових знань.

  1. Ефропейцям ще в давнину були відомі північне узбережжя материка. Фінікійці за наказом єгипетського царя Нехо здійснили перше плавання біля північних берегів Африки. Греки та римляни заснували торговельні поселення. З УІІ століття в північні області почали просуватися араби. Новий етап вивчення материка європейці розпочали в ХУ ст. Португальський мореплавець Б.Діаш досяг одного з південних мисів Африки, поблизу якого його кораблі відчули на собі ураганну силу вітрів, які виникають на стику двох океанів. Мис, який глибоко вдавався в суходіл, він назвав мисом Бур, який перейменував на мис Доброї Надії король Португалії Жуан ІІ. У 1497-1498 рокох експедиція під керівництвом Васко да Гами дослідила узбережжя Африки. Однак внутрішні території материка довгий час залишалися загадкою. Непрохідні хащі, які кишіли комахами, зміями, хижаками та хвороби, опір місценвого населення утруднювали просування експедиції у глибинні райони материка.

До средини 19 ст. внутрішні області Африки залишалися не звіданими європейцями. Відкриття родивищ алмазів і золота підсилили приток європейців у Південну Африку, але їх насемперед цікавила можливість збагатитися, а не вивчити природу материка.

2. Винятком був англійський дослідник Д. Лівінгстон. Ми зараз прослухаємо повідомлення про дослідження материка Д.Лігвінстоном і дамо відповідь на запитання. (прийом «Міні – лекція» - учень розповідаю навчальний матеріал, підготовлений заздалегідь, а інші, прослуховуючи, повинні дати відповіді на питання, які випасані на дошці)

-Коли Д. Лігвінстон виїхав до Африки?(1840 р.)

-Чиє завдання він викорнував? (лондонського місіонерського товариства)

- Яке озеро було відкрите під час першої наукової подорожі?(о. Нгамі)

- В якому році дослідив верхівя річки Замбезі? (1851р.)

- Коли було відкрито водоспад Вікторія

( 1855р)

- Коли досліджувалися верхня течія Конго та береги оз. Танганьіка(1866-1871р.р.)

- Скільки експедицій здійснив до Африки Лігвінстон? (три)

- Де і коли помер дослідник? (01.05.1857 р. на березі о. Бангвеоло)

- Як місцеві жителі відзначили Лівінгстона? (ім’ям названо місто в Замбезі, водоспад на р. Конго, гори в Східній Африці, встановлено пам’ятник на березі водоспаду Вікторія )

- Яким знаком був нагаороджений дослідник? ( медаль Королівського географічного товариства Великої Британії)

- Які книги написав Лігвінстон, повернувшись у Англію? («Подорожі і дослідження одного місіонера в Південній Африці» та «Подорож по Замбезі»)

- Кому свої щоденники передва Лігвінстон? (Генрі Стенлі)

3. Прослухаємо повідомлення про дослідження материка Г.Стенлі і дамо відповідь на запитання:

Що було спільного та чим відрізнялися дослідження Лівінгстона і Стенлі? (досліджували Південну Африку, але під час експедиції Стенлі укладав угоду з місцевими вождями за невелику плату і ті складали договори на використання місіонерами-американцями надр, лісових ресурсів, торгування робочою силою; лише здійнив одну експедицію, що тривала 999 днів).

  1. Серед дослідників, слід відмітити ще:

- гірничого інженера Є Ковалевського , який допомагав єгиптянам у пошуках і розробці родовищ золота, вивчав повені Блакитного Нілу.

- Г.Барт установив, що озеро Чад безтічне, та досліджував наскальні малюнки давніх жителів Сахари.

- В.Юнкер досліджував вододіл річок Ніл, Конго, Нігер і склав докладну карту вивченої місцевості.

Услід за европейськими дослідниками йшли колонізатори, Материк було розділено між європейськими державами. Лише у 60 роках 20 ст. африканці почали звільнятися від колоніальної залежності.

У. Закріплення знань.

  1. Робота з підручником. Опрацювати розділ параграфа про дослідження материка.

  2. Скласти таблицю «Дослідження та освоєння материка»

Дослідники материка

Що було досліджено та відкрито

Васко да Гама




Д. Лівінгстон




Г. Стенлі




Г.Барт




Є. Ковалевський




В. Юнкер





УІ. Підсумок уроку.

Як би випала нагода прийняти участь у дослідження материка, членом чиєї експедиції ви хотіли б бути? Чому?
УІІ. Домашнє завдання

  1. опрацювати відповідний парграф

  2. нанести маршрути досліджень на контурну карту

  3. повторити географічну номенклатуру


Уроку №3

  1   2   3   4   5

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Уроки географії у 7 класі по темі Випуск №5
Пропонований методичний посібник продовжує серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Випуск №2 2011
Пропонований методичний посібник продовжує серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Випуск №1 2011
Пропонований методичний посібник розпочинає серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ м. Вінниця 2011 Випуск підготував: Столяренко В. О
В сучасній практиці навчання географії великою популярністю користуються ігрові технології. В методичній літературі описана велика...
Уроки-змагання
Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки...
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,...
Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації
Уроки систематизації та узагальнення знань з географії
Тематика творчих робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів географії
Методичні рекомендації та дидактичні матеріали щодо формування комунікативної...
З'ясувати, скільки уроків відводитися на вивчення теми; чи велася робота над даною темою раніше; який новий лексичний і граматичний...
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів...

Методичні рекомендації щодо викладання географії у 2015/2016 навчальному році В. М. Рибчинський
Відповідно до Державного стандарту, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392 року, географія...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка