Вчитель географії вищої категорії спш№13

Скачати 58.23 Kb.

Назва	Вчитель географії вищої категорії спш№13
Дата	29.03.2013
Розмір	58.23 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Географія > Документи

«ВОДНІ РЕСУРСИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЕКОЛОГІЇ.

Робота учениці 10-Б класу спш№13

Подлєсной Оксани Іванівни.

Науковий керівник- Приступа Н.В.

Вчитель географії вищої категорії

спш№13.

Черкаси 2006

1. З кінця 20-го – початку 21-го ст. до головних чинників економічного потенціалу країн, як винятково важливий природний ресурс додалася прісна вода. Запаси питної води придатної для споживання неухильно зменшуються внаслідок зростання масштабів споживання і забруднення вод, а також через несприятливі зміни, яких зазнає клімат на планеті. Споживання прісної води у світі зростає в 2,5 рази швидше, ніж чисельність населення. Сучасна технічна цивілізація розвивається в прямій залежності від того, як континенти і держави забезпечені прісною водою. Політики та вчені дедалі частіше говорять про те що у XXI ст. війни будуть відбуватися не за нафту чи руду, а саме за воду.

В Україні ця проблема також стоїть дуже гостро. У 70% поверхневих водойм України вода непридатна до вжитку. Водні ресурси України використовуються і забруднюються у декілька разів швидше ніж в інших країнах Європейського континенту і це при тому, що річний запас водних ресурсів на душу населення в Україні – один з найменших у Європі - він складає близько 1000 м³ прісної води на 1 людину щорічно. Враховуючи важливість та актуальність цього питання в останні роки в Україні прийняті державні програми та закони, що передбачають раціональне використання та охорону водних ресурсів: «Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води», «Програма розвитку водного господарства України», програма «Питна вода України», розрахована на 2006-2020 роки.

2. За висновками міжнародних експертів, Україна відноситься до категорії країн з обмеженими водними ресурсами, так, як річний запас водних ресурсів на душу населення в Україні – один з найменших на Європейському континенті, він складає близько 1000 м³ прісної води на 1 людину щорічно (у Швеції - 2,5 тис. куб. метрів, Великобританії - 5, Франції - 3,5, Німеччині - 2,5 тис. куб. метрів), сумарний ресурс прісної води в Україні складає 216, 8 км³. На кінець 20 – початок 21 століття в Україні налічувалось 63 119 річок, у тому числі великих (площа водозбору понад 50 тис. кв. км) - 9, середніх (від 2 до 50 тис. кв. км) - 81 і малих (менш як 2 тис. кв. км) - 63 029. Загальна довжина річок становить 206,4 тис. км, з них 90 відсотків припадає на малі річки.

Внутрішні регіональні відмінності полягають у тому, що до середньозабезпечених (6,19 тис. куб. метрів на 1 жителя) за міжнародною класифікацією належить лише Закарпатська область. У Чернігівській, Житомирській, Волинській та Івано-Франківській областях цей показник низький (2-2,6 тис. куб. метра), а в решті - дуже низький і надзвичайно низький (0,11-1,95 тис. куб. метра на 1 жителя). Як видно з таблиці1, загальні водні ресурси нашої Черкаської області становлять 47,4 куб. км ( що є середнім показником по країні), а в розрахунку на душу населення – 0, 68 тис куб. м. (середній показник по Україні і надзвичайно низький за міжнародними стандартами).

3.Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори.
4.Водний баланс області за останні роки зазнав значних змін. Загальний водозбір в 2005 році становив 291 млн. куб. м. У порівнянні з 1990 роком забір свіжої води зменшився на 288 млн. куб. м(50%), але відносно минулого року збільшився на 7 млн. куб. м (2%).
5.Основними споживачами прісної води в області залишаються сільськогосподарські підприємства. На потреби сільського господарства, враховуючи зрошення та риборозведення використовується найбільша кількість води - 151 млн. куб. м або 61% від загального використання, з них на риборозведення – 120 млн. куб. м.
6..В Черкаській області станом на 1.01.2006 р. нараховується 118,8 тис.га меліорованих земель, що складає 8,2%, в тому числі 63.1тис. гектарів зрошуваних земель, із них в зоні державних систем 51.3 тис. га та осушених земель 55,7 тис. гектарів в тому числі державних систем - 51,4 тис. га. Зрошувальні системи виконані закритого типу, спосіб поливу –дощування. Джерелами зрошення є водоймища, річки і ставки і в незначній мірі підземні води лівобережжя Дніпра. Подача води на зрошення може здійснюватись 130 насосними станціями в тому числі 81 міжгосподарською. Загальна довжина закритої зрошувальної мережі 1985 км, в тому числі 303 км міжгосподарської.
7.До основних екологічних проблем водних ресурсів нашої області можна віднести:

Інтенсивне забруднення їх стічними водами та якість питної води - із діючих в області 38 комплексів очисних споруд більше половини потребують реконструкції. Найбільшими забруднювачами водних об’єктів області є комунальні господарства, цукрові заводи, а також хімічні підприємства.

Після дослідження проб води у 2005 році встановлено, що в області за хімічними показниками найгірша якість води у водоймах м. Ватутіне (56 проб з відхиленнями), м.Сміла (55%), Жажківському районі (50%), а за мікробіологічними показниками - у Кам’янському (87,5%), Катеринопільському (33,3%) районах та в м. Умань (18,9%).

Склад води р.Дніпро як найбільшої водної артерії області за класифікацією ГОСТ 2761-84 відповідає II класу якості води поверхневих водойм. На ділянці р.Дніпро в районі водозабору м. Черкас якість річкової води не відповідала санітарним вимогам за рівнем показників бактеріального забруднення. Так у 7 пробах виявлено збудників гельмінтозів, у 3-х – сальмонели ентерідіс, у 2-х пробах зафіксовано перевищення пестицидів.

Радіаційне забруднення. Нагромадження радіонуклідів та інших забруднювальних речовин переважно в донних відкладах створює передумови для тривалого їх перерозподілу через стік усіх водосховищ дніпровського каскаду.
Ситуація в деяких регіонах області, а також у першу чергу в басейні Дніпра ускладнюється значним рівнем розвитку ерозійних процесів, підтопленням та берегоруйнуванням. В Черкаській області ділянки берегової лінії, де визначилось інтенсивне руйнування, межують з ділянками від села Васютинці до гирла річки Сула у Чорнобаївському районі (лівий берег), районом від села Хрещатик та селища Сокирна Черкаського району і ділянкою берегової лінії Кременчукського водоймища у межах Чигиринського району (правий берег). Критична ситуація склалась у межах селища Сокирна. В цьому районі 600- метрова ділянка берегової лінії Кременчуцького водосховища становить собою природну перепону затопленню чи підтопленню території майже на 10 тис. га, де розташовані села Будище, Свидівок, Єлизаветка, мікрайон міста Черкаси “Дахнівка”, основний та резервний водозабори міста Черкаси.

Проблема „цвітіння води” заключається в розповсюджені зелених водоростей, їх

високому ступені поширеності та захоплені інших екологічних місць в ланцюзі.

Іншою стороною проблеми „цвітіння води” виступає людина, а саме її

діяльність. Після побудови водосховищ на Дніпрі розширилось водне дзеркало

на всьому протязі річки і, як його похідна, збільшився загальний об’єм водних

запасів. Хоч через греблі гідроелектростанцій проходять тони води, які дають

енергію турбінам, але її 80% все ж таки залишаються в чаші водосховища. Ця

вода застоюється, заростає водоростями, тобто проходить її „цвітіння”. В

останні роки чітко простежується тенденція до поширення явища «цвітіння

води» у Кременчуцькому водосховищі.

Втрати води в водопровідно-каналізаційних мережах в Україні досягають 30 відсотків.. Лише за рахунок технологічних втрат води рівні ґрунтових вод піднімаються зі швидкістю 0,3 – 0,5 метрів на рік, а в зоні впливу каналів водосховищ – 1,5-2 метра на рік.У випадку з територіями прилеглими до Кременчуцького водосховища проблема підтоплення прибережних ділянок виникла ще одразу опісля зведення захисних дамб для поселень. На сьогоднішній день затоплено 325 гектарів землі, школу №29, а один із дахнівських багатоповерхових будинків стоїть прямо на руслі річки. Такого саме підтоплення зазнає й село Межиріч Канівського району.

8. Був проведений аналіз екологічного стану ділянки Кременчуцького водосховища (схема 1). В результаті отримані такі показники: найбільшу кількість балів присвоєно ділянці у с.Червона Слобода – 171 бал, що згідно тесту відповідає оцінці стану «ще добрий», найнижчу кількість балів присвоєно ділянці у річпорту – 107, тут стан оцінено, як «незадовільний».В інших зупинках спостережень такі результати: промислова зона - 131 бал, дамба –131 бал, парк «Соснівка» - 152 бали, така кількість балів в усіх пунктах відповідає стану річки «задовільний».

Схожі:

Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,...	Відділ освіти Веселинівської райдержадміністрації Районний методичний... ...
М. Гура, вчитель географії і біології вищої категорії, старший вчитель Розглянуто особливості видового складу і розміщення рослинних угрупувань на території України, необхідність охорони рослин з використанням...	Вчитель вищої категорії, вчитель-методист Дiйовi особи Вчитель: Так, діти, у нас сьогодні свято. Свято “Прощання с Букварем”. Давайте запросимо до нас Буквар
1. Функції, їхні властивості та графіки Тест Дійсні числа та обчислення Курінна Людмила Володимирівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист	Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових...
Та загальні тенденції розвитку Тренер – Гончарук Оксана Іванівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «вчитель-методист» Кіцманської...	Бійчук А. Г. вчитель вищої категорії
Навчально-виховний комплекс №3 Т. В. Пілець Веселкове різнобарв '... Бондарчук О. М., вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист	«Культура мовлення» Кривий Ріг Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання