Зміст
Викладання фізики у 7 класі ……………………………………….. 2
Календарне планування 7 клас ………………………………………. 7
-
Лабораторні роботи у сьомому класі: .………………………............ 10
Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті . . 11
Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки
шкали приладу …………………………………………………………………. 13
Вимірювання часу (годинник, секундомір, метроном) ………………………….. 14
Вимірювання лінійних розмірів тіл та площі поверхні ………………………… 16
Вимірювання об'єму твердих тіл, рідин і газів …………………………………. 17
Вимірювання маси тіл …………………………………………………………… 18
Дослідження явища дифузії в рідинах і газах …………………………………... 20
Визначення густини твердих тіл і рідин ………………………………………… 21
Вивчення законів відбивання світла за допомогою плоского дзеркала ……….. 22
Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лінзи ………………….. 23
11) Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного
кольору ……………………………………………………………………………24
12) Складання найпростішого оптичного приладу …………………………………... 25
Викладання курсу фізики в 7 класі.
До основних завдань, що забезпечують удосконалення фізичної освіти належить реалізація наступних положень:
уточнення переліку та об’єму матеріалу, що підлягає вивченню, усунення перевантаження навчальних програм і підручників, звільнення їх від занадто ускладненого, другорядного матеріалу;
чітке викладення основних понять та провідних ідей навчального матеріалу, забезпечення необхідного відображення в ньому нових досягнень науки і практики.
З метою формування в учнів глибоких міцних знань програми, підручники, навчальні посібники необхідно привести у відповідність не лише з вимогами науково-технічного прогресу, а й з віковими особливостями учнів.
З урахуванням цих положень і навчального плану 12-річної школи розроблена програма курсу фізики для загальноосвітніх навчальних закладів на 7 – 12 класи. На нашу думку особливістю цієї програми є генералізація навчального матеріалу, його зосередження навколо фундаментальних фізичних теорій, зменшення частки описового викладу навчального матеріалу і посилення ролі теоретичних узагальнень.
Зміни у змісті та у структурі курсу фізики потребують істотного перегляду методик його викладання. Нова програма є першою спробою вирішити цю проблему, оскільки вона
сприяє підсиленню міжпредметних зв’язків, зокрема з математикою, біологією та хімією;
має спіралеподібний принцип побудови навчального матеріалу, що дає можливість повертатися до раніше вивченого матеріалу і розглядати його на більш складному науковому рівні;
заохочує до пошуку нових форм роботи з класним колективом.
В 5-6 класах учні на уроках природознавства розвивають свої початкові знання, отримані у молодших класах на уроках „Я і Україна”, засвоюють нові поняття та терміни, формують навики дослідницької діяльності, оволодівають прийомами самостійної роботи на уроках і вдома. В цей час завдання вчителя полягає в тому, щоб спрямувати навчальну діяльність учнів на подолання протиріч між науковим сенсом фізичного знання і життєвим досвідом, на перетворення буденної свідомості учнів у наукову. Саме цей період є підґрунтям для вивчення фізики у 7 класі, одним з найважливіших завдань якого є засвоєння ключових понять, яке базується на знаннях отриманих на уроках природознавства у 5-6 класах. Саме в 7 класі такий вид навчальної діяльності, як засвоєння нових знань, відіграє вирішальну роль, тому що саме в цей період закладаються основи вивчення предмету, розвивається інтерес до навчальної діяльності, виховується прагнення пізнати щось нове, незвідане та відкрити його таємниці. Всьому цьому сприяють багато чинників:
демонстраційний та лабораторний експерименти;
нетрадиційні форми проведення уроку або частин уроку;
запровадження у навчальний процес інтерактивних технологій;
розв’язування якісних та експериментальних задач;
створення проблемних ситуацій або ситуацій-парадоксів під час викладу нового навчального матеріалу.
Викладанню фізики у 7 класі притаманна особливість, пов’язана з віком учнів. Саме в цей період свого життя діти мають прагнення до самостійної навчальної діяльності. У цей період, як показують дослідження психологів, у розвиткові інтелекту дитини відбувається перший стрибок, який стосується понятійного мислення. У цьому віці переважна більшість учнів намагається усвідомити логічні залежності між новоутвореними поняттями. Ці особливості в певній мірі враховані в новій програмі, але це не вирішує проблему якісного засвоєння знань, оскільки для засвоєння учнями навчального матеріалу на високому рівні необхідна ще й творча праця самого вчителя, який би враховував специфіку організації навчального процесу саме для цієї вікової категорії дітей.
Матеріали до першого розділу
” Починаємо вивчати фізику”
Перший розділ охоплює ряд питань, які повторно не будуть вивчатися у наступних класах, проте на них будуть опиратися як під час подальшого вивчення фізики, так і в практичному житті. Все це вимагає глибокого засвоєння учнями початкових відомостей з фізики. При вивченні першого розділу передбачається виконання п’яти лабораторних робіт та багатьох демонстрацій, під час яких учні мають набути практичних навичок у користуванні відповідними приладами. Тому під час проведення тематичної атестації вчитель має обов’язково враховувати якість набутих практичних умінь та навичок.
Відповідно до тем, які ввійшли до цього розділу за новою программою, пропонуємо такий варіант поурочного планування:
Фізика – як природнича наука. Фізичні тіла і фізичні явища. Механічні, теплові, електричні, магнітні та оптичні явища. Зв’язок фізики з повсякденним життям, технікою і виробничими технологіями. На цьому уроці вчитель повинен розкрити перед учнями зміст фізики як природничої науки, підкреслити її тісний зв’язок із повсякденним життям, показати її широке застосування у різноманітних галузях науки і техніки, ознайомити учнів з початковими і в той же час основними фізичними поняттями, якими є фізичне тіло, речовина, явище. Проте лише розповідь про фізичні тіла без демонстрації відповідних дослідів не створить в учнів правильного ставлення до фізики як науки. Тому велику увагу слід приділити експериментові. На наступному етапі уроку під час вивчення фізичних явищ, тобто змін, які відбуваються з фізичними тілами, необхідно актуалізувати знання набуті з природознавства. З цією метою доцільно використати дидактичні ігри, в основі яких лежать асоціативні зв’язки. Наприклад, ігри „ Павучок”, „Ланцюжок”, „Ромашка” та інші. Спочатку наводяться приклади нескладних фізичних явищ, потім – складніших. На узагальнюючому етапі уроку під час закріплення матеріалу необхідно запропонувати учням не лише дати означення фізичного явища, а й навести нові приклади явищ. Якість наведених прикладів стане критерієм того, як учні засвоїли новий матеріал.
Методи дослідження фізичних явищ. Спостереження та експеримент. Творці фізичної науки. Внесок українських вчених у розвиток фізики. Лабораторна робота № 1. Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті. На першому етапі уроку слід коротко зупинитись на методах дослідження фізичних явищ: спостереженні та експерименті. Таку можливість дає демонстрування нескладних дослідів (танення льоду, випаровування води та ін.). Тут слід запропонувати дітям пояснити спостережувані явища, встановити причини їх виникнення. Спрямованість на пояснення причинності повсякденних явищ змусить учнів замислюватись над ними, що сприятиме вихованню допитливості і матиме великий вплив на зацікавленість учнів фізикою, на їх свідоме ставлення до її вивчення. На дослідах, які містять вимірювання, зупинятися не варто, оскільки цьому питанню присвячена тема наступного уроку. Наступний етап заняття можна провести у формі екскурсії фізичним кабінетом. У ролі екскурсоводів можуть бути і самі учні. Наприклад, під час повідомлень про видатних вчених, які стояли біля витоків фізичної науки (Аристотель, Архімед, Галілео Галілей...), про вчених ХVІ – ІХ ст. та їхні відкриття (Ісаак Ньютон, Р.Клаузіус, У.Томсон, Л.Больцман, Дж. Максвелл, М.Фарадей, А.Ейнштейн...), а також про внесок українських вчених у розвиток фізики (І.Пулюй, Б.Є.Патон, Л.Д.Ландау, М.М.Боголюбов...). Повідомлення учні готують заздалегідь. Далі слід ознайомити дітей із інформацією, яка міститься на стендах та навчити використовувати її. І на заключному етапі уроку запропонувати учням скласти „Пам’ятку з техніки безпеки під час роботи в кабінеті фізики”.
Вимірювання та вимірювальні прилади. Фізичні величини та їх одиниці. Лабораторна робота № 2. ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу. При вивченні цієї теми учні повинні безпосередньо ознайомитись з певними фізичними величинами, одиницями їх вимірювання і набути практичних навичок у користуванні вимірювальними інструментами і приладами. У вступній частині уроку можна навести довідку про історію системи мір і далі перейти безпосередньо до виконання лабораторної роботи, під час проведення якої особливу увагу слід звернути на ведення записів, оформлення та обробку результатів, а також на написання висновків. Перед початком роботи необхідно наголосити учням на необхідності дотримання правил техніки безпеки.
Навколишній світ, у якому ми живемо. Мікро-, макро- і мегасвіти. Простір і час. Послідовність, тривалість і періодичність подій. Лабораторна робота № 3. Вимірювання часу (метроном, секундомір, годинник) . Під час викладення даного матеріалу акцент слід зробити на використанні життєвого досвіду учнів, адже діти завжди намагаються співставити велике і мале (хлопчик-мізинчик і велетень, ліліпут і Гуллівер – герої казок і дитячих книжок з дитинства знайомі дітям). Однак потрібно наголосити, що діапазон великого і малого у фізиці набагато перевершив все, що уявляли казкарі та письменники. Далі можна порівняти об’єкти, які вивчає фізика: атоми і молекули, елементарні частинки, Земля, Місяць, Сонце, зоряні скупчення... Наступним кроком може стати ознайомлення учнів із поняттям матерії та форм її існування: простором і часом. Тут слід звернути увагу на послідовність, періодичність та тривалість подій і перейти до виконання лабораторної роботи .
Виміри простору. Довжина та одиниці довжини. Площа та одинці площі. Лабораторна робота № 4. Вимірювання лінійних розмірів тіл та площі поверхні. Після вступної бесіди та актуалізації опорних знань необхідно приступити до ознайомлення учнів з інструментами, які служать для вимірювання лінійних розмірів тіл – лінійкою, сантиметровою стрічкою, рулеткою, штангенциркулем. Оскільки математична підготовка учнів не дозволяє користуватись всіма формулами для обчислення площ, то під час лабораторної роботи використовується обчислення площ прямокутника і квадрата. При вивченні одиниць вимірювання площі слід звернути увагу учнів на скорочений їх запис (мм2,см2, м2...)
Об’єм та одиниці об’єму. Лабораторна робота № 5. Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин і газів. На початку уроку актуалізуються знання учнів, вводиться поняття об’єму, одиниці його вимірювання (м3) та зазначаються способи вимірювання об’ємів твердих тіл, рідин і газів. Наступним етапом при вивченні даної теми є розширення знань учнів про вимірювання об’ємів тіл неправильної форми. Вчитель може запропонувати учням викласти свої ідеї щодо вимірювання об’єму тіла неправильної форми. Лише після обговорення міркувань учнів учитель розповідає про спосіб вимірювання об’єму за допомогою мензурки та за допомогою відливної склянки. Під час вимірювання об’єму рідини слід наголосити на тому, одиницею вимірювання тут служить 1л = О,ОО1м3
Взаємодія тіл. Земне тяжіння. Електризація тіл. Взаємодія заряджених тіл. Взаємодія магнітів. Сила – міра взаємодії. Енергія. На даному уроці учні знайомляться з різними видами взаємодій: гравітаційною, електричною, магнітною та розглядають поняття сили з якісно нової сторони, як міри взаємодії. Проте учитель зустрічається тут з цілим рядом труднощів, які насамперед полягають в означенні сили. Повне і широке означення сили дати учням важко, оскільки повۥязати це поняття із зміною руху тіла при дії на нього іншого тіла досить проблематично. Тому поняття сили розкривається на основі життєвого досвіду учнів, які мають уявлення про силу переважно як про свою чи чиюсь іншу мускульну силу. Тому на початковому етапі вивчення учитель повинен у доступній для дітей формі розкрити окремі сторони поняття про силу, її значення, дати наукове тлумачення сили як фізичної величини. Особливо щоразу слід підкреслювати, що сила не може існувати поза тілами, що вона виявляється лише в дії одного тіла на інше. Далі вводиться поняття енергії, як фізичної величини, що характеризує здатність тіла з певною силою діяти на інше тіло.
Тематичне оцінювання. В зв’язку з великим обсягом навчального матеріалу тематичне оцінювання може містити творчі, тестові практичні завдання, розв’язування задач на обчислення площі та об’єму , розв’язування якісних задач ,а також виконання вправ по перетворенню фізичних одиниць в одиниці СІ. Вдало підібрані завдання дадуть змогу учневі в повній мірі розкрити свої здібності, а учителеві здійснити якісний контроль за рівнем засвоєння учнями програмового матеріалу.
Календарний план
з фізики для 7 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
Типи уроків
Вивчення нового навчального матеріалу.
Узагальнення знань та формування умінь розв’язувати задачі.
Підвищення рівня знань та формування експериментальних умінь.
Комбінований урок.
Узагальнення та систематизація знань.
Контроль знань.
Корекція знань.
Погоджено:
Заст. директора з НВР
______________________
______________________
|
Затверджую:
Директор школи
____________________
____________________
|
|