РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
ГАСІННЯ ПОЖЕЖ НА ОБ’ЄКТАХ ДОБУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕРОБКИ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ГОРЮЧИХ РЕЧОВИН І ГАЗІВ
8.1 Гасіння пожеж в резервуарних парках зі зберігання займистих та горючих речовин (ЗР та ГР), а також зріджених вуглеводних газів (ЗВГ)
222. Пожежі у резервуарних парках зберігання ЗР, ГР і ЗВГ характеризуються:
розривами резервуарів, закипанням і викидом нафтопродуктів;
утворенням зон, що ускладнюють подачу вогнегасних речовин, у результаті обвалення покрівель резервуарів,
сильним тепловипромінюванням та конвективними потоками від резервуара, що горить;
швидким розвитком і поширюванням вогню по технологічних лотках, розлитих ЗР і ГР, каналізаційних та інших системах;
змінами напрямів потоків продуктів горіння і теплової дії залежно від метеорологічних умов.
223. Під час розвідки пожежі, крім виконання загальних завдань розвідки необхідно визначити:
кількість та вид ЗР і ГР у резервуарі, що горить, та у сусідніх резервуарах, рівні заповнення, наявність водяної подушки, характер руйнування покрівлі резервуарів,
стан обвалування, загрозу пошкодження суміжних споруджень у разі викидів чи руйнувань резервуара, шляхи можливого розтікання рідини;
наявність і стан виробничої і зливової каналізації, оглядових колодязів і гідрозатворів;
можливість відкачування чи випуску нафтопродуктів з резервуарів і заповнення їх водою чи парою;
наявність, стан і можливість використання стаціонарних установок та засобів пожежогасіння, водопостачання і піноутворюючих речовин, можливість швидкої доставки піноутворюючих речовин з сусідніх об’єктів.
224. Для підготовки пінної атаки необхідно:
- зосередити на місці пожежі і підготувати до дії розрахункову кількість і необхідний резерв піноутворювача і засобів пінного пожежогасіння;
- призначити відділення і відповідальних з числа осіб начальницького складу для установки, забезпечення роботи та обслуговування необхідної кількості пінопідйомників, пожежних автодрабин, переконатися у знаннях ними своїх обов’язків;
- встановити та оголосити всьому особовому складу сигнали початку і припинення подачі піни, відходу особового складу за наявності загрози закипання, викиду нафтопродуктів з резервуара.
225. Під час гасіння пожежі в резервуарному парку КГП зобов’язаний:
організовувати штаб на пожежі, включивши до його складу представників адміністрації та фахівців об’єкта;
здійснити розрахунок необхідної кількості сил і засобів і зосередити їх на місці пожежі;
призначити з числа начальницького складу відповідальних за організацію відключення комунікацій резервуарів, охолодження резервуарів, що горять, та сусідніх з ними, підготовку пінної атаки, дотримання правил безпеки праці;
визначити порядок використання об’єктових установок пожежогасіння і стаціонарних засоби охолодження;
для забезпечення доступу обслуговуючого персоналу об’єкта до запірної арматури щодо проведення операцій з перекриття і припинення подачі ЗР, ГР, ГГ використовувати стволи “А”, лафетні стволи та стволи-розпилювачі;
організовувати виведення рухомого складу (залізничних цистерн, автозаправників тощо) до безпечної зони;
проводити охолодження резервуарів, що горять, та сусідніх з ними резервуарів стволами “А” і лафетними стволами;
подачу піни чи вогнегасного порошку починати тільки після того, як підготовлена повна розрахункова кількість сил і засобів (з урахуванням резерву) для гасіння і охолодження резервуарів. У разі горіння ЗР, ГР в обвалуванні організувати негайне введення пінних чи порошкових стволів;
у разі горіння декількох резервуарів і нестачі сил і засобів для одночасного гасіння, всі сили і засоби концентрувати на гасінні одного резервуара і після ліквідування на ньому пожежі перегрупувати сили і засоби для ліквідування горіння на інших резервуарах, гасіння починати з того резервуара, який найбільше загрожує сусіднім резервуарам, які не горять, а також технологічному обладнанню, будівлям і спорудам;
організовувати гасіння з навітряного боку, використовуючи пожежні авто підіймачі, пожежні автодрабини і пінопідйомники;
у разі горіння ЗР і ГР у “кишенях” резервуара, що утворились, організувати застосування пінних чи порошкових стволів, які подавати до отворів, що зроблені у корпусі резервуара;
у разі комбінованого гасіння “порошок-піна” організувати ліквідування горіння порошком, а потім для запобігання повторного спалахування подавати піну;
у разі горіння резервуара з темними нафтопродуктами, з метою своєчасного попередження (недопущення) їх викидів, організувати безперервне спостереження за прогріванням нафтопродуктів, а за наявності на дні резервуара води, організувати її відкачування (зливання);
не допускати до небезпечної зони (в обвалування) особовий склад пожежних частин і обслуговуючий персонал об’єкта, не зайнятий у гасінні; зміну ствольників проводити неодночасно, а по черзі, для того, щоб якомога менше людей знаходилось у небезпечній зоні (в обвалуванні);
вжити заходів щодо позначення периметрів резервуара, що горить, та сусіднього з ним резервуара під час горіння ЗР і ГР у підземних резервуарах;
вжити заходів щодо використання теплозахисних пожежних костюмів особовим складом, який працює зі стволами;
після ліквідування горіння у резервуарі подачу піни зразу не припиняти, і слідкувати за тим, щоб вся поверхня дзеркала резервуара була покрита піною ще деякий час;
у разі недостатньої кількості сил і засобів з метою збереження ЗР і ГР (у виняткових випадках) проводити відкачування їх під контролем фахівців, з одночасним охолодженням стінок резервуара.
226. Під час гасіння зріджених вуглеводневих газів у резервуарах необхідно подавати потужні водяні стволи, використовувати стаціонарні лафетні установки і системи зрошення для охолодження ємкостей, що горять, та сусідніх з ними ємкостей, особливу увагу звернути на захист запірної арматури ємкостей та трубопроводів, що підходять до неї. Забезпечити перепуск газів з ємкостей, що горять, та з сусідніх ємкостей у вільні або випустити газ на факел з метою зниження тиску у ємкостях.
У разі спорожнення ємкостей за можливості передбачати заповнення їх інертним газом.
8.2 Гасіння пожеж газових і нафтових фонтанів, газо-нафтопроводів
227. Під час пожеж газових і нафтових фонтанів та нафтопроводів можливо:
- сильні тепловипромінювання та конвективні потоки;
деформація і обвалення будівельних конструкцій, технологічного обладнання та завалення ними свердловини, що ускладнює гасіння (подавання вогнегасних речовин);
після ліквідування горіння повторне загоряння від нагрітих металевих конструкцій і технологічного обладнання;
гасіння на протязі тривалого часу;
загазованість місцевості;
228. Основними завданнями КГП і штабу на пожежі є:
вибір способу гасіння і визначення необхідної кількості сил і засобів;
розробка тактичного плану гасіння, визначення оперативних дільниць, організація зв’язку, корегування плану з урахуванням змін обстановки;
розстановка сил і засобів по оперативних дільницях на кожному етапі робіт, постановка завдань підрозділам;
забезпечення взаємодії з відповідальним керівником робіт з ліквідування аварії, іншими службами (газорятувальна, інженерна, військова, медична, водопостачальна, транспортна, постачальна, харчувальна і контрольно-пропускна тощо), постановка завдань зі створення умов для успішної роботи пожежних підрозділів (забезпечення водою і пально-мастильними матеріалами, прокладання трубопроводів з гребінками до гирла свердловини, забезпечення спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту, забезпечення побутових умов тощо);
організація щоденного технічного обслуговування, ремонту пожежних автомобілів та інших видів пожежно-рятувальної техніки.
Підготовка до гасіння включає такі заходи:
створення розрахункових (на кожному етапі) запасів води і вогнегасного порошку;
розчищення гирла свердловини від обладнання, металоконструкцій та інших матеріалів;
розгортання розрахункової кількості сил і засобів.
230. Розчищення місця пожежі проводиться під прикриттям водяних стволів, зазвичай, особовим складом воєнізованих частин з попередження і ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, а також технічним персоналом об’єкта.
231. Під час розгортання засобів гасіння необхідно:
у разі тривалих пожеж прокладати від водоймищ до фонтанів металеві трубопроводи діаметром 100-150 мм, обладнати їх головками і засувками;
у зоні високих температур прокладати не прогумовані напірні рукава;
відпрацювати дії особового складу в умовах високих температур залежно від обраного способу гасіння і забезпечити його теплозахисними пожежними костюмами та іншими засобами захисту.
232. Залежно від типу фонтана, гасіння проводити одним з таких способів:
закачуванням води до свердловини чи закриття засувок превентора і противикидного обладнання;
струменями пожежних автомобілів газоводяного гасіння;
імпульсною подачею порошку спеціальними установками;
водяними струменями лафетних стволів;
вибухом спеціального заряду;
вихоропорошковим способом;
вогнегасним порошком за допомогою пожежних автомобілів;
комбінованим способом.
233. Під час закривання засувки превентора чи закачування води через обладнання на гирлі КГП зобов’язаний:
забезпечити охолодження обладнання на гирлі свердловини;
всіх працівників, які здійснюють закривання засувки чи превентора необхідно змочувати водою у великій кількості і постійно захищати водяними струменями.
234. Під час гасіння фонтанів струменями води КГП зобов’язаний:
розрахувати необхідну кількість стволів;
розмістити стволи на відстані 6-8 але не далі 15 метрів від гирла свердловини;
стволи розмістити з навітряного боку рівномірно по дузі 210-270°;
направити струмені води під основу факела фонтана, а потім синхронно і повільно піднімати їх вгору, фіксуючи через кожні 1-2 метри на 30-50 секунд;
визначити один провідний ствол для управління струменями, за яким орієнтувати інші стволи.
235. Під час гасіння фонтана за допомогою пожежних автомобілів газоводяного гасіння КГП зобов’язаний:
розрахувати необхідну кількість пожежних автомобілів газоводяного гасіння, техніки для подачі води, пожежних рукавів і тракторів для страхування;
під час роботи декількох автомобілів призначити відповідального за забезпечення синхронної роботи;
встановити пожежні автомобілі газоводяного гасіння на відстані не більше 15 метрів від гирла свердловини і підготувати їх до роботи;
ліквідувати окремі осередки горіння навколо фонтана перед початком гасіння.
236. Гасіння іншими способами, що вказані у статті 232, проводиться за діючими рекомендаціями.
Гасіння вибухом проводиться за спеціально розробленим планом, по узгодженню з відповідними організаціями, коли інші способи неефективні.
237. Під час гасіння фонтанів на морських газонафтових промислах, крім виконання загальних завдань, КГП зобов’язаний:
залучати до гасіння пожежні судна, враховуючи стан метеорологічної обстановки;
для запобігання поширення плівки, що горить, та нафти здійснювати заходи щодо обмеження їх площі;
встановити можливість висадки пожежного десанту на окремих морських платформах і на естакадних майданчиках;
- організувати взаємодію пожежних підрозділів з іншими службами, яких залучають на допомогу;
встановити додаткові умовні сигнали і команди для працюючих на гасінні фонтанів.
238. Під час транспортування займистих речовин та горючих газів можливо:
перекачка займистих та горючих речовин під тиском до 60-80 атм.;
перекачка світлих та темних нафтопродуктів в міжцехових та міжзаводських умовах у гарячому стані, внаслідок чого під час аварій трубних трас посилюється пожежна небезпека і ускладнюється гасіння пожеж;
концентрація газоповітряної суміші під час аварій, що може привести до вибуху при наявності джерела запалювання.
239. Під час розвідки пожежі, крім виконання основних завдань, необхідно встановити:
наявність загрози людям, найближчим будинкам і спорудам;
розмір та форму пожежі;
загрозу розтікання чи вибуху займистих речовин та горючих газів;
місця розташування засувок для перекриття трубопроводів;
240. При гасінні пожеж на газо-нафтопроводах КГП зобов’язаний:
створювати штаб на пожежі;
організувати евакуювання людей;
організувати оточення місця пожежі;
організувати перекриття засувок подавання горючої речовини;
під час гасіння нафтопродуктів, що розтікаються та горять на різних площах, вжити заходів щодо обмеження розтікання речовини шляхом спорудження тимчасових порогів із землі та відвідних каналів;
організувати гасіння світлих нафтопродуктів на землі потужними водяними компактними струменями з товщиною шару, що не перевищує 3-5 см, якщо шар перевищує вказану товщину - піною.
241. Тактичні прийоми гасіння визначаються характеристикою речовини, що перекачується, розміром аварії на трубопроводі, рельєфом місцевості, наявністю загрози найближчим будинкам та спорудам.
8.3 Гасіння пожеж на об’єктах хімічної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості
242. Під час пожеж на об’єктах хімічної, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості можливо:
наявність технологічних апаратів, комунікацій і ємкостей з горючими речовинами, які створюють загрозу вибуху і розтікання горючих рідин, а також хімічних речовин, що плавляться;
наявність факельного горіння газів чи речовин, що витікають з апаратів і комунікацій, які знаходяться під тиском;
наявність токсичних газів і пари, токсичних продуктів термічного розкладання матеріалів;
наявність речовин, для гасіння яких необхідні спеціальні засоби.
243. Під час розвідки пожежі, крім виконання основних завдань, необхідно встановити:
загрозу вибуху, зруйнування, деформації технологічного обладнання і комунікацій; наявність запірної і дихальної арматури, трас електричних кабелів і контрольно-вимірювальних приладів, металевих несучих конструкцій, які вжито заходи щодо їх збереження і захисту;
наявність спеціальних засобів гасіння пожежі на об’єкті, можливість і доцільність їх застосування, а також повторне їх використання після заправки вогнегасними речовинами;
наявність, склад, кількість і місце знаходження речовин, які здатні викликати вибух, опік, отруєння, бурхливе термічне розкладання чи викид агресивних і отруйних мас, способи захисту чи евакуювання цих речовин з небезпечної зони;
наявність, місцезнаходження речовин, що здатні інтенсивно взаємодіяти на відкритому повітрі з водою, лугами, кислотами, вогнегасними та іншими речовинами;
заходи безпеки під час гасіння;
місця можливого виникнення пожежі чи вибуху у разі відключення електроенергії, води, пари, інертних газів, подавання холодоагентів;
апарати, обладнання і трубопроводи, що нагріваються за умовами технології до високих температур;
технологічні установки, негайна аварійна зупинка яких неможлива за технічних умов;
загроза переходу вогню чи поширювання аварії до сусідніх цехів, установок, можливість і доцільність перекриття вентиляційних систем і виробничих комунікацій, можливість видалення горючих речовин, зниження тиску і температури в технологічних апаратах;
пропускну здатність промислової каналізації і можливість відведення води з території цеху (установки) під час тривалого гасіння.
244. Під час гасіння пожежі на об’єктах хімічної, нафтопереробної та нафтохімічної промисловості КГП зобов’язаний:
- створити штаб на пожежі з залученням до нього представників об’єкта;
спільно з спеціальними службами об’єкта вжити заходів щодо рятування людей;
застосувати засоби гасіння з урахуванням характеру речовин, що горять;
організувати задіяння обєктових установок пожежогасіння;
врахувати вказівки обслуговуючого персоналу, а також метеорологічні умови;
забезпечити одночасно з гасінням пожежі охолодження конструкцій будівель і технологічних установок, апаратів, яким загрожує дія високих температур;
не допускати попадання води на апарати, обладнання і трубопроводи, які за умовами технологічного процесу працюють при високих температурах під тиском; захист і охолодження цих апаратів, обладнання і трубопроводів узгоджувати з фахівцями об’єкта;
забезпечити на початковій стадії гасіння каучуку чи гумових технічних виробів максимальні витрати води, а після зниження інтенсивності горіння водяні стволи замінити на пінні;
вжити заходів щодо охолодження комунікацій, апаратів і трубопроводів з факельним горінням газу до повного припинення його надходження;
організувати подавання розпилених струменів на захист і охолодження апаратів і трубопроводів, покритих тепловою ізоляцією, не руйнуючи її;
виставити пости і дозори на автомобілях з засобами гасіння для ліквідування нових осередків пожежі, що можуть виникнути під час вибуху;
вжити заходів щодо створення загороджувальних валів з піску, землі та гравію для попередження розтікання горючих рідин і речовин, що плавляться;
на фронті руху хмар небезпечних хімічних речовин організувати завіси з розпиленої води, залучаючи до цього служби об’єкта;
у разі тривалих пожеж і за неможливості відведення води з території цеху (установки) через промислову каналізацію, спільно з відповідальним керівником робіт з ліквідування аварії забезпечити відведення води, використовуючи техніку і підручні засоби;
для уникнення вибуху у разі загрози переходу чи поширювання аварії на технологічні апарати, які працюють під вакуумом, вжити заходів щодо заповнення їх водяною парою чи інертним газом та інтенсивно охолоджувати;
через адміністрацію об’єкта забезпечити особовий склад гумовими чоботами, рукавицями, захисними костюмами від дії небезпечних хімічних речовин;
у разі наявності небезпечних хімічних речовин за рекомендацією медичної служби об’єкта, після гасіння пожежі організувати санітарну обробку особового складу та провести дегазацію техніки та ПТО.
|