Называется статическое электромагнитное устройство, предназначенное для использования в качестве регулируемого и нерегулируемого индуктивного сопротивления

Рис.3.

I₂ > I₁

F_E

δ

0

δ_max

δ_min

I₂

I₁

,

де: S_δ – площа перетину повітряного зазору; δ - довжина повітряного зазору.

На рис.3 зображено дві тягових характеристики, побудованих для двох значень струму I₁ та I₂. Тягові характеристики мають нелінійний характер.

Механічну характеристику реле зображено на рис. 4. Вона утворюється в результаті складання характеристик поворотної пружини ПП і пружин контактних груп КР і КЗ.

Для забезпечення спрацювання реле механічна характеристика повинна розміщатися між двома тяговими характеристиками, що відповідають величинам струму спрацювання (I₂, рис. 3) та відпускання (I₁, рис. 3).

Параметри реле.Рис.4.

F_M

0

δ_max

δ

δ_min

F_M(δ)

КР

ПП

КЗ

.

• 
  Статичні параметри кола обмотки.
  

Струмом спрацювання I_спр називають мінімальне значення струму в обмотці, під дією якого електромагнітне зусилля починає перевищувати механічне і якір реле притягується до осердя.

Струмом відпускання I_відп називають максимальне значення струму, дія якого не в змозі створити електромагнітне зусилля, що утримує якір у притягнутому стані, внаслідок чого якір повертається в нормальне положення.

Напругою спрацювання та напругою відпускання називають величини напруги, відповідні до струму спрацювання та струму відпускання.

Коефіцієнтом повернення реле називають відношення струму відпускання до струму спрацювання К_пов= I_відп / I_спр. Звичайно К_пов=0,2 - 0,8. Величина К_пов залежить від узгодження тягових та механічних характеристик реле, а також вид властивостей використаних магнітних матеріалів. Значення К_пов зростає, якщо використовуються матеріали з підвищеною коерцитивною силою.

Робочим струмом I_р називають номінальний струм в колі обмотки, що забезпечує в заданому температурному діапазоні та при заданому механічному впливі на реле надійне утримання якоря в притягнутому стані.

Коефіцієнтом запасу називають відношення величини робочого струму до струму спрацювання К_з = I_р / I_спр.

Опором обмотки реле називають величину опору обмотки, визначену за певних температурних умов (звичайно t^o = 25^oC).

Визначені вище параметри реле надають в довідниках по реле в групі часткових параметрів.

• 
  Динамічні параметри.
  

Часом спрацювання реле називають мінімальний проміжок часу, що визначається з моменту подачі на обмотку керуючого впливу до моменту переводу контактної пари в новий сталий стан. Час спрацювання складається з двох складових – часу затримки рушання та часу руху t_спр =t_зр + t_р . .

Часом відпускання реле називають мінімальний проміжок часу необхідний для переводу якоря з притягнутого стану в новий сталий стан. Цей час також складається з двох аналогічних складових – часу затримки відпускання ( затримки рушання) та часу руху.

Час руху якоря, при відсутності спеціальних гальмуючих пристроїв значно менше часу затримки рушання. Тому час спрацювання реле залежить в основному від часу затримки рушання.

Часом тремтіння контактів реле називають інтервал часу від моменту першого стійкого спрацювання контактної групи (замикання, розмикання) до початку сталого режиму. Контактна пара є механічною системою якій властива певна резонансна частота. Комутація елементів такої системи супроводжується коливаннями. Внаслідок цього, при перемиканні контактів реле формується проміжок часу на якому контактна пара знаходиться в неусталеному режимові роботи. На цьому інтервалі величина опору між контактами неодноразово змінюється від максимального до мінімального значення.

Максимальна частота перемикання реле – це найбільша частота зміни стану реле, для якої надійно переключаються контактні пари . Цю частоту визначають величини часу спрацювання та відпускання реле F_max < 1/ (t_спр + t_відп) .

Коммутация электромагнитных реле. Методы изменения быстродействия.

Пiд час тремтіння контактів реле (інтервал часу від моменту першого стійкого спрацювання контактної групи (замикання, розмикання) до початку сталого режиму) контактна пара є механічною системою якій властива певна резонансна частота. Комутація елементів такої системи супроводжується коливаннями. Внаслідок цього, при перемиканні контактів реле формується проміжок часу на якому контактна пара знаходиться в неусталеному режимові роботи. На цьому інтервалі величина опору між контактами неодноразово змінюється від максимального до мінімального значення.
Рис.1

K

E1

R1

E1

R

R1

K

E1

R

R1

K

R

R1

E1

R

R1

K

VD1

E1

R

R1

K

C1

R2

б)

д)

е)

г)

в)

а)

E1

K

C1

Конструктивні способи зменшення часу спрацювання та відпускання пов’язані із зменшення маси рухомих частин, раціональним вибором конструктивних параметрів елементів, зменшенням впливу вихрових струмів.

В схемі, наведеній на рис. 1,б послідовно з обмоткою реле вмикається додатковий резистор. Це приводить до зменшення часу спрацювання, але разом з тим збільшується величина робочої напруги.

В схемі наведеній на рис 1,в використовується додатковий форсуючий конденсатор, який підвищує величину струму та дозволяє зменшити величину часу спрацювання, відносно попередньої схеми.

Схема, що наведена на рис. 1,д, може використовуватись при необхідності збільшення як часу спрацювання, так і відпускання реле.

На відміну від попередньої, схема, що наведена на рис. 1,е, використовується для збільшення часу відпускання реле. Ця схема не впливає на величину часу спрацювання.