1. Взаємодіючи з усіма інститутами фінансового права (особливості механізму оподаткування характерні і для регулювання банківської діяльності, і для страхування, і для ринку цінних паперів), податкове право тісно пов’язано з деякими з них, насамперед з бюджетним правом (оскільки саме податки становлять основу надходжень до доходної частини бюджету.
Норми податкового права зумовлені публічною, тобто загально визначальною для країни діяльністю — діяльністю щодо справляння податкових платежів для загальнодержавних потреб, для утримання державних органів і їх матеріально-фінансового забезпечення.
2. виступає як інститут предметний, тобто присвячений чітко визначеному предмету — різновиду відносин, що виникають з приводу встановлення, сплати і стягнення податків і зборів, їх зміни і скасування;
3. Метод податкового права є фінансово-правовим і передбачає використання імперативних норм (йдеться про безумовний характер імперативності). податкове право виділяє відносини щодо руху тільки коштів знизу вгору — від платників до бюджетів у формі податків і зборів. Специфічний і метод правового регулювання, що має яскраво виражений імперативний характер.
4. Податкові правовідносини як різновид фінансових є особливим видом суспільних відносин — фінансових відносин, урегульованих фінансово-правовою нормою. За своїм змістом податкові правовідносини є економічними. Однією з характерних рис податкових правовідносин є їх грошовий характер. Об’єкт правового регулювання — гроші у вигляді податкових надходжень з позиції саме публічно-правового регулювання.
5. Податкові правовідносини відображають певні функції, тому їх можна поділити на:
загально-регулятивні (спрямовані на закріплення кола суб’єктів податкового права, їх загального юридичного статусу); конкретно-регулятивні (спрямовані на закріплення конкретної поведінки суб’єктів); комплексні (що виникають на стику загально-регулятивних і конкретно-регулятивних відносин); охоронні (спрямовані на реалізацію заходів державно-примусового характеру).
6. У цілому об’єктом регулювання в податкових правовідносинах виступають кошти платників, що надходять у доходи бюджетів. У вузькому значенні — це гроші, з приводу яких між суб’єктами податкових правовідносин формується правовий зв’язок.
7. Суб’єктом податкових правовідносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб’єктивних прав і обов’язків.
Податкова правоздатність —, це можливість особи бути учасником податкових правовідносин, тобто податкова правоздатність
Податкова дієздатність — передбачена нормами податкового права здатність своїми діями створювати і реалізовувати права й обов’язки.
8. першочерговий і безумовний обов’язок — сплачувати податки (ст. 67 Конституції України). Сукупність прав і обов’язків податкових органів визначається тими цілями і завданнями, з якими законодавець пов’язує необхідність існування цих органів. Держава уповноважує останні на здійснення певних функцій в галузі управління та контролю за надходженням податків і зборів.
9. 1) юридичний зміст, що виражений у системі прав і обов'язків суб'єктів податкових правовідносин;
2) фактичний (матеріальний) зміст, який проявляється в реальній поведінці суб'єктів у сфері оподаткування.
Юридичний зміст є ширшим за значенням і включає комплекс можливих варіантів поведінки. Фактичний зміст означає конкретні форми поведінки суб'єктів, тобто реалізацію одного з варіантів можливого юридичного змісту правовідносин. Наприклад, податкові злочини й проступки виражають юридичний зміст, а конкретне правопорушення — фактичний зміст. Підставою виникнення, зміни й припинення податкових правовідносин є юридичні факти.
10. З одного боку, податкова система являє собою сукупність податків, зборів, платежів і виступає як механізм визначених, законодавчо закріплених важелів з акумуляції доходів держави. У цьому разі вона може збігатися з системою податків, зборів, платежів. Тут робиться акцент на матеріальній стороні податкової системи, що забезпечує механізм дії податків.
З іншого боку, податкова система містить досить широкий спектр процесуальних відносин зі встановлення, зміни, скасування податків, зборів, платежів, забезпечення їхньої сплати, організації контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства. Це начебто тіньова, але не менш важлива частина податкової системи.
11. Юридичний факт — це життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. ---- 9..
12. 4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати 4.1.2. рівність усіх платників перед законом. 4.1.3. невідворотність настання відповідальності у разі порушення 4.1.5. фіскальна достатність 4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; 4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; 4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків; 4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, 4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати..
13. з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;
з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерел їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом. 183 дня ..
14.: 1. Законне податкове представництво, яке ґрунтується на по-ложеннях нормативних актів і не потребує додаткових угод. Це, наприклад, батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники.
2. Договірне податкове представництво — здійснюється за угодою сторін, кожна з яких може бути як юридичною, так і фі-зичною особою.
3. Офіційне податкове представництво — представництво платника податку, який бере участь у розгляді справи у відповід-ному суді. Офіційними представниками платника податків не можуть бу-ти судді, слідчі, прокурори, посадові особи податкових органів.
15. Базою оподаткування є конкретна (кількісна, фізична чи інша) характеристика певного об'єкта оподаткування. Так, площа земельної ді-лянки може вимірюватись в акрах, гектарах, сотках, квадратних метрах тощо; кількість бензину — у літрах, галонах, барелях; прибуток чи дохід — у національних грошових одиницях.
Залежно від виду бази оподаткування одиниці оподаткування можуть бути фізичними або грошовими.
16. податково-правові норми — правила, способи поведінки, що складають зміст податкового права. Норми податкового права по суті є фінансовими та в основному тотожні їм.
1. За особливостями впливу на учасників відносин: - зобов’язуючі - забороняючі — - уповноважуючі .
2. За змістом: - матеріальні — норми, що регулюють змістовий бік реальних суспільних відносин, - процесуальні — норми, що регулюють процедуру (порядок) діяльності суб’єктів.
17. За межами системи фінансового права податкове право пов'язане з Іншими галузями права, передусім з конституційним правом. з адміністративним правом обумовлюється тим, що заходи адміністративної відповідальності застосовуються до порушників податкового законодавства. Також пов'язане податкове право з цивільним, кримінальним, міжнародним, та ін.
18. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
36.2. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: 37.3.1. ліквідація юридичної особи; 37.3.2. смерть фізичної особи, визнання її; 37.3.3. втрата особою ознак платника податку,
19. сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів та зараховується до місцевих бюджетів
20.---12. вирізняють три категорії принципів:
― юридичні принципи оподаткування, або принципи подат-кового права;
― організаційні принципи податкової системи, або принципи побудови податкової системи;
― економічні принципи оподаткування.
21. Отже, перш ніж проводити будь-яку реорганізацію, платник податків, що має податковий борг, повинен заздалегідь узгодити з податковим керуючим план такої реорганізації і лише після цього здійснювати процедури, передбачені такою реорганізацією. Борг або роз приділяється або переходить в другі руки…
22. До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах. У складі органів державної податкової служби діють відповідні спеціальні підрозділи боротьби з податковими правопорушеннями — податкова міліція.
23. Такі території можуть існувати на двох рівнях:
1) нижчий рівень — території, що характеризуються звільненнями при використанні місцевих податків і зборів. Наприклад, відповідно до ст. 15 Закону України “Про систему оподаткування” місцеві органи самоврядування на свій розсуд можуть встановлювати частину місцевих податків і зборів і за рахунок цього формувати більш пільговий податковий режим на відповідних територіях;
2) вищий рівень — території спеціальних зон зі специфічним пільговим оподаткуванням, що регулюється спеціальним законодавством. Такі території поділяють на два підвиди:
а) території, розташовані за межами території України (до них належать насамперед офшорні зони), де надається пільговий режим оподаткування для податкових резидентів України;
б) території, розташовані в Україні, де надається пільговий податковий режим для податкових резидентів і нерезидентів України (вільні економічні зони).
24. Юридичні особи (їх філії), у яких згідно з чинним законодавством України виникають податкові зобов'язання, повинні у 20-денний термін після одержання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до державних податкових органів за своїм місцезнаходженням для взяття на податковий облік. Розрізняють первинний і вторинний податковий облік. Первинний — це податковий облік, у ході якого платникові податків надається єдиний за всіма видами податків і зборів ідентифікаційний номер. Вторинний — це податковий облік, у ході якого платникові податків надається, крім первісного, ще один ідентифікаційний (індивідуальний) номер по окремому податку чи збору, у встановленому законодавством порядку (наприклад, Реєстр платників податку на додану вартість).
25. 33.1. Податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. 33.2. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.
Податковий період встановлюється для кожного податку окремо відповідним законодавчим актом, що закріплює певний податок. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін, відповідно до характеру й особливостей конкретного податку. Може бути:: 1. За термінами:а) річний податковий період;б) квартальний податковий період;в) місячний податковий період;
26. Систему пільг по податках можна розділити на дві групи. Перша — це порівняно традиційні і стабільні звільнення від податку, незалежно від зміни обставин і навіть державного устрою.
Друга група пільг характеризується певною короткочасністю щодо конкретних об'єктів.
Найчастіше податкову пільгу визначають шляхом:
1) податкового відрахування, що зменшує базу оподаткування при нарахуванні податку;
2) зменшення податкового обов'язку після нарахування податку;
3) встановлення зниженої ставки оподаткування.
27. Касовий метод - враховує момент отримання коштів і здійснення виплат в натурі; пов'язаний з моментом реального отримання платником податку права власності на доходи і моментом відчуження цього права при витратах
Накопичувальний метод -враховує момент виникнення майнових прав і обов'язків незалежно від того, чи отримані кошти і здійснені виплати насправді
Метод „першої події" - облік доходів і витрат платника податків здійснюється по першій із подій.
28. налог на добавленную стоимость. Такими особами є: · особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
· особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України
· особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу.
29. 15% - зарплата, стипендія,оренда, 30% спадщина від нерезидента, подарунки від нерез,
30. Можна дещо деталізувати цю групу податків, диференціювавши їх на такі: за бюджетом::
а) державні — податки, що повністю надходять до державного бюджету;
б) місцеві — податки, що повністю надходять до місцевих бюджетів;
в) пропорційні — податки, що розподіляються між державним і місцевим бюджетами у певній пропорції;
г) позабюджетні — податки, що надходять до певних фондів.
3. Залежно від платника: Фіз, юр лице.. змішан..
4. Залежно від форми оподаткування:
А. Прямі (прибутково-майнові) — податки, що стягуються в процесі придбання та акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об’єкта обкладання, включаються в ціну товару і сплачуються виробником або власником. Прямі податки, у свою чергу, розділяються на:
Б. Непрямі (на споживання) — податки, що стягуються у процесі витрати матеріальних благ, визначаються розміром споживання,
6. Залежно від характеру використання:
А. Загального призначення — податки, що використовуються на загальні цілі (без конкретизації). Власне, це і є дійсно податки.
Б. Цільові податки.
7. Залежно від періодичності стягнення:
А. Разові — податки, що сплачуються один раз протягом певного часу ..податок з майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування).
Б. Систематичні (регулярні) — податки, що стягуються регулярно, через певні проміжки часу.
31. Податковим агентом визнається особа, на яку Податковим кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Найчастіше податковими агентами є національні підприємства, які мають договірні відносини з іноземними та здійснюють діяльність у країні податкового агента,
32. Подвійне оподаткування можна усунути двома шляхами: —односторонньо — зміною національного податкового законодавства;
—двосторонньо (багатосторонньо) — на основі міжнародних угод, шляхом приведення у певну відповідність національних податкових законодавств.
кілька методів. 1.Відрахування — обидві договірні країни обкладають доход податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку. 2.Звільнення —перераховують доходи, оподатковувані в одній країні та звільнені від обкладання в іншій.
3.Кредит (зовнішній податковий кредит) — залік сплачених податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань.
4.Знижка — розглядають податок, сплачений за кордоном, як витрати, на які зменшується сума доходів,
33. ---5.
34. До основних елементів правового механізму податку і збору належать:
а) платник податку чи збору; б) об'єкт оподаткування; в) ставка податку чи збору.
до додаткових елементів правового механізму податку належать:
а) податкові пільги; б) предмет, база, одиниця оподаткування;в) джерело сплати податку;г) методи, строки і способи сплати податку;д) особливості податкового режиму;е) бюджет чи фонд надходження податку (збору);
ж) особливості податкової звітності.
35. Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.
36. Джерелом сплати основної маси податків є доходи платника. ПДВ 39% всіх податків. Причому якщо для фізичних осіб можна дійсно говорити про доходи, куди увійдуть заробітна плата, пенсії, доходи від підприємницької діяльності тощо, то для юридичних осіб в основному йдеться про чистий доход — прибуток….. об’єктом земельного податку є земельна ділянка, Іноді як джерело податку розглядають капітал платника податків, що вимагає додаткової аргументації. По-перше, доходи вже є елементом капіталу платника. По-друге, якщо мати на увазі майно платника, а точніше — кошти, отримані за його рахунок
37. податкова ставка (норматив) — це величина податкових відрахувань на одиницю виміру бази оподаткування. налоговая ставка (норматив) — это величина налоговых отчислений на единицу измерения базы налогообложения.
38. Платники податків — це суб’єкти, які сплачують податки за рахунок коштів, що їм належать.
39. Акцизи являють собою непрямі податки на окремі товари, які включаються до ціни товару й оплачуються покупцями. Ці податки встановлюються, як правило, на дефіцитну та високорентабельну продукцію і товари, що є монополією держави,
40. Законодавча регламентація - право на встановлення, зміну, скасування податків, пільг, здійснюється виключно державними уповноваженими органами;
Безоплатність та нееквівалентність - односторонній характер встановлення податків;
Відсутність цільового характеру - акумулювання коштів в бюджеті, для задоволення державних потреб;
Обов'язковість - забезпечення доходної частини бюджету через примусовий характер стягнення податків з усіх ю/ф осіб;
Грошовий вимірник - внесення податків здійснюється переважно у грошовій формі.
41. а) обов´язковість. встановлюється відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства;
б) рівнозначність, пропорційність. Утримання податків здійснюється у відповідній частці від прибутку чи доходу;
в) стабільність: забезпечення незмінності податків і зборів, сталість їх ставок та пільг протягом бюджетного періоду;
г) недопущення проявів податкової дискримінації. При визначенні податкових зобов´язань забезпечується однаковий підхід до всіх платників податків;
д) економічна обґрунтованість податку. Кожен податок має бути економічно обґрунтованим.
42. . 3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою |