|
|
Скачати 361.01 Kb.
|
ІІ.2. Техніка безпеки при монтажі електроустаткування Безпека праці складає частину загального комплексу заходів по охороні праці, забезпечуючи здорові раціональні та безпечні умови праці на виробництві. В повний комплекс по охороні праці, крім того, входять виробнича санітарія та трудове законодавство. Сюди відносяться норми освітленості на робочих місцях, вентиляція, розміри проходів між працюючим обладнанням, будова шаф для зберігання спеціального одягу, душові і умивальники, та інші умови покращення праці на виробництві [4]. Повна безпека працюючих забезпечується і протипожежними заходами котрі передбаченні окремими правилами та вимогами. Електромонтажники повинні твердо знати правила техніки безпеки при виконанні різних видів робіт. Їм доводиться працювати в умовах, коли мостові крани переміщують великі та важкі вантажі, вони знаходяться в безпосередній близькості від електроустановок, в цехах де можливі виділення токсичних парів, або з підвищеною пожежною безпекою. Робітники поступивши на виробництво повинні пройти інструктаж по загальних правилах безпеки праці, правила електробезпеки, поведінки на робочому місці при монтажі електрообладнання, правилам внутрішнього розпорядку. Забороняється знаходитись під піднятим вантажем, або на шляху його переміщення проходити, торкатись рухомих частин обладнання. У вечірній та нічний час проходи і робочі місця повинні бути добре освітленими [5, с. 134]. В небезпечних зонах слід вивішувати попереджувальні та забороняючи плакати. Електроустановки та пристрої повинні бути у повній справності, для чого у відповідності з правилами експлуатації їх необхідно періодично перевіряти. Не струмопровідні частини, на яких може з’явитись напруга в результаті пошкодження ізоляції повинні бути добре заземленні. Не дозволяється торкатись електропроводки, затискачів, корпусів працюючих машин, апаратів, електрошаф [17]. Забороняється проводити роботи, або випробування електрообладнання та апаратів, чи їх вузлів, які знаходяться під напругою, при відсутності або несправності захисних засобів, блокування огороджень, або заземляючих кіл. Для місцевого переносного освітлення повинні використовуватися переносні світильники з лампами, напругою 12 В. Користуватись несправним або неперевіреним електроінструментом (електросверлильні машини, паяльники, зварювальні та інші трансформатори) забороняється. В приміщеннях з підвищеною небезпекою враження електричним струмом роботи повинні виконуватися з особливими застереженнями. Велике значення приділяється захисним засобам. До них відносяться діелектричні рукавиці, боти, колоші, килимки, ізолюючі підставки, інструмент з ізолюючими ручками [7, с. 96]. При монтажі силових електроустановок необхідно виконувати такі основні вимоги правил техніки безпеки: А) транспортування і розвантаження електричних машин і деталей до них, складання і встановлення їх пускозахиної апаратури, виконуються при допомозі механізмів та пристроїв; Б) забороняється скидати обладнання при розвантажуванні, незалежно від заходів, які вжиті для запобігання пошкодженню обладнання і безпеки людей; В) строкування обладнання потрібно виконувати за рим-болти, які призначенні для цього, а при їх відсутності за раму, або несучу конструкцію; Г) забороняється виконувати будь-які роботи на деталях машин у піднятому стані; Д) переміщати електромашини і апарати вагою до 300 кг – тільки за допомогою лебідок, талей, кранів, автонавантажувачів та інших механізмів; Є) чистка та промивання частин машин і апаратів спиртом, бензином та гасом, а також покриття обмоток машин лаком, необхідно виконувати при наявності вентиляції або на відкритому повітрі. Під час цих робіт поблизу робочого місця забороняється користуватись вогнем [7. с. 96]; Ж) перед встановленням електромашин та апаратів, необхідно перевірити міцність фундаментів і конструкцій на яких вони будуть встановленні. Роботи по встановленню на низькі фундаменти невеликих машин, або апаратів вагою до 50 кг можуть встановлюватись вручну, але не менш ніж двома робітниками; З) після підняття та встановлення машин і апаратів, їх необхідно одразу ж закріпити на фундаменті чи конструкції. Залишати їх незакріпленими забороняється; І) перед пробним пуском машин, необхідно перевірити кріплення фундаментних гвинтів, та інших елементів обладнання, відсутність сторонніх предметів всередині обладнання, наявність заземлення, та огорож рухомих частин [20]; Ї) якщо під час випробування виявилося, що необхідно усунути якісь дефекти чи неполадки, електродвигун повинен бути вимкнутий, а на вимикаючих апаратах вивісити плакат “Не вмикати – працюють люди”. Первинні критерії електробезпеки - це граничні значення електричного струму, що відповідають певним реакціям людини і необхідні для розрахунків захисних заходів та засобів в електроустаткуванні. Для визначення цих критеріїв проведена значна кількість досліджень, однак до цього часу немає однозначних нормативних даних про допустимі для людини струми і напруги. Це призвело до того, що значення напруги змінного струму, при якій не вимагається використання спеціальних захисних заходів, значно відрізняються в різних країнах [18]. Пояснюється складністю фізіологічних процесів при протіканні струму через людину, неоднозначністю реакцій організму окремих осіб на однакові струми і технічними складностями виконання найбільш жорстких вимог електробезпеки при розробці електроустаткування. Доцільність прийняття тих чи інших значень струмів за критерій безпеці залежить від обставин експлуатації електрообладнання. Так, при звичайній роботі з ним доцільно, мабуть, прийняти за критерій електробезпеки невідпускаючий струм, бо при цьому людина не спроможна звільнитися самостійно від струмоводучої частини, а з часом, як ми вже знаємо, струм через людину буде зростати, сягне фібріляційного значення [6, с. 300]. Якщо струм відпускаючий, людина звільниться від струмоведучої частини самостійно. Якщо людина працює на висоті поблизу частин, що рухаються чи обертаються, або в інших умовах, коли різкі, невимушені рухи можуть призвести до нещасного випадку, аварії, небезпека може виникнути при відчутному струмі за рахунок рефлекторного відсмикування руки від струмоведучої частини. Достатньо великі струми (десятки міліампер) викликають фібріляцію серця на протязі декількох секунд. Тому в якості короткотривалих допустимих струмів слід прийняти найменші струми, що призводять до фібріляції на протязі відповідного часу. Захисні заходи і засоби захисту від ураження електричним струмом повинні виконуватись з врахуванням допустимих для людини значень струму при заданій тривалості і шляху його проходження тілом чи відповідних до цих струмів напруг дотику [8, с. 41]. В даний час діє ГОСТ 12.1.000-82 «ССБТ. Електробезпека. Граничне допустимі рівні напруг дотику і струмів», який розповсюджується на промислове і побутове електроустаткування постійного і змінних струмів частотою 50-400 Гц і встановлює норми граничне допустимих для людини значень напруг дотику і струмів, що протікають людиною. Стандарт передбачає норми для електроустаткування при нормальному робочому (неаварійному) режимі роботи, а також при аварійних режимах промислових і побутових електрообладнань. Умови експлуатації електроустаткування суттєво впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом. За статистикою більше за 80% побутових електротравм стається в приміщенні з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних [12]. Відповідно до «Правил улаштування електроустаткування» безпека обслуговуючого персоналу і сторонніх осіб повинна забезпечуватись шляхом: використання відповідної ізоляції, а в окремих випадках підвищеної; використання подвійної ізоляції; витримування відповідних віддалей від струмоведучих частин або шляхом закриття, огородження струмоведучих частин; використання блокування апаратів і огороджуючих пристроїв для запобігання помилкових операцій і доступу до струмоведучих частин; надійного і швидкодіючого вимкнення частин електроустаткування, що випадково опинилось під напругою, і пошкоджених ділянок мережі, в тому числі захисного вимкнення; заземлення або занулення корпусів електроустаткування і елементів електроустаткування, які можуть опинитись під напругою внаслідок пошкодження ізоляції [9, с. 15]. Розглядаючи захисні заходи, можна поділити електричне обладнання на такі складові: а) металеві струмоведучі, по яких протікання струму передбачається функціональним призначенням і які знаходяться під напругою; б) металеві неструмоведучі: корпуси, кожухи, каркаси розподільчих шаф, щитів, труби, в яких прокладаються проводи і кабелі і т.п., функції яких можуть бути різноманітні. Між цими частинами завжди встановлюється ізоляція - основний засіб електробезпеки. В побутових умовах переважна кількість електрообладнання є переносним (електроінструменти і інше електрообладнання виробничого призначення, побутові і лабораторні апарати та прилади, що приєднуються до мережі гнучкими проводами). Пошкодження ізоляції цих споживачів і гнучких проводів виникають досить часто внаслідок постійного їх пересування. Велика кількість електротравм при використанні такого обладнання пояснюється не тільки його широким використанням у промисловості і побуті, але, головним чином, порушеннями правил безпеки, недоліками і дефектами конструкцій обладнання та гнучких зв'язків, використанням різного роду застарілих і саморобних пристроїв і, нарешті, некваліфікованим обслуговуванням та ремонтом [11]. Наслідок ураження електричним струмом в побуті в значній мірі залежить від підлоги, на якій знаходиться людина. Небезпечне коло частіше всього замикається саме через підлогу. Дерев'яна суха підлога має високий електричний опір. Земляна або металева - має опір порівняно невеликий і тому є найбільш небезпечною. В приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних, які мають струмопровідну підлогу, категорично забороняється використання стаціонарних машин і апаратів (холодильників, електроплит тощо), - користування переносними електроприладами і світильниками, електроінструментом. При неможливості збереження ізолюючих властивостей підлоги використовують додаткові ізолюючі засоби, наприклад, сухі дерев'яні переносні підставки, гумові килимки. В більшості країн світу почали використовувати заземлення (занулення) електроспоживачів і в побуті (за винятком обладнання, що живиться малою напругою). Така вимога вводиться і в правила, що діють в нашій країні. Тобто необхідно проводити заземлення (занулення) побутових електроприймачів в житлових і громадських будинках та приміщеннях і використовувати для цього штепсельні розетки із захисним контактом (триштиркові для однофазних споживачів і чотирьохштиркові для трифазних). Враховуючи, що багато приміщень не мають ознак підвищеної небезпеки, Правила допускають для них використання старої системи [2]. Основні заходами щодо захисту від поразки електричним струмом: 1. Забезпечення неприступності електроведучих частин. 2. Електричний поділ мережі. 3. Усунення небезпеки поразки з появою напруги на корпусах інших частинах електроустаткування нормально що не знаходяться під напругою за допомогою: а) захисного заземлення, б) занулення, в) захисного відключення. 4. Застосування малих напруг 5. Захист від небезпеки при переході від напруги з вищої сторони на нижчу. 6. Контроль і профілактика ушкоджень ізоляції. 7. Компенсація ємнісної складової струму на землю. 8. Застосування спеціальних електрозахисних засобів. 9. Організація безпечної експлуатації електроустановок [14]. Застосування малих напруг: 6-12-24-36-42 в. обмежується труднощами здійснення протяжливої мережі. Область застосування: ручний інструмент, переносні лампи, лампи місцевого висвітлення, сигналізація. Електричний поділ мережі, здійснюється шляхом підключення окремих електроприймачів через розділовий трансформатор. Ціль -зменшення ємності і збільшення опору мережі. Захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу. Небезпека виникає при ушкодженні ізоляції між обмотками ВН і НН трансформатора. Способи захисту залежать від режиму нейтралі. Мережі до 1 кв з ізольованої нейтрально: зв'язані з мережами вище 3 кв захищають за допомогою пробивного запобіжника, встановленого в нейтралі чи фазі на стороні НН трансформатора. Якщо напруга сторони НН лежить у межах 1 ВН 3 кв, заземлюють обмотку НН. Контроль і профілактика ушкоджень ізоляції. З часом ізоляція «старіє». Тому необхідно регулярно виконувати профілактичні іспити, огляди. У приміщеннях без підвищеної небезпеки 1 раз у 2 роки, у небезпечних приміщеннях 1 раз у півроку перевіряють опір ізоляції. По ПУЗ не менш 0,5 ом/фазу ділянки мережі напругою до 1 кв. Існують такі прилади контролю ізоляції ПКИ, РУВ, УАКИ. Часто застосовується метод іспиту ізоляції підвищений напругою. Захист від випадкового дотику до струмоведучим частин. а) огородження: - суцільне / до 1 кв / - сітчасті. б) блокування ( для електроустановок більш 250 у, у який часто виробляються ремонтні роботи. Блокування бувають електричні і механічні. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю. Здійснюється введенням у мережу додаткової індукції ПУЕ наказує компенсацію при струмах замикання на землю: 35кв-10А, 15 - 20 кв - 15 А, 10кв-20А, 6кв - 30А [19]. Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання з землею металевих неструмопровідних частин. Ефективно тільки у випадку, якщо струм замикання на землю не збільшується зі зменшенням опору заземлення. Область застосування: - Мережі до 1000 В перемінного струму: 3-х фазні з ізольованої нейтрално, 1-фазні 2-х провідні ізольовані від землі, постійного струму 2-х провідні ізольовані від землі. - Мережі понад 1кв перемінний і постійний токи з будь-яким режимом землі. Захисному заземленню підлягає устаткування: - У приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних, - Зовнішніх установках при номінальній напрузі вище 42 В перемінного струму і 110 В постійного струму, - У приміщеннях без підвищеної небезпеки при перемінному струмі більш 380 В и постійному струмі більш 440В [11]. - У всіх вибухонебезпечних приміщеннях. Заземлителі бувають природними і штучними, виносні і контурні. За вимогою ПУЭ опір заземлення повинен бути дорівнює чи менш 4 див у мережах до 1 кв чи 10 дм якщо сумарна потужність джерел підключення до мережі не більш 100 Ква. У мережах понад 1 Кв і струмами замикання на землю більш 500 А опір заземлення повинен бути дорівнює чи менш 0,5 Ом , для мереж понад 1 КВ і струмами замикання менш 500 А допускається опір заземлення рівним чи менш 250/ Із але не більш 10 Ом. Отже, електромонтажники повинні твердо знати правила техніки безпеки при виконанні різних видів робіт. ВИСНОВКИ Електропроводка — це сукупність проводів і кабелів зі стосовними до них кріпленнями, що підтримують захисними конструкціями і деталями, які прокладено на поверхні чи всередині конструктивних елементів будівель і споруд. За способом прокладки електропроводка, як зовнішня, так і внутрішня, поділяється на відкриту і приховану. У внутрішніх приміщеннях найчастіше використовується прихована електропроводка, проте в дачних будівлях і підсобних приміщеннях нерідко при міняється і спосіб відкритої проводки. Зовнішня електропроводка — прокладена по зовнішніх стінах будинків і споруджень, під навісом і т.п., а також між будинками на опорах (не більш чотирьох прольотів довжиною до 25 м кожний) поза вулицями, доріг і т.п. При відкритій електропроводці застосовуються такі способи монтажу: безпосередньо по поверхні стін, стель і т.п., на струнах, тросах, роликах, ізоляторах, в трубах, коробах, гнучких металорукавах, на лотках, в спеціальних плінтусах, вільною підвіскою. Відкриту електропроводку, як правило, монтують в тих випадках коли немає можливості зробити її скритою. Прихована електропроводка ― це електропроводка, прокладена всередині конструктивних елементів будівель і споруд (у стінах, підлогах, фундаментах, перекриттях), а також по перекриттях в підготовці підлоги, безпосередньо під знімною підлогою і т.п. (по ПУЕ ). Тобто така проводка в якій всі електричні проводи знаходяться скрито ( під штукатурним шаром , під гіпсокартоном тощо ). На даний момент такий вид електропроводки є найбільш поширеним . Розглядаючи захисні заходи, можна поділити електричне обладнання на такі складові: а) металеві струмоведучі, по яких протікання струму передбачається функціональним призначенням і які знаходяться під напругою; б) металеві неструмоведучі: корпуси, кожухи, каркаси розподільчих шаф, щитів, труби, в яких прокладаються проводи і кабелі і т.п., функції яких можуть бути різноманітні. Між цими частинами завжди встановлюється ізоляція - основний засіб електробезпеки. Безпека праці складає частину загального комплексу заходів по охороні праці, забезпечуючи здорові раціональні та безпечні умови праці на виробництві. Отже, щоб правильно вибрати і встановити електропроводку, потрібно не лише знати і вміти це робити, а й дотримуватися правил безпеки. Пам1ятай від цього залежить твоє життя і оточуючих. Успіху! |
| КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний... |
| Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації... |
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу... |
| ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
| ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення... У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для... |
| З УЧНЯМИ ВСТУП |
1 Вступ ( 1 година) |