14-поверховий житловий будинок по вул. вул. Енергетиків, 14
Ступінь вогнестійкості – 2.
Стіни – з силікатної цегли.
Перегородки – із залізобетонних плит.
Перекриття – із залізобетонних плит.
Покриття – без горищне, руберойд по бітумній мастиці.
Опалення – центральне водяне.
Вентиляція – проточно-витяжна.
Знеструмлення електромережі – 220 В, щитова на 1 поверсі
Шляхи евакуації – по 2 внутрішніх сх. клітинах через 14 виходів з 1-го поверху.
Кількість та вид ПК – 84 шт., Ø 51 мм.
Водопостачання:
Місце розташування
|
Вид вододжерела
|
№
|
Тип і діаметр мережі
|
Відстань
|
Енергетиків, 12
|
ПГ
|
14
|
К-400
|
30 м
|
Енергетиків, 14
|
ПГ
|
13
|
К-400
|
15 м
|
Будівельників, 24
|
ПГ
|
36
|
К-400
|
40 м
|
14-поверховий житловий будинок по пр. Будівельників, 46
Ступінь вогнестійкості – 2.
Стіни – з силікатної цегли.
Перегородки – із залізобетонних плит.
Перекриття – із залізобетонних плит.
Покриття – без горищне, руберойд по бітумній мастиці.
Опалення – центральне водяне.
Вентиляція – проточно-витяжна.
Знеструмлення електромережі – 220 В, щитова на 1 поверсі.
Шляхи евакуації – по 1 внутрішня сх. клітина через 6 виходів з 1-го поверху .
Кількість та вид ПК – 42 шт., Ø 51 мм.
Водопостачання:
Місце розташування
|
Вид вододжерела
|
№
|
Тип і діаметр мережі
|
Відстань
|
Будівельників
|
ПГ
|
57
|
К-400
|
100 м
|
Будівельників, 46
|
ПГ
|
56
|
К-400
|
20 м
|
Будівельників, 16
|
ПГ
|
16
|
К-400
|
20 м
|
12-поверховий житловий будинок по вул. Набережна, 24
Ступінь вогнестійкості – 2.
Стіни – з силікатної цегли.
Перегородки – із залізобетонних плит.
Перекриття – із залізобетонних плит.
Покриття – без горищне, руберойд по бітумній мастиці.
Опалення – центральне водяне.
Вентиляція – проточно-витяжна.
Знеструмлення електромережі – 220 В, щитова на 1 поверсі.
Шляхи евакуації – по 2 внутрішніх сх. клітинах через 11 виходів з 1-го поверху.
Кількість та вид ПК – 48 шт., Ø 51 мм.
Водопостачання:
Місце розташування
|
Вид вододжерела
|
№
|
Тип і діаметр мережі
|
Відстань
|
Набережна, 24
|
ПГ
|
245
|
К-400
|
10 м
|
Набережна
|
ПГ
|
178
|
К
|
60 м
|
Курчатова, 2
|
ПГ
|
128
|
К
|
10 м
|
В будівлях з масовим перебуванням людей КГП повинен відразу після прибуття до місця виклику організувати евакуацію людей. З цією метою він повинен використати систему сповіщення та керівництва евакуацією (якщо вони ще не використані обслуговуючим персоналом), застосувати інші засоби гучномовного зв’язку, залучити для цього обслуговуючий персонал та використати раніше розроблений план евакуації.
Евакуаційно-рятувальні роботи ведуться з урахуванням глибокої та всебічної оцінки обстановки, що склалася на пожежі, наявності сил та засобів гасіння пожежі та психічного стану людей. Визначаючи кількість сил та засобів, КГП повинен урахувати об’єм проведення рятувальних робіт та бойових дій з гасіння пожежі, яка може виникнути на момент прибуття підрозділів до місця виклику.
Пожежні підрозділи після прибуття до місця пожежі, при необхідності, негайно повинні приступити до рятування людей, залучаючи максимально можливу кількість сил та засобів. Вирішальним чинником успішного проведення рятувальних робіт є швидке зосередження необхідних сил та засобів на пожежі.
В залежності від обстановки на пожежі, фізичного та психічного стану людей , які перебувають в будівлі, що горить, рятування та евакуацію людей проводять таким чином: виводять людей сходовими клітками (звичайними, не задимленими) чи зовнішніми евакуаційними сходами; виводять (виносять) людей до безпечних місць; рятують людей за допомогою використання спеціальної пожежної техніки, рятувальних пристроїв, обладнання та різних технічних приладжувань.
Пасажирські та вантажні ліфти для проведення рятувальних робіт не використовуються.
Оцінюючи обстановку в місцях, де перебувають люди, обирають найкоротші та найбільш безпечні шляхи рятування. В першу чергу для евакуації із задимлених та відрізаних вогнем приміщень необхідно використовувати сходові клітки (звичайні, не задимлені) та зовнішні евакуаційні сходи. Під час масової евакуації на евакуаційних шляхах необхідно розмістити пожежних, яким слід організувати просування людей до виходів та відвернення паніки.
Якщо неможливо використати шляхи евакуації, що ведуть безпосередньо з будівлі надвір, здійснюють виведення людей до безпечних місць та вводять засоби гасіння для захисту шляхів евакуації від подальшого розповсюдження вогню та диму. В цих умовах для евакуації людей використовують зовнішні переходи через балкони та лоджії, що ведуть до суміжних секцій, з поверху на поверх зовнішніми сходами, що ведуть з балкона на балкон, на покрівлю будівлі, що горить, або прилягає до неї, різні допоміжні приміщення із самостійними виходами та ін.
Під час пошуку людей у задимлених приміщеннях необхідно ретельно перевірити все приміщення. Особливу увагу приділяють приміщенням на поверсі, що горить, та вище розташованих поверхах, а також заблокованим кабінам ліфтів. Щоб запобігти повторним оглядам одних і тих же приміщень, на вхідних дверях до цих приміщень після перевірки роблять позначки.
Рятувальні роботи можуть проводитись шляхом виводу людей до віконних прорізів з подальшим їх спуском автодрабинами та колінчатими автопідіймачами, а також за допомогою спеціальних рятувальних пристроїв та пристосувань.
Під час масового рятування людей із будівель підвищеної поверховості можуть використовувати одночасно пожежні автодрабини, колінчаті автопідіймачі, висувні та штурмові драбини, еластичні рятувальні рукава, встановлені на спеціальних майданчиках автодрабин та колінчатих авопідіймачах, саморятувальники, рятувальні мотузки та інші засоби, а також разом з цим – виведення та винесення постраждалих через задимлені коридори та маршові сходи за допомогою ланок та відділень ГДЗС. Висувні пожежні драбини встановлюють на дахи будівель, які прилягають до тих, що горять, а штурмові драбини, якщо необхідно, підвішують послідовно одна за одною «ланцюжком», починаючи з верхівки висувної або автодрабини. З цією метою для більшої стійкості використовують штурмові драбини з двома гаками. В цей час біля кожної штурмової драбини виставляють пожежного, який тримає драбину та надає допомогу тим, кого рятують, під час руху з драбини на драбину. Людей, яких рятують, обов’язково ще страхують за допомогою пожежних мотузок. Для рятування людей можуть використовуватися вертольоти (гелікоптери). Наприклад, у м. Москві для рятування людей застосовували вертоліт К-32, який обладнаний елеватором – металевою кабіною, за допомогою якої з даху будівлі можна зняти біля 20 чол., а також має пристрої, щоб знімати людей з балконів. За допомогою такого пристрою під час пожежі у готелі «Україна» було знято з балкона дві жінки.
Для робіт на висоті в підрозділах 3-ЗДПО використовується наступна спеціальна техніка:
АД-30 (131) ПМ-506 – призначений для підйому пожежних у верхні поверхи будівель та споруд, евакуації людей та цінностей з верхніх поверхів будівель та споруд, а також для гасіння пожеж водою або ПМП за допомогою лафетного ствола і піногенераторів, встановлених на вершині комплекту колін, для переміщення вантажів краном при зложених колінах. Стоїть на озброєнні 22-ДПЧ і 26-СДПЧ.
Шасі ЗІЛ-131
двигун – бензиновий;
макс. швидкість – 80 км/г;
кабіна – 3 чол.;
макс. довжина висунутого комплекту колін – 31,5 м.;
робоча довжина – 30 м.;
макс. кут нахилу до горизонту – 78 градусів;
вантажопідйомність у разі використання крану – 1000 кг.;
лафетний ствол – ПЛС-20П;
маса автомобіля з повним навантаженням – 10300 кг.
АКП-50 (Cella) модель 250 – призначений для доставки до місця проведення аварійно-рятувальних робіт та протипожежних робіт бойового розрахунку, а також для підйому бойового розрахунку і ПТВ на висоту до 50 м., і для проведення рятувальних робіт і ліквідація пожеж на висоті до 50 м. Стоїть на озброєнні 22-ДПЧ. На момент складання конспекту перебуває у довгостроковому ремонті.
Шасі - КРАЗ 250
макс. висота платформи – 50300 мм;
макс. радіус дії платформи – 23000 мм;
макс. навантаження на передню вісь – 5000 кг;
макс. навантаження на задню вісь – 30650 кг;
макс. допустима навантаження - 26000 кг.
Одночасно з організацією та проведенням рятувальних робіт КГП вживає заходи щодо запобігання розповсюдженню вогню та диму на шляхах евакуації, а також щодо видаляння диму та зниження температури у коридорах та на сходових клітках, де ведуться рятувальні роботи. З цією метою першочергово використовують внутрішні протипожежні водопроводи, стаціонарні системи гасіння пожеж та димовидалення. У деяких випадках (за відсутністю або зіпсованістю систем димовидаляння), щоб видалити дим, використовують димососи переносні – ДПЄ-7 та ДПМ-8, причепні ДП-30, пожежні автомобілі димовидаляння АД-100(66).
В 3-ЗДПО використовується димосос пожежний з електроприводом ДПЄ-7, який знаходиться на озброєнні 26-СДПЧ і вивозиться на штабному автомобілі.
Димосос (ДПЄ-7) переносний презначений для видалення диму з приміщень, зниження температури при гасінні пожеж в будівлях шляхом нагнітання свіжого повітря і підсосу продуктів горіння. Димосос може бути використан для отримання повітряно-механічної піни, утвореній примусовою подачею повітря.
Технічна характеристика
Продуктивність по повітрю:
З всмокчючими і напірними рукавами, м3/год. 7000
без рукавів, м3/год 8500
Продуктивність по піні, м3/год. 70
Напруга, В 220
Номінальна потужність, кВт 1,1
Синхронна частота обертання, об./хв. 3000
Габаритні розміри, мм 350х900х600
Маса димососа, кг, не більше 38
Видаляння диму за допомогою автомобілів димовидаляння або димососами здійснюється шляхом нагнітання повітря до сходових кліток, ліфтових шахт та ліфтових залів через вестибюлі будівель. Одночасно здійснюють випуск диму у верхній частині сходово-ліфтового вузла через димові люки та віконні прорізи.
Для успішного проведення рятувальних робіт та гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості у всіх випадках необхідно створювати оперативній штаб пожежогасіння. Він організує зустріч та розставлення пожежних підрозділів, що прибули на пожежу; зосередження необхідної кількості сил та засобів у мінімально короткий час на місці пожежі; викликає до місця пожежі начальницький склад, вільний від чергування, якщо це необхідно; ставить завдання перед підрозділами та начальницьким складом, що прибули на пожежу; постійно контролює зміни в обстановці і виконання рішень КГП та ін.
Оперативний штаб на пожежі розташовують на безпечній відстані, щоб був більш повний огляд місця пожежі та працюючих підрозділів.
У зв’язку з великою кількістю одночасно вирішуваних завдань на допомогу начальникові штабу на пожежі призначають не менше двох заступників. Один з них слідкує за змінами обстановки на пожежі та здійснює контроль за виконанням рішень КГП, а інший веде оперативні документи, підтримує зв`язок з бойовими ділянками та ЦППЗ.
Бойові ділянки під час гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості утворюють з боку сходової клітки, з кожного боку периметра будівлі, на даху будівлі, що горить, у прибудовах та стелобатних частинах будівлі.
З осіб начальницького складу пожежної охорони, що прибувають на пожежу, необхідно призначити відповідальних за проведення евакуаційно-рятувальних робіт, організацію роботи газодимозахисної служби, виконання правил техніки безпеки, забезпечення безперебійної роботи пожежної техніки, а також заходів щодо боротьби з димом та водою, що надмірно проливається на пожежі.
Під час виникнення пожеж у верхній зоні будівель підвищеної поверховості з’являється складне завдання щодо подачі засобів гасіння, а також виконання робіт з прокладання рукавних ліній до верхніх поверхів.
Для гасіння пожеж в таких умовах, в першу чергу, використовують внутрішні протипожежні водопроводи, а також сухотруби для подачі води пожежними машинами. Прокладання рукавних ліній до верхньої зони цих будівель здійснюють з прорезинених та латексних рукавів підвищеної міцності, як правило, використовують нові рукава.
Підйом рукавних ліній до верхніх поверхів може здійснюватися: автодрабинами та колінчатими автопідіймачами; внутрішніми сходами та між маршами; із зовнішнього боку будівлі за допомогою рятувальних мотузок; із скаток зверху вниз шляхом змикання з`єднувальних головок на поверхах або балконах.
Враховуючи, що драбини не завжди можуть сягати верхньої зони будівлі, а внутрішні сходи можуть бути задимленими, найбільш надійним засобом є прокладання рукавних ліній за допомогою рятувальних мотузок або зі скаток зверху вниз із зовнішнього боку будівлі.
Підйом рукавних ліній із зовнішнього боку будівлі за допомогою рятувальних мотузок (подовжених 50-60 м) здійснюється з використанням одноступінчастого або багатоступінчастого способів в залежності від висоти підйому до верхньої зони будівлі. Він може здійснюватися за допомогою спеціальних пристроїв - лебідок (струпцин з блоками).
Використовуючи цей засіб підйому рукавних ліній, слід застосовувати мотузки для відтягнення рукавної лінії від стін будівлі, щоб вона не чіплялася за балкони, підвіконня та інші частини будівлі.
Прокладання рукавних ліній із зовнішнього боку будівлі зверху вниз із скаток доцільно здійснювати у тих випадках, коли можна використовувати ліфти для підйому особового складу з рукавами до верхньої зони будівлі. Закріплення рукавних ліній, які прокладені із зовнішнього боку будівлі на висоту 13 поверху та вище, здійснюють за конструкції з допомогою рукавних затримок із розрахунку дві затримки на кожний рукав. Для контролю за рукавними лініями на кожний рукав, прокладений вертикально, ставлять одного пожежного із резервним рукавом.
Здійснюючи подачу води до верхньої зони будівель підвищеної поверховості, доцільно подавати магістральну рукавну лінію та встановлювати розгалуження на 1-2 поверсі нижче від місця пожежі, а для спуску води з неї після гасіння біля будівлі ставлять друге розгалуження, один із штуцерів якого залишають вільним або замість нього - спеціальну вставку із краном
Прокладання рукавних ліній маршами сходових кліток на висоту 15 поверху та вище недоцільне, тому що цей засіб трудомісткий, він потребує великої кількості рукавів та значного часу.
У житлових будівлях, де передбачається перехід з поверху на поверх через повітряну зону (лоджію або балкон), магістральні лінії сходовими клітками прокладати недоцільно, це слід робити із зовнішнього боку будівлі.
Подача води для гасіння пожеж до верхніх зон будівель може проводитися за різними схемами бойового розгортання з урахуванням обстановки на пожежі. Найбільш ефективні з них: вода може подаватися насосами пожежних автомобілів безпосередньо від вододжерела або перекачкою за способом «з насоса в насос» із встановленням головного пожежного автомобіля безпосередньо біля будівлі, що горить.
Подачу води вище 20 поверху здійснюють через проміжну місткість, що вміщує 2-3 м3, та використовують переносні мотопомпи.
Воду для гасіння пожежні автомобілі можуть подавати на поверхи будівель підвищеної поверховості шляхом з`єднання магістральних ліній від машин, що встановлені на вододжерела, або головних автомобілів до патрубка (сухотрубу) з наступним відбором води через внутрішні пожежні крани на поверхах.
Організація та бойова робота підрозділів з гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості такі ж, як і під час гасіння пожеж у багатоповерхових будинках.
За наявністю достатньої кількості сил та засобів, що прибули на пожежу, одночасно з проведенням евакуаційно-рятувальних робіт здійснюють гасіння пожежі. Щоб ліквідувати горіння застосовують воду, розчини змочувачів, порошкові суміші та пінні засоби, особливо коли використовують підрозділи швидкого реагування. Для гасіння пожеж першочергово використовують стволи РС-50 та РСК-50, які подають від внутрішніх протипожежних водопроводів, а під час розвинених пожеж можуть застосовуватись більш потужні стволи. Щоб відвернути швидке розповсюдження вогню балконами, на фасадах будівель використовують лафетні стволи, які встановлені на верхніх колінах автодрабин та в корзинах колінчатих автопідіймачів. Стволи в середину будівлі вводяться за допомогою ланок та відділень ГДЗС, в першу чергу, щоб захистити шляхи евакуації, які використовують для рятування людей під час пожежі однак слід ураховувати деякі особливості вводу ланок ГДЗС в будівлю. Слід пам’ятати що найбільш доцільно вводити ланки по сходовим клітинам, оскільки використання автодробини не завжди можливе через відсутність шляхів під’їзду. Включення ланки у роботу слід проводити безпосередньо перед входом у задимлену зону( це збільшить час роботи ланки). При неможливості потрапляння на поверх по сходовим клітинам слід спробувати потрапити на поверх через кровлю будинку ( якщо це дозволяють конструктивні властивості будівлі)
Як в багатоповерхових будівлях, так і в будівлях підвищеної поверховості стволи на гасіння необхідно вводити одночасно до всіх приміщень, що горять, а якщо це неможливо, то - до крайніх приміщень, що горять, з послідовним рухом до центра пожежі. У зв’язку зі складностями забезпечення необхідних витрат води на гасіння, особливо у верхніх зонах будівель, необхідно використовувати перекривні стволи та здійснювати швидку їх маневровість в процесі гасіння пожежі. Разом з гасінням вводять стволи на захист верхнього та нижнього поверхів у місця можливого розповсюдження вогню, а також у суміжні секції на поверсі, що горить.
В процесі гасіння пожежі необхідно дотримуватися певних заходів техніки безпеки, які зумовлюються великою висотою позицій, де працює особовий склад, а також необхідністю роботи в ізолюючих протигазах та можливістю руйнування шибок вікон і балконів та обвалом окремих конструкцій.
|
|
БЕЗПЕКА ПРАЦІ.
Порядок проведення робіт, характерні особливості наступних дій роз’яснюються рятувальникам завчасно. Конкретні вимоги безпеки праці доводяться до особливого складу на ділянці (об’єкті) ведення робіт одночасно з постановкою задач. Основні вимоги безпеки праці полягають в наступному:
забороняється без необхідності пересуватися по завалам, заходити в зруйновані будинки, знаходитися поблизу будинків які можуть зруйнуватись;
до пошкоджених будинків можна наближатись тільки з тієї сторони яка менш небезпечна;
не допускати скупчень людей в одному місці на крівлях будинків які палають;
при розробці завалу тліючі, або палаючи предмети повинні бути вилучені, або погашені в першу чергу;
перед розробкою завалу потрібно переконатися, що не погіршить ситуацію, тобто завал не зруйнується;
не стійки частини будинків, або завалів потрібно закріпляти;
електро, газо, водопостачання зруйнованого будинку потрібно відключити на вводі;
всі небезпечні ділянки повинні бути огороджені, або визначені попереджувальними знаками;
рятувальники повинні бути екіпіровані в бойовий одяг та спорядження, та мати респіратори;
підйомні устрої повинні бути надійно закріплені, не можна допускати їх перевантаження;
забороняється пересувати по поверхні великих уламків;
забороняється находитися на завалі по одинці, пошук потрібно проводити мінімум парами;
при роботі в особливо небезпечних місцях потрібно працювати потрійним складом: один виконує операцію, другий на під страховці, третій спостерігає за обстановкою.
|
|
Закріплення вивченого матеріалу – 5 хв.
Підбиття підсумків – 5 хв.;
вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
оголосити оцінки;
відповісти на запитання.
План-конспект склав:
Начальник караулу 10-ДПЧ
мол. лейтенант служби цивільного захисту ______________________ В.А.Коробов
“___” ___________ 2010 року
|