КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
|
|
Скачати 1.32 Mb.
|
|
3.3 Будова та принцип роботи пристрою для очищення риби від луски Чищення риби від луски забезпечується механічною дією загострених кромок скребка, який обертається з великою швидкістю. Одночасно скребок пересувається у напрямі, протилежному росту луски. Робочим інструментом пристрою для чищення риби є скребок 1. Скребок – це металева фреза із спіральними зубцями, що закінчуються конусною шорсткою поверхнею з дрібною насічкою для чищення важкодоступних місць риби (під плавниками). Всередині скребка знаходиться отвір з різьбою для з'єднання скребка з обертовим валом. Перед початком роботи електродвигун кріплять на столі. Якщо він був встановлений раніше, то перевіряють надійність кріплення і за необхідності регулюють гвинтовим притискачем. Пересвідчуються в правильному кріплення гнучкого вала до двигуна, потім вмикають машину.  Рис. 3.6 Пристрій для чищення риби від луски 1 – скребок; 2 – кожух; 3 – пластмасова гайка; 4 – проміжний вал; 5 - пластмасова ручка; 6 – гнучкий вал; 7 – кожух; 8 – вимикач; 9 – муфта; 10 – електродвигун; 11 – кронштейн; 12 – гвинтовий притискач; 13 - вилка Під час чищення риби скребок утримується за пластмасову ручку 5, яка одночасно слугує корпусом, де в двох підшипниках обертається проміжних вал 4. Один кінець проміжного вала з'єднується зі скребком, а інший – через муфту з гнучким валом 6. Обертовий скребок захищено кожухом 2, що запобігає випадковому контакту пальців робітника зі скребком і розкиданню луски. Кожух має кільце, яке насаджується на корпус і притискається пластмасовою ручкою. Електродвигун передає рух скребку через гнучкий вал. По всій довжині вал захищено кожухом 7. Ручка з'єднується з кожухом вала за допомогою гайки. Гнучкий вал приєднується до електродвигуна за допомогою електроізоляційної муфти 9. Електродвигун 10 кріпиться до столу кронштейном 11 з гвинтовим притискачем 12. Лівою рукою тримають рибу за хвостовий плавник, а правою водять скребком від хвостової частини до голови. Далі рибу очищують з іншої сторони. Після завершення чистки скребок промивають гарячою водою при увімкненому двигуні. Питання для самоперевірки 1. Які бувають способи очищення овочів? 2. Який спосіб чищення застосовують у закладах ресторанного господарства? 3. Які переваги та недоліки процесу механічного чищення картоплі? 4. Наведіть класифікацію очищувального обладнання. 5. Як побудовані картоплеочисні машини (дискові і конусні)? 6. Які відмінності між дисковими та конусними картоплеочисними машинами? 7. Які фактори впливають на якість очищення овочів? 8. Як регулюється тривалість очищення овочів в картоплеочисних машинах безперервної дії? 9. Коли доцільно встановлювати очищувальні машини безперервної дії? 10. Суть процесу машинного чищення риби від луски? Література Основна: 3, с.32 – 40; 4, с.66 – 82. Додаткова: 2, с.57 – 70; 3, с.118 – 120; 4, с.155 – 160. Лекція № 4 Подрібнювальне устаткування План 4.1 Призначення і класифікація подрібнювального устаткування 4.2 Розмелювальні машини 4.2.1 Розмелювальні механізми з конусним робочим органом 4.2.3 Дискові машини і механізми для розмелювання кави 4.2.4 Розмелювальні машини і механізми з вальцьовим робочим органом 4.3 Машини для отримання пюреподібних продуктів (протиральні машини) 4.1 Призначення і класифікація подрібнювального устаткування Подрібнення – це процес поділу продукту на частинки заданого розміру під дією механічних сил внаслідок деформації. Існує два види подрібнення: дроблення без надання подрібненим продуктам певної форми, і різання, під час якого подрібненому матеріалу надається потрібна форма. Подрібнення призначене для прискорення процесів теплової обробки, досягнення необхідного технологічного ефекту, полегшення дозування. Залежно від характеру діючих сил на продукт, розрізняють такі види подрібнення: роздавлювання, розколювання, розламування, розтирання, зріз, удар. Як правило подрібнювання здійснюється під дією комбінації зусиль: роздавлювання і стирання, стирання і удар та ін. Процес подрібнення характеризується ступенем подрібнення  ,де Дср – середній розмір шматка до подрібнення dcр – середній розмір шматка після подрібнення Таблиця 4.1 Характеристика ступеня подрібнення продукту
Все подрібнювальне устаткування, яке застосовується у закладах ресторанного господарства можна класифікувати за такими основними ознаками: - за функціональним призначенням: для подрібнення твердих харчових продуктів (розмелювальні машини і механізми); для подрібнення м'яких харчових продуктів (протиральні машини і механізми); для нарізання харчових продуктів (овочерізки, м'ясорубки, м'ясорозпушувачі тощо); - за структурою робочого циклу: періодичної та безперервної дії; - за розміщенням робочих органів: вертикальне і горизонтальне; - за видом приводу: з індивідуальним приводом і як змінні механізми. 4.2 Розмелювальні машини 4.2.1 Розмелювальні механізми з конусним робочим органом Р  озмелювальні механізми з конусним робочим органом (рис. 4.1) призначені для розмелювання сухарів, спецій та інших твердих харчових продуктів. У закладах ресторанного господарства поширені змінні механізми для розмелювання МИ та МИПІІ-1. Розглянемо будову та принцип роботи механізму МИ. М Рис. 4.1 Механізм МИ з конусним робочим органом 1 – рухоме жорно; 2 – кришка-хвостовик; 3 – вал; 4 – проштовхувач; 5 – запобіжна решітка; 6 – корпус; 7 – регулювальна гайка; 8 – гвинт; 9 – барабан (нерухоме жорно); 10 - шнек еханізм приводиться у дію від приводу універсальної кухонної машини, і має вигляд алюмінієвого циліндричного корпуса із завантажувальною воронкою. Всередині корпуса розташований робочий орган, який складається зі шнека, обертового і нерухомого жорен. Шнек і жорна закріплені на горизонтальному приводному валу. Шнек забезпечує безперебійне надходження продукту до розмелювальних поверхонь жорен. Жорна повернені одне до одного конічними поверхнями із спіральними виступами трикутного профілю змінної висоти. Від центру до краю висота виступів зменшується, а кількість їх збільшується. Така робоча поверхня дозволяє збільшити ступінь подрібнення і забезпечити безперебійне просування подрібненого продукту. Ступінь розмелювання залежить від зазору між розмелювальними поверхнями. Зазор можна змінити осьовим пересуванням жорна за допомогою регулювальної гайки, яка нагвинчується на циліндричний хвостовик жорна. У відрегульованому положенні жорна фіксуються накидною гайкою. Мінімальний зазор між розмелювальними поверхнями становить 0,2 мм. Механізм приводиться у дію приводом, до якого приєднується за допомогою хвостовика. Розвантажувальний отвір мас вигляд вертикального лотка. Механізм МИПІІ-1 за призначенням і конструкцією аналогічний механізму МИ. Відмінність полягає у тому, що на робочому валу встановлені два конічних підшипника, а запобіжна решітка має пристрій з більшою висотою циліндричного отвору для встановлення проштовхувача. 4.2.3 Дискові машини і механізми для розмелювання кави Ц  е найбільша група розмелювального устаткування. Будову розглянемо на прикладі машин для розмелювання кави типу МИК-60 (рис. 4.2) і МКК-120 (рис. 4.3). Рис. 4.2 Машина для розмелювання кави МИК-60 1 – гумова опора; 2 – основа; 3 – гумовий амортизатор; 4 – корпус; 5 – електродвигун; 6 – робоча камера; 7 – обертове жорно; 8 – лопатка; 9 – нерухоме жорно; 10 – знімна кришка; 11 – рукоядка; 12 – магнітний уловлювач; 13 – завантажувальний бункер; 14 – відкидна кришка; 15 – кільце; 16 – електровібратор; 17 – різьбова втулка; 18 – демпферна пружина; 19 – фланець; 20 – труба; 21 – пакет; 22 – пружинна планка У корпусі машини МИК-60 розміщений електродвигун та робочий орган у вигляді рухомого і нерухомого дисків, до яких гвинтами приєднуються жорна. Електродвигун 5 встановлений на чотирьох гумових амортизаторах 3. На кінці вала електродвигуна закріплено диск із обертовим жорном 7. До верхнього торця корпусу робочої камери прикріплено знімну кришку 14 з нерухомим жорном 9 і механізмом регулювання величини зазору між жорнами (ступеня розмелювання). У верхній частині корпусу розташований завантажувальний бункер 13 з магнітом 12 для вилучення із зерен кави можливих феромагнітних домішок. Зверху машина закривається кришкою. Обертання від електродвигуна передається обертовому диску. Зерна кави із завантажувального бункера потрапляють у простір між жорнами, перетираються і лопатками 8 обертового диска спрямовуються до вивантажувального отвору 20. Завдяки вібратору 16 вивантажувальний канал здійснює коливальний рух і кава повністю вивантажується. Для зупинки машини натискають кнопку червоного кольору магнітного пускача. Після зупинки машини віджимають пружинну планку і знімають пакет з меленою кавою. М  еханізм для розмелювання кави МКК-120 (Польща) складається з корпуса, чавунної кришки, робочих органів з вертикальним розміщенням, механізму регулювання зазору між робочими органами, двох бункерів. Рис. 4.3 Механізм для розмелювання кави МКК-120 1 – шнек; 2 – корпус; 3 – робочий вал; 4 - завантажувальний бункер; 5 – нерухоме жорно; 6 – лопатка; 7 – обертове жорно; 8 – кришка; 9 - гайка; 10 – хвостовик; 11 – гвинт; 12 – приймальний бункер В корпусі 2 (рис. 4.3) розміщені шнек 1 і нерухоме жорно 5. Обертове жорно 7 з лопаткою 6 встановлене на кришці 8 і обертається від робочого вала 3. Зазор між жорнами регулюється за допомогою гайки 9, яка нагвинчується на хвостовик 10 з різьбленням. Механізм приводиться в дію від універсального приводу МКN-11. Обертання від вала приводу передається робочому валу, на який насаджені шнек і рухоме жорно. Продукт із завантажувального бункера 4 подається самопливом до шнека, де відбувається попереднє подрібнення, і далі рухається до жорен, де продукт подрібнюється остаточно. Зазор регулюють під час роботи механізма. Для цього спочатку відкручують гвинт 11, потім встановлюють регулювальну гайку 9 на потрібну ступінь помелу і знову закручують гвинт. Подрібнений продукт самостійно надходить до приймального бункера 12. 4.2.4 Розмелювальні машини і механізми з вальцьовим робочим органом М  еханізми з вальцьовим робочим органом призначені для подрібнення і розтирання горіхів і розтирання маку. Рис. 4.4 Механізм МДПІІ-1 з вальцьовим робочим органом 1 – корпус; 2 – регулювальний гвинт шибера; 3 – шибер; 4 – завантажувальний бункер; 5 - постачальний валок; 6 – ведучий розмелювальний валок; 7 – ведений розмелювальний валок; 8 – гвинт для регулювання зазору між валками; 9 - скребок Механізм МДПІІ(рис. 4.4) складається з корпуса, завантажувального бункера і редуктора. Робочими органи є валки, на які продукт подається через постачальний валок та шибер. Корпус виконаний у вигляді двох щік, з'єднаних між собою стяжками. У щоках запресовані втулки, які відіграють роль підшипників ковзання для постачального і гладкого розмелювального валків. Шибер призначений для регулювання ширини щілини, через яку продукт потрапляє на розмелювальні валки. Ширина щілини між постачальним валком і шибером може змінюватися за допомогою регулювального гвинта. У нижній частині корпуса розміщені скребки, що фіксуються гвинтом. Обертання від привода універсальної кухонної машини через хвостовик передається безпосередньо ведучому валку, а від нього через шестерні – змінному веденому і постачальному валкам. Ведений валок є змінним. Відстань між валками регулюється гвинтом. Розмелювальні валки обертаються з різною частотою (170 і 200 об/хв) на зустріч один одному, забезпечуючи короткочасну дію на продукт, який піддається деформації стискання і зсуву. В нижній частині корпуса по дотичній до циліндричних поверхонь розмелювальних валків встановлено два скребка, які очищують поверхню валків від продукту. Таблиця 4.2 Технічна характеристика розмелювальних машин і механізмів
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент» |
Конспект лекцій Частина II Суми Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЧАСТИНА 2 ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ Лісевич М. П., Ільків Є. Ю Геодезія. Планові геодезичні мережі.: Конспект лекцій.Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. 131с |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,... |
|
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр» Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки... |
|
Конспект лекцій з курсу “ Системно-структурне моделювання технологічних... Конспект лекцій з курсу “Системно-структурне моделювання технологічних процесів” / Укладач П. В. Кушніров. – Суми: Вид-во СумДУ,... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua