З досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Запорізької області. Пархоменко Людмила Петрівна ЗМІСТ


Скачати 370.22 Kb.
НазваЗ досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Запорізької області. Пархоменко Людмила Петрівна ЗМІСТ
Сторінка4/4
Дата05.11.2013
Розмір370.22 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4

Ігри-змагання, пов’язанні з виявленням переможця.

  • «Магнітні» ігри, спрямовані на виконання цікавого завдання (наприклад, «Фізика за чайним столом»).

  • Ігри з роздаточним матеріалом.

    Місце гри на уроці фізики може бути різним:

    1. Під час опитування з метою урізноманітнити індивідуальне опитування та одночасно навчити школярів застосовувати отриманні знання можна проводити гру «Схованки». Один учень виходить з класу. вчитель називає будь-яке положення теорії або закон, за 1-2 хвилини інші учні повинні привести приклади, що підтверджують це положення теорії. Потім до класу заходить учень і для нього наводять ці приклади. Задача учня – відгадати фізичний закон, покладений в їх основу, та навести докази на користь своєї відповіді. Під час опитування можна використовувати також інші ігри, наприклад, «Фізична вікторина».

    2. При закріпленні матеріалу можна використовувати гру «Третій зайвий». Вчитель роздає учням «фізичні комплекси», складені за окремими темами шкільного курсу фізики. На кожній з карток три малюнки, що ілюструють різні фізичні явища чи прилади. Два малюнки з трьох логічно пов’язані між собою. Задача учня – визначити «зайвий» малюнок у даному комплексі. Тому, хто зробить це першим та правильно пояснить встановлену закономірність, зараховуються бали. Неодноразове використання подібних ігор призводить до вироблення в учнів вміння аналізувати факти та логічно мислити.

    3. В процесі повторення вивченого матеріалу використовують ряд ігор, які можуть бути побудовані на одному фактичному матеріалу. Якщо учень в двох-трьох іграх зустрічає одні й ті самі фізичні явища, закони, досліди, поняття, формули, то це змушує його порівнювати їх, встановлювати подібність між ними, що в свою чергу призводить до активного, а не механічного запам’ятовування. На цьому етапі уроку можна використовувати ігри побудовані за принципом лото, ланцюжкових ігор, тематичні вікторини.

    4. Найважливішим завданням вчителя є підтримка інтересу до предмету не лише під час уроку, а й при виконанні домашнього завдання. Однією з форм виконання домашнього завдання може бути підбір матеріалу для наступних дидактичних ігор. Найрозповсюдженими з них є кросворди, чайнворди, головоломки.

    Створення цікавих ситуацій на уроках фізики

    як умова активізації пізнавальної діяльності учнів

    При обов’язковій загальній середній освіті дуже важливо, щоб учням було цікаво вивчати фізику на кожному уроці. В багатьох учнів перша ситуативна зацікавленість предметом переходить у глибокий інтерес до науки фізики. В цьому контексті особливе місце належить такому ефективному педагогічному засобу, як цікавість.

    Цікавість (з педагогічної точки зору) – це прийом вчителя, який, впливаючи на почуття учня, сприяє створенню позитивного настрою до навчання та готовності до активної мисленнєвої діяльності в усіх учнів незалежно від їх знань, здібностей та інтересів.

    До застосування цікавого матеріалу, як умови активізації пізнавальної діяльності учнів, ставлять ряд вимог:

    1. Цікавий матеріал повинен привертати увагу учнів постановою питання та спрямовувати їх думку на пошук відповіді. Цей матеріал повинен вимагати діяльності уяви в поєднанні з вмінням використовувати отриманні знання. Прикладом такого виду цікавого матеріалу та завдань є розповіді-загадки, задачи-жарти, кросворди з вивченої теми, розмальовки та малюнки з помилками, деякі види дидактичних ігор. Подібні завдання можуть бути складені самими учнями, і це підвищує їх цінність.

    2. Іноді для відповіді на питання, що міститься в тексті, цікавий матеріал повинен вимагати достатньо ширших знань. Це спонукає учнів читати додаткову літературу, самостійно шукати відповіді за межами підручнику.

    3. При використанні цікавого матеріалу необхідно враховувати вікові особливості учнів та рівень їх інтелектуального розвитку.

    4. При підборі додаткового матеріалу для уроку вчителю слід враховувати інтереси та захоплення школярів. Це має подвійну мету. По-перше, дає можливість вчителю формувати інтерес до фізики через вже наявний інтерес до іншого предмету; по-друге, допомагає зробить особливо цікавими узагальнюючи уроки, на яких учні наводять приклади дії та використання фізичних законів у тих сферах, якими вони цікавляться.

    5. Використання цікавого матеріалу потребує мінімуму витрати часу, але має внести в урок емоційний, яскравий момент.

    Місце цікавого матеріалу на уроці може бути різним. Зазвичай цікавість пов’язана з елементами несподіваності, в ній притягує новизна матеріалу. Тому доцільно використовувати цікавість при створенні проблемної ситуації. З цією метою можна використовувати різноманітні форми роботи:

      • проведення цікавих дослідів, наприклад, рух тіла уверх по нахиленій площині;

      • повідомлення учням фактів, які вражають своєю несподіваністю, невідповідністю до попередніх уявлень;

      • підготовка учнями рефератів та доповідей

      • виготовлення саморобних приладів, таблиць, схем;

      • розгляд цілого ряду головоломок, хитромудрих питань, цікавих оповідань та задач, парадоксів;

      • домашнє завдання, пов’язане з відшукуванням приказок, прислів’їв про явища, які вивчались на уроках.

    Головна мета «цікавої фізики» - збудити діяльність наукового уявлення, привчити учня мислити в дусі фізичної науки й сприяти виробленню в його пам’яті численних асоціацій фізичних знань із найрізноманітнішими явищами життя.

    Вчитель може використовувати цікавий матеріал як своєрідну розрядку напруженої обстановки в класі при поясненні великого за обсягом або об’єктивно важкого навчального матеріалу.

    Цікавість може бути емоційною основою для запам’ятовування найскладніших питань матеріалу, що вивчається. Велику допомогу в цьому надають своєрідні аналогії.

    Застосування іграшок на уроках фізики

    Під час вивчення фізики, як відомо, велике значення має демонстраційний матеріал, яскравий і вражаючий, він впливає на почуття учнів, викликає зацікавленість до навчального процесу. Демонстрації фізичних явищ можна здійснювати за допомогою іграшок. Методика застосування іграшок на заняттях з фізики підкоряється вимогам, що висовуються до різних видів шкільного експерименту.

    Дитяча надувна кулька дозволяє показати, що гази не мають постійної форми й не зберігають свого об’єму. Для досліду порожню довгасту оболонку «повітряної кульки» приблизно посередині туго перетягують ниткою й злегка надувають. Повітря заповнить частину «кулі» до перев’язу. Якщо тепер обережно перерізати нитку, то воно негайно розподілиться по всій оболонці.

    Заводний автомобіль із передньою віссю, що повертається, «дзиґа» гойдалка з лялькою, електропровідний гусеничний трактор придатні для демонстрації різних видів руху. Заводний автомобіль може показати прямолінійний та криволінійний рух, дзиґа – криволінійний рух, гойдалка – коливальний рух, електроприлад ний гусеничний трактор – відносність руху, сили тертя.

    Вантажний автомобіль із відкритим кузовом і лялька-мотрійка можуть бути корисними для демонстрації явища інерції.

    Модель піднімального крана на машині, яка має досить великі розміри і надає змогу добре бачити її всім учням класу, може показати важелі й блоки, визначити, використовуючи динамометр, одержуваний виграш у силі.

    Пневматичний автомат, що стріляє кульками, - роботу з виштовхування кульок за рахунок потенційної енергій пружини.

    Лук зі стрілами використовується для показу залежності сили пружності (а значить, і дальності польоту) від деформації натягу ниті.

    Застосування іграшок може збільшити кількість домашніх лабораторних робіт. Це буде сприяти виробленню експериментальних навичок і створить умови для творчої роботи над досліджуваним матеріалом.

    Використання ІКТ на уроках фізики як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

    Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та її різноманітного програмного забезпечення – це одна з характерних прикмет розвитку сучасного суспільства. Технології, основним компонентом яких є комп’ютер, проникають практично в усі сфери людської діяльності. Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій включає розробку та практичне використання науково-практичного забезпечення, ефективне застосування програмних засобів та систем комп’ютерного навчання і контролю знань, системну інтеграцію цих технологій в існуючи навчальні процеси. Посилення загальноосвітніх функцій комп’ютерно орієнтовних дидактичних систем пов’язано з оволодіннями учнями комплексом знань, умінь і навичок, необхідних для повсякденного життя та майбутньої професійної діяльності.

    Пріоритетним напрямом інформатизації в закладах освіти є формування та розвиток освітньо-інформаційного середовища. Орієнтація на використання ІКТ вносить певні зміни в процес організації діяльності всіх учасників навчально-виховного процесу. Ці зміни стосуються пізнавальних, комунікативних та особистісних сфер, трансформують виконавську ланку діяльності та її мотиваційну регуляцію.

    Можливості використання комп’ютера в навчально-виховному процесі значні: від довідкової системи до засобів моделювання певних ситуацій. Забезпечення функції навчання – найбільш суттєва характеристика застосування комп’ютера в навчанні.

    Задачі застосування ІКТ на уроках фізики:

    1. Забезпечення зворотного зв’язку в навчальному процесі.

    2. Створення умов для індивідуалізації навчання.

    3. Підвищення наочності навчального процесу.

    4. Проведення лабораторних й практичних робіт.

    5. Моделювання процесів або явищ, що вивчаються.

    6. Пошук інформації з широкого кола джерел.

    За цілями і задачами комп’ютерні програми поділяються на ілюстративні, консультативні, програми-тренажери, контролюючі та навчальні програми, операційні середовища.

    Використання табличного редактора MS EXCEL для розв’язування графічних завдань.

    Застосування додатка Microsoft Office MS Excel для розв’язання графічних завдань дозволить перевести виклад матеріалу на якісно новий рівень викладання. Незважаючи на те, що електронні таблиці були створені для фінансових розрахунків, взаємозалежна структура різних комірок дозволяє розв’язувати різні фізичні завдання. Чудовою особливістю електронних таблиць є можливість проведення обчислень, подання даних у різній графічній формі.

    Основною перевагою використання табличного редактора… у викладані фізики є те, що при роботі з ними обов’язково необхідне знання відповідного матеріалу, щоб увести в таблицю потрібні формули. Однак, час, що при проведенні звичайних обчислень витрачається на багаторазово повторювані обчислення й побудову графіків, при роботі в …значно скоротшується й витрачається на аналіз отриманих результатів. Для аналізу даних і розв’язування завдань за допомогою даного додатка не потрібно знань мов програмування й складання програм з виведенням результатів у графічній формі.

    Великі можливості мають програми, що реалізують проблемне навчання. Як добрий засіб актуалізації пізнавальної діяльності учнів особливо корисними є програми, що аналізують та моделюють конкретні ситуації, оскільки вони сприяють формуванню вміння прийняти рішення за будь-яких обставин.

    Комп’ютер на уроці дозволяє вчителю-предметнику реалізувати в навчанні сучасні технології. Змістовна комп’ютерна підтримка уроку фізики може бути різноманітною:

    • відео- та анімаційні фрагменти – демонстрації фізичних явищ, класичних експериментів, технічних додатків;

    • комплекти задач для самостійної та групової роботи зі зразками розв’язувань і можливістю перевірки результатів комп’ютерним експериментом;

    • включення до уроку історичного й додаткового матеріалу;

    • анімаційні малюнки, логічні схеми, інтерактивні таблиці тощо, які використовуються в процесі пояснення, закріплення, систематизації того, що вивчається.

    Використання презентацій під час уроку – один з найзручніших способів використання комп’ютера, причому до створення презентацій (опорних конспектів) можна залучати учнів. Робота з презентаціями вимагає мінімальних алгоритмічних знань. Наведемо приклад презентації «Загадки льоду, що тане», яка може бути використана як учителем при проведені уроку, факультативу, так і учнями в самостійній роботі.


    Програми, що містять ділові ігри, сприяють кращій мотивації навчання, стимулюють ініціативу і творче мислення, розвивають вміння працювати в малих групах. Гра дозволяє вийти за межі даної навчальної дисципліни, спонукаючи учнів до набуття знань із суміжних дисциплін, та формує навички практичної діяльності.

    Таким чином, комп’ютер в навчальному процесі виконує декілька функцій: служить засобом спілкування, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учня, створює проблемні ситуації і надає йому нових пізнавальних можливостей.

    Як показує досвід, учні втрачають інтерес до роботи, якщо в кінці уроку знищуються плоди їхньої праці, тому при створенні програмних продуктів або розробці методичних чи дидактичних матеріалів слід використовувати й результати учнівської діяльності.

    ВИСНОВКИ
    В умовах інформатизації суспільства виникає питання про якість сучасної фізичної освіти, тобто який курс фізики можна вважати сучасним та одночасно елітарним? Для відповіді на поставлене питання необхідно провести різні дослідження щодо вдосконалення сучасних методів освіти з метою активувати пізнавальну діяльність школярів не лише на уроці, а й в позаурочній діяльності.

    Я вважаю, якщо виявленні методи та прийоми активізації пізнавального інтересу застосовувати під час уроку, то в учнів 7-9 класів можна буде сформувати стійкий інтерес до науки фізики, критеріями сформованості якого є:

    • розуміння учнем структури та логіки курсу;

    • розуміння учнем методів пошуку та доведення, які використовують в даному курсі;

    • самостійне розв’язування проблемних та нестандартних завдань.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


      1. Блудов М.І. Бесіди з фізики. – К.: Рад. школа, 1989.

      2. Бугаев А.И. Методика преподавания физики в средней школе: Теорет. основы: Учеб. Пособие для студентов пед. ин-тов по физ.-мат. Спец. – М.: Просвещение, 1981.

      3. Використання комп’ютерних презентацій як засобу підтримки під час навчання розв’язання задач, Фізика в школах України №17 (69) 2006.

      4. Застосування іграшок на уроках фізики, Гордієвська Л.І., Фізика в школах України №13-14 (89-90).

      5. Иванова А.А. Активизация познавательной деятельности учащихся на уроках физики при изучении нового материала: Учеб. пособие. – М.: МГПИ, 1983.

      6. Ланина И.Я. Не уроком единым: Развитие интереса к физике. – М.: Просвещение, 1991.

      7. Ланина И.Я. Формирование познавательных интересов учащихся на урока физики: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1985.

      8. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання та навчання: Навчальний посібник ∕ Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. – Харків: «ОВС», 2002.

      9. Малафеев Р.И. Проблемное обучение физике в средней школе: Из опыта работы. Пособие для учителей. – М: Просвещение, 1980.

      10. Особливості використання ІКТ на уроках фізики, Мухін В.І., Фізика в школах України №8 (84).

      11. Перельман Я.И. Занимательная физика. – М.: Наука, 1991.

      12. Фізика проти нудьги, Компанець Н.В., Фізика в школах України №7 (107).

      13. Ще раз про розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках фізики, Вакула Ю.М., Фізика в школах України №3 (103).



  • 1   2   3   4

    Схожі:

    Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації
    Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,...
    Математика Лупу Людмила Михайлівна
    Лупу Людмила Михайлівна, вчитель математики Берегометської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Вижницького району, вища категорія, вчитель-методист
    Монгольська навала на українські землі Мета
    Калашник. Ю. М., учитель історії вищої категорії, старший вчитель Івахнянської ЗОШ І – ІІІ ст., Монастирищенського р., Черкаської...
    1. Функції, їхні властивості та графіки Тест Дійсні числа та обчислення
    Курінна Людмила Володимирівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
    Відповідальні за випуск: В. М. Кавун, Н. П. Задорожня
    Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист...
    Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових...

    Арифметична та геометрична прогресії. Гра "Щасливий випадок"
    Тищенко Ірина Анатоліївна, вчитель математики Геронимівської ЗОШ І-ІІІст. Черкаської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший...
    Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності...
    Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної...
    «Культура мовлення» Кривий Ріг
    Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,...
    ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
    Учитель вищої категорії Шполянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей». Шполянської районної ради
    Додайте кнопку на своєму сайті:
    Портал навчання


    При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
    звернутися до адміністрації
    bibl.com.ua
    Головна сторінка