З досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Запорізької області. Пархоменко Людмила Петрівна ЗМІСТ


Скачати 370.22 Kb.
НазваЗ досвіду роботи Вчитель фізики,вищої категорії Великобілозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №3 Запорізької області. Пархоменко Людмила Петрівна ЗМІСТ
Сторінка3/4
Дата05.11.2013
Розмір370.22 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4


Аналізувати та узагальнювати можна не лише навчальний матеріал, а й методи його розкриття. В результаті цього учнів можна легко підвести до деяких узагальнених прийомів розумової діяльності, що, в свою чергу, дозволяє підняти на більш високий рівень їх пізнавальну діяльність. Наприклад, доцільно, щоб учні знали прийом введення одиниць вимірювання фізичних величин. Отже, щоб ввести одиницю вимірювання фізичної величини, необхідно:

  1. визначити для даної величини формулу, за якою вона означується;

  2. значення всіх величин (окрім означуваної) прийняти за одиницю;

  3. записати найменування одиниці означуваної величини;

  4. сформулювати потрібне означення;

  5. дати їй назву.

Учні повинні знати цей прийом введення одиниць вимірювання та користуватися ним свідомо.

Дослідна робота учнів при вивченні нового матеріалу

До пояснення нового матеріалу доцільно залучати фронтальні досліди та евристично побудовані фронтальні лабораторні роботи.

Фронтальні досліди – це короткочасні лабораторні роботи, які виконують всі учні класу під керівництвом вчителя. Ці досліди зазвичай прості за технікою виконання.

Мета проведення фронтальних дослідів полягає в тому, щоб навчити школярів спостерігати та аналізувати явища, сприяти розвитку логічного мислення учнів.

Активізація мисленнєвої діяльності учнів досягається відповідною постановкою питань, в яких слід спрямувати увагу учнів на істотні боки питання, яке розглядають.

Разом з використанням фронтальних дослідів необхідно проводити евристичні фронтальні лабораторні роботи, які проводять перед вивченням відповідного матеріалу. Прикладами таких робіт є: вимірювання сили струму (напруги) на різних ділянках кола, вивчення паралельного (послідовного) з’єднання провідників.

Методика проведення евристичних фронтальних лабораторних робіт:

  1. Постановка пізнавальних задач уроку.

  2. Запис теми уроку, пізнавальних задач в зошиті.

  3. Підготовка необхідної установки для проведення лабораторної роботи.

  4. Проведення вимірювань.

  5. Під керівництвом вчителя учні порівнюють та аналізують отримані результати.

Евристичні фронтальні лабораторні роботи розвивають пізнавальну самостійність учнів, знайомлять їх із сутністю досліджень, сприяють міцному засвоєнню навчального матеріалу.

Самостійне вивчення нового матеріалу учнями

на основі роботи з підручником

В процесі вивчення фізики на самостійне вивчення матеріалу за підручником доцільно виносити матеріал прикладного характеру. Наприклад, на основі самостійної роботи з підручником можуть бути вивчені такі питання: «Лампа розжарювання», «Електроскоп», «Плавкі запобіжники», «Електричні нагрівальні прилади».

Готуючись до уроку, який містить самостійну роботу учнів з підручником, вчитель повинен продумати місце самостійної роботи в структурі уроку, спосіб її включення до уроку, зміст самостійної роботи, відповідні вказівки учням. Необхідно підібрати роздаточний матеріал, скласти інструкцію до проведення самостійного досліду (якщо вона не вказана в підручнику). Форми перевірки результатів роботи можуть бути різні:

  • індивідуальне або фронтальне опитування;

  • результати самостійної роботи повинні бути подані у вигляді рисунка, схеми, таблиці;

  • перевіркою засвоєння матеріалу є розв’язування експериментальних, якісних задач.

Розвиток мислення учнів при розв’язуванні фізичних задач

Необмежені можливості для розвитку логічного мислення учнів відкриваються перед вчителем при навчанні розв’язуванню фізичних задач. Необхідно лише, щоб навчання розв’язуванню фізичних задач зводилось не лише до запам’ятовування формул, а було спрямовано на аналізування тих фізичних явищ, які складають умову задачі, на пошук розв’язку задачі.

Методика розв’язування фізичних задач:

  1. Аналіз умови задачі – виявлення фізичного явища, яке описано в умові, умов, в яких воно перебігає, та скриті дані, що містяться в тексті.

  2. Короткий запис умови задачі, переведення величин в одиниці СІ, побудова малюнку до задачі.

  3. Пошук принципу розв’язування задачі за допомогою аналітико-синтетичного, алгоритмічного або евристичного прийому.

  4. Виконання розрахунків: подати всі невідомі величини через відомі та вивести загальну формулу для визначення шуканої величини, перевірити чи співпадають найменування величин у лівій та правій частинах рівняння, підставити дані та отримати відповідь.

  5. Аналіз відповіді.

  6. Розгляд інших способів розв’язування задачі, вибір з них найбільш раціонального.

З метою розвитку логічного мислення корисно пропонувати учням завдання на самостійне складання задач. Такі завдання можуть бути досить різноманітними:

    • скласти задачу, подібну до розв’язаної, але з іншими даними;

    • скласти задачу, обернену до розв’язаної;

    • скласти задачу на певну формулу.

Корисно також пропонувати учням розв’язати задачі, які містять зайві або недостатні дані, задачі на «припущення» результату. Особливо велику цінність для розвитку логічного мислення мають експериментальні задачі, в яких, на перший погляд, «нічого не дано».
2.3 Прийоми розвитку творчого мислення учнів при вивчені нового матеріалу
Творча діяльність учнів передбачає наявність у них певного багажу знань, високий розвиток логічного мисленні, гнучкість розуму, а також здібність передбачати результати дослідження. Для розвитку творчих здібностей необхідно в процесі навчання ставити учнів в таки ситуації, в яких вони повинні висказувати свої припущення, проявляти та розвивати свою інтуїцію. Організовувати творчу пошукову діяльність учнів можна не лише на етапі використання знань, але й при вивченні нового матеріалу.

Проблемне навчання фізиці

Проблемне навчання – це сукупність таких дій, як організація проблемної ситуації, формулювання проблеми, надання учням необхідної допомоги при розв’язуванні проблеми, перевірка цього рішення та керівництво процесом систематизації та закріплення отриманих знань.

Ввести учнів у проблемну ситуацію – це означає підвести їх до протиріччя. Проблемна ситуація в процесі пізнання може виникнути лише тоді, коли є пробіл у знаннях. Тому на уроці організувати проблемну ситуацію можна лише відкриваючи протиріччя між новим матеріалом та системою наявних в учнів знань. На уроках фізики можна для створення проблемних ситуацій використовувати три типи протиріч:

    1. Протиріччя між життєвим досвідом учнів та науковими знаннями.

Наприклад, життєвий досвід і попереднє навчання переконують учня в тому, що 1+1 завжди дорівнює двом (незалежно від того, що складається: тіла, числа, об’єми тощо). Нагадайте про це учням розпочавши урок, присвячений будові речовини. А потім покажіть відомий дослід. Налийте в довгу скляну трубку води (приблизно до половини її довжини), а потім забарвлений спирт. Визначте верхній рівень рідин. А тепер, закривши отвір трубки, поверніть її кілька разів верхнім кінцем вниз і назад. У результаті перемішування рідин їхній об’єм зменшиться. Те, що результуючий об’єм не дорівнює сумі первісних об’ємів, і породжує проблемну ситуацію.

    1. Протиріччя між раніше отриманими знаннями й новими. Це протиріччя виникає в силу того, що на будь-якому етапі навчання розкриття властивостей об’єкту не є вичерпним і на наступному етапі виникає можливість відкриття невідповідності нових та вже існуючих знань.

Наприклад, перед вивченням явища електромагнітної індукції учням варто нагадати умови існування струму в колі (зокрема, наявність джерела струму). При демонстрації відомих дослідів (рух магніту щодо котушки, замкненої на гальванометр) створюється проблемна ситуація: струм виникає в котушці без джерела.

    1. Протиріччя самої об’єктивної реальності. Найвідомішим видом цього протиріччя є квантові й хвильові властивості фотону та інших елементарних частинок.

Можна створити проблемну ситуацію завдяки такому простому досліду: із дрібних отворів вода виливається, якщо верхній отвір відкритий, і не виливається, якщо він закритий пробкою (чому?).

При проблемному навчанні пізнавальну діяльність школярів організовують за наступним планом:

  1. Створюють проблемну ситуацію, аналізують її та в ході аналізу підводять учнів до необхідності вивчення певної проблеми. Для введення в проблемну ситуацію недостатньо лише вказати учням на протиріччя. Необхідно організувати їх діяльність так, щоб вони самі зіткнулись з деякою невідповідністю того, що пізнається, з наявною в них системою знань. Ця діяльність може бути різна, наприклад, розв’язування задачі, відповідь якої носить парадоксальний характер, розрахунок, який не підтверджується дослідом, та ін.

  2. Залучають учнів до активного пошуку розв’язку проблеми на базі знань, якими вони володіють, та мобілізації пізнавальних процесів. Гіпотези та здогадки, що постають в ході пошуку, необхідно проаналізувати для того, щоб знайти найраціональніше рішення.

  3. Знайдений шлях розв’язку проблеми перевіряють експериментально або теоретично. Проблему розв’язують, та на основі цього розв’язку роблять висновок, який несе нове знання про об’єкт, що вивчається.


Структура діяльності учнів та вчителя в ході проблемної ситуації.

Етапи

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

І

Створює проблемну ситуацію та спонукає учнів до формулювання проблеми.

Аналізують проблемну ситуацію та формулюють проблему.

ІІ

Спонукає учнів до аналізу проблеми. Допомагає актуалізувати необхідні знання.

Організує діяльність з отримання нових знань.

Оцінює запропоновані розв’язки.

Аналізують проблему на базі наявних знань, здобувають нові знання. Висловлюють припущення про можливий розв’язок проблеми.

ІІІ

Керує розв’язуванням та перевіркою розв’язку.

Реалізують знайдений розв’язок та перевіряють його.

З таблиці видно, що в проблемній ситуації учні виконують всі головні пізнавальні дії, які ведуть до розв’язку проблеми, а вчитель лише спрямовує та керує цією пізнавальною діяльністю учнів.

Проблемне навчання можна реалізувати не лише у вигляді проблемної ситуації, а й у вигляді проблемного викладу матеріалу вчителем.

При проблемному викладі матеріалу вчитель на основі створеної проблемної ситуації формулює проблему та в ході подальших викладок розкриває шлях розв’язку проблеми та гіпотези.

Проблемний виклад використовується тоді, коли в учнів недостатньо знань для самостійного аналізу проблемної ситуації, для постановки гіпотез. Наприклад, учні не можуть пояснити протиріччя між хвильовою теорією світла та основними закономірностями фотоефекту. Тому такий матеріал доцільно подати на основі проблемного викладу.

Метод проблемного викладу слід використовувати й при ознайомленні учнів з фундаментальними дослідами. Наприклад, при розкритті досліду Майкельсона як фундаментального факту спеціальної теорії відносності, при вивченні в історичному аспекті моделей будови атому (модель Томсона, Резерфорда-Бора, сучасна модель атому) та в інших випадках.

Частково-пошукові завдання

При проблемному навчанні пізнавальну діяльність учнів будують таким чином, щоб вона пройшла крізь всі етапи творчого процесу. Проте найістотнішим моментом творчої діяльності є висловлення гіпотез та їх перевірка.

Висловленню гіпотез та їх перевірці можна навчити й поза проблемним навчанням. Відповідні частково-пошукові завдання можна залучати й до евристичної бесіди, додаючи їй дослідницький характер, який має інтуїтивний аспект.

Оскільки методи навчання фізиці відбивають методи наукових фізичних дослідів, то при вивченні матеріалу на основі індуктивних прийомів для розвитку інтуїтивного мислення доцільно пропонувати учням наступні завдання:

  1. Завдання на передбачення результатів досліду. При виборі таких завдань необхідно продумати, які знання можуть використовувати учні при висловлюванні гіпотези. В якості основи для формування гіпотези можуть бути теорії, аналогії, життєві спостереження та ін. запас життєвих спостережень дозволяє учням до проведення дослідів висловлювати деякі припущення про причини, що впливають на розглядуване явище. Кожну з гіпотез перед перевіркою необхідно обговорювати; учнів повинні спробувати обґрунтувати своє припущення. Перевірку гіпотез можна виконувати або за допомогою демонстраційного досліду, або в ході лабораторної роботи.

  2. Завдання на планування результатів експерименту. В тих випадках, коли залежність між величинами виводиться теоретично (дедуктивно) й дослід є лише підтвердженням цієї залежності, зручно ставити учням питання, що спрямована на планування досліду. Необхідно відмітити, що плануванню досліду треба вчити учнів не тільки під час вивчення нового матеріалу, а й при проведенні лабораторних робіт.

  3. Завдання на передбачення принципу пояснення. Після демонстрації експерименту не слід одразу ж пояснювати його, краще запропонувати зробити це учням. Наприклад, поясніть, чому тиск насиченої пари не залежить від об’єму і т. ін. Ці питання спрямовують учнів на пошук принципу пояснення явища та одночасно є завданнями, що розраховані на творчу діяльність учнів.

  4. Завдання на передбачення нових наслідків. Якщо явище або деяка закономірність вивчені та поясненні, то учням можна запропонувати передбачити випадки, в яких вони будіть спостерігатися, або які їх наслідки. В пошуках нових наслідків зазвичай більш детально досліджують умови, за яких спостерігається та чи інша закономірність. Тому для вправляння учнів щодо висловлення інтуїтивних суджень треба пропонувати їм питання, в яких вимагається передбачення того, чи зміниться встановлений закон, якщо змінити деякі початкові умови.

  5. Дидактичні ігри на уроках фізики

Гра, навчання й праця – це три головних види діяльності людини. Гра підготовлює дитину як до навчання, так і до праці, при цьому гра водночас є і навчанням, і працею. Деякі педагоги вважають, що ігрова діяльність для школярів – це вже пройдений етап. Але дидактичні ігри можна й треба використовувати на уроках фізики з метою розвитку пізнавальних інтересів учнів та підвищення ефективності навчання.

Дидактичні ігри за змістом та методикою їх проведення розробляються вчителем, при цьому вони повинні бути різноманітними як за змістом матеріалу, що пропонується, так і за формою проведення. Задача вчителя полягає в тому, щоб, враховуючи значення гри, знайти для неї доречне місце під час уроку або позаурочної роботи.

Класифікуючи фізичні ігри за дидактичною метою можна виділити такі типи ігор:

  1. Творчі ігри, що базуються на внесені елементів ситуації, яку учням необхідно уявити. Зміст творчих ігор позичений з оточуючого середовища. Саме ці ігри більшість психологів відносять до ігор, під час яких учні найбільш сильно проявляють свою фантазію, моделюють в уяві життєві ситуації. Важливо наголосити, що ці ігри в своїй основі є творчими, а не штучними або шаблонними відтвореннями дійсності. Прикладом творчих ігор може бути суд над яким-небудь фізичним явищем або фізичною величиною. Ці ігри використовують з метою узагальнення та систематизації навчального матеріалу.
1   2   3   4

Схожі:

Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації
Збарах Галина Петрівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, Припіяло Сергій Олександрович, вчитель математики,...
Математика Лупу Людмила Михайлівна
Лупу Людмила Михайлівна, вчитель математики Берегометської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Вижницького району, вища категорія, вчитель-методист
Монгольська навала на українські землі Мета
Калашник. Ю. М., учитель історії вищої категорії, старший вчитель Івахнянської ЗОШ І – ІІІ ст., Монастирищенського р., Черкаської...
1. Функції, їхні властивості та графіки Тест Дійсні числа та обчислення
Курінна Людмила Володимирівна, вчитель математики, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист
Відповідальні за випуск: В. М. Кавун, Н. П. Задорожня
Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист...
Боровинська Олена Вікторівна, вчитель вищої категорії початкових...

Арифметична та геометрична прогресії. Гра "Щасливий випадок"
Тищенко Ірина Анатоліївна, вчитель математики Геронимівської ЗОШ І-ІІІст. Черкаської районної ради, спеціаліст вищої категорії, старший...
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності...
Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної...
«Культура мовлення» Кривий Ріг
Автор: Найденко Римма Миколаївна – вчитель української мови і літератури Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №126,...
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Учитель вищої категорії Шполянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей». Шполянської районної ради
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка