КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»


Скачати 0.6 Mb.
Назва КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»
Сторінка 2/6
Дата 18.03.2013
Розмір 0.6 Mb.
Тип Конспект
bibl.com.ua > Фізика > Конспект
1   2   3   4   5   6

2.2. Суб'єкти права інтелектуальної власності
Суб'єктами права інтелектуальної власності є: тво­рець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким на­лежать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Суб'єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні осо­би, до яких право авторів перейшло за договором чи запо­вітом.

Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Суб'єктом права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор раціоналізаторської пропо­зиції, що створив його своєю творчою працею.

Виходячи з того, що комерційною таємницею відповідно до чинного законодавства визнаються, в основному відомості, що стосуються підприємницької діяльності, суб'єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є особи, що займаються підприємницькою діяльністю, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До суб'єктів авторського права відносяться:

  • автори творів;

  • спадкоємці й інші правонаступники;

  • організації, що керують майновими правами ав­торів на колективній основі.

Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці ори­гінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва то­що.

Поряд з фізичними особами, власниками авторсь­ких прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одер­жали їх за заповітом або в інших випадках.

Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спад­куванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що є законними спадкоємцями. При спадку­ванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб'єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що за­ймаються використанням творів.

Організації, що керують майновими правами автора на колективній основі, не є власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони виступають як пред­ставники авторів і діють від їхнього імені в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законода­вчо воно не врегульовано.
2.3 Система законодавства України про інте­лектуальну власність

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (Книга IV "Право інтелектуальної власності"), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адмініс­тративні правопорушення.

В Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інте­лектуальної власності. Це закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для това­рів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про авторське право і суміжні права", "Про захист економічної конкуренції", "Про розповсюдження примірників аудіовізу­альних творів та фонограм", "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування".

Окремі норми, що стосуються інтелектуальної вла­сності, містяться в багатьох інших законах України.

У випадку, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають між­народні договори, до яких приєдналася Україна. На сього­дні Україна є учасницею 20 багатосторонніх, міжнародних договорів у цій сфері.

2.4 Державна система правової охорони інте­лектуальної власності


Рис. 3. Структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності

За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Мініс­терство освіти і науки України делегувало Державному де­партаменту інтелектуальної власності, який підпорядкова­ний Міністерству освіти і науки України і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представ­ляти, реєструвати і підтримувати на території України пра­ва на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів, топо­графії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєст­рацію об'єктів авторського права. Держав­ний департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Він здійснює роботи по удоско­наленню законодавчої і нормативної бази, міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, забез­печує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфі­кації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

До сфери управління Державного департаменту ін­телектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських та суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державне підприємство "Інтелзахист". У структурі Держав­ного департаменту інтелектуальної власності є підрозділи державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Головною функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Саме його експерти проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і на­дають експертний висновок. Але охоронний документ - патент або свідоцтво - видає Державний департамент ін­телектуальної власності. Укрпатент має філію, що надає інформаційні послуги, здійснює патентний пошук.

Головною функцією Українського агентства з автор­ських і суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об'єктів авторського права і суміжних прав та видачі автору охоронного доку­менту - свідоцтва. Важливою функцією УААСПу є надан­ня допомоги авторам щодо захисту їх прав у разі пору­шення.

Інститут інтелектуальної власності і права виконує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі­кації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Інтелектуальна власність", а також підвищує кваліфікацію патентних пові­рених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об'єкти інтелектуальної власності, державних службовців тощо.

Державне підприємство "Інтелзахист" опікується питаннями боротьби з порушеннями прав на об'єкти інте­лектуальної власності, причому більшою мірою суміжними правами.

Головним завданням державних інспекторів з пи­тань інтелектуальної власності є попередження правопо­рушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори - це повноважні представники Державного департаменту інте­лектуальної власності у регіонах України.

На рис. З представлені також громадські організації, що безпосередньо переймаються питаннями інтелектуа­льної власності і з якими тісно співпрацює Державний де­партамент інтелектуальної власності.

Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності має міжвідомчий характер. Вона сприяє доведенню основ­них проблем, що існують у сфері інтелектуальної власнос­ті, до відома законодавчої та виконавчої гілок влади

Особливе місце займає Всеукраїнська асоціація па­тентних повірених України. За чинним законодавством саме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном і навпаки. Патентні по­вірені надають також кваліфіковані послуги фізичним і юридичним особам з питань правової охорони, викорис­тання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власнос­ті.

Товариство винахідників і раціоналізаторів України займається популяризацією винахідницької діяльності, на­дає винахідникам і раціоналізаторам посильну допомогу в їх діяльності.

Українська асоціація власників товарних знаків опі­кується інтересами правоволодільців знаків.


ЛЕКЦІЯ ІІІ
2.5 Міжнародна система інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної вла­сності на сьогодні є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім від­носяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до більшості (20) договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнарод­них договорів:

Договори про захист інтелектуальної власності:

  • Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів.

  • Брюссельська конвенція про розповсюджен­ня сигналів, що несуть програми через супу­тник.

  • Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм.

  • Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження ви­робів.

  • Найробський договір про охорону олімпійсь­кого символу.

  • Паризька конвенція про охорону промисло­вої власності.

  • Договір про патентне право (PLT).

  • Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організа­цій мовлення.

  • Договір про закони про торговельні марки.

  • Договір про міжнародну реєстрацію аудіові­зуальних творів.

  • Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем.

  • Договір ВОІВ про авторське право.

  • Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

  • Будапештський договір про міжнародне ви­знання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури.

  • Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.

  • Лісабонська угода про захист зазначень міс­ця походження виробів та їх міжнародної ре­єстрації.

  • Мадридська угода про міжнародну реєстра­цію знаків.

  • Договір про патентну кооперацію (PCT).

Договори про класифікації:

  • Локарнська угода про утворення міжнарод­ної класифікації промислових зразків.

  • Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків.

  • Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію.

  • Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інте­лектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізова­них організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 184 держави, у тому числі й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

  • поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробіт­ництва між державами в інтересах їх взаємної ко­ристі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;

  • заохочення творчої діяльності, сприяння охороні ін­телектуальної власності в усьому світі;

  • модернізація та підвищення ефективності адмініст­ративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Ко­ординаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секре­таріату).

Генеральна Асамблея BОІB є верховним органом ВОІВ. ЇЇ членами є держави - члени ВОІВ, які також повинні бути членами Асамб­леї Паризького або Бернського Союзів, а також Швей­царської Конфедерації - країни місця перебування ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що є чле­нами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 краї­ни, у тому числі Україна. Координаційний комітет - це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет - щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний директор, що обирається­ Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бю­ро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).
3. ОХОРОНА ПРАВА НА ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
3.1 Мета і принципи правової охорони

Основним способом охорони об’єктів інтелектуальної власності є видача автору або іншому суб'єкту права на об'єкт інтелектуальної власності охоронного документа: патенту чи свідоцтва.

Суть охорони прав на об'єкти інтелектуальної влас­ності полягає в тім, що автор (розроблювач) об'єкта інтелектуальної власності або інша визнана законом особа одержує від держави виключні права на створений об'єкт інтелектуальної власності на визначений період часу. Ці права регламентуються охоронним документом, що вида­ється власнику об'єкта інтелектуальної власності.

Автор, що одержав охоронний документ, наприклад патент, почуває себе впевнено, оскільки його права охо­роняються законом. Тепер він може розкрити даний вина­хід для широкого кола осіб на предмет використання ними цього об’єкту на законних підставах. Якби автор не мав охоронного документа, то він, швидше за все, не розкрив би даний винахід, ніхто б не зміг скористатися ним і пред­мет винаходу залишився б невідомим. Крім того, закріплене охоронним документом присвоєння особистих (немайнових), а також майнових прав сприяє використанню об'єкта інтелектуальної власності, і це, мабуть єдиний спосіб отримання вигоди автором у результаті використання об'єкта інтелектуальної власності самостійно з одержанням переваг над конкурентами чи шляхом дозволу третім особам використовувати об'єкт інтелектуальної власності за ліцензійні платежі.

Часто охорону інтелектуальної власності ототож­нюють з її захистом і користуються терміном "захист прав Інтелектуальної власності". Ми будемо розрізняти поняття "правова охорона" і "правовий захист". Підставою для цьо­го служить те, що ці дві дії повинні бути розділені, тому що, по-перше, вони мають різні цілі, а по-друге, здійснюються різними організаційними структурами. Охороною (оформ­ленням прав з видачею охоронного документа) займають­ся патентні органи, а захистом (у випадку порушення цих прав) - адміністративні і судові органи. Хоча якщо розгля­дати це питання з теоретичної точки зору, то поняття "пра­вовий захист" у цьому контексті є складовою більш широ­кого поняття "правова охорона".

Можна назвати, принаймні, 4 принципи правової охорони:

  1. Принцип охороноспроможності. Тобто об'єкт правової охорони повинен відповідати визначеним законом вимогам. Наприклад, винахід відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим, має винахідниць­кий рівень і є промислово придатним.

  2. Визнання за правоволодільцем виключно­го права на об'єкт права інтелектуальної власності.

  3. Додержання прав не тільки правовласників, але й дійсних розробників (авторів, винахідників).

  4. Додержання балансу інтересів правовласника з одного боку і суспільства - з іншого шляхом обмеження монополії на об'єкт права, наприклад, встановленням розумного строку дії охоронного документа.

1   2   3   4   5   6

Схожі:

М Додаток №1
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»
Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ
Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –...
Гражданский кодекс Украины (Книга четвертая. Право интеллектуальной собственности)
Право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної...
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Система органів управління в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності
Конспект лекцій з курсу “ Системно-структурне моделювання технологічних...
Конспект лекцій з курсу “Системно-структурне моделювання технологічних процесів” / Укладач П. В. Кушніров. – Суми: Вид-во СумДУ,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин»
Конспект лекцій з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» / Укладачі: О. М. Суміна, О. В. Черняков. — Суми: Вид-во...
СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ'ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Про те, що інтелектуальна власність „виступає як товар, свідчить світовий досвід, який показує, що питома вага інтелектуальної власності...
У СЕРЕДУ, 21 БЕРЕЗНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ...
У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, громадських інституцій, інтелектуальної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка