План лекції. Поняття, оцінка та види короткострокових зобов’язань. Облік заборгованості за рахунок постачальників та векселями виданими. Облік іншої короткострокової заборгованості


Скачати 317.33 Kb.
НазваПлан лекції. Поняття, оцінка та види короткострокових зобов’язань. Облік заборгованості за рахунок постачальників та векселями виданими. Облік іншої короткострокової заборгованості
Сторінка1/2
Дата22.04.2013
Розмір317.33 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи
  1   2
Тема 7

Облік короткострокових зобов’язань.

План лекції.

  1. Поняття, оцінка та види короткострокових зобов’язань.

  2. Облік заборгованості за рахунок постачальників та векселями виданими.

  3. Облік іншої короткострокової заборгованості.

  4. Облік заробітної плати та зобов’язань із заробітної плати.


1. Поняття, оцінка та види короткострокових зобов’язань.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства іншим підприємствам, організаціям чи особам, що виникає в наслідок здійснення фірмою різних угод. Зобов’язання передбачає сплату грошей, товарів чи послуг в майбутньому.

Зобов’язання поділяються на: короткострокові і довгострокові. Короткострокові зобов’язання складаються з боргів, які мають бути погашені протягом одного року або одного операційного циклу.

Менеджери, інвестори та кредитори приділяють велику увагу показникам фінансового стану пов’язаних з поточними пасивами, а саме: поточною заборгованості, платоспроможності, чистого робочого капіталу.

Загальним правилом є те, що зобов’язання відображаються в обліку тільки тоді, коли за ними виникає заборгованість. Зобов’язання, які підлягають виконанню, але будуть виконані в майбутньому не є заборгованістю і не відображаються в обліку.

Оцінка зобов’язань.

Кредиторську заборгованість оцінюють сумою грошей, необхідних для сплати боргу або вартістю товарів і послуг, яку слід надати для погашення боргу. Для більшості зобов’язань сума боргу відома, крім тих випадків, коли вона має бути розрахована.

В залежності від порядку визначення суми заборгованості всі зобов’язання поділяються на:

1. Фактичні.

2. Оцінені (умовні).

Фактичні зобов’язання включають: заборгованість за рахунок постачальників, векселями виданими, дивідендами до сплати, податками з продажу, акцизами, нарахуванням заробітної плати, одержаними авансами. Характерною рисою фактичних зобов’язань є те, що фактична сума заборгованості відома.

Оцінені зобов’язання – це поточна сума яких не може бути визначена до певної дати. До них належать: заборгованість, щодо податку на прибутки, майно, гарантійні зобов’язання, зобов’язання щодо сплати відпусток. Сюди ж можуть бути віднесенні: зобов’язання з судового позову фірм. Якщо умовні зобов’язання обґрунтовані, а також оцінена їх сума, вони повинні відображатися в обліку (резерви відпусток).

2. Облік заборгованості за рахунок постачальників та векселями виданими.

Заборгованість постачальників виникає в разі купівлі у них складських запасів або інших матеріальних цінностей.

Сума заборгованості визначається на основі розрахунків постачальників.

Придбання складських запасів відображається на рахунках «Складські запаси» при постійній системі, а при періодичній:

Дт «Витрати на закупівлю»

Кт «Рахунки до сплати»

Купівлю активів тривалого використання відображають:

Дт «Усі активи»

Кт «Рахунки до сплати»

Оплата зобов’язань відображається:

Дт «Рахунки до сплати»

Кт «Грошові кошти»

Придбанні матеріали можуть бути поверненні або можливий варіант, коли матеріали не відповідають за якістю і покупець вимагає знижки з ціни. За наявність вказаних умов покупець виписує на адресу постачальника повідомлення.

Для обліку повернених товарів та знижок з ціни передбачається рахунок «Повернені покупки та знижки» (контрактивний, регулюючий до рахунку «Витрати на закупівлю»). На суму повернених товарів або знижок наданих зменшується заборгованість постачальнику.

Покупець може одержати від постачальника розрахункову знижку за оплату в строк. У США цю умову вказують безпосередньо в рахунку постачальника.

Купівельну знижку розраховують на основі фактурної вартості товарів (за мінусом повернених товарів та знижок на ціни, якщо вони були). За системи обліку в США купівельна знижка зменшує вартість придбаних товарів. Рахунок «Купівельна знижка» є контрактивним до рахунку «Витрати на закупівлю».

Де що інша методика відображення знижок одержаних покупцем від постачальника спостерігається в Західно Європейських країнах. Загальне правило таке:

1. На рахунку «Витрати на закуплю» відображається сума покупки за мінусом комерційної знижки.

2. Розрахункові знижки відображаються у покупця як фінансові доходи, проте вони можуть надаватися клієнту пізніше, після того як купівлю запасів було відображено в обліку. Для обліку комерційної знижки в цьому разі слугує регулюючий, контрактивний рахунок «Комерційні знижки одержані». Одержані пізніше розрахункові знижки відображаються на рахунку «Фінансові доходи».

Облік векселів виданих.

Розрахунки з постачальниками фірми можуть здійснювати за допомогою векселів. Для обліку розрахунків з кредиторами на вексельній основі використовують рахунок «Векселі видані».

За звичай підприємства – боржники платять, крім номінальної вартості векселів, ще й відсотки. Для підприємства – боржника відсотки по векселю є фінансовими витратами.

Векселі видані строком до одного року є короткостроковою заборгованістю.

Приклад.

Фірма має борг перед постачальником за придбані матеріали – 60 000 дол. 1 червня фірма акцептувала переказний вексель на 60 000 дол. на місяці, під 12% річних.

1) Дт «Витрати на закупівлю» 60 000

Кт «Рахунки до сплати» 60 000

2) 1.06.05

Дт «Рахунки до сплати» 60 000

Кт «Векселі видані» 60 000

3)

4) 31.08.05

Дт «Векселі видані» 60 000

Дт «Фінансові витрати» 1 800

Кт «Грошові кошти» 61 800

3.Облік іншої короткострокової заборгованості.

Крім розрахунків з постачальниками на підприємствах виникає багато інших розрахунків. Основні з них:

1. Податки з АЗ та ПДВ.

Наприклад.

Дані касового апарату за місяць 12 000 дол. – це продаж товарів (виручка від реалізації), АЗ – 10%. Відобразити на рахунках БО заборгованість перед бюджетом та виплату грошей.

Дт «Грошові кошти» 12 000

Кт «Доходи від реалізації» 10 800

Кт «Розрахунки з бюджетом по податкам (АЗ)» 1 200

2. Аванси від клієнтів – це грошові кошти, що надходять від покупців до відвантаження їм продукції чи надання послуг.

Одержання авансів відображається:

Дт «Грошові кошти»

Кт «Аванси від клієнтів» («Заборгованість клієнтам», «Невідпрацьований гонорар»)

У подальшому після відправки продукції клієнту відображається в рахунок авансу:

Дт «Аванси від клієнтів»

Кт «Доходи від реалізації»

3. Заборгованість за дивідендами – це частина чистого прибутку, що розподіляється між акціонерами, за рішенням ради директорів, від моменту оголошення дивідендів до моменту їх сплати – це короткострокова заборгованість.

Оголошення дивідендів відображується:

Дт «Нерозподілений прибуток» («Фінансові результати»)

Кт «Дивіденди до сплати»

Виплата дивідендів:

Дт «Дивіденди до сплати»

Кт «Грошові кошти»

4. Заборгованість бюджету з податку на прибуток відображується:

Дт «Витрати з податку на прибуток»

Кт «Розрахунки з бюджетом» (податок на прибуток)

4. Облік заробітної плати та зобов’язань із заробітної плати.

Заборгованість із заробітної плати та пов’язаних з нею додаткових пільг робітникам і службовцям є значною частково короткостроковими зобов’язаннями.

В зарубіжних країнах застосовують почасову і відрядну оплату праці.

З заробітною платою пов’язані 3 види зобов’язань:

1) Заборгованість з виплати заробітної плати перед працівниками.

2) Заборгованість з податків, що утримаються з заробітної плати.

3) Заборгованість з інших утримань.

Нараховану персоналу підприємству заробітну плату, включають у витрати підприємства і обліковують на рахунку «Витрати з оплати праці». Цей рахунок поділяється на субрахунки за видами витрат (базова заробітна плата, оплачувана відпустка, премії, додаткові винагороди, витрати на соціальне страхування).

У США виділяють також витрати на за робітню плату: адміністративно-управлінського персоналу, витрати на оплату робітників і службовців.

Для обліку заборгованості та розрахунків з робітниками і службовцями в Західно Європейських країнах використовується рахунок «Розрахунки з персоналом» або «Персонал».

В США цей рахунок має назву «Заробітна плата до сплати».

Розрізняють валову та чисту заробітну плату. Валова вся нарахована заробітна плата, чиста – з урахуванням нарахованих податків.

Утримання із заробітної плати регулюються законодавством кожного штату окремо. У США із заробітної плати утримують:

  1. Федеральні внески на соціальне страхування, які використовуються на пенсійне забезпечення, допомоги в разі не працездатності та медичному обслуговуванні.

  2. Федеральний прибутковий податок.

  3. Прибутковий податок штату.

Можливі також добровільні відрахування частини заробітної плати на додаткове пенсійне обслуговування або до різних благодійних фондів.

Приклад.

Інформація про заробітну плату персоналу компанії за звітний період:

1. Фіксована заробітна плата 60 000 дол.

2. Погодинна оплата праці 40 000 дол.

3. Утримана сума прибуткового податку 21 000 дол.

4. Утримані профспілкові внески 400 дол.

5.Обов’язкові утримання на соціальне страхування 7,15% (визначити).

6.Чиста заробітна плата до сплати (визначити):

100 000 – 2 100 – 400 – 7 150 () = 71 450 дол.

Відображення в обліку витрат і зобов’язань:

Дт «Витрати на оплату праці» 100 000 дол.

Кт «Прибуткові податки до сплати» 21 000 дол.

Кт «Профспілкові внески до сплати» 400 дол.

Кт «Обов’язкові відрахування соціальні

страхування до сплати» 7150 дол.

Кт «Чиста заробітна плата до сплати» 71 450 дол.

Приклад.

Нарахування на заробітну плату, які має сплатити роботодавець (США). Нарахована заробітна плата 100 000 дол., обов’язкові відрахування до федерального фонду зайнятості – 0,7%, до фонду зайнятості штату -2,7%.

Дт «Витрати на соціальні заходи» 10 550 дол.

Кт «Відрахування на соціальне страхування» 7 150 дол.

Кт «Відрахування до федеративного фонду зайнятості» 700 дол.

Кт «Відрахування до фонду зайнятості штату» 2 700 дол.

Salaries - в Англо-американській системі обліку – це заробітна плата адміністративно-управлінського і торгівельному персоналу.

Wages – заробітна плата робітникам і службовцям за відрядної чи почасової системи.

Тема 8

Облік фінансових інвестицій і консолідована звітність.

План лекції.

  1. Сутність фінансових інвестицій, їх класифікація і оцінка.

  2. Облік довгострокових інвестицій у боргові зобов’язання (облігації).

  3. Облік довгострокових інвестицій в акції інших підприємств.

  4. Методика складання консолідованої фінансової звітності.


1. Сутність фінансових інвестицій, їх класифікація і оцінка.

Фінансові інвестиції – фінансові активи, що утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (дивіденди, відсотки), зростання вартості капіталу або інших економічних вигод для інвестора.

Різні аспекти фінансових інвестицій та фінансової звітності, групи підприємств, розглядаються в таких аспектах міжнародних стандартах фінансової звітності: об’єднання компаній, консолідована і окрема фінансова звітність, інвестиції в асоційовані компанії, частки у спільних підприємствах, фінансові інструменти розкриття та подання, фінансові інструменти визнання та оцінка.

Залежно від терміну утримання в складі активів інвестиції поділяються на: поточні і довгострокові.

Фінансові інвестиції

Поточні

Довгострокові

- на термін, що не перевищує одного року;

- можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

- здійснюються на короткий строк з метою отримання доходів від тимчасово вільних грошових коштів;

- відображаються як оборотні активи.

- на період більший одного року;

- не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент;

- в БО та звітності відображаються як необоротні активи.

Залежно від об’єктів інвестування.

Фінансові інвестиції

В боргові зобо’язання

В акції

- вкладання тимчасово вільних коштів в облігації інших підприємств – емітентів облігацій;

- мета – отримання доходу в формі відсотків;

- не дають можливості впливати на діяльність підприємства.

- вкладання тимчасово вільних коштів в капітал інших підприємств – це інвестиції в акції чи паї юридично самостійних підприємств;

- мета – отримання доходу в формі – дивідендів, а також здійснення впливу на фінансову та господарську політику підприємства.

Залежно від рівнів впливу інвестора на інвестоване підприємство, фінансові інвестиції поділяються на види:

Види фінансових інвестицій.

Частка інвестора в простих акціях

Рівень впливу

Види фінансових інвестицій

До 20%

Незначний

Інвестиції в незалежні, юридично самостійні підприємства

20% - 50%

Істотний вплив на операційну і фінансову політику

Інвестиції в

асоційовані підприємства

Понад 50%

Контроль за операційною і фінансовою політикою

Інвестиції в дочірні підприємства

За угодою сторін

(згідно контракту)

Спільний контроль господарської діяльності

Інвестиції в спільну діяльність


Важливим питання є оцінка фінансових інвестицій, при цьому розрізняють первісну оцінку та оцінку на дату балансу.

Фінансові інвестиції первісно оцінюють та відображають в БО за собівартістю . Собівартість фінансових інвестицій складається: ціна придбання, витрати пов’язні з придбанням, а саме: мито, комісійні винагороди, податки, збори, обов’язкові платежі та ін.

У разі, коли придбання здійснено шляхом обміну на цінні папери власної емісії. Собівартість фінансових інвестицій визначається справедливою вартістю переданих цінних паперів і витрат безпосередньо по’вязаних з придбанням.

Якщо придбання фінансових інвестицій здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначають за справедливою вартістю цих активів і витрат безпосередньо по’вязаних з придбанням.

Фінансові інвестиції, що придбані і утримуються до їх погашення (боргові цінні папери) відображаються на дату балансу за амортизаційною собівартістю.

Амортизаційна собівартість фінансових інвестицій – це собівартість інвестицій збільшена на суму накопиченої амортизації дисконту або зменшена на суму накопиченої амортизації премії.

Таблиця

Оцінка довгострокових інвестицій в прості акції.

Рівень власності

Метод оцінки та обліку

Оцінка на дату придбання

Оцінка після дати придбання

Інвестиція

Доходи

0 - 20 %

Метод собівартості або справедливої вартості.

Інвестор реєструє інвестицію засобом вартісного придбання.

Інвестор відображає інвестицію в балансі за нижчою з двох оцінок.

Інвестор визнає доходи кожного періоду, коли дивіденди оголошуються компанією, в яку вкладено капітал. Реалізаційні доход або збиток визначають, коли інвестицію продано.

20-50%

Метод участі у капіталі.

// - // - // - //

Інвестор визначає і відображає інвестицію за собівартістю плюс частка доходу інвестора (мінус сума збитків) і міну дивіденди отримані.

Інвестор визначає як доход кожного періоду пропорційну частку доходу (або збитку) інвестора, що відображається компанією, в яку вкладено капітал. Отримання дивідендів не є доходом, а відображається як зменшення інвестицій.

Більше 50%

Метод консолідованої фінансової звітності.

// - // - // - //

Складається консолідована фінансові звітність.

Фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні, спільні підприємства (інвестиції в цінні папери, які є інструментами капіталу) – оцінюють на дату балансу за вартістю, що визначена за методом участі у капіталі.

При цьому балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшення) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітній період, із включенням цієї суми до складу доходів (втрат) від участі у капіталі.

Водночас балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.

2. Облік довгострокових інвестицій у боргові зобов’язання (облігації).

Довгострокові фінансові інвестиції в боргові цінні папери можуть бути придбані за номінальною вартістю, а також за вартістю нижчою (з дисконтом) або вищою (з премією) за номінальну. Це залежить від співвідношення між встановленою (фіксованою) ставкою відсотка за випущеними облігаціями та реальною ринковою ставкою на дату випуску або реалізації.

Для обліку дисконту та премії за довгостроковими операціями до сплати власною емісії передбачаються окремі регулюючі рахунки: «Дисконт за облігаціями», «Премії за облігаціями».

В міжнародній практиці дисконт і премію за фінансовими інвестиціями в облігації на окремих рахунках не виділяють, а на рахунку «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» (субрахунок) – первісно відображають не номінальну вартість, а фактичну вартість придбання з подальшим корегуванням її на суму амортизації дисконту (додається) чи премії (віднімається).

Важливим питанням є вибір методу амортизації дисконту та премії за облігаціями.

Відповідно до загально прийнятого принципу та міжнародних стандартів фінансової звітності рекомендується амортизувати дисконт та премію за облігаціями за методом ефективної дійсної ставки відсотка.

В разі придбання інвестицій з дисконтом ефективну ставку відсотка визначають:



Ефективна ставка відсотка за інвестиціями придбаних з премією обчислюється так:



Сума амортизації дисконту або премії за звітній період визначається порівнянням суми відсотків за ефективною та фіксованою ставками відсотків.

Перевагою методу ефективної ставки відсотку є точне визначення доходів звітного періоду за відсотками та балансової вартості інвестицій на кінець звітного періоду.

Альтернативним методом нарахування амортизації дисконту та премії за довгостроковими облігаціями є прямолінійний метод.

Сума амортизації дисконту чи премії за один платіжний період визначається формулою:



Прямолінійний метод амортизації є простішим, з погляду розрахунків сум. Його рекомендують, якщо сума дисконту та премії кожного періоду істотно не відрізняється від суми розрахунку методом ефективної ставки відсотка.

Облік облігацій придбаних за номінальною вартістю.

Підприємство може придбати облігації за номінальною вартістю, коли ринкова ставка відсотка за інвестицією в облігації дорівнює встановленій або фіксованій ставці відсотка за облігаціями.

За цих умов поточна балансова вартість інвестицій залишається незмінною, впродовж всього терміну від дати придбання до дати погашення , тому що не має дисконту чи премії, що підлягали б амортизації.

Доход від реалізації визначається кожного періоду як сума нарахованих або отриманих готівкою відсотків.

Приклад.

Компанія придбала 2.01.06 облігації компанії «L», номінальна вартість – 100 000 дол., з річною ставкою – 12%, з метою їх утримання до погашення. Облігації були випущені строком на 5 років, квота до ціни 100 (придбані за номінальною вартістю). Виплати відсотків здійснювалися двічі на рік: 1 липня та 2 січня наступного року. Відобразити на рахунках БО.

1) 2.01.06 Придбання облігацій:

Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» 100 000 дол.

Кт «Грошові кошти» 100 000 дол.

2) Сума відсотків за платіжний період:



3)1.07.06 Отримання відсотків за облігаціями:

Дт «Грошові кошти» 6 000 дол.

Кт «Відсотки до отримання» 6 000 дол.

4) 31.12.06 Нарахування доходів за відсотками:

Дт «Відсотки до отримання» 6 000 дол.

Кт «Фінансові доходи» 6 000 дол.

5) 2.01.06 Отримання відсотків за облігаціями:

Дт «Грошові кошти» 6 000 дол.

Кт «Відсотки до отримання» 6 000 дол.

Через 5 років на дату погашення облігацій компанія отримала останні відсотки та суму номінальної вартості облігацій.

6)Погашення облігацій:

Дт «Грошові кошти» 106 000 дол.

Кт «Відсотки до отримання» 6 000 дол.

Кт «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» 100 000 дол.

Облігації придбані з дисконтом.

Емітент облігацій продає їх з дисконтом (тобто за нижчою ціною, ніж номінальна вартість), тоді коли реальна ринкова ставка відсотка вища за встановлену.

Дисконт – це, крім відсотка, додатковий дохід компанії, оскільки на момент погашення вона отримає всю номінальну вартість облігації, тому дисконт має бути віднесений на фінансовий доход впродовж періоду з дати придбання до дати погашення облігації.

Сума амортизації дисконту нараховується одночасно з нарахуванням відсотків (доход від фінансових інвестицій) та відображається у складі фінансового доходу з одночасним збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій в облігації.

Приклад.

Компанія придбала облігації компанії «L» 2.01.05 за номінальною вартістю – 100 000 дол., з річною фіксовано ставкою – 12%, строком на 5 років. Квота до номінальної вартості 96 (їх фактична собівартість). Дисконт 4 000 дол. (100 000 – 96 000 ). Виплата відсотків один раз на рік. Відобразити на рахунках БО.

1) 2.01.05 Придбання облігацій з дисконтом:

Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» 96 000 дол.

Кт «Грошові кошти» 96 000 дол.

2) Сума відсотків за платіжний період:



3) Сума амортизації дисконту за один рік:

4) 31.12.05 Нарахування доходів за відсотками:

Дт «Відсотки до отримання» 12 000 дол.

Кт «Фінансові доходи» 12 000 дол.

5) 31.12.05 Нарахування суми амортизації дисконту:

Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» 800 дол.

Кт «Фінансові доходи» 800 дол.

6) 2.01.06 Отримання відсотків за облігаціями:

Дт «Грошові кошти» 12 000 дол.

Кт «Відсотки до отримання» 12 000 дол.

На дату балансу 31.12.05 довгострокові фінансові інвестиції в облігації буде відображено в оцінці 96 800 дол. та сума амортизації дисконту за 1 рік 800 дол.

Щороку сальдо дисконту зменшується на суму амортизації і дійде до нуля на дату погашення.

Амортизаційна собівартість інвестицій в облігації (балансова вартість) зростає паралельно на ті ж самі суми і на дату погашення облігацій дійде до номінальної вартості.

Через 5 років на дату погашення облігацій компанія отримає готівку у розмірі номінальної вартості облігацій 100 000 дол.

Дт «Грошові кошти» 100 000 дол.

Кт «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» 100 000 дол.

2-й метод. Розглянемо наведений вище приклад застосування амортизації дисконту методом ефективної ставки відсотка.



Таблиця

Розрахунок амортизації дисконту за інвестиціями в облігації, дол..

Дата

Номінальна сума відсотку

Сума відсотку за ефективною ставкою

Сума амортизації дисконту

Амортизаційна собівартість інвестицій

02.01.2005

 

 

 

96000

31.12.2005

12000

12615,53

615,53

96615,53

31.12.2006

12000

12696,42

696,42

97311,95

31.12.2007

12000

12787,94

787,94

98099,89

31.12.2008

12000

12891,48

891,48

98991,37

31.12.2009

12000

13008,63

1008,63

100000

Сума

 

 

4000

 


31.12.05

Дт «Грошові кошти» 12 000 дол.

Дт «Фінансові інвестиції» 615,53 дол.

Кт «Фінансові доходи» 12 615,53 дол.

Облік облігацій придбаних з премією.

Якщо ринкова відсоткова ставка нижча за встановлену за облігаціями, то облігацію продають (купують) з надбавкою, з премією, тобто за ціною, яка перевищує номінальну вартість.

Приклад.

Компанія придбала 2.01.05 облігації компанії «L» за номінальною вартістю 100 000 дол., з річною фіксованою ставкою – 12%, терміном на 5 років. Квота до номінальної вартості – 108. Виплата відсотків щороку. Ціна придбання 108 000 дол. Премія – 8 000 дол.

1) 2.01.05

Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» 108 000 дол.

кт «Грошові кошти» 108 000 дол.

2) Сума амортизації премії за рік: 8 000 дол. / 5років = 1 600 дол.

3) Сума відсотків за рік: 12 000 дол.

4)31.12.05

Дт «Відсотки до отримання» 12 000 дол.

Кт «Довгострокові фінансові інвестиції» 1 600 дол.

Кт «Фінансові доходи» 10 400 дол.

На дату балансу довгострокові фінансові інвестиції в облігації відображаються за амортизаційною собівартістю, тобто за собівартістю фінансової інвестиції зменшеною на суму накопиченої амортизації премії (106 400 дол. = 108 000 – 1 600).

У продовж строку отримання облігацій премія за облігаціями зменшується до нуля. Водночас балансова вартість облігацій зменшується до номінальної вартості.

На дату погашення облігацій:

Дт «Грошові кошти» 100 000 дол.

Кт «Довгострокові фінансові інвестиції (облігації)» 100 000 дол.

2-й метод. Ефективної ставки відсотка:



3. Облік довгострокових інвестицій в акції інших підприємств.

Методика обліку фінансових інвестицій в акції інших підприємств залежить від взаємовідношення між інвестором і компанією. Отже, від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство.

Метод справедливої вартості застосовується, коли інвестор має незначний вплив на операційну і фінансову політику підприємства.

Фінансові інвестиції в акції інших підприємств первісно оцінюють за собівартістю придбання. В подальшому, на дату складання балансу, вони відображаються за справедливою вартістю, при цьому сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій, на дату балансу, відображається у складі фінансових доходів або інших витрат.

Якщо неможливо визначити їх справедливу вартість, то їх відображають за собівартістю.

За методом справедливої вартості дивіденди за акціями відображаються у складі фінансових доходів і відносяться до звітного періоду в момент їх оголошення або фактичного отримання готівки.

Приклад.

Компанія придбала 15.09.05 прості акції компанії «В» вартістю 120 000 дол., що становить 10% випущених акцій цієї компанії. 1 грудня 2005 року було оголошено грошові дивіденди за простими акціями – 5 600 дол. 30 грудня 2005 року компанія отримала гроші в розмірі оголошених дивідендів. Наприкінці року справедлива вартість портфеля придбаних акцій становила 132 000 дол.

1) 15.09.05 Придбання акцій:

Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (акції)» 120 000 дол.

Кт «Грошові кошти» 120 000 дол.

2) 1.12.05 Оголошення грошових дивідендів:

Дт «Дивіденди до одержання» 5 600 дол.

Кт «Фінансові доходи» 5 600 дол.

3) 30.12.05 Отримання дивідендів:

Дт «Грошові кошти» 5 600 дол.

Кт «Дивіденди до одержання» 5 600 дол.

4) Збільшення вартості акцій:

Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (акції)» 12 000 дол.

Кт «Фінансові доходи» 12 000 дол.

Метод участі у капіталі - це метод обліку фінансових інвестицій згідно з яким балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітній період із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі.

Водночас балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визначених дивідендів від інвестованого підприємства.

Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в БО лише на суму, що не призводить до від’ємного значення вартості фінансових інвестицій.

Якщо фінансові інвестиції в наслідок їх зменшення досягають їх нульової вартості, вони відображаються в БО за нульовою вартістю.

Балансова вартість інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу інвестованого підприємства за звітній період, крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку).

Для відображення фінансових інвестицій за методом участі в капіталі використовують фінансові звіти асоційованих, спільних і дочірніх підприємств, які складені на ту саму дату, що і звіт інвестора.

Приклад.

Компанія «L» 2.01.05 придбала частку у розмірі 40% у власному капіталі (прості акції) компанії «R» за 120 000 дол. Чистий прибуток компанії «R» становив 100 000 дол. Наприкінці року компанія «R» оголосила і виплатила дивіденди грошима у розмірі 40 000 дол. Крім того, додатковий капітал інвестованої компанії зріс за рік за рахунок до оцінки основних засобів на 30 000 дол.

1) 2.01.05 Придбання простих акцій:

Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (прості акції)» 120 000 дол.

Кт «Грошові кошти» 120 000 дол.

2) 31.12.05 Відображення участі у прибутку в асоційованій компанії:



Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (прості акції)» 40 000 дол.

Кт «Доходи за інвестиціями (Фінансові доходи)» 40 000 дол.



Дт «Дивіденди до отримання» 16 000 дол.

Кт «Довгострокові фінансові інвестиції (прості акції)» 16 000 дол.

3) Балансова вартість довгострокових фінансових інвестицій (прості акції): 120 000 + 40 000 – 16 000 = 144 000 дол.

4) Частка інвестора у сумі збільшення додаткового капіталу становила 12 000 дол. () і на цю частку збільшилась балансова вартість фінансових інвестицій:

Дт «Довгострокові фінансові інвестиції (прості акції)» 12 000 дол.

Кт «Додатковий каптал» 12 000 дол.

Якщо інвестоване підприємство отримує збитки за звітній період, балансова вартість фінансових інвестицій зменшиться у розмірі цих збитків на частку інвестора. Цю операцію відображають:

Дт «Втрати за інвестиціями»

Кт «Довгострокові фінансові інвестиції»

4. Методика складання консолідованої фінансової звітності.

Метод консолідованої фінансової звітності застосовується тоді, коли одне підприємство володіє понад 50% простих акцій іншого підприємства, здійснюється контроль за діяльністю підприємства.

Компанія інвестора розглядають як материнську (холдингову), а ту, яка є об’єктом інвестування – дочірня.

З юридичного погляду материнська компанія та її дочірні підприємства є окремим юридичними особами і складають окремі фінансові звіти. Та оскільки, рада директорів материнської компанії одночасно має вирішальний голос в радах директорів дочірніх підприємств можна розглядати як окрему економічну одиницю.

В міжнародній практиці материнська компанія з усіма її дочірніми підприємствами називається групою. Акціонерів і кредиторів материнської компанії цікавлять результат всіх операцій, що здійснюються під контролем материнської, зокрема і дочірніх.

У зв’язку з цим, поряд із фінансовим звітом окремих компаній складають звіти, що відображають фінансовий стан і результати діяльності групи компаній. Такі звіти називаються консолідованим фінансовим звітом. Характерною рисою таких звітів є те, що активи, зобо’язання і власний капітал, доходи і витрати двох чи більше юридично самостійних підприємств об’єднано в окрему систему фінансової звітності.

Міжнародні стандарти обліку «Об’єднання підприємств» прердбачає два основні методи обліку:

  1. Метод придбання.

  2. Метод об’єднання інтересів.

Ці методи ґрунтуються на тому, що об’єднання підприємств – це результат або набуття одним підприємством контролю над іншим, або об’єднання інтересів двох або більше підприємств.

Якщо материнська компанія виплачує готівкові гроші чи видає зобов’язання, набуваючи акції іншої компанії, то використовують метод придбання.

Метод об’єднання інтересів застосовується тоді, коли акції дочірнього підприємства надбані внаслідок прямого обміну на акції материнської компанії. Визначальний момент цієї операції полягає в тому, що акціонери дочірньої компанії стають акціонерами материнської компанії.

Процес консолідованої фінансової звітності описано міжнародними стандартами звітності: «Консолідована і окрема фінансова звітність». Вона складається послідовним об’єднанням сум вказаних у фінансовій звітності материнської і дочірніх компаній, щоб консолідована звітність містила інформацію про групу як єдине ціле. У процесі складання необхідно зробити низку врегулювань для усунення внутрішньо-групових операцій.

Розглянемо методику складання консолідованого балансу за методом придбання.

Таблиця 1

Баланс материнської компанії на звітну дату, тис. дол.

Актив

Сума

Пасив

Сума

1.Інвестиції в дочірні компанії.

1 150

1.Статутний капітал (прості акції).

2 000

2.Дебітори.

40

2.Нерозподілений прибуток підприємства.

700

3.Грошові кошти.

810

4.Інші активи.

1 000

3.Кредитори.

300

Баланс

3 000

Баланс

3 000

Таблиця 2

Баланс дочірньої компанії на звітну дату, тис. дол.

Актив

Сума

Пасив

Сума

1.Грошові кошти.

300

1.Статутний капітал (прості акції).

1 000

2.Нерозподілений прибуток підприємства.

150

4.Інші активи.

900

3.Кредитори.

50

Баланс

1 200

Баланс

1 200

Для складання консолідованого балансу зазвичай використовують спеціальну робочу таблицю.

Об’єднати баланси материнської та дочірньої компанії на дату придбання материнської компанію всього пакету акцій (100 000 шт.), випущених дочірньою компанією (номінальна вартість 10 дол. за акцію) за 1 150 000 дол., тобто за їх балансову вартість. Врахувати, що на дату придбання акцій дочірньої компанії, материнська компанія оплатила також обладнання для дочірнього підприємства на суму 20 000 дол.

Таблиця 3

Робоча таблиця консолідованих балансів, тис. дол.

Стаття

Компанія

Корективи

Консолідований баланс

Материнська

Дочірня

Дт

Кт

АКТИВ

1.Грошові кошти.

810

300







1 100

2.Дебітори.

40







20

20

3.Інвестиції в дочірню компанію.

1 150













4.Інши активи.

1 000

900




1 150

1 900

Разом

3 000

1 200







3 030

ПАСИВ

1.Статутній капітал.

2 000

1 000

1 000




2 000

2.Нерозподілений прибуток підприємства.

700

150

150




700

3.Кредитори.

300

50

20




330

Разом

3 000

1 200







3 030


  1   2

Схожі:

Облік дебіторської заборгованості
Дебіторська заборгованість – це заборгованість підприємств перед нашим підприємством
ТЕМА 5: Погашення прострочених податкових зобов’язань
Розробка стратегії та забезпечення належної організації роботи органів державної податкової служби України з питань погашення податкового...
Ліквідації академічної заборгованості за зимову сесію 2012/2013 навчального...
Примітка: студентам, які мають академічні заборгованості з дисциплін, які не включені в графік, в індивідуальному порядку з’явитись...
Ліквідації академічної заборгованості за зимову та літню екзаменаційні...
Примітка: студентам, які мають академічні заборгованості з дисциплін, які не включені в графік, в індивідуальному порядку з’явитись...
4. Визначення, декларування та погашення обсягу податкових зобов”язань
Визначення податкових зобов язань платником податків. Податкові декларації, їх види та терміни подання
Прізвище, ім’я, по батькові, посада керівника органу
Порядку погашення заборгованості підприємств, установ та організацій із зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування шляхом...
Тема програми: «Облік поточних та довгострокових зобов’язань.» Тема уроку
Вона может бути використана в процесі викладання на уроках курсу «Спеціальна технологія» при вивчені
План Документальне ведення обліку операцій з матеріальними активами....
Облік зношення та облік вибуття нематеріальних активів у системі рахунків бухгалтерського обліку
ТЕМА: Облік господарських процесів
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік процесу реалізації продукції (робіт, послуг), синтетичний та аналітичний облік
План Лекції Сутність і класифікація валютних операцій комерційних...
Сутність і класифікація валютних операцій комерційних банків Банківська операція визнається як валютна за умови застосування в процесі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка