Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Машовець М. А В 43 Здоров'я дитини від родини

Скачати 3.05 Mb.

Назва	Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Машовець М. А В 43 Здоров'я дитини від родини
Сторінка	6/18
Дата	08.05.2013
Розмір	3.05 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Філософія > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 18

ПОНЯТТЯ «ЗДОРОВ'Я»

ТА ЙОГО ОСНОВНІ ВИДИ

Чого не розуміємо,

тим не володіємо.

Йоганн Гете

Результати численних досліджень стану здоров'я людей за останні роки викликають почуття тривоги за майбутнє наших дітей та онуків, нації та й усього людства в цілому. Незважаючи на те, що природа заклала в людині великий потенціал сили і міцності, кількість хвороб, які чатують на людину, руйнують її фізичні та психічні сили, постійно зростає. В публікаціях Д. Чопри, Є. Зеліковскої наводяться цікаві дані медичних досліджень, що проводились в О. Бридж лабораторії в Каліфорнії за допомогою радіоізотопів, про те, що наш організм постійно оновлюється:

- кожні п'ять днів утворюється нова слизова оболонка шлунка, причому найглибший прошарок оновлюється впродовж тих хвилин, коли перетравлюється їжа;

- клітини шкіри — за п'ять тижнів;

- скелет, що видається нам таким стійким, оновлюється кожні три місяці;

- упродовж одного року на 98% оновлюється атомний склад організму людини [81; 225].

Хоч зовні ми нібито незмінні, а насправді схожі на складну будівлю, у якій весь час замінюються старі цеглинки на нові. І навіть за таких умов, які щедро подарувала нам природа, ми продовжуємо хворіти! Про це свідчить постійне зниження рівня стану здоров'я населення, що особливо насторожує, адже людина народжується для життя, яке має бути наповнене любов'ю і здоров'ям. Що ж ми не так робимо, якщо не в змозі зберегти щедрі дарунки матінки-природи? Аналізуючи проблеми здоров'я, М. Амосов відзначає, що незадовільний стан здоров'я нації, людства пов'язаний з трьома пороками, які притаманні стилю життя людини кінця XX століття, а саме:

♦ накопичення негативних емоцій;

♦ переїдання;

♦ недостатня рухова активність (пасивний спосіб життя або «поспішаємо сидячи»).

Аналізуючи філософські, педагогічні, психологічні дослідження, ми цілком усвідомлюємо, що людське життя є найвищою суспільною цінністю, а здоров'я кожного індивідууму є складовою суспільного багатства. Тому збереження, формування та зміцнення здоров'я дитини — це обов'язок кожної матері, батька, педагога перед дитиною, родиною і перед суспільством. У сучасних умовах набуває вагомості питання формування основ культури здоров'я молодого покоління. Лише навчивши дітей турбуватися про здоров'я, власними силами його зміцнювати та підгримувати високу працездатність організму, дотримуватись безпечних умов життєдіяльності, можна поліпшити критичний стан здоров'я нації. Мінімум десять років будь-яких упущень у процесі формування відповідальності за власне здоров'я у дітей та молоді чи пошуку ефективних шляхів зміцнення здоров'я може обернутись для нас втратою цілого покоління людей, які є неуками в оздоровчому напрямку.

Вихід із такої ситуації полягає в тому, щоб формувати пріоритети здоров'я, почуття відповідальності за нього і навчати бути здоровими дітей з перших років їхнього життя. Якщо людина стане носієм ідеї здоров'я як основного життєвого пріоритету, то і саме життя буде плідним, здоровим та довготривалим [184]

Звичайно, основним виховним чинником, основною школою життя для дитини, важливою соціально-педагогічною та захисною силою є сім'я. Ніщо не може замінити дитині сім'ї, яка дає їй «два крила» для самостійного польоту по життю, і тому формування у дитини оздоровчого світогляду, адекватної здоров'я зберігаючої поведінки відбувається, насамперед, на сімейних теренах, де визначаються її особистісні ідеали, уподобання, мотиви, інтереси та життєві звички.

Першочерговим є завдання виховання у дітей і підлітків потреби у здоров'ї як життєво важливої цінності, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя та формування валеологічної культури особистості («vаlео» в перекладі з латинської означає «здоров'я»). За твердженням Е. Вайнера, валеологічна культура — це усвідомлення людиною цінності здоров'я як життєвого пріоритету, що визначає її бережне ставлення до власного здоров'я і до здоров'я оточуючих (44, 64]. Валеологічна культура відображає ступінь усвідомлення й оволодіння індивідом відповідального ставлення до власного організму, до свого внутрішнього світу, до соціального та природного середовища.

Культура здоров'я, що притаманна певній особистості, тобто стала класним надбанням, спонукає її до реалізації, розвитку та удосконалення своїх можливостей і містить у собі такі аспекти:

- фізичний — здатність керувати своїми рухами, тілом;

- психічний — здатність керувати своїми відчуттями, емоціями, почуттями та думками;

- моральний — здатність керувати власною поведінкою, процесом задоволення потреб відповідно до загальнолюдських норм;

- духовний — здатність керувати власною поведінкою, процесом задоволення потреб відповідно до системи ціннісних орієнтацій та духовної спадщини людства;

- соціальний — здатність керувати взаємовідносинами з соціумом відповідно до морально-етичних та правових норм поведінки.

Крізь призму валеологічної культури створюється перехід до категорії «здоров'я» — інтегративної якості повноцінного людського буття. Здоров'я належить до універсального феномена. В науковій та публіцистичній літературі є багато визначень поняття здоров'я, що характеризує стан і позицію людини щодо себе, інших людей, довкілля та Космосу впродовж її життя. Передовсім необхідно усвідомити, що без здоров'я людина не може бути щасливою, повноцінно жити і діяти, а від того, як вона вміє зберегти своє здоров'я, залежить її майбутнє. Здоров'я і умовою вільного нормального життя, вплетеною в систему найважливіших людських цінностей. Ціннісна характеристика здоров'я людини проявляється в усіх сферах її життєдіяльності. Саме здоров'я слугує джерелом фізичного та духовного удосконалення, встановлення відносної гармонії природних і соціальних якостей особистості. Категорія здоров'я визначається як стан організму і форма життєдіяльності, до забезпечує достатню тривалість, необхідну якість життя і достатню соціальну дієздатність [150]

Здоров'я, за визначенням Всесвітньої організації збереження здоров'я, це стан цілковитого фізичного, духовного і соціального благополуччя. У роботах В. Сидорова містяться визначення поняття «здоров'я» як фундаментальної, соціально-філософської категорії, в його авторській картотеці їх налічується понад двісті: це і «фізична активність», і первинна, невід'ємна властивість людини», «вид гармонії» і «нерозривна єдність природного і соціального, тіла і духу».

В. Казначеєв розглядає здоров'я як динамічний процес збереження і розвитку біологічних, фізіологічних і психічних функцій оптимальної працездатності, соціальної активності при максимальній тривалості життя. На сучасному етапі нова концепція здоров'я передбачає стан рівноваги (баланс) між адаптивними можливостями (потенціал здоров'я) організму та умовами середовища (природного, соціального), що постійно змінюються [84].

У роботах С. Волкова, Л. Гаврилюка, Т. Книш, Г. Апанасенка, С. Попова, І. Муравова, В. Сидорова, Ю. Антономова, А. Рогози та інших визначаються такі види здоров'я, як фізичне, соматичне, емоційне, духовне, соціальне, психічне та моральне. Авторами даються визначення терміна «здоров'я» і кожного його виду, проте ми можемо говорити про умовний поділ цих видів здоров'я, серед яких основними, на нашу думку, є все ж таки фізичне та психічне. Фізичне здоров'я створює фундамент здорової особистості, а від психічного здоров'я залежить моральне (духовне) здоров'я та соціальне. Тому цілком закономірно, що у багатьох державних документах наголошується на необхідності реалізації одного з пріоритетних завдань — це зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей та молоді. Проте виокремлення всіх чотирьох аспектів здоров'я обумовлено потребами сьогодення, визнанням цінності здоров'я як найважливішої цінності індивіда та суспільства й акцентуванням уваги на складових комплексного, інтегрованого феномена здоров'я з метою ефективнішого впливу на процес його примноження та зміцнення.

Фізичне і психічне здоров'я тісно взаємопов'язані. Фізичне здоров'я — це стан, який зумовлюється функціонуванням фізіологічних систем організму (дихальної, серцево-судинної тощо). Психологічне здоров'я — це нормалізація психоемоційної та інтелектуальної сфери. Фізичний стан людини залежить від функціонування нервово-психічної та імунної систем, тоді як фізичне нездоров'я — це і психічні травми, і комплекси.

Виокремлюючи соціальне здоров'я, автори в основному наголошують на проблемі взаємовідносин особистості з близьким та далеким соціумом, самореалізації особистісних домагань у соціальному середовищі, реалізації соціальних потреб та залежності соціального здоров'я від стану фізичного і психічного здоров'я. А моральне здоров'я дослідники визначають як вагомий складник духовного здоров'я людини.

Найбільш вдале визначення видів здоров'я знаходимо у публікаціях В. Петленка, С. Попова, Ю. Антономова, А. Рогози [156; 167], які виокремлюють соматичне, фізичне, психічне, моральне та соціальне здоров'я. Відповідно до цілісною погляду на феномен здоров'я, визначені складові тісно взаємопов'язані між собою і діють у сукупності крім цього, дають змогу комплексно визначати стан здоров'я індивіда

Фізичне здоров'я — це рівень росту та розвитку органів і систем організму, основу якого складають морфологічні та функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції.

Соматичне здоров'я — стан органів і систем організму людини основу якого складає програма індивідуального розвитку, опосередкована базовими потребами, які домінують на різних етапах онтогенетичного розвитку. Ці потреби є пусковим механізмом розвитку людини а також забезпечують індивідуалізацію цього процесу.

Фізичне здоров'я реалізується, ґрунтуючись на рівні функціонування індивідуальних показників соматичного здоров'я.

Психічне здоров'я — стан інтелектуально-емоційної сфери, загального душевного комфорту, який забезпечує адекватну поведінкову реакцію. Такий стан обумовлений біологічними та соціальними потребами та можливостями їх задоволення. Складовими психічного здоров'я є інтелектуальне та емоційне здоров'я.

Інтелектуальне здоров'я — нормальне функціонування інтелекту, ще виявляється в розв'язанні різноманітних завдань вербально-логічно та логіко-алгоритмічної взаємодії із середовищем.

Емоційне здоров'я — вміння людини управляти особливою формою суб'єктивного (емоційного) відображення інтегрованої взаємодії: зовнішнім світом, що виявляється у емоційних реакціях, емоційній поведінці та емоційному стані.

Духовне здоров'я — сукупність характеристик духовного світу особистості, особистісна потреба у засвоєнні системи цінностей та якість мотиваційно-ціннісного ставлення до складових духовної спадщини

Моральне здоров'я — комплекс характеристик мотиваційної сфері-і сфери життєдіяльних потреб, основу якого визначає система цінностей напрямів і мотивів поведінки індивіда в суспільстві. Моральним здоров'ям є опосередкована духовність людини, бо пов'язане воно Е загальнолюдськими істинами добра, любові і краси.

Соціальне здоров'я визначається характером взаємин особистості: соціумом, випливає із цінностей та мотивів поведінки індивіда, залежить від характеру та рівня розвитку економічної, політичної, соціальної і духовної сфер суспільного життя.

Соціальне здоров'я індивіда залежить від економічних чинників, його стосунків із соціумом, до якого входить сім'я і організації, через які й налагоджуються контакти індивіда з соціумом: навчальні заклади (здобутім освіти), медичні заклади санаторії, поліклініки, лікарні, діагностичні центри (профілактика захворювань та лікування, охорона здоров'я) та інші організації, від яких залежить праця, відпочинок індивіда, організація побуту, соціальний захист, безпека існування тощо. Отже здоров'я як інтегративна якість повноцінного людського життя містить такі складові: фізичне, психічне, духовне та соціальне, що показано на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Основні види здоров'я
Згідно з публікаціями С. Попова, умовно можна виділити наступні критерії кожного виду здоров'я: для фізичного — я можу; для психічного — я хочу; для морального — я повинен [167, 9].

Трансформуючи думки автора і виходячи із завдань морального виховання, що зорієнтовані на засвоєння дітьми основ загальнолюдської моралі, на розвиток у дитини моральної волі і відповідальної поведінки, свободи морального вибору [98], на нашу думку, більш доцільним визначенням критерію морального здоров'я є — я вибираю (це особистісний, вільний, моральний вибір кожного індивіда, що ґрунтується на особистісній відповідальності), відповідно критерієм духовного здоров'я визначаємо — я прагну, а для соціального — я здатний. Відповідність здоров'я індивіда цим критеріям забезпечить його гармонійну життєдіяльність, узгодженість біологічної, психічної, духовної і соціальної ліній буття.

Рівень здоров'я людини визначається умовами її життєдіяльності: навчання, праці та побуту, добробутом та гігієнічною культурою, а найбільше — способом життя, який може бути здоровим чи нездоровим, правильним чи хибним. Спосіб життя акумулює в собі комплексне уявлення про життєдіяльність людини, є одним із критеріїв суспільного прогресу і характеризується особливостями повсякденного життя (трудова діяльність, побут, задоволення матеріальних та духовних потреб, участь у суспільному житті, відпочинок і дозвілля, норми та правила поведінки). За твердженням Г. Никифорова, спосіб життя обумовлений соціально-економічними умовами, залежить від мотивів діяльності конкретної людини, особливостей її психіки, стану здоров'я та функціональних можливостей організму [173]. На нашу думку, здоровий спосіб життя можна визначити як життєву реалізацію комплексу оздоровчих заходів, що сприяють гармонійному розвитку особистості, зміцненню здоров'я, забезпечують комфортну життєдіяльність та взаємовідносини з соціумом, успішну самореалізацію та високий рівень працездатності. Не можна не погодитися з твердженням А.Цьося, що здоровий спосіб життя повинен бути не лише засобом досягнення міцного здоров'я, а нормою щоденного життя, важливою потребою людини [224].

Рис. 2.5. Критерії здоров'я
Метою такого способу життя, безперечно, має стати прагнення до досконалості (фізичної, психічної, моральної, духовної) та соціального благополуччя. Спосіб життя містить три основні категорії: рівень життя, якість та стиль життя. Рівень життя (в основному належить до економічної категорії) і є ступенем задоволення матеріальних, духовних, культурних потреб особистості. Якість життя (переважно соціологічна категорія) характеризує комфорт у задоволенні потреб людини. Стиль життя (соціально-психологічна категорія) — це поведінкова особливість життя людини. Якщо перші дві категорії мають суспільний характер, то остання категорія має персоніфікований характер, залежить від історичних, національних традицій та особистісних нахилів і переконані, і здійснює найбільший вплив на стан здоров'я особистості.

Здоровий спосіб життя — це активна діяльність людей, спрямована на збереження і поліпшення здоров'я, зміну способу життя, оздоровлення, боротьбу зі шкідливими звичками і факторами ризику для здоров'я, подолання інших несприятливих умов способу життя, формування психологічної настанови на збереження, зміцнення та примноження власного здоров'я та здоров'я оточення.

Здоровий спосіб життя передбачає реалізацію основних здоров'я зберігаючи передумов:

- наявність особистісно-мотиваційної настанови на реалізацію власних фізичних, інтелектуальних, соціальних і духовних можливостей і здібностей;

- сформованість світоглядних позицій та культури людини, ступінь орієнтації на здоров'я та здоровий спосіб життя;

- забезпечення фізичного удосконалення в процесі активної рухової діяльності;

- забезпечення повноцінного, збалансованого харчування;

- дотримання правил гігієни (чистоти тіла і чистоти думок, загартовування тіла і загартовування духу);

- досягнення психічної, морально-духовної гармонії у житті;

- толерантне ставлення до соціального оточення;

- вилучення із власної поведінки шкідливих звичок, пристрастей, помислів (алкоголізм, куріння, наркоманія, лінощі, переїдання, негативні емоції, негативне мислення, малорухливість тощо).

Здоровий спосіб життя відповідає генетично обумовленим типологічним особливостям людини, конкретним умовам життя і спрямований на формування, збереження і зміцнення здоров'я, а також на повноцінне виконання людиною її соціально-біологічних функцій. Ми цілком погоджуємося з твердженням Е. Вайнера, що найголовнішим чинником дотримання здорового способу життя є бажання людини бути здоровою. Як доказ можна навести слова Л. Толстого, який зазначив: «Досить смішними виглядають вимоги людей (які курять, п'ють, переїдають, не працюють, перетворюють ніч на день) до лікарів, щоб вони зробили їх здоровими».

Під того, який спосіб життя веде індивід, майже наполовину залежить стан його здоров'я, меншу частку впливу мають генетичні фактори та екологія, і лише на 10% залежить наше здоров'я від медичного обслуговування [11; 13; 167]. Ці дані підкреслюють необхідність власного вибору людиною тих життєво важливих ціннісних орієнтирів у житті і усвідомлення того факту, що ні природні задатки, ні стан екології, ні мережа медичних закладів не в змозі забезпечити достатній рівень здоров'я кожної людини.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 18

Схожі:

БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ Авт кол-в: Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л., Гавриш Н. В., Долинна О. П., Ільченко Т. С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М.,...	Психічне здоров’я дитини «духовне здоров'я» вживаються як синоніми. Насправді вони дещо різні. Ми ж говоритимемо про перший з цих термінів
Урок з основ здоров’я в 2 класі Тема. Права та обов’язки дитини Мета Вчити відрізняти права від обов’язків, закріпити їх в пам’яті учнів. Навчати дітей вмінню захищати себе при порушенні прав дитини....	Тема: Твоя родина Мета: Формувати уявлення про родину як частину суспільства, про роль і місце родини в житті людини. Розвивати уявлення про деякі...
Тема. Стосунки між людьми. Спілкування дівчаток і хлопчиків. Мета Мета. Дати уявлення про вплив поведінки та відносини у сім’ї на власне здоров’я та здоров’я інших членів родини; виробляти вміння...	Здоров′я нації починається з дитинства Найголовнішою цінністю, яку має плекати сучасна школа, залишається здоров’я дитини, його формування й підтримка на різних етапах...
Поради батькам учнів 1-4 класів Вас і Вашої родини найбільш актуальні. Спробуйте виконувати хоча б їх. Якщо Вам вдасться розумно організувати життя Вашої дитини,...	ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ТРЬОХ РОКІВ... Розвиток дитини в перинатальний період. Дородові матриці. Пологи. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини. Рефлекси,...
Про шкільний конкурс «Педагог за здоров’я дітей» Неблагополуччя у здоров’ї учнів залежить і від недостатньої підготовки педагогів до роботи у здоров’язберігаючому просторі. Цьому...	Надання висновку щодо участі у вихованні дитини одного з батьків, що проживає окремо від дитини

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання