Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури

Скачати 48.54 Kb.

Назва	Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури
Дата	17.03.2013
Розмір	48.54 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Філософія > Документи

Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури.
Механізм розвитку науково пізнання. Теорія наукових революцій Куна. Парадокси та проблемні ситуації як передумова наукової революції. Види наукових революцій.
Наука як вид пізнавальної діяльності. Специфіка та основні напрями дослідження науки у філософсько-методологічній спадщині.
Наука як діяльність по виробленню знання. Проблема критеріїв науковості знання.
Нормативний характер екоетики та її принципи: самоцінність природи; відповідальність людини перед природою; обов’язок перед майбутніми поколіннями. Етика відповідальності Г. Йонаса.
Поняття часу в сучасному природознавстві. Специфіка біологічного часу. Філософська проблема простору і часу. Час як форма фіксації розвитку.
Синергетика як нова методологія постнекласичної науки. Основні принципи синергетики у біологічних науках.
Система наукових організацій та інституцій. Поняття наукової школи, напрямку, традиції.
Соціальна і пізнавальна площини науки. Динаміка організації науки. Диференціація та інтеграція біологічних наук.
Соціально-філософські аспекти розвитку генетики. Історія і трагедія генетики в СРСР. Антропогенетика та євгеніка як ідеологізовані галузі дослідження спадковості.
Віртуальна реальність як соціальне явище. Філософсько-методологічні засади віртуалізація науки. Концепція віртуальних світів і наукове пізнання.
Еволюціонізм як різновид мислення. Вчення В. Вернадського про біосферу. Рівні організації живої матерії.
Емпіричний і теоретичний рівні наукової діяльності. Гіпотетико-дедуктивна модель біологічної теорії.
Зміни філософських засад природознавства під впливом біології. Поняття еволюціонізму.
Концепції співвідношення філософії та природознавства. Наукова картина світу та її значення.
Наукова дискусія як форма комунікації і форма розвитку наукового знання. Культура і логіка ведення наукової дискусії. Етичні норми наукової дискусії. Проблема діалогу в науковому співтоваристві.
Поняття раціональності. Історичні типи раціональності й основні етапи розвитку наукового пізнання.
Постнекласична методологія природознавства. Стратегії теоретичного дослідження у добу постнекласичної науки.
Проблема істинності наукового пізнання. Поняття істини та її критерії. Верифікація та фальсифікація. Практика як критерій істинності.
Специфіка вимірювальних процедур у біологічних експериментах. Моделювання як вид експерименту.
Абстрактні образи теорії та їх системна організація. Теоретичні схеми та математичний апарат.
Антропогенетика та євгеніка як ідеологізовані галузі дослідження спадковості. Генетичні маніпуляції.
Антропоцентризм та біоцентризм як принципи біоетики. Специфіка теоретико-біологічного пізнання, історизм об’єкту біології та його цілісність.
Біоетика як нормативне вчення про цінність всього живого.
Виникнення науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки. Класична наука та її специфіка. Некласична наука та її специфіка. Постнекласична наука та її специфіка.
Генетика й еволюція. Соціально-філософські аспекти розвитку генетики.
Герменевтика та проблема інтерпретації в природознавстві.
Гіпотетико-дедуктивна модель біологічної теорії.
Глобальні кризи сучасності і цінність наукового знання.
Глобальні кризи сучасності і цінність наукового знання.
Глобальні кризи та цінності науково-технічної цивілізації.
Диференціація та інтеграція наукових знань як домінуюча тенденція розвитку сучасної науки.
Достовірність та істинність емпіричного знання. Емпіричний рівень пізнання в біології. Достовірність та істинність емпіричного знання.
Емпірична методологія позитивізму в природознавстві.
Емпіричний рівень пізнання в біології.
Ідея, проблема, гіпотеза, теорія як форми теоретичного пізнання. Структура та функції наукової теорії. Види наукових теорій.
Конкуренція в науці. Специфіка та основні причини конфліктів: різномасштабність мислення, претензіонізм, недовіра до наукового потенціалу керівника, незадоволеність оцінкою своєї праці, поява варягів.
Культура і логіка ведення наукової дискусії. Етичні норми наукової дискусії.
Культуротворча та культуроформуюча функція науки. Класичний та некласичний підхід до співвідношення науки та культури.
Методологічний і аксіологічний аспекти дослідження проблеми життя.
Методологічні принципи структуралізму в природознавстві.
Місце і роль концепції ноосфери у світогляді сучасного природодослідника. Поняття коеволюції людини і природи. Концепція коеволюції Н. Моісеєва.
Моделювання як вид експерименту.
Наука та освіта: взаємовплив та взаємозв’язок.
Наука як соціокультурний феномен. Світоглядний смисл та світоглядні проблеми науки.
Нормативний характер екоетики та її принципи: самоцінність природи; відповідальність людини перед природою; обов’язок перед майбутніми поколіннями.
Основні риси сучасної біологічної наукової картини світу. Походження життя на планеті.
Парадокси та проблемні ситуації як передумова наукової революції.
Поняття ідеалів та норм наукового пізнання. Структура ідеалів та норм наукового пізнання. Історичні трансформації ідеалів та норм наукового пізнання.
Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового дослідження.
Поняття техніки та технології. Традиційні та технологічні цивілізації.
Роль теоретичних схем у дедуктивному розгортанні теорії. Теоретичні схеми та досвід. Операційний статус теоретичних схем.
Соціоекологія та її принципи. Екосистемологія, геосоціосистемологія та інвайронментологія – новітні галузі на стику природничих і суспільних наук..
Супертехнології – епіцентр соціально-філософських дискусій ХХІ ст. Комп’ютерно-мережеві технології.
Сучасна екологічна ситуація у суспільстві. Екологія як дисциплінарне знання.
Творча свобода та соціальна відповідальність вченого.
Філософія та наука: еволюція взаємовідносин.
Філософський зміст концепції ноосфери. Її місце у сучасній науці. Місце і роль концепції ноосфери в світогляді сучасного природодослідника. Проблеми коеволюції людини і природи.
Філософські передумови зміни фундаментальних засад науки. Від методологічних ідей до нової теорії і до створення нової картини світу.
Штучний суперінтелект. Технологічна сингулярність. Генетичний апґрейд. Трансгуманізм, визнання антропності як арт-витвору самої людини.

Схожі:

(грец oikos оселя, середовище і logos слово, вчення) галузь міждисциплінарних... Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури	Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін... України викладатиметься навчальний предмет «Етика», що спрямований на формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної...
2. Етику почали розглядати як науку що вивчає мораль Метою етики Емпірична, або описова етика. Нормативна етика як зведення вимог, теорія морального виховання, або педагогічна етика, Професійна...	Про вивчення курсів духовно-морального спрямування у 2008-2009 навчальному році України надає батькам право вибору вивчення дітьми курсів духовно-морального спрямування. Серед них: „Етика”, “Християнська етика”,...
Ми не можемо уявити нашого життя без навколишнього середовища, а... Адже всім відомо, що ми знаходимося на грані «екологічної катастрофи». А це відбувається через низький рівень екологічної культури...	Е кологія це наука про захист природи. Екологія це особливий світогляд... Початкова школа є початковою ланкою формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань. Розуміючи...
Реферат Тема: Правове ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ екологічної безпеки 1 Юридична... Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов’язаних політичних, екологічних, технічних,...	ВСТУП «Соціально-педагогічні засади розвитку екологічної свідомості та культури підлітків»
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом СДПЧ-1 по... ТЕМА Етика,як вчення про мораль. Категорії етики. Службова етика та культура поведінки працівників МНС	ПРОГРАМА /рівень стандарту/ для учнів 7-11 класів середніх загальноосвітніх Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання