Об'єктивні засади функціонування світового господарства:
різне географічне положення країн та особливості їх розвитку;
національні традиції і культура, звичаї, історична спадщина;
політичний устрій, державна політика, спосіб суспільного життя;
міжнародний поділ праці, світовий ринок, інтернаціоналізація суспільного виробництва.
Інтернаціональна форма суспільного поділу праці, що базується на
спеціалізації і кооперації країн у виробництві та обміні благ, називається:
міжнародною;
загальною;
частковою;
одиничною.
Світовий ринок як передумова виникнення сучасного всесвітнього
господарства представляє собою:
місце, де відбувається купівля-продаж товарів різних країн;
механізм дії закону вартості у глобальному просторі;
розвинуту сферу товарного обміну, що ґрунтується на міжнародному поділі праці;
самостійне функціонування національних ринків окремих країн, які співробітничають між собою.
Інтернаціоналізація економіки відбувається у першу чергу завдяки:
розвитку продуктивних сил, зокрема, підвищенню якості трудових ресурсів;
взаємопереплетінню і об'єднанню різних форм капіталу між країнами;
ліквідації світової системи колоніалізму;
розвитку світогосподарських зв'язків між країнами на основі відкритості національних економік.
Структуру світового господарства утворюють такі основні групи
країн:
розвинуті держави із соціальною ринковою економікою;
країни, що розвиваються в напрямі ринкового господарства;
країни з перехідною економікою;
усі відповіді правильні.
Існують дві протилежні доктрини у галузі міжнародного обміну:
імпорт і експорт товарів та послуг;
фрітредерство і протекціонізм;
торговельний і платіжний баланси країн;
усі відповіді правильні.
Забезпечення певних гарантій щодо належної економічної безпеки
країни дає політика:
реекспорту та реімпорту;
позбавлення можливості споживати ті блага, які не виробляє своє господарство;
захисту інтересів національного виробника (протекціонізм);
свобода торгівлі (фрітредерство).
До характерних нині тенденцій розвитку світового господарства
можна віднести:
розширення сфери дії принципів ринкової економіки;
включення у світогосподарський процес абсолютної більшості країн планети;
посилення координації господарської діяльності та співробітництва між державами;
усі відповіді правильні.
Система міжнародних економічних відносин виражає:
сукупність господарських зв'язків і залежностей, які склалися у зовнішньому просторі внаслідок співробітництва між різними суб'єктами всесвітнього господарства;
об'єднання економік окремих держав під керівництвом наднаціональних органів управління;
спеціалізацію країн на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких вони мають абсолютні переваги;
правильної відповіді немає.
Найпершою формою міжнародного співробітництва, а значить і
економічних відносин між країнами, стала:
міграція робочої сили;
світова торгівля;
конвертованість валюти;
освоєння джерел енергії та сировини.
Найзагальнішою метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є:
встановлення високих митних тарифів на товари, що ввозяться з-закордону;
створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни за рахунок вигідного міжнародного співробітництва;
валютні обмеження, підвищення вимог до технічних, санітарних та інших стандартів щодо якості продукції;
забезпечення необхідними робочими місцями висококваліфікованих працівників у межах країни.
Задля добробуту людей.
Під залежністю національної економіки розуміють головним чином:
такі причинні зв'язки, при яких внутрішній процес виробництва у
країні контролюється в основному силами зовні;
наявність зовнішнього державного боргу;
використання іноземної валюти у грошовому обігу країни;
вплив світового ринку на розвиток національного господарства.
Економічна залежність має місце тоді, коли:
держава змушена пристосовуватися до вимог іноземних партнерів, які диктують їй свою волю щодо спрямування розвитку національного господарства;
всупереч власним інтересам здійснюються економічні зв'язки з іншими країнами;
практикується невигідне зовнішнє співробітництво;
обмін на світовому ринку нееквівалентний.
Об’єднання європейських держав в економічний союз має на меті:
ліквідацію митних бар’єрів;
забезпечення вільного переміщення робочої сили;
забезпечення вільного переміщення капіталів
забезпечення рішення всіх вище перелічених проблем
Міжнародна інтеграція в більшій мірі зумовлена:
міжнародним розподілом праці;
обмеженістю природних ресурсів;
загостренням міжнародних протиріч;
розвитком міжнародної торгівлі
Під міжнародним рухом капіталу слід розуміти:
розміщення «надлишку» капіталу в інших країнах з метою забезпечення найбільшого прибутку;
надання державної позики іншим країнам з метою досягнення політичних переваг;
будівництво за кордоном екологічно шкідливих підприємств;
правильної відповіді немає
Під міграцією робочої сили розуміють:
переміщення робочої сили між підприємствами, фірмами, галузями;
переміщення робочої сили всередині підприємств, фірм, галузей;
переміщення працездатного населення із однієї країни в іншу в пошуках роботи та кращих умов життя;
переміщення громадян однієї країни на постійне місце проживання в інші країни.
Змістовний модуль 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України
Глобальні проблеми – це проблеми, що торкаються інтересів:
окремого господарюючого суб’єкта
окремої держави
об’єднань держав
світової спільноти
-
Наслідки аварії на Чорнобильскій АЕС – це проблеми:
України
Білорусії
Європи
світова
-
.За своїми наслідками на перший план виступає проблема:
війни та миру
забруднення навколишнього середовища
зубожіння і голоду
раціонального використання природних ресурсів
-
Екологічні проблеми повинні вирішуватися:
в першу чергу високорозвиненими країнами
в першу чергу слаборозвиненими країнами
всім людством
кожною країною наодинці в межах своїх територіальних кордонів
-
Глобальні проблеми повинні вирішуватися на позиціях:
врахування інтересів всіх народів
врахування інтересів високорозвинених країн
врахування інтересів слаборозвинених країн
врахування інтересів регіональних об’єднань країн
усі відповіді правильні.
Процес глобалізації, що активно розвивається на рубежі ХХ-ХХІ
століть, означає:
виший ступінь інтернаціоналізації суспільного життя;
зростаючу взаємозалежність й поступове просування до однорідності господарства різних країн;
втягування усього світу у відкриту систему економічних, політичних та культурних зв'язків на основі інноваційних, комунікативних та інформаційних технологій;
усі відповіді правильні.
-
Вищим проявом глобалізації є міжнародна економічна інтеграція,
тобто:
процес поступового зближення і взаємодії (взаємопроникнення) національних господарств, спрямованих на створення єдиної світової (наднаціональної) економічної системи;
Європейський союз та інші міжнародні організації (у межах світового господарства зараз налічується близько ста інтеграційних угруповань);
транснаціональні корпорації - міжнародні за характером своєї діяльності, але національні щодо контролю над ними;
виникнення транснаціонального монополістичного капіталу, просування за кордон підприємницької діяльності.
-
Що не віщує небезпеку для країн із слабкішою економікою від глобалізації:
діяльність монополістичного транснаціонального фінансового капіталу;
загострення конкуренції на міжнародних ринках;
використання переваг і нових можливостей на основі поглиблення світового поділу праці;
посилення зовнішнього впливу на національну культуру, поступове розмивання духовних цінностей окремих народів.
-
Цивілізаційна глобалізація повинна зводитися до:
фритредерської комерціалізації усіх сфер людської діяльності;
взаємозбагачення соціально-економічного і духовно-культурного життя всіх народів;
підкорення соціокультурних цінностей одних країн іншим на підґрунті інтеграції;
правильної відповіді немає.
-
Найгострішою загальною проблемою міжнародного співробітництва в сучасний період стає:
дотримання прав і свобод працівника, утвердження соціальної справедливості;
забезпечення рівного доступу усіх країн на світовий ринок, усунення дискримінації;
спільне вирішення глобальних проблем людства;
усунення циклічності суспільного відтворення.
-
Глобальними вважаються проблеми, які:
сприяють виживанню і розвитку людей за екстремальних умов;
є всезагальними (планетарними), загрожують людству в цілому і потребують об'єднання зусиль усіх країн для їх вирішення;
породжені науково-технічними революціями, принциповими оновленнями технологій виробництва;
означають міжнародне співробітництво в усіх сферах економіки задля добробуту людей.
-
Розрізняють глобальні проблеми:
національні;
регіональні;
континентальні;
правильної відповіді немає.
-
Економічна безпека країни переважно залежить від:
стану розв'язку глобальних проблем;
обмеженості усіх видів ресурсів та джерел енергії;
рівня відкритості національної економіки, загострення її чутливості до екзогенних (зовнішніх) факторів розвитку;
компетентності зовнішньоекономічної політики держави.
-
Під залежністю національної економіки розуміють головним чином:
такі причинні зв'язки, при яких внутрішній процес виробництва у країні контролюється в основному силами зовні;
наявність зовнішнього державного боргу;
використання іноземної валюти у грошовому обігу країни;
вплив світового ринку на розвиток національного господарства.
-
Економічна залежність має місце тоді, коли:
держава змушена пристосовуватися до вимог іноземних партнерів, які диктують їй свою волю щодо спрямування розвитку національного господарства;
 всупереч власним інтересам здійснюються економічні зв'язки з іншими країнами;
практикується невигідне зовнішнє співробітництво;
обмін на світовому ринку нееквівалентний.
-
Глобалізація світогосподарських зв'язків впливає на економіку слаборозвинутих країн поки що в основному:
незначно;
позитивно;
негативно;
відчутно.
-
 Глобальні проблеми світу класифікують по сферах:
суспільних взаємовідносин (загроза термоядерної війни, відсталість частини країн і окремих регіонів, світові кризи тощо);
взаємодії суспільства з природою (ресурси, екологія, утилізація відходів, раціональне використання землі та ін.);
розвитку людини та забезпечення її майбутнього (подолання епідемій і тяжких хвороб, боротьба із міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом і т.п.);
усі відповіді правильні.
-
Першочерговою для людства є надпроблема:
продовольча;
забезпечення миру, відвернення нової світової війни;
демографічна;
енергетична.
-
Вчені називають основний шлях вирішення глобальних проблем світу:
забезпечення екологічного розвитку господарства;
запровадження енергозберігаючих технологій;
демілітаризація економіки, конверсія;
усунення злочинності, голоду, неграмотності людей.
-
Інші шляхи розв'язання глобальних проблем:
 оптимізація управління процесом зростання народонаселення;
пріоритетність загальнолюдських цінностей у відтворенні суспільства;
припинення процесів маргіналізації та подальшої поляризації багатства і бідності;
усі відповіді правильні.
-
При наявності суперечності між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом людства виникають:
об'єктивні умови щодо перетворення глобалізації на її негативну реальність, що веде до появи нових глобальних проблем;
певні можливості для покращення життя людей;
унеможливлюється реакційна політика окремих держав;
симптоми оздоровлення процесу суспільного відтворення, як окремих країн, так і людства в цілому.
Наслідки аварії на Чорнобильскій АЕС – це проблема:
України
Білорусії
Европи
свівтова
-
Спільні риси глобальних проблем:
важливість для майбутнього людства
у них проявляється поглиблення і ускладнення світо господарських зв’язків
їх розв’язання можливе лише за умови об’єднання зусиль усіх держав і народів
всі відповіді вірні
-
Сировинні та енергетичні проблеми загострюються тому, що
світові ціни на сировину є сталими
економічний розвиток не може базуватися на зростаючих обсягах використання сировини і енергії
зовнішньоекономічні зв’язки не змінюються
з’являються нові джерела енергії
-
Нове політичне мислення –це
усвідомлення всіма народами планети важливості і негайного вирішення глобальних проблем
зміна пропорцій розподілу ресурсів між цивільною і воєнною сферами
виробництво продукції для задоволення особистих потреб людей
роззброєння і ліквідація оборонних галузей виробництва
-
Концепція сталого розвитку була прийнята
в 1945 році
в 1975 році
в 1992 році
в 2000 році
-
До викликів глобалізації відноситься:
неспроможність держав регулювати економіку у відриві від світових господарських процесів
удосконалення механізму розподілу ресурсів
стійке функціонування інформаційної мережі
загальне поширення демократії
-
Екологічна криза знаходить свій вияв:
у кількісному та якісному виснажені природних ресурсів
у глобальній змії клімату
у незворотніх втратах у генофонді планети
всі відповіді правильні
-
Глобальна інформаційна криза пов’язана:
з глобальними міжнародними інформаційними потоками
з недостатньою «комп’ютерізацією» в країнах, що розвиваються
з «забрудненням» інформаційного простору та зростанням обсягів надлишкової інформації
з забезпеченням всезагального доступу до інформації
-
Найважливішими соціально-економічними передумовами глобалізації стали
формування загальнопланетарного науково-інформаційного простору
подальша інтернаціоналізація економіки, крах командно-адміністративної системи,лібералізація торгівлі
становлення глобальних ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій
різке збільшення обсягів і швидкості переміщення капіталів
|