|
|
Скачати 463.67 Kb.
|
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО Методичні поради та завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни “психологія (загальна та юридична)” Затверджено Вченою радою академії (протокол № від 2003 р.) Харків 2003 Методичні поради та завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни “Психологія (загальна та юридична)” / Уклад.: В.А. Журавель, В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – 39 с. У к л а д а ч і: В.А. Журавель, В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько Рекомендовано до видання редакційно видавничою радою академії (протокол № 2 від 11.02..2003 р.) Подальше вдосконалення засобів протидії злочинності, особливо її організованим формам, поліпшення роботи органів правосуддя, юстиції, прокуратури і внутрішніх справ набувають виняткового значення. У системі наукових знань, що сприяють активізації правозастосовчої діяльності, важливе місце приділяється юридичній психології. У зв’язку з цим підготовка висококваліфікованих фахівців потребує не тільки активізації вивчення студентами юридичних вузів і факультетів психологічних аспектів окремих правових явищ – правосвідомості, правотворчості, профілактики злочинності, слідчої і судової діяльності, ресоциалізації осіб, що вчинили злочин, але й удосконалення форм навчання. Одним із методів постійного відновлювання знань, засобом підвищення фахового рівня і самовдосконалення є самостійна робота студентів. Зазначена форма навчання особливо актуальна при вивченні дисциплін, навчальними планами яких не передбачене проведення практичних (семінарських) занять, це, наприклад, спецкурс “Психологія (загальна та юридична)”. Відповідно до навчального плану студентам денного і вечірнього факультетів з даної дисципліни читається лекційний курс (40 годин). Перед іспитами проводяться консультації. Результати іспитів свідчать про те, що студенти відчувають певні трудності при засвоюванні матеріалу, які обумовлені насамперед складністю об’єкта дослідження, специфікою наукових категорій і понять, недостатнім обсягом навчальної і довідкової літератури, відсутністю практичних (семінарських) занять. Тому головною метою методичних порад є надання допомоги студентам у самостійному опануванні питань як загальної, так і юридичної психології. До деяких тем пропонуються також практичні завдання. Р о з д і л І ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Т е м а 1. Предмет і система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології Психіка людини, яка пов’язана із судочинством і правовою діяльністю, має особливості, характер яких обумовлений необхідністю виконання різноманітних соціальних і правових функцій. Саме ця обставина сприяла формуванню юридичної психології – науки, що досліджує закономірності психіки людини, які проявляються у сфері суспільних відносин, що регулюються правом. Враховуючи, що виявлення цих закономірностей та їх аналіз дозволяє визначити предмет науки, вивчення зазначеної теми рекомендується почати зі з’ясування процесів, станів і властивостей психіки, що виявляються у людини, яка діє у правовій сфері. При цьому слід зважати на те, що кожна з трьох самостійних галузей юридичної психології (кримінальна, судова і кримінально-виконавча) досліджує групи психічних закономірностей, які складають її предмет. Так, кримінальна психологія вивчає: а) психічні закономірності, що пов’язані з формуванням антисоціальних установок, мотивами вчинення злочинів і протиправних дій; б) психологічні аспекти формування груп правопорушників, роль конкретних обставин і чинників, що сприяють появі цих угруповань; в) форми і засоби профілактичної діяльності тощо. Предметом дослідження судової психології є проблематика, що стосується психологічної характеристики правоохоронної діяльності, пізнавальних процесів, пов’язаних з доказуванням, психологічними основами провадження окремих процесуальних дій. Кримінально-виконавча (пенітенціарна) психологія досліджує психологічну структуру особи, яка відбуває покарання (її адаптацію, ставлення до встановленого режиму, вироку та ін.), психологічну сторону формування мікрогруп засуджених, методи впливу та їх найбільш оптимальну взаємодію й інші проблеми. Щодо питання про місце і роль юридичної психології у системі наук, тут варто простежити її взаємозв’язок із загальною психологією і юриспруденцією, зокрема, з такими галузями, як кримінальне і цивільне право, кримінальний і цивільний процеси, кримінологія і криміналістика. При розгляді інтегративної функції наук особливу увагу слід звернути на роль так званих аксіоматичних положень, тобто знань, що складають фундамент однієї науки і перенесені в іншу в незмінному вигляді. Вивчаючи методологічні основи юридичної психології, важливо пам’ятати, що дослідження науки базуються на використанні законів і категорій матеріалістичної діалектики, досягнень фізіології вищої нервової діяльності, правових вимог, розпоряджень, заборон (наприклад, заборона на одержання показань шляхом застосування насильства або погроз). Для з’ясування системи юридичної психології необхідно враховувати подвійний характер даної науки, обумовлений її тенденціями і тяжінням, з одного боку, до загальної психології, а з іншого – до юриспруденції. Такий стан юридичної психології викликає відомі труднощі щодо формування її системи, яка підпорядкована усім формам і видам правової діяльності й відображує логіку здійснення наукових досліджень у даній галузі знань. Тому в системі юридичної психології виділяють загальну й особливу частини, що мають окремі розділи і напрямки із самостійною сферою дослідження. І тут слід зважати на те, що система юридичної психології як науки не адекватна навчальному курсу, який включає розділи з загальної психології. Контрольні запитання 1. Які проблеми досліджують кримінальна, судова і кримінально-виконавча (пенітенціарна) галузі юридичної психології? 2. У чому виявляється взаємозв’язок юридичної психології з кримінальним правом і процесом, кримінологією і криміналістикою? 3. Назвіть основні розділи загальної й особливої частин юридичної психології? 4. Назвіть основні етапи розвитку юридичної психології? Якими рисами характеризується сучасний стан юридичної психології? Т е м а 2. Методи юридичної психології Методи як своєрідний інструментарій здійснення дослідження визначають розвиток науки і ступінь одержуваних нею результатів. Щодо юридичної психології, то поряд із загальним методом, яким є діалектичний метод пізнання, виділяють окремі методи, формування яких здійснювалося переважно по таких своєрідних напрямках. По-перше, це методи, які перенесені із загальної психології і виконують пізнавальні функції рівнозначно як у загальній, так і в юридичній психології (наприклад, методи вивчення особистості і впливу на неї). По-друге, це методи, які сприяють пізнанню тільки в юридичній психології і складаються згідно з її завданнями або трансформуються з методів загальної психології у відповідності до мети правової психології. У зв’язку з цим рекомендується усвідомити такі окремі методи, як спостереження, бесіди, анкетування, тестування, інтерв’ювання, природного і лабораторного експериментів, збору незалежних характеристик. Контрольні запитання 1. Які методи застосовуються щодо вивчення предмета юридичної психології? 2. За якими ознаками різняться методи природного і лабораторного експериментів? 3. Яке практичне застосування методів спостереження, анкетування і тестування? Т е м а 3. Психологія особи та діяльності. Психологічні закономірності діяльності людини У даній темі необхідно розглянути такі питання: поняття особистості та її суспільно-історична обумовленість, спрямованість особистості – потреби, інтереси, настанови, світогляд, моральні переконання. Поняття та структура діяльності – зовнішні та внутрішні компоненти. Дія як елемент діяльності, поняття простих та складних дій, їх види. Розвиток людської діяльності – вміння, навички і звички. Особливу увагу рекомендується звернути на вивчення закономірностей та умов успішного формування навичок. Контрольні запитання 1. Співвідношення соціального і біологічного у особи. 2. У чому полягає специфіка людської діяльності та її основні характеристики? 3. Поняття і структура діяльності. 4. Що слід розуміти під навичками? Закономірності й умови формування навичок. 5. Звички та їх роль у здійсненні діяльності. Завдання Визначте, який із трьох компонентів – сенсорний, центральний, моторний – набуває головного значення в простих діях: при стартовому ривку біатлоніста; стрілянині по мішені; грі в шахи. Т е м а 4. Особа і структура її психічних властивостей – темперамент, характер, здібності Першим із складових елементів структури психічних властивостей людини є темперамент (пропорція, співвідношення), тобто сукупність властивостей, що характеризують динаміку (швидкість) протікання психічних процесів та поведінки людини. Вивчаючи матеріал про темперамент, потрібно усвідомити природну основу різноманітних темперамен-тів – типологічні властивості вищої нервової діяльності (вчення І.П. Павлова про типи вищої нервової діяльності), мінливість темпераменту, взаємозв’язок мотивів поведінки і темпераменту, а також розглянути індивідуальні ознаки і властивості кожного темпераменту. Характер є другим елементом у структурі психічних властивостей особистості. Характер – це система стійких стосунків особистості, що виявляється в типі її поведінки. Він залежить від спрямованості особистості і виявляється в загальній поведінці. При підготовці даного питання необхідно розглянути вольові, емоційні й інтелектуальні прояви характеру як елементів його структури, а також риси характеру, що пов’язані зі ставленням індивіда до себе, інших людей, товариства, праці. Складовим елементом структури психічних властивостей особистості є також здібності, тобто психологічні можливості людини, своєрідна придатність до виконання тієї або іншої діяльності. При цьому важливо усвідомити взаємозв’язок здібностей і задатків (уроджених анатомо-фізіологічних і психічних особливостей), здібностей і схильностей, а також звернути увагу на формування здібностей у процесі діяльності, на різноманітність їхніх рівнів і видів (обдарованість, талант, геніальність). Контрольні запитання 1. Поняття, типи, фізіологічні основи темпераменту. 2. Поняття і структура характеру. 3. Поняття, види, рівні, закономірності формування здібностей. 4. У чому виявляється взаємозв’язок характеру і темпераменту, характеру і вольових якостей особистості? Завдання 1. У наведених характеристиках виділіть вольові, інтелектуальні й емоційні риси характеру. Зазначте, за якими ознаками їх можна встановити. А. Людмила І., 18 років. Схильна до захоплення натура, любить музику, поезію, природу. За її словами, ставиться до всього навколишнього небайдуже, “занадто переживає успіхи і невдачі”. Особливо це виявляються у її стосунках з людьми. Вона не завжди безпристрасно оцінює їх. Уразлива, насторожена і водночас винятково чуйна і добра. Дуже ініціативна, рішуча, іноді імпульсивна. Яскрава, “романтична” натура, “відкрита душа”, довірлива і безпосередня. Найкраще почуває себе в роботі. Б. Віктор С., 18 років. Мріє про військову службу. Багато і наполегливо працює над собою, особливо цікавиться історією. В будь-яку роботу вносить планомірність, точність, акуратність. Віктор – принциповий і вимогливий до себе, наполегливий, завзятий. 2. На підставі запропонованих характеристик визначте тип темпераменту школярів. А. Віктор Г., 3-й клас. Неквапливий. Хода повільна, перевальцем. Говорить мало, але обґрунтовано, послідовно. На уроках має байдужий вигляд, сам руки не піднімає, проте на запитання вчителів звичайно відповідає правильно. У сварках участі не бере, незлобний, однак зробити щось для товаришів лінується. У розмову вступає рідко, більше мовчить. Навчаль-ний матеріал сприймає не відразу: йому потрібно декілька разів повторити, хоча завдання виконує правильно й акуратно. Прийшов до класу з іншої школи, із хлопцями сходився важко. За словами матері, часто згадує стару вчительку, певно дуже прив’язаний до неї. Б. Борис Р., 3-й клас. Безмежно пристрасний. Часто береться за роботу, яка йому не під силу. Надто рухливий. У будь-яку хвилину готовий зірватися з місця і бігти куди завгодно. Руки постійно чимсь зайняті. Вкрай запальний, погано контролює свою поведінку. Засвоює матеріал швидко і правильно, але часто через квапливість плутається у відповідях. Відгукується на будь-яку просьбу, але не завжди запам’ятовує доручення, бо через бажання скоріше виконати його не дослуховує до кінця. В. Олександр Д., 2-й клас. Дуже вразливий. Найменша прикрість виводить його з рівноваги, плаче через кожну дрібницю. Довго пам’ятає образи і болісно їх переживає. Задумливий. Часто замріяно дивиться у вікно замість того, щоб грати з товаришами. Беззаперечно підпорядковується всім правилам. Зіткнувшись з труднощами, легко опускає руки, губиться і не доводить справу до кінця. Проте якщо наполягти на виконанні завдання, у більшості випадків робить це не гірше за інших. Г. Олена В., 2-й клас. Дуже рухлива, на уроках ні хвилини не сидить спокійно, постійно змінює позу, крутить що-небудь у руках, тягне руку, розмовляє із сусідкою. Легко захоплюється всим новим, але відносно швидко охолонює. Переважний настрій – веселий і бадьорий. Про отримані п’ятірки радісно повідомляє усім у будинку. Двійок не приховує, але при цьому додає: “Це в мене так...випадково”. Легко сходиться з подругами, швидко звикає до нових обставин. Т е м а 5. Емоційно-вольові процеси та стани Вивчення зазначеної теми необхідно розпочинати із з’ясування поняття волі як свідомої саморегуляції суб’єктом своєї діяльності й поведінки. При цьому особливу увагу рекомендується звернути на структуру складної вольової дії, тому що складний вольовий акт проходить декілька етапів: 1) усвідомлення і постановка мети, де істотну роль відіграють потреби і прагнення людини; 2) вибір засобів досягнення поставленої мети, для якого характерним є “боротьба” мотивів, тобто протиборство особистих позицій людини; 3) прийняття рішення – визначення лінії поведінки в ситуації невизначеності, а також вибір дій, що за даних умов можуть призвести до бажаного результату; 4) виконання дії та оцінка її результатів. Самостійними об’єктами вивчення в даній темі є вольові психічні стани (ініціативність, цілеспрямованість, упевненість, рішучість, наполегливість та ін.). Розглядаючи емоційний аспект регулювання діяльності, студенти мають насамперед усвідомити загальне поняття емоцій і почуттів, критерії їхньої відмінності, а також роль емоцій у регулюванні поведінки людини, їхню класифікацію. Необхідно звернути увагу на особливості окремих видів емоцій (емоційний тон відчуттів, емоційний відгук, настрій, переляк, стрес, фрустрація, афект), а також вищих почуттів, які підрозділяються на: а) праксичні (страх, радість, тривога, розчарування тощо); б) інтеллектуалістичні (цікавість, допитливість, подив та ін.); в) моральні (чесність, сумлінність, доброта, чуйність, дисциплінованість та ін.); г) естетичні. Варто усвідомити особливості діяльності і поводження людини в конфліктних емоційних станах (стрес, фрустрація, афект), а також їхнє юридичне значення і вплив на пізнавальні та регулятивні функції організму людини. Контрольні запитання 1. Співвідношення волі зі свідомістю. 2. Потреби і прагнення: класифікація і значення для усвідомлення і постановки мети. 3. Які етапи формування складної вольової дії? 4. Якими ознаками характеризується стан “боротьби” мотивів? 5. Назвіть вольові якості особистості. 6. Поняття і відмінні ознаки емоцій і почуттів. 7. Поняття і характер протікання стресу і фрустрації. 8. Настрій і його вплив на поведінку людини. 9. Поняття, ознаки, етапи протікання фізіологічного афекту. |
|
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських... МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО |
Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських... МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО |
|
України КРИМІНІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Науково-практичний... Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Національна академія правових наук України |
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ М.І. Козюбра (Конституційний суд України); д-р іст наук, проф. О. В. Кузьминець (Національна академія внутрішніх справ України);... |
|
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО На правах... Спеціальність 12. 00. 03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право |
Міністерство освіти і науки України Підручник підготовлений викладачами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого |
|
Міністерство освіти і науки України Підручник підготовлений викладачами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАКАЗ України студентам факультету юстиції Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, затвердженого наказом Міністерства... |
|
Кодекс україни Науково-практичний коментар У двох томах Том 1 За... Одним із найважливіших напрямів розвитку України як правової держави є охорона громадян та суспільства від кримінальних правопорушень... |
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України ... |