ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ.
Суспільно-гуманітарний напрям, історичний, філософський профілі
10 КЛАС (105 годин)
Розподіл годин за навчальними темами
|
Назва теми, зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Вступ.
2 год
|
Ознайомлення учнів із завданнями та структурою курсу. Зміст та структура підручника з предмета, інші джерела інформації (додаткова література, електронні ресурси).
Критерії тематичного та підсумкового (семестрового та річного) оцінювання.
Основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації. Людство на початку ХХ ст. Демографічний портрет.
Процес урбанізації в провідних країнах світу.
Протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах. Національні рухи. Передумови Другої світової війни.
|
Учень/учениця:
Характеризує основні цінності та здобутки індустріальної цивілізації
Описує становище різних країн світу на початку ХХ ст.
Складає демографічний портрет людства.
Характеризує визначальні тенденції світового розвитку у перші десятиріччя. ХХ ст.
Пояснює сутність демократії та тоталітаризму.
Аналізує протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах.
Співвідносить національно-визвольні рухи в різних країнах світу.
Визначає передумови розгортання Другої світової війни.
|
Тема № 1.
Промислово розвинуті країни світу на початку ХХ ст.
7 год
|
Особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина ) на початку ХХ ст. Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу. Впровадження технічних новинок в повсякденне життя.
Активізація суспільних та політичних рухів. Початки державного регулювання соціально-економічних процесів. Завершення формування націй. Державний устрій та особливості політичного життя цих країн.
|
Описує зміни в повсякденному житті населення провідних країн світу
Визначає особливості політичного, соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція Росія та Австро-Угорщина ) на початку ХХ ст.
Аналізує технічний та інтелектуальний прогрес, процес активізації суспільних та політичних рухів.
Характеризує панівні політичні та суспільні рухи, діяльність основних політичних партій провідних країн світу
Пояснює передумови та причини змін в політичному житті провідних країнах світу, запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів
Визначає спільні та відмінні риси державного устрою та політичного життя розвинутих країн.
. Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: нація, технічний прогрес, державне регулювання економіки, соціал-демократичний рух, профспілковий рух, фемінізм, президентська республіка, конституційна монархія, дуалістична монархія, законодавча, виконавча та судова влада .
|
Урок узагальнення
1 год
|
|
|
Тема № 2.
Національно-визвольна боротьба народів світу.
6 год
|
Боротьба балканських народів за незалежність, виникнення нових самостійних держав на Балканах.
Національні рухи в Індії та Китаї, їх боротьба за національне самовизначення, економічну самостійність і соціальний прогрес. Особливості модернізаційних процесів в Японії.
Загальна характеристика політичного та соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки.
|
Учень/учениця:
Показує на карті балканські території, що входили до складу Австро-Угорської та Османської імперій, нових балканських країн, колоніальних та залежних країн Азії, Японію, провідних країн Латинської Америки.
Порівнює специфіку національно-визвольної боротьби різних країн Азії.
Аналізує особливості модернізаційних процесів в Японії
Дає характеристику країнам Латинської Америки.
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: національно-визвольний рух, традиційне суспільство, латифундизм
|
Урок узагальнення
1 год
|
|
|
Тема № 3.
Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки.
9 год
|
Створення Троїстого блоку та Антанти. Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму та реваншистських настроїв в країнах Європи, шовіністична пропаганда. Роль правлячих кіл провідних країн світу у загостренні міжнародних відносин.
Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани противників. Основні театри військових дій. Військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр. Вступ у війну США. Вихід Росії з війни. Завершення війни. Поразка Німеччини та її союзників.
Підсумки війни. Переосмислення системи загальнолюдських цінностей .Зміна статусу жінки в ході війни.
|
Учень/учениця:
Називає країни-учасниці військово-політичних блоків – Троїстого блоку та Антанти
Порівнює процес утворення цих блоків.
Характеризує міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. , позицію правлячих кіл провідних країн світу.
Пояснює сутннісь процесу гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини та привід Першої світової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни, причини вступу у війну США, виходу Росії з війни
Описує основні події початку Першої світової війни.
Визначає стратегічні плани противників.
Показує на карті та Співвідносить основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914 – 1918 рр.
Робить критичний аналіз підсумків війни
Дає характеристику визначним військовим діячам того періоду ( П. фон Гінденбургу, Ф. Фошу, О. Брусилову,) та дає оцінку їх діяльності
На основі різних джерел інформації аналізує та узагальнює основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни .
Висловлює судження щодо можливості використання війни як засобу вирішення міжнародних конфліктів.
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: військово-політичний союз, гонка озброєнь, мілітаризм, шовінізм, анексія, репарація, контрибуція
|
Урок узагальнення
1 год
|
|
|
Тема № 4.Повоєнне облаштування світу.
Версальсько-Вашингтонська система договорів.
8 год
|
Паризька мирна конференція . “14 пунктів” В Вільсона. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі.
Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її переваги та недоліки.
Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр.. ХХ ст.. Договір у Рапалло.
Врегулювання проблеми репарацій (Плани Дауеса та Юнга). Найголовніші рішення Генуезької, Гаазької, Лозаннської та Локарнської конференцій. Значення пакту Бріана-Келога у системі міжнародних відносин.
|
Учень/учениця:
Використовує історичну карту для пояснення умов Версальського договору з Німеччиною та, мирних договорів із її союзниками .
Показує на карті кордони нових незалежних держав Європи.
Аналізує підсумки роботи Паризької та Вашингтонської конференцій, причини розбіжностей між їх учасниками.
На основі опрацювання історичних джерел дає оцінку основним рішенням повоєнних міжнародних конференцій та договорам 20-х рр.. ХХ ст..
Складає історичний портрет визначних політичних діячів того періоду В. Вільсона, Дж. Ллойд- Джорджа, Штреземана, Ж. Клемансо, В. Орландо.
Характеризує переваги та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи, пояснювати її роль у подальшому загостренні міжнародної обстановки,
Визначає причини невдоволення ряду країн повоєнною системою договорів.
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: “14 пунктів” В Вільсона, Ліга Націй, Версальсько-Вашингтонська система, плани Дауеса та Юнга, пакт
|
Урок узагальнення.
1 год
|
|
|
Тема № 5.
Країнах Західної Європи та США
в 20-30-х рр. ХХ ст.
12 год
|
Зміна статусу провідних країн світу після Першої світової війни. Період економічної стабілізації в країнах Західної Європи та США в 20-х рр. ХХ ст. Політичне життя (подальший розвиток лібералізму та консерватизму, робітничий та соціалістичний рух).
Внутрішня та зовнішня політика консервативних, ліберальних та лейбористських кіл Великої Британії у 20-х рр..
Політичний та соціально-економічний розвиток Франції у 20-х рр..
Доба “проспериті” (процвітання) у США.
Листопадова революція та становлення Веймарської республіки в Німеччині.
Прихід до влади Б. Муссоліні.
Фашизація Італії., створення корпоративної системи.
Причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр. (Великої депресії) Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті.
США напередодні та у роки Великої депресії.
Америка за президента Г.Гувера. Президентські вибори 1932 р. і повернення до влади демократів . Економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки. Початок впровадження у життя кейнсіанських важелів регулювання економічних процесів.
Велика Британія, у роки кризи. Спроби реформування Британської імперії
Світова економічна криза в Німеччині.
Встановлення нацистської диктатури в Німеччині. Економічна, соціальна та ідеологічна політика гітлерівського режиму. Знищення політичної опозиції. Войовничий антисемітизм.
Франція та Іспанія в період кризи.
Утворення, прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії - їх досягнення, прорахунки та причини розпаду.
|
Учень/учениця:
Характеризує зміну статусу провідних країн світу після Першої світової війни. причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті
Співвідносить політичне та соціально-економічне життя Франції та Великої Британії у 20-х рр..
Описує процес становлення Веймарської республіки в Німеччині.
Аналізує причини приходу Б. Муссоліні до влади, процесу фашизаці Італіїї та створення корпоративної системи.
В 20-ті рр. ХХ ст.
Виокремлює основні риси доби “проспериті” (процвітання) у США.
Учень/учениця:
Характеризує причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті
Прослідковує та співвідносить шляхи подолання проявів світової економічної кризи у США, Великій Британії , Франції , Німеччини та Італії у 30-х рр. ХХ ст.
Визначає економічні та соціальні засади „Нового курсу” Ф.Д. Рузвельта та його основні підсумки
Пояснює суть процесів індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи
Дає оцінку діяльності керівників провідних країн світу 30-х рр.. ХХ ст.., їх ролі в політичному , економічному розвитку власної держави.
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: лібералізм, консерватизм, ІІІ Комуністичний інтернаціонал, “світова пролетарська революція”, “проспериті”, фашизм, корпоративна система, демократія, авторитаризм, тоталітаризм, нацизм, антисемітизм , «Новий курс», кейнсіанство, Народний фронт
|
Урок узагальнення
1 год
|
|
|
Тема № 6.
Росія -СРСР у 1917-1939 рр.
8 год
|
Російська революція 1917 р., її причини і початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад Російської імперії, прихід до влади більшовиків.
Громадянська війна в Росії: причини, найголовніші події, наслідки.
Доба “воєнного комунізму”. НЕП.
Утворення СРСР. Велика депресія й Радянський Союз. Перемога Й. Сталіна в боротьбі за владу. Сталінський план “соціалістичного будівництва”. Політика “прискореної” індустріалізації і колективізації в Радянському Союзі. Голодомори. Масові репресії 1937 – 1938 рр. в СРСР. Життя пересічної людини в СРСР.
|
Учень/учениця:
Аналізує передумови, причини та хід Російської революції 1917 р.
Показує на історичній карті основні фронти громадянської війни, визначати її періоди.
Висловлює судження про наслідки російської революції та громадянської війни.
Характеризує добу «воєнного комунізму» , пояснює причини переходу до НЕПу , утворення СРСР.
Дає критичну оцінку діяльності О. Керенського, В.Леніна , Л. Троїцького, Й.Сталіна.
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: буржуазна революція, громадянська війна, Тимчасовий уряд, жовтневий переворот, “воєнний
комунізм”, НЕП, Угорська радянська республіка
|
Тема № 7.
Країни Центральної та Східної Європи
в 20-30-х рр. ХХ ст.
7 год
|
Особливості соціально-економічного та політичного розвитку нових незалежних європейських держав: Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів, хорватів і словенців (Югославії) після Першої світової війни.
Румунія та Болгарія в 20-30-х рр.
Формування демократичних та авторитарних режимів в країнах регіону. Роль провідних державних та політичних діячів в історії цих країн. місце та роль країн Центральної та Східної Європи на зовнішньополітичній арені в умовах загострення міжнародної напруженості.
|
Учень/учениця:
Використовуючи історичну карту, характеризує становище нових незалежних держав Центральної та Східної Європи.
Співставляє соціально-економічний та політичний розвиток Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів, хорватів і словенців , Румунії, Болгарії.
Пояснює роль керівників країн регіону в здійсненні державотворчих процесів.
Прослідковує особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія)
Визначає роль провідних країн регіону на зовнішньополітичній арені в умовах загострення міжнародної напруженості
Виокремлює основні риси демократичних та авторитарних режимів, встановлених в країнах Центральної та Східної Європи.
Характеризує діяльність Т. Масарика, Ю. Пілсудського, М. Горті, Е. Бенеша
Застосовує тлумачить та співвідносить поняття і терміни: режим “санації” (оздоровлення), сепаратистський рух,, федерація , конфедерація
|
Урок узагальнення
1 год
|
|
|
Тема№ 8
Сутність авторитаризму та тоталітаризму.
5 год
|
Походження, ідейні засади й соціальна база італійського фашизму та німецького нацизму. Остаточне оформлення тоталітарного режиму в CРСР,. Встановлення авторитарного режиму в Іспанії та деяких країнах Центральної та Східної Європи.
Політичні портрети Й. Сталіна, Б.Мусоліні, А. Гітлера, Ф. Франко
|
Учень/учениця:
Визначає сутність передумови формування авторитарних та тоталітарних режимів у європейських країнах у 30-х рр.. ХХ ст..
Співставляє ідейні засади італійського фашизму та німецького нацизму.
Аналізує сутність тоталітаризму в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії та співставляє їх прояви.
Характеризує діяльність Й. Сталіна, Б.Мусоліні, А. Гітлера, Ф. Франко
|
Тема № 9
Країни Азії, Африки тп Латинської Америки в перші десятиріччя ХХ ст.
7 год
|
Китай. Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х рр.
Індія. Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х рр. та її результати.
Японія. Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 30-х рр. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості. Соціально-економічне становище населення.
Арабський світ в міжвоєнний період. Палестинська проблема.
Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.
|
Учень/учениця:
Виокремлює особливості розвитку Японії в цей період.
Пояснює витоки Палестинської проблеми.
Співвідносить методи боротьби за національний та соціальний прогрес народів Індії та Китаю.
Прослідковує розвиток країн арабського світу в міжвоєнний період.
Дає порівняльну характеристику країнам Латинської Америки
Характеризує роль визначних політичних діячів : М.Ганді, Чан Кайши, А. Самоси, Ж. Варгаса .
Застосовує тлумачить та співвідносить поняття і терміни: мілітаризація, латифундизм, Палестинська проблема, етатизм
|
Урок узагальнення
1год
|
|
|
Тема № 10. Міжнародні відносини 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни.
10 год
|
Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.
Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період. Спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу. Активізація антивоєнних рухів.
Процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі. Громадянська війна 1936 – 1939 рр. в Іспанії. Формування блоку агресивних держав осі Рим – Берлін – Токіо. Витоки, прояви та наслідки політики умиротворення.
Причини радянсько-німецького зближення (весна 1939 р.), провалу англо-франко-радянських переговорів у Москві (літо 1939 р.) та радянсько-німецького пакту про ненапад (пакт “Молотова - Ріббентропа”) і таємних протоколів до нього (23 серпня 1939 р.).
|
Учень/учениця:
Прослідковує вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр.
Характеризує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період.
Визначає витоки, прояви та наслідки політики «умиротворення».
Висловлює власну точку зору щодо можливих варіантів створення системи колективної безпеки країнами Заходу та запобігання розгортанню нової світової війни.
Залучаючи історичну карту співвідносить процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі
На основі роботи з історичними джерелами аналізує процес радянсько-німецького зближення та причини підписання пакту “Молотова - Ріббентропа”
Тлумачить та застосовує поняття і терміни: політика умиротворення, Судетська проблема, аншлюс, демілітаризована зона, Мюнхенська угода, таємні протоколи, вісь Рим – Берлін – Токіо, антивоєнний рух
|
Урок узагальнення
1год
|
|
|
Тема № 11.
Розвиток культури
у перші десятиліття ХХ ст.
6 год
|
Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі, виникнення та розвиток кінематографа, олімпійський рух. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.
|
Учень/учениця:
Характеризує найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей
Визначає основні ідеї й течії у розвитку культури
Пояснює причини виникнення масової культури
Аналізує нові напрямки в мистецтві та літературі.
Тлумачить, співвідносить та застосовує поняття і терміни: модернізм, авангардизм, “втрачене покоління”, масова культура, кінематограф, джаз, мюзикл, олімпійський рух, Нобелівська премія
|
Підсумкове узагальнення
1 год
|
|
|
Резервний час 9 год
|
|
|
|