В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Умань 2009

Скачати 4.34 Mb.

Назва	В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Умань 2009
Сторінка	5/35
Дата	05.04.2013
Розмір	4.34 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 35

Принцип стабільності і адаптивності. Логістична система повинна стабільно функціонувати при допустимих відхиленнях параметрів і факторів зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов поставок або закупівель матеріальних ресурсів, варіаціях транспортних тарифів та ін.). При значних коливаннях стохастичних (випадкових) факторів зовнішнього середовища логістична система повинна пристосовуватися до нових умов, змінюючи програму функціонування, параметри та критерії оптимізації.

Ці принципи відображають логістичний підхід до рішення проблем виробничо-господарської діяльності, що є сутністю концепції логістики підприємства (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Відображення логістичного підходу до формування виробничо-господарської діяльності підприємства
Основні положення логістичного підходу до формування виробничо-господарської діяльності підприємства визначаються таким:

розгляд будь-якого об'єкта досліджень як інтегрованої логістичної системи, навіть якщо вона складається з окремих, відносно розрізнених підсистем;
визначення можливості та умов сукупної оптимізації як структурних елементів системи, так і логістичної системи у цілому;
розгляд досліджуваного об'єкта як комплексу взаємозалежних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкриття його інтегрованих властивостей, внутрішніх і зовнішніх зв'язків;
розробка та реалізація комплексних логістичних програм.

У загальному підході логістичні системи розділяють на макрологістичні і мікрологістичні.

Виникнення макрологістичних систем визначається необхідністю забезпечувати чітку і погоджену взаємодію структур різних галузей і регіонів з метою поліпшення виробничо-господарських відносин.

Макрологістична система – велика економічна система управління потоковими процесами, яка включає підприємства і організації промисловості, постачальницько-збутові, транспортні та інші посередницькі структури різних відомств і форм власності, не обмежених у територіальному розташуванні.

Мікрологістична система — економічна система, що охоплює внутрішньовиробничу логістичну область одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних основах.

Мікрологістичні системи містять у собі технологічно пов'язані виробництва, об'єднані єдиною інфраструктурою та працюючі на єдиний економічний результат.

Як правило, мікрологістична система формується на основі одного підприємства і спрямована на управління внутрішніми і зовнішніми логістичними потоками, що охоплюють постачання сировини і матеріалів, виробництва готової продукції та її збуту.

Логістичний цикл — повторюваний закінчений і замкнутий процес, що переводить мету (задоволення потреб кінцевого споживача) у певний планований результат потреби (продукцію, предмет і об'єкт).

Логістичний цикл по суті визначає структурну основу логістичної системи. Він визначається такими головними функціональними областями логістики, як постачання, підтримка виробництва і розподіл.

Незважаючи нате, що кожний логістичний цикл неповторний і має свою мету, особливість і відповідальність, всі вони визначаються єдиною структурною основою (табл. 2.3), яка орієнтована на забезпечення самоорганізації логістичної системи, підвищення якості процесів, багатофункціональності, гнучкості та компромісу при прийнятті рішень.

Підприємство, яке поставляє продукцію численним споживачам і при цьому користується послугами національного або світового ринку сировини та матеріалів, має відношення до великої кількості логістичних циклів.

За таких умов при формуванні логістичної системи важливо враховувати наступне:

логістичний цикл є головним об'єктом аналізу інтеграції логістичних функцій;
базова структура циклу, у тому, що відноситься до зв'язків і вузлів,
однакова для постачання, підтримки виробництва і розподілу;
не зважаючи на складність логістичної системи у цілому, необхідно
досліджувати конфігурацію окремого логістичного циклу для того,
щоб виявити найбільш важливі взаємозв'язки та лінії контролю.

Таблиця 2.3

Головні елементи логістичного циклу

Елемент	Зміст елемента
Цикл постачання	Визначення потреби виробництва в матеріально-технічних ресурсах Збір інформації про постачальників Вибір постачальників Виконання запланованого графіка завезення матеріалів
Цикл підтримки виробництва	Мінімізація розмірів партій і безумовне виконання узгодженого графіка поставок Вирівнювання завантаження виробництва Раціональне розміщення виробничого устаткування Статистичний контроль якості технологічного процесу Превентивне усунення проблем виробництва Командний підхід
Цикл розподілу	Планування замовлення Передача замовлення Опрацювання замовлення Вибір товарів і комплектація замовлення Доставка замовлення

2.4. Логістичні ланки, ланцюги і канали

Логістична ланка – деякий економічний і/чи функціонально відособлений об'єкт (фізичні і/ чи юридичні особи: постачальники, посередники, перевізники та ін.), не підлягаючий подальшій декомпозиції в рамках встановленого завдання аналізу або створення логістичної системи, що виконує свою локальну мету, пов'язану з певними логістичними операціями або функціями.

Логістичний ланцюг – лінійно впорядкована безліч ланок логістичної системи, за матеріальним (інформаційний, фінансовим) потоком з метою аналізу або створення певного набору логістичних функцій і/або витрат.

Повний логістичний ланцюг – упорядкована множина ланок логістичної системи від постачальника матеріальних ресурсів до кінцевого споживача готової продукції (рис. 2.5)

Рис. 2.5. Схема простого логістичного ланцюга

Логістичний канал — відособлена сукупність ланок логістичної системи, яка включає в себе всі логістичні ланцюги або їхні ланки, що проводять матеріальні потоки від постачальників матеріальних ресурсів, необхідних для виготовлення конкретного виду продукції (асортиментів продукції), до її кінцевих споживачів.

Логістичний канал розглядається як шлях між різними пунктами дислокації запасів і/чи процедурами розподілу і/або точками виміру (контролю) у матеріальному потоці. Стосовно інтегрованої логістики логістичний канал — ідеальна базисна структура товарного потоку для комбінації товар/ринок. Це означає, що фізичний рух товарів розглядається як процес (тобто без поділу лінійного керування і/або поділу ресурсів), що проходить через різні бізнес-одиниці від постачальника до споживача, під якими розуміють як структурні підрозділи підприємства, так і її логістичних партнерів (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Структура логістичного каналу
Прямий логістичний канал визначає рух товарного потоку від виробника товару до його споживача без проміжних бізнес-одиниць (посередників) (виробник — споживач).

Формування такого логістичного каналу передбачає наступні умови:

формування матеріального потоку великої потужності (великі обсяги товарних партій);
підприємство очікує конкретні індивідуальні замовлення, які відповідають всім транспортно-переміщуючим вимогам (нормам);
параметри очікуваного матеріального потоку виправдують витрати на його просування;
кількість пунктів призначення незначна і замовники поглинають всі потоки товарів, що сформовані виробником;
товарний потік є вузькоспеціалізованим (складне одиничне устаткування, продукція на замовлення і т. д.);
підприємство має досить великі фінансові можливості для створення логістичної системи із прямими зв'язками.

За таких умов підприємство може проектувати стратегію прямих поставок товару споживачеві без застосування складування — за системою «від дверей до дверей». Це дозволяє звести до мінімуму транспортні витрати та витрати на проміжне зберігання товарів.

Ешелоновані логістичні канали визначають переміщення товарних потоків від виробників до споживачів через посередницькі структури.

Логістичний канал «підприємство — агент — споживач» використовується для збуту товарів на комісійних умовах через агента, що займається збутом товарів різних постачальників. Цей варіант має свою перевагу — перерозподіл витрат на збут, що вигідно для підприємств, які не мають достатніх ресурсів для створення власної збутової мережі. Серед недоліків — недостатня увага агентів до товару, що поставляється, у порівнянні з торговельним персоналом підприємства-виробника.

Логістичний канал «підприємство — агент — дистрибутор — споживач» передбачає продаж агентом товару дистрибуторові, який у свою чергу реалізує його споживачам. Формування ешелонованих логістичних каналів, де в проходженні товарних потоків беруть участь посередницькі структури, доцільно за таких умов:

товарний ринок роздроблений настільки, що потужності матеріальних потоків недостатні, що б покрити витрати на прямий збут;
посередницькі структури мають потенційні можливості більш якісного задоволення вимог споживачів — організації закупівель, термінової доставки, організації окремих видів післяпродажного та допродажного обслуговування;
товарні запаси посередницьких ланок у логістичному каналі розміщуються ближче до споживачів, а ніж запаси підприємств-виробників;
різниця між вартістю зробленої підприємством продукції і ціною продажу досить мала, що б утримувати власні структури для забезпечення збуту, створювати логістичні системи із прямими зв'язками;
логістичні послуги посередницьких ланок допомагають споживачам більш ефективно скоротити витрати на матеріально-технічне забезпечення, а також обсяги опрацьованої облікової документації;
споживачеві більш зручно урегульовувати конфлікти з посередником, якого він цінує, чим з виробником, у якого потенційних споживачів може бути значно більше.

Правила логістики (комплекс логістики)

Комплекс логістики — сукупність логістичних засобів, відповідна структура яких забезпечує підприємству досягнення поставленої мети та рішення логістичних завдань.

В основі комплексу логістики покладені наступні правила логістики.

Продукт. Доставка виробником споживачеві необхідного продукту з певними споживчими властивостями, включаючи перехід його у послідовних часових періодах з одного фізико-хімічного стану в інший (сировина, матеріали, напівфабрикати, готова продукція).
Кількість. Доставка виробником споживачеві заданої кількості необхідного продукту.
Час. Доставка виробником споживачеві необхідного продукту в чітко визначений проміжок часу.
Територія. Визначення найбільш ефективного місця доставки та зберігання продукту.

Витрати. Виходить із концепції «сукупних витрат», яка базується на положеннях, що всі необхідні операції переміщення, сортування продукту повинні розглядатися не окремо, а як єдине ціле.
Якість. Визначається логістичним сервісом, який відповідає вимогам і потребам споживача.
Споживач. Означає реалізацію вище означених правил стосовно необхідного (конкретного) споживача.
Персоніфікація. Система обслуговування розробляється для коленого окремого замовлення.

Мета логістичної діяльності підприємства вважається досягнутою, якщо виконані вище наведені правила, тобто потрібний продукт необхідної якості доставлений з необхідним рівнем витрат потрібному споживачеві в необхідній кількості, у потрібний час і в потрібне місце.
Питання для поточної перевірки знань

Яким чином формуються показники параметрів вхідних матеріальних і інформаційних потоків при логістичному управлінні виробничо-господарською діяльністю підприємства?
Яким чином формуються показники параметрів вихідних матеріальних і інформаційних потоків при логістичному управлінні виробничо-господарською діяльністю підприємства?
Яке точне визначення логістичної операції; які існують види логістичних операцій?
Яке точне визначення логістичної функції; які існують види логістичних функцій?
Визначите втримування поняття «комплекс логістики».
Розкрийте сутність поняття «логістична система».

Розділ 3. ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА
3.1. Сутність і завдання закупівельної логістики

Як будь-яка економічна система, логістична система має свою структуру і зміст, що особливо яскраво виявляються на рівні мікрологістики. Незважаючи на комплексність та єдину цілісність множини різнорідних складових, логістична система, проте, може бути умовно розділена на певні функціональні області: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну. При цьому транспортна логістика, власне кажучи, є складовою частиною перших трьох, однак іноді фахівці, щоб підкреслити важливість і складність процесів транспортування матеріальних ресурсів, поєднують ці процеси та їх вивчення в особливий розділ.

Оскільки завдання логістики полягає в комплексному управлінні наскрізним матеріальним потоком, аналіз формування та подальшого переміщення потоку матеріальних ресурсів почнемо зі сфери постачання.

Підсистема закупівель організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви - заготівельна логістика або логістика постачання.

Закупівельна логістика - це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

У цьому розділі досліджується закупівельна логістика виробничого підприємства, яке виготовляє деяку продукцію і для свого виробничого процесу має потребу у певній сировині, матеріалах, комплектуючих виробах.

Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

Для використання концепції логістики на заготівельному етапі необхідно бути готовим до зміни самої філософії організації виробництва кінцевої продукції, яка повинна відповідати всім характеристикам діючого і потенційного попиту.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потрібно вести ніби в зворотному напрямку. В цілому закупівельна логістика є неначе похідною від моделі виробничої логістики.

Таким чином, розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Якщо на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потреби виступає протипотоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних товарів виробничого споживання.

Однак принцип інформаційного протипотоку не означає, що збут і виробництво пасивно диктують свої умови постачанню. Постачання істотно впливає на конкурентноздатність продукції підприємства не тільки шляхом скорочення витрат обігу і своєчасності виконання замовлень виробництва. Прямий вплив постачання здійснює на якість продукції, а також на формування асортименту, оскільки є безпосереднім джерелом інформації про ринок конкуруючих матеріалів і можливості постачальників.

Процес управління матеріальними потоками в закупівельній логістиці складається з двох основних частин:

управління диспозицією матеріально-технічних ресурсів, тобто управління запасами;
регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально-технічних ресурсів на підприємство, тобто управління постачаннями.

Існує типовий набір логістичних активностей, пов'язаних з управлінням закупівлями, характеристику яких подано в табл. 3.1

Таблиця 3.1

Типові логістичні активності в управлінні закупівлями

Найменування	Стисла характеристика
Ідентифікація і переоцінка потреб	Менеджмент закупівель починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми. У деяких випадках, наприклад, якщо змінюється асортимент виготовленої продукції, то може бути переглянутий склад внутрішньофірмових споживачів і(або) номенклатура матеріальних ресурсів
Визначення й оцінка вимог споживачів	Як тільки внутрішньофірмові споживачі та номенклатура матеріальних ресурсів визначені, потрібно встановити вимоги до розмірів, параметрів постачань, плани і специфікацію на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріальних ресурсів. Крім того, потрібно встановити вимоги користувачів, які визначають сервіс постачань.
Рішення «зробити або купити»	Перш ніж визначати можливих постачальників, необхідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (наприклад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп'ютерів і т.д.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рівень якості
Визначення типів закупівель	На сьогодні існують три основних типи організації закупівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри закуповуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, викликані потребами нового внутрішньофірмового користувача
Аналіз поведінки ринку	Джерело матеріальних ресурсів для фірми (постачальник) може функціонувати у різному ринковому середовищі і типові ринку: монополістичному, олігополістичному, висококонкурентному. Знання й аналіз ринку постачальників допомагають логістичному персоналу фірми визначити кількість можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що дозволяють правильно організувати закупівлі.

Продовження таблиці 3.1

Найменування	Стисла характеристика
Ідентифікація всіх можливих постачальників	Включає визначення всіх можливих постачальників певного виду (номенклатури) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньофірмових користувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких товаровиробник раніше не користувався.
Попередня Оцінка всіх можливих джерел	Попередня оцінка можливих джерел закуповуваних матеріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньофірмовим користувачам.
Остаточна оцінка і вибір постачальника	Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оцінюються з погляду найкращого вдоволення потреб фірми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для остаточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка.
Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс	Включає ряд логістичних активностей, пов'язаних з реалізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірмі-виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замовлень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т.п. За певних обставин включає рішення з організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріальних ресурсів від обраного постачальника.
Контроль і оцінка виконання закупівель	Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (дана процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

Перераховані логістичні активності в управлінні закупівлями повинні бути об'єднані єдиною політикою відносин з основними постачальниками матеріальних ресурсів. Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики є:

оптимальна періодичність (час) постачань; . оптимальна структура матеріальних потоків;
мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.

Зупинимося детальніше на найбільш типових задачах, які розв'язуються у закупівельній логістиці.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 35

Схожі:

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів	Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів	КОНКУРЕНТНЕ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Й як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ^ (лист №14/18....
БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... ...	ІСТОРІЯ, ЗАВДАННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
БЕХРУЗ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО ПІДРУЧНИК Рекомендовано Міністерством... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів	М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів	Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством... Посібник містить питання до самоконтролю та список літератури, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання