|
Скачати 4.34 Mb.
|
Консолідація вантажу — об'єднання різних вантажів у один з доставкою споживачам, які знаходяться на одному транспортному маршруті. Зниження витрат на транспортування досягається за рахунок того, що тарифи на перевезення консолідованого вантажу менші із розрахунку на один кілограм такого вантажу. За таких умов транспорт забезпечує перевезення невеликих партій вантажів через короткі інтервали часу відповідно до змін потреб споживачів і умов виробництва. Невеликими вважаються вантажі, які мають масу від 50 до 250 кг. У цих умовах у найбільш вигідному положенні знаходяться транспортні підприємства, які займаються збором і розподілом вантажів на регіональному рівні. Вони, як правило, здійснюють перевезення вантажів невеликими партіями і дають економію витрат за рахунок використання власних розподільних центрів замість залучення складських потужностей підприємства-виробника. Це приводить до скорочення тривалості доставки невеликих партій вантажів на 25-50 % і більше, залежно від виду мережі, що обслуговується. Перевага такого підходу полягає, насамперед, у можливості адаптувати канали руху товарів до потреб споживачів. Відмова від жорстких тарифів і відсутність традиційних контрактів, забезпечують більшу гнучкість таких підприємств у відносинах зі споживачами. Найбільш ефективно працюють транспортні підприємства невеликих розмірів — не більше 50 автомобілів, а іноді менше ніж 20 одиниць. До недоліків таких підприємств відносять можливу залежність від великих замовників і територіальні обмеження (один-два регіони країни, дуже рідко в масштабі всієї країни або на міжнародному рівні). 7.2. Ключові функції транспорту в логістичній системі підприємства Транспорт має велике значення у забезпеченні ефективного функціонування логістичної системи підприємства. Протягом виробничого циклу всі вантажі переміщуються, що супроводжується численними логістичними операціями. Це значно збільшує обсяг транспортних робіт. На кожну логістичну операцію припадає кілька транспортних операцій, що призводить до значних транспортних витрат (10-30 % непрямих витрат у собівартості продукції). Розрізняють транспорт зовнішнього і внутрішньовиробничого призначення. Зовнішньовиробничий транспорт забезпечує зв'язок підприємства із залізницею, аеропортом, постачальниками та споживачами виробленої продукції Внутрівиробничий транспорт підприємства забезпечує за вимогами виробничого процесу, переміщення між цехами, ділянками, складами і т. ін. вантажів виробничого характеру: виробничих запасів, палива, готової продукції, виробничих відходів і т. д. Виходячи із цілей і завдань логістичної діяльності, підприємство може застосовувати автомобільний, залізничний, водний, повітряний або трубопровідний транспорт. Економічна доцільність використання того чи іншого виду транспорту визначається наступними групами факторів. Загальногосподарські фактори:
Специфічні транспортні фактори:
На промисловому підприємстві, поруч із залізничними коліями, автомобілями для внутрішньовиробничих перевезень використовують спеціалізовані види транспорту (монорейкові і канатні дороги, стрічкові конвеєри і т.д.). За певних умов впровадження на підприємствах спеціалізованих видів транспорту може стати більше ефективним, а ніж застосування автомобільного чи залізничного транспорту. Внутрішньовиробничий транспорт розділяють на міжцеховий і внутрішньоцеховий. Міжцеховий транспорт забезпечує своєчасне перевезення матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції між цехами, виробництвами та складами. Внутрішньоцеховий транспорт забезпечує переміщення деталей, напівфабрикатів між ділянками, складами і іншими підрозділами у межах цеху. Основними показниками організації та планування внутрішньовиробничого транспортного процесу є вантажопотік і вантажообіг. Вантажопотік — кількість вантажів, що переміщуються між двома пунктами за одиницю часу. Вантажообіг — загальна кількість вантажів, які надійшли на підприємство або відправлені з його, переміщені в межах підприємства за певний проміжок часу. Складаючи вантажопотоки, отримують вантажообіг, що разом із планом цеху і генеральним планом підприємства покладаються в основу проектування схем вантажопотоків. Основні принципи організації внутрішньовиробничого транспорту.
До внутрішньовиробничого транспортування відносять всі транспортні процедури як на складах, так і у середині виробничих підрозділів. Загальна класифікація внутрішньовиробничих транспортних засобів наведена на рис. 7.1. В основу організації внутрішньовиробничого транспорту покладається формування маршрутів міжцехових перевезень. Основними видами маршрутів є маятниковий і кільцевий. До їх різновидів відносять променевий і зонно-кільцевий маршрути перевезень. Рис. 7.1. Класифікація внутрішньовиробничих транспортних систем При маятниковій системі транспортний зв'язок між пунктами здійснюється за двома варіантами:
Тривалість одного рейсу для маятникового маршруту визначається залежністю
де tзагр, tразгр — час завантаження і розвантаження транспортного засобу відповідно; L — відстань перевезення; V— швидкість руху транспортного засобу без вантажу; Vгр — швидкість руху транспортного засобу з вантажем. Схема променевих маршрутів застосовується для доставки вантажів з одного пункту в кілька пунктів або, навпаки, з декількох пунктів у один (доставка готової продукції з декількох цехів). Схема кільцевих і зонно-кільцевих маршрутів забезпечує обслуговування декількох замовників вантажів, які розташовані у зоні цього кільця за один рейс. Тривалість одного рейса для кільцевого маршруту tкольц розраховують по формулі: де m — кількість розвантажувальних пунктів. При розробці схем руху необхідно враховувати міжцехову кооперацію, можливість створення різних систем маршрутів з метою зменшення «холостих» пробігів. Потребу в транспортних засобах періодичної дії NT визначають по формулі: де QT – вантажообіг, т; t – час на один рейс, год; q – паспортна вантажопідйомність транспортного засобу, т; k1 — коефіцієнт вантажопідйомності транспортного засобу на протязі доби; k2 — коефіцієнт використання робочого часу транспортним засобом у протязі доби; Т— час роботи транспортного засобу в протязі доби. Потреба у транспортних засобах безперервної дії розраховують по формулі: де ПТ — продуктивність транспортного засобу, т/год; t1 – кількість годин роботи в зміну, год; k3 — коефіцієнт використання робочого часу в зміну. Необхідну для підприємства кількість транспортних засобів Nтр розраховують по формулі: де Q — вантажообіг за розрахунковий період; Т – транспортний цикл, що включає час завантаження та розвантаження і час пробігу по маршруту у два кінці; Кн — коефіцієнт нерівномірності потоків (затримки); Крем — коефіцієнт витрат часу на ремонт транспортних засобів; Кгруз — коефіцієнт використання вантажопідйомності; q — номінальна вантажопідйомність транспортних засобів; F — ефективний фонд часу роботи транспортних засобів. Добову продуктивність транспортного засобу Рcут розраховують по формулі: де Qсут — добовий вантажообіг; n — кількість рейсів транспортного засобу за добу. 7.3. Транспортно-експедиційне обслуговування підприємства Підприємства, вирішуючи проблеми транспортування вантажів, за певних умов можуть передавати частину цих функцій спеціалізованим транспортним підприємствам. Акцентуючи свою увагу на основній діяльності, виробник з метою підвищення її ефективності згодний оплачувати висококваліфіковані послуги незалежних фірм по виконанню переданих логістичних операцій. Транспортно-експедиційне обслуговування – вид діяльності спеціалізованих посередників по наданню відправникові вантажу додаткових послуг, пов'язаних з підготовкою продукції до переміщення. Основні завдання транспортно-експедиційного обслуговування:
Привабливість транспортно-експедиційних послуг визначається тим, що утримувати кожному підприємству штат такої категорії працівників і відповідний парк транспортних засобів, які вимагають спеціальних приміщень і ремонтної бази, нераціонально. Спеціалізовані логістичні структури виконують необхідні роботи більш якісно, швидше і значно дешевше, оптимізуючи вантажні потоки та ефективно використовуючи наявні транспортні засоби. Основні переваги використання послуг транспортно-експедиційних підприємств визначаються таким.
Залежно від визначення сфери діяльності формується тип транспортно-експедиційного підприємства, концепція його організації і його управління. У табл. 7.1 представлена порівняльна характеристика надаваних послуг різними типами транспортно-експедиційних підприємств. Таблиця 7.1 Порівняльна характеристика логістичних послуг, що надаються різними типами транспортно-експедиційних підприємств
Залежно від характеру робіт і виконуваних операцій транспортно-експедиційні послуги розділяють натри групи. 1. Безпосередньо транспортні послуги. Це організація та перевезення вантажів від постачальника до замовника. 2. Завантажувально-розвантажувальні роботи. До них відносять завантаження товарів на транспортні засоби, їхнє розвантаження, кріплення, маркування, консолідацію вантажів, комплектацію вантажних партій, перевалку (перевантаження) з одного транспортного засобу на інше і т. д. 3. Транспортно-експедиційні послуги. Розрізняють два види транспортно-експедиційного обслуговування: комплексне і локальне. Комплексні транспортно-експедиційні послуги охоплюють всі види обслуговування від моменту прийомки вантажів і до моменту їхнього розвантаження у клієнта. Вони включають:
Локальні транспортно-експедиційні послуги є частиною комплексних послуг. До них відносять:
Питання для поточної перевірки знань
|
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних... |
П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів |
КОНКУРЕНТНЕ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Й як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ^ (лист №14/18.... |
БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... ... |
ІСТОРІЯ, ЗАВДАННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
БЕХРУЗ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО ПІДРУЧНИК Рекомендовано Міністерством... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів |
Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством... Посібник містить питання до самоконтролю та список літератури, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу |