В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Умань 2009

Скачати 4.34 Mb.

Назва	В.І., Слободяник Н. П. ЛОГІСТИКА Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Умань 2009
Сторінка	3/35
Дата	05.04.2013
Розмір	4.34 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 35

Концепція логістики визначається як система поглядів на вдосконалення виробничо-господарської діяльності підприємства через раціоналізацію управління потоковими процесами.

Її розглядають з позицій наступних положень.

Товар проходить ряд послідовних кроків, що надає йому вартість, у результаті чого товар з'являється в потрібному місці в необхідний час у відповідній кількості та формі.
Рух матеріальних ресурсів з первинного джерела, тобто від виробника сировини, до кінцевого споживача розглядається як єдиний матеріальний потік, що характеризується сукупністю таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування і т. д.

Логістика інтегрує постачання, виробництво і розподіл, з метою синхронізації ритмів і потоків.

Сучасна концепція логістики розглядається через дослідження її характеристик, що базуються на категоріях мислення, орієнтованих на вартість і корисність; системний підхід; загальні (повні) витрати; обслуговування й ефективність (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Характеристики концепції логістики
У процесі формування та розвитку логістики відбувалася послідовна зміна уявлень про сутність її концепції та методології, як відповідь на зміну пріоритетів і потреби споживчого ринку (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Основні етапи формування логістики, як концепції управління підприємством
На початку 90-х років XX сторіччя М. А. Окландер визначив основні концептуальні положення логістики промислового підприємства таким чином:

переміщення і зберігання матеріалів, товарів, інформації від постачальника до виробника та кінцевого споживача розглядається як єдиний матеріальний потік підприємства;
логістична система підприємства — організаційно-управлінський механізм координації дій різних його підрозділів, спрямованих на управління матеріальним потоком;
ефективність логістичної системи підприємства визначається агрегованим показником, що враховує як витрати, пов'язані з матеріальним потоком, так і втрати прибутку внаслідок невикористаних можливостей, визначених існуванням матеріальних запасів.

1.4. Функції та завдання логістики

Головна мета логістики – зосередження ресурсних можливостей підприємства на отримання стійких конкурентних перевагу часових і просторових параметрах середовища економічних відносин на основі інтеграції сукупності потокових процесів шляхом максимального задоволення потреб і вимог споживача виробленої продукції.

Головна мета логістики може розглядатися як ідеальний випадок, до якої прагне підприємство. Ця мета підкріплюється наступними основними підцілями.

Проектування і реалізація ефективної системи контролю, що спрямована на виявлення не оптимізованих потокових процесів.
Проектування та реалізація ефективної функціонально узгодженої і технологічно раціональної організаційної структури підприємства.
Проектування та реалізація ефективної системи управління логістичною діяльністю підприємства.

З концептуальних позицій можна виділити такі функції логістики:

Системоутворююча функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв'язків, організація пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток і організація складського господарства).

Інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації.

Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої та минулої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересам цілого. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи. В іншому випадку за умови припинення підсистемою визначеного, наперед заданого рівня автономності може виникнути небезпека руйнування самої системи.

Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга «постачання-виробництво-розподіл-споживання», інакше кажучи, вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

Головне завдання логістики – досягнення з оптимальними витратами максимальної пристосованості суб'єктів господарювання (підприємств, об'єднань) до ринкової кон'юнктури, збільшення на ринку своєї частки та отримання конкурентних переваг. Це:

створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а при можливості і інших потоків;
стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва і обігу;
постійне вдосконалення логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;
досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Загальні завдання логістики:

здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;
розробка і удосконалювання управління матеріальними потоками;
різноманітне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т. д.;
виявлення незбалансованості між потребами виробництва та можливостями матеріально-технічного забезпечення;
виявлення незбалансованості між потребами в логістичних послугах при збуті та можливостями логістичної системи;
стандартизація вимог до якості послуг і окремих операцій;
раціональне формування господарських зв'язків;
виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;
оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;
визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;
формалізація актуалізованих (поточних, оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи.

Локальні завдання логістики:

оптимізація матеріальних запасів всіх видів і на всіх етапах;
максимальне скорочення часу зберігання продукції;
скорочення часу перевезень;
швидка реакція на вимоги споживачів;
підвищення готовності до поставок;
зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;
раціональний розподіл транспортних засобів;
гарантування якісного обслуговування споживача;
підтримка постійної готовності до прийому, опрацювання та видачі логістичної інформації;
забезпечення послідовності і ланкованості просування потоків
через розподільні/трансформаційні об'єкти і т. д.

Питання для поточної перевірки знань

Наведіть основні відомості про історію виникнення логістики.
Який зміст вкладали в поняття логістики на основних історичних етапах її формування?
Розкрийте причини зацікавленості виробників до логістики у наш час.
У чому полягає сутність основних етапів формування логістики?
У чому полягає зміст сучасного трактування поняття «логістика»?
У чому полягає головна мета та логістики?
Перелічіть основні завдання логістики.
Які функції виконує логістика? Розкрийте їх зміст.

Розділ 2. ОСНОВНІ ЛОГІСТИЧНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
2.1. Логістичні потоки

Матеріальний потік — сукупність предметів праці та прикладених до них логістичиих операцій у результаті взаємодії яких, у певному порядку і часовому інтервалі виникає товарна пропозиція з комплексом нових споживчих властивостей.

Матеріальний потік розглядають через:

відношення його учасників у просторі і часі в процесах виявлення та формування самих відносин;
споживчі властивості продукту;
процеси перетворення споживчих властивостей продукту, включаючи перехід його на послідовних етапах часу з одного фізико-хімічного стану в інший сировина – матеріали – напівфабрикати – комплектуючі – готова продукція – вторинна сировина та ін.);
перетворення споживчих властивостей продукту в процесі його переміщення з однієї точки простору в іншу (у пунктах добування сировини, виготовлення матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, зберігання в запасах, торгівлі, споживання, гарантійного та післягарантійного обслуговування, утилізації морально і фізично застарілого продукту до стану «вторинної сировини» або фізичної ліквідації та ін.);
перетворення споживчих властивостей продукту під впливом праці, засобів праці й капіталу, включаючи етапи руху (проектно-конструкторські й експериментальні, виробничі, комерційні, транспортні, вантажні та ін. процеси) і статики (зберігання запасів і предметів праці, готових до використання по призначенню або утилізації, і резервів коштів праці).

Форма матеріального потоку обумовлена самим визначенням (рис. 2.1).

Логістичний інформаційний канал —упорядкована певним чином сукупність суб'єктів логістичної системи, яка приймає участь у просуванні інформаційного потоку від його генератора до споживача.

Особливе значення в логістичному управлінні приділяється формуванню інформаційного потоку, який би забезпечував отримання своєчасної та адекватної інформації про ситуацію на споживчому ринку. Залежно від джерела ця інформація дозволяє здійснювати аналіз і прогноз цін на вироблену продукцію, обсягів продажів, існуючих і потенційних потреб і т.д. (табл. 2.1).

Рис. 2.1. Схема формування та перетворення матеріального потоку

Таблиця 2.1

Елементи інформаційних потоків, що відображають вимоги споживачів

Група інформаційного потоку	Елементи інформаційного потоку
Інформація про вимоги до виробленого продукту	Специфічні вимоги індивідуальних покупців і їхніх груп Вимоги до асортименту продукції Товарні групи або стандарти конфігурації Якість готової продукції й стандарти сервісу
Інформація про ціни на продукцію, яка аналогічна виробленій	Діапазони цін для конкурентних видів готової продукції й продуктового асортименту; умови контрактів або договорів поставки, що мають відношення до цін Додаткові цінові обмеження на сервіс, обсяги відправлень, страхування, упакування, маркування і т. ін.

Продовження таблиці 2.1

Група інформаційного потоку	Елементи інформаційного потоку
Інформація про процедури замовлень	Вимоги до наявності готової продукції в певних пунктах дистрибутивної мережі і торговельних точок Розмір замовлення і товарні специфікації Мінімальний розмір замовлення для окремого виду готової продукції і асортименту Процедура формування замовлень Комунікаційні канали для збору замовлень Специфікації й частота замовлень Процедура повернення замовлення
Інформація про доставку готової продукції споживачам	Тривалість циклу виконання замовлення і його складові Частота поставки замовлених партій готової продукції Вимоги до повноти виконання замовлення Вимоги до процедур отримання замовлень споживачами Процедури повернення замовлення Вимоги до якості поставки Вимоги до передпродажного і післяпродажного сервісу

Інформаційний потік може випереджати матеріальний потік, іти з ним одночасно або після нього. При цьому інформаційний потік по відношенню до матеріального потоку може бути односпрямованим або протилежним.

Так випереджаючий інформаційний потік у зустрічному напрямку містить, як правило, відомості про замовлення; у прямому напрямку – попереднє повідомлення про прибуття вантажу. При одночасному односпрямованому русі йде інформація про кількісні і якісні параметри матеріального потоку. Слідом за матеріальним потоком може йти інформація про результати прийняття вантажу за кількістю і якістю, різні претензії, підтвердження.

Інформаційний потік характеризується наступними показниками:

джерелом появи;
спрямованістю руху;
швидкістю передачі і прийому;
інтенсивністю.

Управління інформаційним потоком здійснюється шляхом зміни напрямку, співвідношення швидкості передачі інформації і її прийому, співвідношення потужності інформаційного потоку з показниками пропускної здатності окремої ланки логістичного інформаційного ланцюга.

По своїй природі інформаційні потоки, так само як і товаропотоки, є матеріальними. Можна однозначно стверджувати, що саме вони не ідентичні цим потокам, відрізняються від них за формою; виникають, рухаються іншим способом і між іншими джерелами та адресантами. У логістиці вони розглядаються і вивчаються окремо.

Ефективне управління потоковими процесами на підприємстві можливо лише за умови наявності достовірної інформації. Можна однозначно затверджувати, що саме інформація робить логістичну систему відкритою та дозволяє їй швидко адаптуватися до різних ситуацій в умовах динамічності факторів навколишнього середовища.

У процесі формування логістичного інформаційного ланцюга відбувається формалізація ланок просування інформаційного потоку – визначаються конкретні генератори і споживач інформації, методи її трансформації (наприклад, вид носіїв інформації: паперові чи електронні).

Логістичний інформаційний ланцюг — формалізований інформаційний потік, де визначені учасники і ланки (пункти трансформації) процесу просування інформаційного потоку від генератора до споживача.

Формування та розвиток інформаційної інфраструктури логістичної діяльності є тією об'єднуючою ланкою, завдяки якій логістика виконує інтегруючу роль. Інформаційні потоки є визначальним чинником не тільки для побудови логістичних ланцюжків по просуванню відповідних потоків (матеріальних, грошових, енергетичних та ін.), але і формування всіх логістичних підсистем. Без належного інформаційного забезпечення неможливий ефективний контроль над здійсненням основних і допоміжних логістичних процесів, нереальна також оптимальна інтеграція різних функціональних підсистем діючого промислового комплексу.

Інформаційне забезпечення повинно виконувати безліч спеціалізованих функцій, які глибоко інтегровані у найважливіші функції виробничо-господарської діяльності підприємства (рис. 2.2).

До інформаційного забезпечення висуваються наступні вимоги:

відповідність інформаційних потоків матеріальним (фінансовим та ін.) потокам господарської діяльності;
адекватність процесам, що відбуваються у зовнішньому середовищі;
оперативність отримання, опрацювання, аналізу та видачі інформації;
раціональність інформаційних процесів;
безперервність інформаційного забезпечення і відповідного аналізу.

Аналіз інформаційного забезпечення логістичної діяльності підприємства повинен передбачати його чітку спрямованість. При цьому у якості пріоритетів повинні бути визначені:

інтереси споживача – на етапі збуту;
інтереси системи збуту – на етапі виробництва;
інтереси виробництва – на етапі закупівлі матеріальних ресурсів і підготовки їх до виробничого споживання.

Рис. 2.2 Функції інформаційного забезпечення логістичної діяльності підприємства
Досягнутий суспільством рівень розвитку технічних засобів і інформаційних технологій дозволяє отримувати необхідні дані в необмеженій кількості і у всіх сферах виробничо-господарської діяльності. На цьому етапі посилюється розуміння того, що інформація є не допоміжним, а продуктивним фактором, при вмілому використанні якого можна істотно та у стислий термін:

підвищити продуктивність праці;
мінімізувати витрати на виробництво, логістику і маркетинг;
досягти синергічного ефекту в цілому у системі.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 35

Схожі:

Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Рекомендовано... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів	Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...
П. С. Дудик Комунікативно- стилістичні якості мовлення Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів	КОНКУРЕНТНЕ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Й як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ^ (лист №14/18....
БІРЖОВЕ ПРАВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України... ...	ІСТОРІЯ, ЗАВДАННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
БЕХРУЗ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО ПІДРУЧНИК Рекомендовано Міністерством... Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів	М. Тодики доктора юридичних і політичних наук, професора В. С. Журавського... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
О. С. Мазур ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для вищих навчальних закладів	Є. Тихомирова Зв’язки з громадськістю Рекомендовано Міністерством... Посібник містить питання до самоконтролю та список літератури, що сприятиме глибшому засвоєнню матеріалу

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання