1. Принципи та рівні розвитку міжнародних економічних відносин


Скачати 2.37 Mb.
Назва 1. Принципи та рівні розвитку міжнародних економічних відносин
Сторінка 5/17
Дата 12.03.2013
Розмір 2.37 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Виставка — це показ, яким би не була його назва, основа мета котрого полягає в ознайомлені публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.

Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та /або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.

Міжнародні виставки та ярмарки виконують такі функції:

– забезпечують безпосереднє спілкування клієнта з експонентом; експонента з потенційними партнерами;

– пропонують реальний товар, який можна побачити у дії, на відміну від рекламних проспектів, відеороликів тощо;

– забезпечують покупцеві можливість здійснити досить повний та об'єктивний огляд певної групи товарів (або цілої галузі промисловості) за такими критеріями, як якість, ціна, додатковий сервіс, певні стимули при купівлі тощо;

– надають експонентам можливість побачити пропозицію потенційних конкурентів, їх нові ідеї, умови продажів тощо;

– значно скорочують час як клієнтам, так і експонентам на пошук партнера та укладання контракту;

– сприяють ефективному обміну інформацією;

– інформують своїх учасників про розвиток технологій і надають можливість побачити тенденції прогресу галузі;

  • підвищують авторитет експонента за умов його правильної політики щодо підготовки та участі у виставках та ярмарках;

За широтою номенклатури: універсальні(демонструється дуже широка номенклатура продукції галузей, не пов'язаних між собою. – застаріла форма), багатогалузеві, галузеві(орієнтовані, головним чином, на відвідувачів–комерсантів з аналогічними спеціальними потребами), спеціалізовані(значно менше орієнтовані на збут товарів. Вони покликані продемонструвати тенденції розвитку ринків).

За критерієм постійності місця проведення виставки поділяють на:

– постійні

– змінні,

  • пересувні, що організуються з метою підняття престижу країни в цілому

Участь у виставках і ярмарках допомагає підприємствам зробити свою продукцію доступної для зарубіжних споживачів, що сприяє збільшенню споживання і розширенню виробництва. Також міжнародні виставки і ярмарки допомагають споживачам дізнатися про нових виробників, нову продукцію, оцінити новинки вироблені на міжнародному рівні.

29.Характеристика основних посередницьких операцій у міжнародній торгівлі.

У межах торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій і відповідні їм види угод:

  • операції з перепродажу (договір купівлі-продажу). Коли посередник викуповує товар у виробника і підписує угоди від свого імені і за свій рахунок (купці, дистриб’ютори, дилери);

  • комісійні операції (договір комісії, договір консигнації). Коли посередник не викуповує товар у виробника, а підписує угоди від свого імені, але за рахунок виробника і за це отримує винагороду (до 10% від суми угоди). Посередники називаються - комісіонер, консигнатор;

  • агентські операції (агентські угоди). Мета угоди – одна сторона доручає іншій (агенту) виконувати дії, пов’язані з продажем (частіше за все) чи купівлею товарів, а також з пошуком замовників і виконавців для надання тих чи інших послуг на обумовленій території в погоджений термін за рахунок та від імені виробника (принципала). І посередники при цьому називаються - агенти-повірені, торговельні агенти;

  • брокерська операція. Посередник – спеціалізований професійний агент, що працює на одному сегменті і здійснює контракт між продавцем і покупцем і за цю послугу отримує винагороду до 2-3%. Підписувати угоду при цьому не має права. Назва — агент-представник, брокер, маклер.

Як правило, ті чи інші посередницькі операції виконують ті чи інші посередницькі фірми. Серед них: торгові дома; експортні фірми; імпортні; оптові; роздрібні фірми; дистриб’ютори; комісійні; агентські;брокерські тощо.

Серед посередників можна виділити так званих інституціональних посередників, до яких відносять товарні біржі, аукціони та міжнародні торги (тендери).

30.Базисні умови постачання (INCOTERMS - 2010): сутність, класифікація та особливості застосування у міжнародній торгівлі.

Базисними умовами в зовн.-торгів. (у внутр.торг. не викор-ться) контракті купівлі-продажу називають спец. умови, які визначають обов'язки продавця і покупця і покупця по доставці товару і встан-ють момент виконання продавцем своїх обов'язків по поставці товару і перехід ризику випадкової загибелі чи пошкодженні товару з продавця та покупця, а також витрат, які виникають за таких умов. Сьогодні викор-ть-ся збірник, виданий у 1990 р. під назвою «ІНКОТЕРМС». Усі умови ІНКОТЕРМС можна поділити на 4 групи:

Група Е регламентує зобов'язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на умові франко-завод. Так, зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він представив покупцеві товар на своєму підпр-ві. Продавець не відповідає за повантаження товару на наданий покупцем трансп. засіб чи очистку товару від мита на експ., якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе всі витрати та ризик, пов'язані з переве¬зенням товару з підпр-тва продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов'язання для продавця.

Група F містить умови: «Франко-перевізник» - FСА; «Франко - вздовж борту судна» - FAS; «Франко - борт судна» - FОВ. Так, продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, після того, як він передав товар перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Ці умови передбачають, що в обов'язки покупця входить вибір перевізника, укладення з ним договору перевезення. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і дає продавцеві інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений товар.

Група С умови: «Вартість і фрахт» - САF; «Вартість, страхування і фрахт» - СІF; «Доставка оплачена до ...» - СРТ; «Доставка та страхування оплачені до ...» - СІР. Так, продавець самостійно укладає договір переве-зення, оплачує перевезення до вказаного у контракті місця прийому товару покупцем, а також повідомляє покупця про деталі відправлення й очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки. За контрактами на С-умовах продавець звільняється від відпові¬дальності та ризику з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоч і зазнає витрат на доставку товару у країну покупця. Продавець зобов'язаний оплатити перевізнику всю вартість трас пор-ня товару незалежно від того, чи фрахт повинен бути оплаче¬ним до повантаження товару чи оплата допускається після його доставки у місце призначення.

Група D умови: «Поставлено на кордон» - DAF; «Поставлено з борту судна» - DES; «Поставлено з пристані» - DEQ; «Поставлено без сплати мита» - DDU; «Поставлено зі сплатою мита» - DDP.

Контракти на D-умовах можна поділити на 2 категорії. 1. контракти, укладені на умовах «Поставлено на кордон», «Поставлено з борту судна» та «Поставлено без сплати мита».Відповідно до цих умов продавець не очищує товар для імпорту. 2.: «Поставлено з пристані» та «Поставлено зі сплатою мита». За цими умовами продавець повинен отримати усі необхідні імпортні ліцензії, а також оплатити мито, митні збори та податки. Умови групи D є найпривабливішими для по¬купця, оскільки продавець зобов'язаний доставити товар у вказане місце, беручи на себе всі витрати та ризик щодо поставки товару.

31. Демпінг як засіб торговельної політики, його види. Антидемпінгові та компенсаційні мита

Демпінг - метод фін. нетариф. торг. політики, що полягає в продажу товарів за цінами, нижчими від контрактних на міжнародних товарних ринках, за умови, що низький рівень ціни не зумовлюється відповідним рівнем витрат виробництва цього товару.

Форми демпінгу:

•Спорадичний - епізодичний продаж зайвих запасів товарів на зовн. ринок по занижених цінах. Відбувається тоді, коли внутр. обсяги вир-ва товару перевищують місткість внутр. ринку. Під-во обирає або взагалі не викор-ти частину вироб. можл-тей і не вир-ти товар, або вир-ти товар і продати його по більш низькій ніж внутр. ціні на зовн.ринок.

•Навмисний - тимчасове умисне зниж. експ. цін з метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін.

•Постійний - постійний експорт товарів по ціні нижче справедливої.

•Зворотній - завищення цін на експорт в порівнянні з цінами продажу тих же товарів на внутріш. ринку.

•Взаємний - зустрічна торгівля 2х країн одним і тим же товаром по занижених цінах.

Демпінг заборонений як міжнар. правилами в рамках ВТО, так і націон. антидемпінговими законами багатьох країн. Оскільки демпінг порушує правила справедливої конкуренції та наносить збитки місцевим виробникам, держава може застосовувати до демпінгових товарів, антидемпінгові заходи, які можуть включати застосування антидемпінгового мита, встановлення обмежень на їх імпорт та інше. Антидемп. мито тимчасовий збір в розмірі різниці між цінами продажу товару на внутр. і зовнішн. ринках, що вводиться імпортуючою країною з метою нейтралізації негативних наслідків нечесної цінової конкуренції на основі демпінгу.

Ставку антидемпінгового мита звичайно визначають одним з наступних способів:

•Як різницю в ціні, по якій товар реально продається на ринку експортуючої країни і на ринку що імпортує.

•Як різницю в ціні, по якій товар повинен був би продаватися на ринку експортуючої країни, і ціни, по якій він реально прод-ться на ринку імпортуючої країни.

Компенсаційне мито - різновидність митного збору, що характеризується підвищеним розміром і покликаний поставити у рівні умови внутрішні та імпортні товари шляхом компенсації різниці в цінах. К.м. є однією з форм захисту внутрішнього ринку за допомогою протекціонізму і підтримки вітчизняного товаровиробника.

32. Характеристика тарифних методів регулювання міжнародної торгівлі.

Митний тариф – інструмент торгівельної політики та державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком.

При цьому, крім функцій регулювання зовнішньоторгівельного обороту, митному тарифу притаманний суттєвий тісний зв"язок з податковою системою, як інструментом формування доходів держави, - фіскальна функція. Митний тариф – зведення митних стягнень, що застосовуються до товарів, які переміщуються через митний кордон, систематизоване у відповідності з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності; конкретна ставка митного стягнення, що належить до сплати при вивезенні або ввезенні визначеного товару на митну територію країни.

Виділяють експортний і імпортний тариф, а також простий і складний, в залежності від способу розвитку тарифу.

Імпортний тариф представляє собою зведення ставок митних стягнень при ввезенні товарів на територію держави.Експортний -його метою є: підтримання внутрішньодержавних цін і цін на світовому ринку.

Простий - має на увазі, що незалежно від країни походження, до всіх товарів , застосовується єдині ставки мита. Складний - передбачає встановлення двох або більше ставок мита по кожной номерклатурі в залежності від країни походження товару.

Митний тариф складається із двох основних елементів - товарної номерклатури і ставок митних стягнень. - Характерними рисами любої товарної номерклатури є системність опису товарів і присвоєння коду кожній товарній позиції.

Митне стягнення - обов’язковий внесок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару

Митні стягнення виконують три основні функції:

-фіскальну

-протекціоністичну з їх допомогою держава захищає місцевого виробника від небажаної іноземної конкуренції;

-балансуючу, метою попередження небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижчі за світові.

Класифікації митних стягнень.

За способом стягнення:

адвалорні – нараховуються в процентах до митної вартості оподаткованих товарів;

специфічні – нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподаткованого товару;

комбіновані – поєднують обидва види митного обкладання.

За об’єктом оподаткування:

імпортні – стягнення, які накладаються на імпортні товари при випуску їх для вільного обігу на внутрішньому ринку країни. експортні – стягнення, які накладуються на експортні товари при випуску їх за межі митної території держави. транзитні - стягнення, які накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію даної держави.

За походженням:автономні – стягнення, що вводяться на підставі односторонніх рішень органів державної влади країни. конвенційні (договірні) – стягнення, що встановлюються на базі двосторонньої або багатосторонньої угоди, преференційні - стягнення, що мають більш низькі ставки в порівнянні зі звичайним тарифом,

За типами ставок:постійні

. змінні

:номінальні

.ефективні

Вплив тарифу:тарифи сповільнюють економічне зростання; одностороннє введення тарифів нерідко призводить до торгівельних воєн; тарифи призводять до підвищення податкового тиску на споживачів; тариф на імпортні товари опосередковано підриває експорт країни; тариф веде до скороченню загального рівня зайнятості; тариф – захист молодих галузей; тариф – засіб стимулювання вітчизняного виробництва; тариф – важливе джерело бюджетних доходів.

33. Ліцензування і квотування як інструментів нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.

Дієвими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності є нетарифні інструменти: система ліцензування, квотування, створення невиправданих стандартів якості продукції, бюрократичні перешкоди в митних процедурах.кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.

Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються:

1.За напрямком їх дії:

*експортні – вводяться у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), чи урядом країни для попередження вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;

*імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.

2.За обсягом дії:

*глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;

*індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.

Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу. Ліцензії бувають:

1.разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт), що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;

2.генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;

3.глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;

4.автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

1. Сфера діяльності МПрП його роль в організації міжнародних економічних,...
МПрП – це система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладнаних відносин з “іноземним елементом”
“Україна в системі сучасних міжнародних відносин”
Жодна сучасна держава, яка прагне відноситися до цивілізованої, не може відокремитися від інших країн і відсторонитися від міжнародних...
Питання Специфіка сучасних кредитних відносин
На міждержавному рівні проблема в кредитуванні пов’язана із необхідністю покриття від’ємного сальдо міжнародних розрахунків
Регламентація міжнародних розрахунків
Світова валютно-фінансова система як форма організації міжнародних валютно-фінансових відносин. Поняття валютних відносин та валютної...
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦ. 6508 3 КУРС
Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин
Кафедра фінансів Гроші та кредит
Рецензент: доцент кафедри міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету к е н., доцент Сотніков...
Кандидат економічних наук, доцент Інституту міжнародних відносин...
РОЛЬ ЗОЛОТА В ПОДОЛАННІ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСБАЛАНСІВ СУЧАСНОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ
Тема: Поняття міжнародних економічних відносин і міжнародного економічного права
Свобода вибору економічної і соціальної системи, суверенні права держав щодо їх природних ресурсів
3. Світовий ринок товарів і послуг
...
КУРСОВАРОБОТА
України, переважають централізовані засади встановлення умов праці. В трудовому праві зарубіжних країн лише основні принципи правового...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка