Економічне виховання в дитячому садку
Хочете будувати плани на рік вперед — висаджуйте рис.
На десять років вперед —
висаджуйте дерева.
На сто років вперед — виховуйте дітей.
Конфуцій
Час, в який ми живемо, вимагає від нас знань з різних областей суспільства. Ще донедавна ніхто б і не задумувався про можливість навчити малят азам економіки і підприємництва. А будь-які знання, з якими дитина знайомиться чим раніше, та опановує , починаючи з дошкільного віку, через гру та закріплюються на заняттях, дають паростки, які перетворяться у «щедрі плоди», та допомагають стати всебічно розвиненою людиною. Сформувати у малят навички, необхідні для успішного навчання – це також є частиною роботи вихователя, щоб через «моделювання життя» та навчання, вихователь навчив дошкільнят тому, як почути один одного, слухати викладача, проявляти себе, слідувати вказівкам і працювати з іншими людьми.
Коли у 2005 році ми почали викладати у дитячому садочку курс «школа підприємництва» дітям 4-6(7) років навіть в нас виникала думка, що може ми надмірно зосереджені на економічній освіті , але через деякий час переконались, що діти дошкільного віку в змозі вивчити основні економічні концепції, здобути навички прийняття рішення, хорошу трудову етику і фінансову відповідальність. А додавання економічної освіти в навчальній програмі дитячого садка, ми вважаємо, не тільки вчить дітей, як бути успішним у справах, але також надає їм економічної бази, що дозволяє в майбутньому стати повноцінними громадянами нашого суспільства.
Діти ХХІ століття думають інакшими, більш економічними категоріями, ніж ті діти, які виховувалися та навчалися у ХХ столітті. Це і наштовхнуло на ідею спробувати «навчити» маленьких дітей економічним концепціям та підприємництву. Дозвольте нам поділитися своїми ідеями для економічної освіти у дитячому садочку. Адже за цей час напрацьовано багато цікавого матеріалу, написані допоміжні казки для викладання та адаптації матеріалу дітям дошкільного віку.
Основна ідея такого Курсу – зв'язок навчання, емоції та життя. Якщо дитині подобається навчатися ( а для цього нам потрібно дитину зацікавити – тобто викликати в ній позитивні емоції), дізнаватися про щось нове, то таке навчання дасть результат у вигляді набутих знань, вмінь та навичок. Якщо ви запитаєте, чому для нас є важливим викладання економіки, ми скажемо, тому що воно дозволяє малятам здобути багато академічних навичок, і вони просуваються до знань на своєму індивідуальному рівні та в своєму індивідуальному темпі. Перш за все, економіка дає дітям можливість познайомитися з реальними проблемами та змодельованими ситуаціями з дня у день. Якщо ви запитаєте наших дітей, чому їм подобається вивчати економіку, вони скажуть: «… тому що це весело».
У перший рік такого «навчання», ми багато спостерігали, грали, прислухалися до самих дітей, включали елементи економічних завдань, спочатку лише на заняттях з математики, як бесіди, роздуми, під час занять з мовленнєвого розвитку або у рольових іграх, сюжетних іграх. Ми помітили, що малята швидко сприймають інформацію з економіки, а через деякий час починають користуватися у життєвих ситуаціях, а батьки виявляли здивування та радість за своїх дітей, які на свій вік уже багато знали про економіку та проявляли на практиці економічні стратегії навчання. Вивчення досвіду багатьох вчителів та вчених дозволило нам розробити програму, яка увібрала в себе велику кількість власних ідей в нашому навчанні, і нами вже розробленого тематичного плану занять.
Конфуцій сказав: «Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів - це шлях найблагородніший, шлях наслідування - це найлегший; та шлях досвіду – це найгіркіший». Ми даємо можливість дітям спробувати подорожувати по трьох дорогах.
Багато хто з видатних педагогів використовував казку, як метод навчання, виховання та розвитку. Казка навчає життю, в ній завжди є висновок, є герої , протилежно різні за поглядами до основної ідеї казки. Обговорення таких навчальних оповідань завжди наштовхує на роздуми. Дитина, яка зробила свій висновок (обдумувала, будувала логічний ланцюжок для висловлення своєї думки), проживала цю історію своїми емоціями, передала цю історію далі (коли приходить додому і розповідає батькам) та проживає її ще раз – все це дає можливість дитині підсвідомо запам’ятати ситуацію та шляхи її вирішення. Усвідомлюючи, формувати власні погляди по відношенню до різних ситуацій.
Ми сподіваємося, що інші вихователі, викладачі та батьки зможуть побачити цінність у викладанні економіки для дошкільнят і скористатися цими напрацюваннями, деякими з занять зі своїми вихованцями. Ідеї, плани та заходи, описані у цій статті були спочатку призначені для малят лише нашого садочка. Тим не менш, ми вважаємо, що вони допоможуть вчителям і вихователям, гувернанткам та батькам, і всім тим, хто зацікавлений у розвитку, навчанні та вихованні дітей.
Це вимагає більше творчості від педагогів для ретельного навчання і розробки плану уроку, щоб він був зрозумілим малятам. Дітям можуть знадобитися додаткові дискусії, спеціальні вправи, структуровані наочні матеріали або індивідуальні чи групові взаємодії, щоб зрозуміти уроки. Це вимагає обізнаності та самонавчання від педагога для вирішення навчальних стандартів та підбору матеріалу для розширення змісту економіки.
Викладання економіки в дитячих садках набирає популярність. Загальний
підхід, який використовується педагогом – в першу чергу у використанні дитячої літератури, щоб читати вголос дітям та до читання надати малятам інструкцію, з відносно коротким обговоренням основних економічних ідей. Такі цілі включають «демонстрацію» казки, оповідання, історії, створення економічного словничка. Задіюючи зображення і текст разом, допомогти дітям усвідомити, як економіка працює у реальності – у навколишньому світі. Таке економічне виховання є введення в економіку дітей дошкільного віку та включає в себе такі теми, як: «Що таке гроші?», «Звідки вони взялися?» і «Що нам з ними робити?». «Заробляти гроші, витрачати гроші і економити гроші». У наступних темах, малята мають зрозуміти такі терміни та теми «Товари і послуги», «Потреби і бажання» та «Різниця між виробниками і споживачами».
У наступних статтях ми спробуємо описати дії, які мають місце в садку впродовж навчального року. Спочатку ми розповімо, що є важливим для кращого навчання, виховання дітей в опануванні економічної освіти. Потім опишемо економічні концепції, на яких зосереджуємо увагу малят впродовж року. Нарешті, пояснимо, як це все разом сприяє тому, щоб зібрати всеосяжну програму з економічного розвитку, яку опановують всі діти дитячого садка.
Поділившись своїм досвідом, маємо надію, що вчителі, вихователі, батьки знайдуть щось корисне і для себе при плануванні власного економічного навчального курсу з урахуванням можливостей групи дітей, або індивідуальної роботи з окремо взятою дитиною.
На сам кінець нашого викладення цього матеріалу додаємо для прикладу казку (яка увійшла у збірку викладання економіки для дошкільнят «Казки з альбому маленького Економа»)
Брати Грімм «Пані Метелиця»
Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива. Та вдова любила куди більше рідну доньку, хоч та була гидка й лінива. Падчірка мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові.
Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров'ю залило увесь починок. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.
Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:
- Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.
Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю і знепритомніла.
А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів цвіли навколо неї.
Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:
(пояснення з точки зору економіки)
Розкриття особистісних рис персонажів, важливих у певній економічній ситуації – позитивних у падчерки (працелюбство, наполегливість); негативних у рідної доньки (лінощі).
Розкриття економічної категорії «розподіл обов’язків». В даній казці він несправедливий.
Роботяща донька пряла для того, щоб задовольнити потреби родини в одязі (одна із найголовніших потреб); або здійснити бартер, або продати нитки як товар та отримати винагороду у вигляді грошей.
У мачухи - дбайливе ставлення до власності.
В даних подіях дівчинка проявляє себе як дуже працелюбна, наполеглива. Це є основою для успішної економічної діяльності.
- Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!
Дівчина підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі.
Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:
- Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.
Дівчина струснула яблуню, і яблука градом посипались на землю. Вона трусила доти, поки жодного яблука не лишилося на яблуні. Тоді згорнула яблука на купу і пішла далі.
Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. В неї стирчали такі великі зуби, що дівчинка хотіла тікати. Але стара гукнула їй услід:
- А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, і якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір'я летіло, - тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.
Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилась у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала їй подушки так сильно, що аж [пір'я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.
Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй у тисячу разів краще, проте її тягло вернутися до рідної хати.
Нарешті вона сказала до старої:
- Взяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх.
Пані Метелиця сказала:
Пропозиція виконати роботу та отримати за це винагороду.
Завдяки доброякісному відношенню до роботи, дівчина задовольняла свої потреби у житлі та їжі.
- Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.
Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.
- Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, - сказала стара і віддала їй також і починок, що впав у колодязь.
Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.
А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і заспівав:
Кукуріку, кукуріку! -
Наша дівчина іде, -
на ній золота без ліку.
Ввійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.
Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як падчірка дослужилася до такого великого багатства; то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.
Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і стрибнула сама туди.
Вона опинилась, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: «Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!» - вона відповіла: «Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!» - і пішла далі.
Незабаром дійшла вона до яблуні й, почувши, як та кричить: «Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!» - вона відповіла: «От не мала роботи! Ще
Дівчина отримала винагороду за працьовитість. «Працелюбство – золоте дерево».
Півник зробив дівчинці рекламу .
Виявляються особливості міжособистісних стосунків, які складаються в різних економічних ситуаціях (суперництво, переслідування власних інтересів).
В даних вчинках дівчина проявляє себе як ледарка, яка не хоче виконувати будь-яку роботу.
якесь яблуко на голову мені впаде!» - і пішла далі.
Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.
Першого дня вона дуже старалася, слухалась пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше - навіть уставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір'я летіло.
Це скоро набридло старій, і вона сказала дівчині, що її служба скінчилася. Ледащиця дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.
А пані Метелиця привела її до брами, і щойно дівчина ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.
- Оце тобі твій заробіток, - сказала пані Метелиця і замкнула ворота.
І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:
Кукуріку, кукуріку! -
Наша ледащиця йде, -
що брудна буде довіку!
І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.
Виявляє недбайливе виконання запропонованих послуг.
За погану роботу ледащиця не отримала очікуваної винагороди.
Висновок – «Хочеш гроші мати, треба добре працювати». «Щастя не в хмарах ховається, а працею здобувається». «Якщо хочеш старість спокійну мати, мусиш змолоду працювати».
Казка розкриває необхідність праці в житті всіх людей. «Зробіть, тоді й будете мати».
антиреклама
|