|
Звіт про результати опитування представників бізнесу міста ХХХ
Додаток 3
До Стратегічного
плану економічного
розвитку та підвищення
конкурентоспроможності
міста Нікополя до 2015 року
ЗВІТ
ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ БІЗНЕСУ
МІСТА НІКОПОЛЯ
Матеріали до Стратегічного плану економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності міста Нікополя до 2015 року
Підготовлено
в рамках проекту «Місцевий економічний розвиток міст України»
Липень 2011 р.
Київ
ЗМІСТ
Вступ 4
2. Методологія 5
3. Загальні висновки 6
4. Загальний стан бізнесу 8
4.1. Структура економіки та розвиток головних секторів 8
4.2. Фактори розміщення бізнесу 9
4.3. Перешкоди для розвитку бізнесу 10
5. Ринки збуту місцевої економіки 12
6. Трудові ресурси та їх використання 14
7. Нерухомість для ведення бізнесу та інвестиційна діяльність 17
8. Оцінка послуг, що надаються органами влади 19
9. Напрямки розвитку місцевої економіки 24
10. Загальна оцінка бізнес-клімату у місті 26
ПЕРЕЛІК РИСУНКІВ
Рис. 1. Галузева структура економіки, % 8
Рис. 2. Структура власників 9
Рис. 3. Фактори розміщення бізнесу 10
Рис. 4. Перешкоди для розвитку бізнесу 11
Рис. 5. Ринки збуту місцевої економіки та рівень експортної орієнтації 12
Рис. 6. Структура обсягів збуту по всім опитаним респондентам 13
Рис. 7. Структура обсягів збуту по малим підприємствам 13
Рис . 8. Тенденції зміни зайнятості 15
Рис . 9. Якість робочої сили 16
Рис. 10 Інформація про достатність земельної ділянки для розширення бізнесу 17
Рис. 11. Контакти з органами влади та управління 19
Рис. 12. Послуги, що надаються органами місцевої влади 22
Рис. 13. Послуги підрозділу з економічного розвитку 23
Рис. 14. Головні напрямки розвитку місцевої економіки 24
Рис. 15. Головні сектори економіки міста 25
Вступ
У червні - липні 2011 року було проведене опитування думки підприємців та основних роботодавців міста Нікополя Дніпропетровської області. Це опитування є елементом процесу стратегічного планування економічного розвитку із залученням найбільш активних представників громади, а саме суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть на себе найважливішу функцію щодо економічного зростання, є основними інвесторами місцевої економіки, створюють нові робочі місця та забезпечують конкурентоздатність території міста.
Результати опитування є дуже важливим етапом аналітичної роботи, вони надають можливості визначитися із пріоритетними стратегічними напрямками економічного майбутнього міста, його здатністю конкурувати із іншими містами України та Дніпропетровської області за інвестиції, матеріальні та трудові ресурси тощо. Метою опитування є отримання корисної та достовірної інформації для членів Робочої групи зі стратегічного планування (далі РГ) стосовно думки тих, хто здійснює інвестиції та створює робочі місця у місті.
Серед питань анкети - історія і статус підприємств, характер бізнесу, робоча сила та персонал, інформація про розміщення підприємств, послуги, що надаються органами влади та місцевого самоврядування, рівень стосунків з ними.
Цікавим елементом опитування є також питання стосовно оцінювання підприємцями умов ведення бізнесу на території міста. Результати оцінювання є дуже важливими при розробці стратегічного плану економічного розвитку міста Нікополя.
2. Методологія
Протягом інтерв’ювання було заповнено 40 анкет. Серед опитуваних значну частку склали малі СПД, як юридичні так і фізичні особи (30 підприємств та підприємців із кількістю працівників до 50 осіб). Середній бізнес (51-250 працівників) представили три підприємства, великий бізнес із кількістю працівників понад 250 осіб - сім підприємств. У цьому звіті зведено узагальнені відповіді юридичних та фізичних осіб підприємців, що працюють на території міста Нікополя
Для отримання якомога повніших і відвертіших відповідей, респондентів запевнили, що цей звіт не буде містити посилань на конкретні підприємства, а інформація в анкетах є конфіденційною.
Зрозуміло, що опитування 40 СПД не може абсолютно відобразити думку всієї бізнесової спільноти міста, але ці суб’єкти - динамічний, зростаючий сектор малого, середнього та великого бізнесу, репрезентують частину міської економіки і є джерелом створення нових робочих місць, надходжень до міського бюджету та створення загального валового продукту на території міста.
3. Загальні висновки
3.1. Більшість опитаних підприємств (36 із 40) були засновані після 1990 року, і 4 із загального числа опитаних - є «продовжувачами справи» традиційних галузей та своїх попередників.
3.2. Значна частина новостворених підприємств – це переважно малі та середні підприємства. Ці підприємства представлені наступними сфера підприємницької діяльності: виробництвом продуктів харчування, сільським господарством, торгівлею та громадським харчуванням, побутовим обслуговуванням, інформаційним забезпеченням, охороною здоров’я.
3.3. Великі підприємства переважно традиційних галузей економіки представлені сферою промислового виробництва та комунального обслуговування.
3.4. Бізнес міста має різноманітні форми власності – 18% - юридичним особам, 30% - фізичним особам – резидентам України. 35% - знаходиться у комунальній власності міста. У структурі власності Нікополя значна частка представлена також іноземним капіталом - 17%.
3.5. Для 85 % опитаних підприємств однією з основних причин розміщення в даному місті є наявність ринку покупців (споживачів), для 45% - наявність кваліфікованої робочої сили, для 33% - наявність постачальників сировини та компонентів, для 30% - сприятливе географічне та територіальне розміщення підприємства
3.6. Респонденти мали назвати чинники негативного впливу на поточний і майбутній розвиток свого бізнесу. До вагомої групи чинників увійшли: (1) загальна економічна ситуація – згадувалася 73% всіх респондентів; внутрішня конкуренція (50%), витрати на енергію (40%), вартість робочої сили (28%), недоступність фінансування, зависокі процентні ставки (20%).
3.7. Збут товарів та послуг підприємствами – респондентами, які прийняли участь у опитуванні, реалізується в основному в межах міста (55%), в межах області (13%), в інші області України (12%).
Решта товарів та послуг реалізується в інші країни Європи та світу – 10% та СНД – 8%.
3.8. Структура підприємств – респондентів за чисельністю працівників
у поточному 2011 році:
Кількість малих підприємств серед опитаних (кількість працівників до 50 осіб) – 30.
Кількість середніх підприємств серед опитаних (кількість працівників 51 - 250 осіб) – 3.
Кількість крупних підприємств серед опитаних (кількість працівників понад 250 осіб) – 7.
3.9. Можливість розширення (наявний ресурс нерухомості) у даному місцезнаходженні мають 16 респондентів, 22 респондента такої можливості не мають. Це свідчить про наявність невеликої диспропорцію у розподілі та користуванні ресурсами нерухомості і майна для розвитку бізнесу у місті.
3.10. Загальний обсяг зазначених респондентами інвестицій, які вони планують вкласти в розширення свого бізнесу в місті Нікополі складає 264 136 тис. грн. При цьому підприємства планують створити додатково 490 робочих місць.
3.11. За результатами оцінки найбільш ефективним виявився рівень контактів та співпраці підприємців з пожежною інспекцію, санітарно-епідеміологічною станцією, органом реєстрації бізнесу, центром зайнятості. Непогана співпраця у місті відбувається також із міським головою, його заступниками та міською радою, торгівельно-промисловою палатою, управлінням міліції та податковим органом. Хоча підприємці мають також негативний досвід спілкуваннями із переліченими вище організаціями та посадовцями.
3.12. Численні коментарі підприємців щодо найбільшої проблеми при спілкуванні бізнесу з вищезазначеними установами, організаціями та посадовцями можна об’єднати в одне речення: надто високий рівень бюрократизму та самих бюрократичних установ, надто багато зайвих документів, тривалі процедури та вчасність видачі документів, черги при здачі звітності.
3.13. Більшістю респондентів з питання щодо дій влади, направлених на покращення бізнес-клімату у місті, було зазначене наступне: втілити прозорі та рівні умови участі підприємців в тендерах, боротьба з корупцією, спростити процедуру відводу земельної ділянки, створення системи громадського контролю за ефективністю прийняття рішень органом місцевого самоврядування, втілення ефективних стимулів розвитку малого та середнього бізнесу з боку влади та залучення інвестицій у місто, сприяти активній діяльності Ради підприємців, підтримувати місцевого товаровиробника, якісно та вчасно надавати муніципальні послуги.
Крім того, підприємці воліли б перш за все побачити дії влади, направлені на покращення комунальної інфраструктури.
3.14. Найбільшою популярністю серед респондентів користуються дії влади, направлені на запровадження прозорих механізмів надання земельних ділянок, надання фінансових пільг і стимулів для розвитку бізнесу, стимулювання розвитку робочої сили, створення агенції з залучення інвестицій, створення підрозділу з економічного розвитку в структурі органів влади.
4. Загальний стан бізнесу
4.1. Структура економіки та розвиток головних секторів
Більшість опитаних підприємств (36 із 40) були засновані після 1990 року, і 4 із загального числа опитаних - є «продовжувачами справи» традиційних галузей та своїх попередників.
Значна частина новостворених підприємств – це переважно малі та середні підприємства. Ці підприємства представлені наступними сфера підприємницької діяльності: виробництвом продуктів харчування, сільським господарством, торгівлею та громадським харчуванням, побутовим обслуговуванням, інформаційним забезпеченням, охороною здоров’я.
Великі підприємства переважно традиційних галузей економіки представлені сферою промислового виробництва та комунального обслуговування.
-
Галузева структура економіки, %
З загального числа опитаних компаній 8 працюють в сфері виробництва, 3 – в сфері виробництва продуктів харчування, 1 – в сфері сільського господарства, 1 – в сфері будівництва. 4 підприємства здійснюють інформаційне забезпечення та впроваджують ІТ – технології. Решта підприємств працюють в сфері торгівлі, побутового обслуговування, охорони здоров’я, інших сферах послуг.
Бізнес міста має різноманітні форми власності – 18% - юридичним особам, 30% - фізичним особам – резидентам України. 35% - знаходиться у комунальній власності міста. У структурі власності Нікополя значна частка представлена також іноземним капіталом - 17%.
-
Структура власників
Таким чином, ми бачимо, що переважна частка форм власності підприємств (70%) належить приватному сектору, як юридичним особам – 17%, так і фізичним особам – 53%.
Позитивним моментом є те, що місто має досвід співпраці із іноземним капіталом, який представлений сферою виробництва.
Навпаки, частка державної форми власності підприємств мізерна (1%) і представлена тільки сферою освіти, це також позитивний елемент, який показує відсутність прямої залежності економіки міста від державного менеджменту та відповідних управлінських рішень.
4.2. Фактори розміщення бізнесу
Респондентам було задане питання про фактори, які є найбільш важливими для розвитку бізнесу, тобто ті, які впливають на розміщення підприємства саме в даному місті. Для 85 % опитаних підприємств однією з основних причин розміщення в даному місті є наявність ринку покупців (споживачів), для 45% - наявність кваліфікованої робочої сили, для 33% - наявність постачальників сировини та компонентів, для 30% - сприятливе географічне та територіальне розміщення підприємства, 13% - сприятлива ринкова вартість зелі та нерухомості, 10% - наукові дослідження та розробки, які ведуться на території міста, 8% - наявність групи галузей, споріднених за профілем з бізнесом респондента (кластер галузей).
1
|
Ринок споживачів
|
2
|
Кваліфікована робоча сила
|
3
|
Сировина і компоненти
|
4
|
Сприятливе територіальне і транспортне розташування
|
5
|
Вартість землі та нерухомості
|
6
|
Наукові дослідження та розробки
|
7
|
Кластер галузей
|
Фактори розміщення бізнесу
4.3. Перешкоди для розвитку бізнесу
Респонденти мали назвати чинники негативного впливу на поточний і майбутній розвиток свого бізнесу. До вагомої групи чинників увійшли: (1) загальна економічна ситуація – згадувалася 73% всіх респондентів; внутрішня конкуренція (50%), витрати на енергію (40%), вартість робочої сили (28%), недоступність фінансування, зависокі процентні ставки (20%), витрати на матеріали та комплектуючі і нестача кваліфікованої робочої сили (18%), застарілі засоби виробництва та низький рівень співпраці влади та бізнесу (13%), регуляторне середовище та бізнес-клімат (10%), іноземна конкуренція (8%), адміністративний тиск з боку органів влади та віддаленість ринків збуту (5%), неякісні муніципальні послуги (3%).
1
|
Загальна економічна ситуація
|
2
|
Внутрішня конкуренція
|
3
|
Витрати на енергію
|
4
|
Вартість робочої сили
|
5
|
Недоступність фінансування, процентні ставки
|
6
|
Витрати на матеріали, комплектуючі
|
7
|
Нестача кваліфікованої робочої сили
|
8
|
Низький рівень співпраці влади та бізнесу
|
9
|
Застарілі засоби виробництва
|
10
|
Бізнес-клімат
|
11
|
Іноземна конкуренція
|
|
-
Перешкоди для розвитку бізнесу
5. Ринки збуту місцевої економіки
Усі компанії з готовністю надали інформацію про географічний розподіл своїх клієнтів та ринків збуту продукції і послуг (%). Збут товарів та послуг підприємствами – респондентами, які прийняли участь у опитуванні, реалізується в основному в межах міста (55%), в межах області (13%), в інші області України (12%).
Решта товарів та послуг реалізується в інші країни Європи та світу – 10% та СНД – 8%. Таким чином, місто має досвід міжнародної торгівлі в країни СНД, Європи та світу.
-
Ринки збуту місцевої економіки та рівень експортної орієнтації
Ми бачимо, що більший досвід міжнародної торгівлі мають великі підприємства – країни Європи та світу, середні підприємства – країни СНД. Хоча малий бізнес також має невеликий досвід збуту товарів як в країни СНД, так і в країни Європи та світу, в основному в сфері промислового виробництва та виробництва продуктів харчування.
В сфері виробництва збут представлений як внутрішньо-національним ринком, так і міжнародним (СНД, країні Європи, інші країни світу.
Тобто на сьогоднішній день можна стверджувати, що рівень експортної орієнтації та диверсифікації клієнтів підприємств-респондентів міста достатньо високий. Ці цифри є чудовим підтвердженням того факту, що для майбутнього економічного розвитку міста важливим є здатність місцевих підприємств завойовувати нові ринки, у тому числі міжнародні.
15 підприємств – респондентів здійснюють обсяги реалізації товарів та послуг до 100 тис. грн.
10 респондентів від 101 до 500 тис. грн.
1 респондент – від 501 до 1000 тис. грн.
6 респондентів – від 1001 до 5000 тис. грн.
8 респондентів – понад 10 000 тис грн.
-
Структура обсягів збуту по всім опитаним респондентам
Середній сумарний збут всієї реалізованої продукції та послуг у 2010 році підприємств – респондентів міста Нікополя склав 126 906 тис. грн.
-
Структура обсягів збуту по малим підприємствам
6. Трудові ресурси та їх використання
Структура підприємств – респондентів за чисельністю працівників у поточному 2011 році:
Кількість малих підприємств серед опитаних (кількість працівників до 50 осіб) – 30.
Кількість середніх підприємств серед опитаних (кількість працівників 51 - 250 осіб) – 3.
Кількість крупних підприємств серед опитаних (кількість працівників понад 250 осіб) – 7.
Така ж сама структура - підприємств – респондентів за чисельністю працівників у минулому 2010 році.
П’ять років тому (2006 років) одне підприємство було в категорії середнього підприємства згодом перейшло до категорії малого бізнесу. Таким чином, структура підприємств – респондентів за чисельністю працівників мала наступний вигляді:
Кількість малих підприємств серед опитаних (кількість працівників до 50 осіб) – 29.
Кількість середніх підприємств серед опитаних (кількість працівників 51 - 250 осіб) – 4.
Кількість крупних підприємств серед опитаних (кількість працівників понад 250 осіб) – 7.
На наступний рік (2012) по плану структура підприємств – респондентів за чисельністю працівників буде мати наступний вигляд:
Кількість малих підприємств серед опитаних (кількість працівників до 50 осіб) – 30.
Кількість середніх підприємств серед опитаних (кількість працівників 51 - 250 осіб) – 4.
Кількість крупних підприємств серед опитаних (кількість працівників понад 250 осіб) – 6.
Одне підприємство планує скоротити чисельність працівників і перейде із категорії крупного підприємства в категорію середнього підприємства. Якщо проаналізувати рівень задіяної жіночої праці, то більше усього жіноча праця задіяна в секторі торгівлі, побутового обслуговування та громадського харчування від 80 до 100%.
Менше усього задіяно жіночої праці в сфері промислового виробництва до 20%.
Левова частина підприємств – респондентів використовує персонал із вищою освітою до 40% від загальної чисельності працівників.
Рис . 8. Тенденції зміни зайнятості
Середня місячна заробітна плата на опитаних підприємствах коливається. Структуру коливання можна відобразити наступним чином по 2010 року (на питання відповіли 28 респондентів із 40):
До 960 грн. - 7 підприємств
Від 961 до 1500 грн. – 12 підприємств
Від 1501 до 2000 грн. – 3 підприємств
Від 2001 до 2500 грн. – 5 підприємств
Від 2501 – до 3000 грн. – 1 підприємство
По 2011 року картина виглядає наступним чином (на питання відповіли 32 підприємства з 40):
До 960 грн. - 4 підприємств
Від 961 до 1500 грн. – 15 підприємств
Від 1501 до 2000 грн. – 4 підприємств
Від 2001 до 2500 грн. – 6 підприємств
Від 2501 – до 3000 грн. – 3 підприємство
Найвищу заробітну плату, яку було зазначено підприємствами по 2011 році – 2500 грн., найнижчу – 1420 грн.
Потрібно відмітити, що на 7 підприємствах із 36, які надали відповіді існують відділи для наукових досліджень та розробки нової продукції. Це становить 17,5% до загальної кількості підприємств, які прийняли участь в опитуванні. Цими підприємствами було зазначено що в цих відділах працює 40 працівників.
Нестача висококваліфікованої робочої сили є гострою проблемою. Труднощі вже сьогодні відчувають 14 підприємств, а 3 підприємства очікують, що такі труднощі виникнуть у майбутньому.
Фіксується дефіцит як висококваліфікованих спеціалістів так і робочих професій, зокрема таких як – інженер-програміст, офіс-менеджер, економіст, інженер із мережевих систем, спеціаліст по автоматизації, теплотехнік, проектувальник, лікар, верстатник, шліфувальник, вальцювальник, газоелектрозварювальник, слюсар, екскаваторник, токар.
Респонденти оцінили робочу силу підприємств наступним чином: відмінно -16,3%, добре -39,8%, задовільно - 32,5%, погано - 10,4%.
Рис . 9. Якість робочої сили
7. Нерухомість для ведення бізнесу та інвестиційна діяльність
Можливість розширення (наявний ресурс нерухомості) у даному місцезнаходженні мають 16 респондентів, 22 респондента такої можливості не мають. Це свідчить про наявність невеликої диспропорцію у розподілі та користуванні ресурсами нерухомості і майна для розвитку бізнесу у місті.
У той же час, лише 4 з опитаних підприємств потенційно готові надати в оренду або продати частину своїх приміщень та земельних ділянок, які не використовуються в процесі діяльності та не будуть використовуватися в майбутньому. 5 респондентів розглядають таку можливість. Решта 25 підприємств взагалі не передбачають такі дії. Це свідчить про невеликий ресурсний потенціал приватного сектору щодо покращення ситуації з вивільненням земельних ділянок чи приміщень для бізнесу.
13 підприємств планують інвестувати в розширення бізнесу саме в місті Нікополі Дніпропетровської області, а 22 підприємства розглядають таку можливість найближчими роками. І тільки 4 підприємства не планують розширювати свій бізнес у місті.
Рис. 10 Інформація про достатність земельної ділянки для розширення бізнесу
Нинішній стан будівель та рівень технологій не видається найкращим, тому багато компаній бажає здійснювати інвестиції саме у вдосконалення виробничих потужностей.
Респонденти зазначають, що готові вкладати інвестиції вже протягом 2011 року. Деякі планують вкладення інвестицій протягом 2011 – 2015 років.
Загальний обсяг зазначених респондентами інвестицій, які вони планують вкласти в розширення свого бізнесу в місті Нікополі складає 264 136 тис. грн. При цьому підприємства планують створити додатково 490 робочих місць.
Дуже цікавим позитивним елементом місцевого економічного зростання є те, що більшу частину інвестування в розширення виробництва планує великий бізнес – 231 516 тис. грн., при цьому запланова кількість створення додаткових робочих місць – 450.
Решта інвестування – 32 620 тис.грн. зазначає малий та середній бізнес, при цьому він планує створення 40 робочих місць.
Підприємства планують модернізацію або вдосконалення існуючих споруд та технологій, здебільшого на постійній основі. Якщо ці цифри виявляться реальними, це, безперечно допоможе зростанню місцевої економіки. Хоча новостворених робочих місць (490), їх кількість є надто малою у порівнянні із запланованим обсягом інвестицій (264 136 тис. грн.) Виглядає так, що підприємства міста не бажають повідомляти про створення додаткових робочих місць, побоюючись заздалегідь брати на себе додаткові зобов’язання.
Розглядаючи інвестиційні плани підприємств міста Нікополя, слід зазначити, що одне підприємство, наприклад, планує інвестувати близько 113 516 тис. грн. Решта підприємств планують здійснити інвестиції в інтервалі від 100 тис. грн. до 120 тис. грн.
У розрізі сфер економіки лідером по створенню робочих міст є сфера промислового виробництва.
8. Оцінка послуг, що надаються органами влади
Рис. 11. Контакти з органами влади та управління
Керівники підприємств та підприємці також оцінили результативність вирішення проблемних питань в процесі співпраці із органами влади, місцевого самоврядування, контролюючими органами та організаціями, які відносяться до сфери підтримки бізнесу у місті та області. Отримані результати демонструють прийнятний рівень контактів підприємців з органами влади та управління.
Оцінка співпраці відбувалась за наступники критеріями: 1-задовільна, 2-частково задовільна, 3-незадовільна, 4-не було контактів
За результатами оцінки найбільш ефективним виявився рівень контактів та співпраці підприємців з пожежною інспекцію, санітарно-епідеміологічною станцією, органом реєстрації бізнесу, центром зайнятості. Непогана співпраця у місті відбувається також із міським головою, його заступниками та міською радою, торгівельно-промисловою палатою, управлінням міліції та податковим органом. Хоча підприємці мають також негативний досвід спілкуваннями із переліченими вище організаціями та посадовцями.
Загалом, слід відзначити, що в цьому розділі йдеться не тільки про результативність та ефективність співпраці із зазначеними установами, організаціями та посадовими особами, але й про наявність такої співпраці та діалогу. Такий критерій оцінки як «не було контактів» свідчить дійсно про відсутність таких контактів чи про низьку активність діяльності зазначеної організації, або про її незадовільну діяльність, про яку підприємець просто не хоче відверто заявляти під час інтерв’ювання. Таким чином, в соціології такий критерій оцінки також вважається негативним в силу перелічених вище факторів.
Особливо це стосується бізнесової асоціації, управління (відділу) з питань інвестицій, управління (відділу) з питань розвитку бізнесу, управління (відділу) з питань промисловості.
Численні коментарі підприємців щодо найбільшої проблеми при спілкуванні бізнесу з цими установами, організаціями та посадовцями можна об’єднати в одне речення: надто високий рівень бюрократизму та самих бюрократичних установ, надто багато зайвих документів, тривалі процедури та вчасність видачі документів, черги при здачі звітності . Звичайно, ці оцінки є узагальненими. Багато підприємців хотіли б отримувати від цих органів консультативну допомогу.
Респондентам було також запропоновано оцінити якість муніципальних послуг за шкалою від 1 до 4 (1 = відмінно, 4 = погано).
Найбільш суттєвими проблемами на думку респондентів та більше усього негативних оцінок отримали такі послуги, як: утримання доріг (30 респондентів дали оцінку «погано», охорона правопорядку (14 оцінок «погано»), надання ділянок і будівель для ведення бізнесу,
розвиток інфраструктури (газ, вода, каналізація, електроенергія), збір і вивезення сміття отримали однакову кількість – 10 оцінок «погано».
Оцінку «відмінно» не отримала жодна з перелічених послуг.
Позитивних оцінок «добре» та «задовільно» в сукупності найбільше отримали такі послуги, як: громадський транспорт – 37, надання дозволів на ведення бізнесу – 35, надання дозволів на будівельні роботи, підтримка малих та середніх підприємств – 33. Найменше позитивних оцінок отримали такі послуги: утримання доріг (10), охорона правопорядку (26).
Більшістю респондентів з питання щодо дій влади, направлених на покращення бізнес-клімату у місті, було зазначене наступне: втілити прозорі та рівні умови участі підприємців в тендерах, боротьба з корупцією, спростити процедуру відводу земельної ділянки, створення системи громадського контролю за ефективністю прийняття рішень органом місцевого самоврядування, втілення ефективних стимулів розвитку малого та середнього бізнесу з боку влади та залучення інвестицій у місто, сприяти активній діяльності Ради підприємців, підтримувати місцевого товаровиробника, якісно та вчасно надавати муніципальні послуги,
Крім того, підприємці воліли б перш за все побачити дії влади, направлені на покращення комунальної інфраструктури.
Подолання бюрократичних перепон при отриманні різноманітних дозволів, ліцензій та погоджень є беззаперечною проблемою, що потребує негайного вирішення.
Рис. 12. Послуги, що надаються органами місцевої влади
Підприємців запитали також про роль місцевої влади в економічному розвитку і сприянні бізнесу, а також запросили оцінити запропоновані послуги за наступними критеріями: 1-повністю згодні, 2-скоріше згодні, 3-скоріше незгодні, 4-повністю незгодні. Респонденти активно підтримують всі з запропонованих послуг.
Найбільшою популярністю серед респондентів користуються дії влади, направлені на запровадження прозорих механізмів надання земельних ділянок, надання фінансових пільг і стимулів для розвитку бізнесу, стимулювання розвитку робочої сили, створення агенції з залучення інвестицій, створення підрозділу з економічного розвитку в структурі органів влади.
Створення бізнес-інкубатору та створення Центру сприяння бізнесу отримали найбільшу кількість негативних оцінок.
Рис. 13. Послуги підрозділу з економічного розвитку
9. Напрямки розвитку місцевої економіки
Респонденти, маючи змогу вибирати з запропонованих проблем лише три найбільш важливі для майбутнього економічного розвитку міста, розподілили свій вибір наступним чином:
Розвиток промисловості - 63%
Залучення прямих інвестицій - 58%
Розвиток малих і середніх підприємств – 58%
Комунальна інфраструктура – 30%
Охорона довкілля – 23%
Інфраструктура для бізнесу – 18%
Підготовка та перепідготовка робочої сили – 18%
Розвиток інфраструктури відпочинку – 13%
Наукові дослідження і розробки – 9%
Благоустрій та просторовий розвиток – 8%
Транспортна інфраструктура – 5%
Рис. 14. Головні напрямки розвитку місцевої економіки
Щодо трьох найбільш перспективних галузей економіки для міста Нікополя респонденти дали відповіді, які мають бути відображені в стратегічному плані економічного розвитку міста:
Гірно-металургічний комплекс – 73%
Сільське господарство – 58%
Торгівля та послуги – 48%
Туризм – 28%
Будівництво та виробництво будівельних матеріалів – 25%
Харчова промисловість – 23%
Легка промисловість – 15%
Паливно-енергетичний комплекс – 10%
Машинобудування – 5%
Освіта і освітні послуги – 5%
Деревообробна та меблева промисловість – 3%
Транспорт і логістика – 3%
Інформаційні технології (3%)
Рис. 15. Головні сектори економіки міста
10. Загальна оцінка бізнес-клімату у місті
Респондентам запропонували висловити свої загальні враження про місто як місце для ведення бізнесу та оцінити його за наступними критеріями: 1-відмінно, 2-добре, 3-задовільно, 4-погано, 5-немає думки.
2 респондента оцінили місто як місце для ведення бізнесу на «відмінно». На «добре» місто оцінили 16 підприємців, 21 - на «задовільно», 1 респондент - на «погано». І жоден респондент не виявив бажання не відповісти на це запитання із зазначенням «немає думки».
За тими ж самими критеріями респондентам також запропонували висловити свої загальні враження про місцеву владу, тобто орган місцевого самоврядування в особі міського голови, міської ради та міськвиконкому міста. Відповіді на це запитання також віддзеркалюють загальне відчуття, що міська рада працює вцілому добре, але необхідно також удосконалювати менеджмент та підвищувати ефективність співпраці влади та бізнесу.
2 респондента оцінили якість роботи місцевої влади на «відмінно». На «добре» міську владу оцінили 18 підприємців, 19 - на «задовільно». 1 респондент оцінив роботу міської ради, виконкому, міського голови та усіх виконавчих органів і служб як «погану». І жоден респондент не виявив бажання не відповісти на це запитання.
Рис. 16. Загальні враження про місцеву владу та місцевий бізнес-клімат
Серед найважливіших «сильних» сторін міста з точки зору ведення бізнесу підприємці зазначили наступне: у місті працюють промислові підприємства, наявність потужного металургійного комплексу, ефективні інфраструктура міського господарства, створені сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу, місто має ресурси для можливого розширення бізнесу, наявність кваліфікованого виробничого персоналу, сприятливе географічне розташування міста, партнерство влади та бізнесу тощо.
Серед основних «слабких» сторін міста з точки зору ведення бізнесу підприємці зазначили наступне: наявність сильної внутрішньогалузевої конкуренції, низький рівень доходів громадян та низька купівельна спроможність населення міста, відсутність державних та іноземних інвестицій, бюрократія, тривалість процедур відведення земельних ділянок для ведення бізнесу, відсутність системної підтримки місцевого товаровиробника, низька якість комунальної інфраструктури, застарілий житловий фонд, тиск з боку контролюючих органів, відсутність ефективної модернізації виробництва промислових підприємств.
Цей звіт про результати опитування підприємців відображає узагальнені думки бізнесової спільноти міста Нікополя. Їхнє спільне ставлення до міської влади значною мірою визначатиме, яким буде економічне майбутнє міста – зростання, застій чи занепад. Звіт допоможе Робочій групі зі стратегічного планування міста в роботі над підтримкою та поліпшенням бізнесового клімату.
Висловлюємо вдячність усім представникам підприємств, котрі поділилися своїми думками та надали корисну інформацію Робочій групі зі стратегічного планування.
Начальник управління
економічної політики О.Ю.Дубравіна
Проект «Місцевий економічний розвиток міст України»
|