ТЕМА 7
«ФУНКЦІЯ ПЛАНУВАННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ»
137. Планування - це:
вміння визначити завдання, вибрати виконавців для їх реалізації і методи досягнення поставлених цілей
вміння передбачити цілі організації, результати її діяльності і ресурси, які необхідні для досягнення поставлених цілей
вміння передбачити майбутні результати
оцінка можливості здійснення прогнозів при наявних ресурсах
138. До принципів планування не відносять:
принцип синергізму
принцип участі
принцип гнучкості
принцип точності
139. Головна відмінність стратегічного планування від інших методів планування полягає у наступному:
планова робота націлена на майбутнє, а не описує поточну ситуацію
стратегічний план є детермінованим
у системі стратегічного планування є припущення про те, що майбутнє можна передбачити тільки за результатами минулого
140. Аналіз внутрішнього потенціалу підприємства не включає:
оцінку маркетингових зусиль
оцінку фінансового становища
оцінку напрямків використання прибутку
оцінку організаційної культури
141. Великі масштаби виробництва є сильною стороною підприємства, що дозволяє скористатися такими зовнішніми можливостями:
поява прогресивної технології;
зменшення ставок мита на експорт продукції, що випускається фірмою
підвищення рівня доходів населення
поява продукту-замінника
142. До слабких сторін підприємства не можна віднести:
застарілу технологію
відсутність управлінського таланту і глибокого бачення проблеми у вищого керівництва
здатність фінансувати необхідні зміни у стратегії
відсутність ефективної системи контролю
143. Місія підприємства формулюється з огляду на:
сферу діяльності підприємства
запити та вимоги споживачів
інтересів суспільства загалом
всі відповіді вірні
144. До стратегій концентрованого зростання не відносять:
стратегію розвитку продукту
стратегію збору врожаю
стратегію розвитку ринку
стратегію зміцнення позицій на ринку через інтенсифікацію маркетингових зусиль
145. Стратегія, що передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, яка вимагає нової технології, —це стратегія:
розвитку продукту
відтинання зайвого
вертикальної інтеграції
горизонтальної диверсифікації
146. Стратегія виробництва, що дозволяє за рахунок нижчих цін на продукцію зайняти більшу частину ринку, — це:
стратегія досягнення лідерства у мінімізації витрат
стратегія фіксації певного сегмента ринку і концентрації на ньому зусиль фірми;
стратегія інтегрованого зростання
147. Субстратегіями фінансової стратегії фірми можуть бути:
накопичення та споживання
заборгованості
фінансування цільових комплексних програм і проектів
всі відповіді правильні
148. Дж. Томпсон і Стрікланд запропонували спосіб вибору стратегії фірми залежно від:
ринкових позицій фірми і темпів економічного розвитку країни
конкурентних позицій фірми і рівня стабільності ринку
конкурентних позицій фірми і її фінансових можливостей
конкурентоспроможності фірми і конкурентоспроможності її продукції
149. Укладання договорів, контрактів з іншими підприємствами на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг — це:
правові акти
правові норми
правові відносини
юридичні відносини
150. Нормування витрат часу, виробітку, чисельності робітників тощо — це:
організаційні методи управління
оперативно-розпорядчі методи управління
економічні методи управління
адміністративні методи управління
151. Методи, націлені на деталізацію планів, регулювання виробничого процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства, - це:
організаційні методи управління
оперативно-розпорядчі методи управління
економічні методи управління
адміністративні методи управління
152. Для якого етапу життєвого циклу організації характерні великі масштаби, механічна вертикальна структура, посилення централізації, збільшення навантаження на топ-менеджерів, формалізація діяльності:
Середнього віку
Зрілості
Юності
Старіння
153. До суб’єктів планування належить:
Розподіл ресурсів та резервів
Розробка стандартів та нормативів
Планові відділи та організації
Виробнича, фінансова, інноваційна та інша діяльність організації
154. Які види планів виокремлюються за класифікаційною ознакою предмет планування:
Загальне планування підприємства організації
Планування процесів
Планування по галузях діяльності
Планування проектів
155. Генеральні плани, які містять установлення цілей організації, аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінку стратегічних альтернатив та вибір базової стратегії бізнесу, - це:
Стратегічні плани
Тактичні плани
Оперативні плани
Організаційні плани.
156. До методів організаційного планування не належить:
Метод послідовного опису операцій
Графіки виконання
Метод сітьового планування та управління
Постійний оперативний план
157. До методів розробки планів не відносять:
Психологічні методи
Балансовий метод
Нормативний метод
Математичні методи
158. Комплекс планів праці менеджерів, виконання яких забезпечує реалізацію економічних, виробничих, технічних, соціальних та інших планів діяльності, належить до:
Економічного планування
Організаційного планування
Тактичного планування
Операційного планування.
159. До принципів управлінського планування не належить:
Прицип ефективності
Принцип повноти
Принцип економічності
Принцип безперервності.
160. Плани робіт, які виконуються особисто менеджером, - це:
Регламентування службових обов'язків
План праці менеджера
Планування видів робіт і робочого часу
Делегування окремих робіт
161. Оперативне планування передбачає:
Формування сіткового графіка
Вибір стратегії бізнесу
Визначення цілей організації
Бюджетне планування
162. Поточне планування передбачає:
Формування сіткового графіка
Вибір стратегії бізнесу
Визначення цілей організації
Бюджетне планування
163. Стратегічне планування передбачає:
Формування сіткового графіка
Формування поточного плану
Встановлення місії та цілей організації
Бюджетне планування
164. Тактичне планування включає такі різновиди:
Стратегічне планування
Поточне й оперативне планування
Вибір стратегії бізнесу й бюджетування
Вибір стратегії бізнесу й оперативне планування
165. До адміністративних важелів досягнення планових показників належать:
Оперативні плани
Поточні плани
Контроль
Почасова форма оплати праці
ТЕМА 8
«ФУНКЦІЯ ОРГАНІЗУВАННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ»
166. Ключовими поняттями організаційної структури є:
елементи; зв'язки; рівні; повноваження
підрозділи; комунікації; ієрархія; повноваження
організаційні одиниці; механізми координації; повноваження
рівні; елементи; зв'язки; субординація; повноваження
167. Назвіть, у якій структурі управління найвищий рівень централізації:
лінійній
матричній
мережній
проектній
функціональній
168. Зазначте, у якій структурі управління порушується принцип єдиновладдя:
дивізійній
проектній
мережній
лінійній
функціональній
169. Визначте, яка структура управління передбачає створення функціональних служб при лінійних керівниках:
лінійна
лінійно-штабна
матрична
функціональна
170. Вкажіть, яка організаційна структура забезпечує високу гнучкість фірми при виробництві нею продукції з коротким життєвим циклом:
лінійно-функціональна
лінійно-штабна
матрична
функціональна
171. Визначте, яка з перелічених характеристик не належить бюрократичній системі управління:
чіткий поділ праці
ієрархічність рівнів управління, при якому кожен нижчий рівень контролюється вищим і підкоряється йому
наявність тимчасових структур, що створюються для розв'язання конкретного завдання
наявність взаємопов'язаної системи узагальнених формальних правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання співробітниками своїх обов'язків і координацію різних завдань
172. Вищий ступінь децентралізації в організації означає, що:
більша кількість рішень приймається на нижчих рівнях управлінської ієрархії
рішення, які приймаються на нижчих рівнях, є досить важливими для організації
зменшується централізований контроль за рішеннями, прийнятими управлінським персоналом
всі відповіді правильні
173. Коли в організації є багато самостійних відділень близького профілю діяльності, доцільно застосовувати організаційну структуру:
на базі стратегічних одиниць бізнесу
лінійно-функціональну
холдингову
конгломератну
174. Дивізійні структури можуть будуватися за принципом:
регіональної спеціалізації; обслуговування певних груп споживачів; цінової диференціації
продуктової спеціалізації; обслуговування різних територій; орієнтації на певний клас споживачів
продуктової спеціалізації; індивідуального обслуговування споживача
всі відповіді правильні
175. Зазначте, у якій організаційній структурі домінують вертикальні інформаційні потоки:
лінійно-штабній
лінійній
функціональній
дивізійній
176. Дає змогу краще враховувати місцеве законодавство, соціально-економічні особливості регіонів у міру розширення її зони діяльності:
матрична структура
конгломератна структура
дивізіональна структура
проектно-цільова структура
ТЕМА 9
«МОТИВАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ»
177. З точки зору змістового підходу мотивація - це:
певні сили (зовнішні щодо людини чи внутрішні), що змушують людину з ентузіазмом і наполегливістю виконувати задану роботу
процес спонукання себе або інших до діяльності, спрямованої на досягнення поставлених цілей — особистих чи загальноорганізаційних
дії, що спонукають людину до діяльності, задають межі і форми діяльності і спрямовують цю діяльність на досягнення певних цілей
178. Стимули — це:
спонукання до дії, викликані зовнішніми факторами
спонукання до дії, викликані внутрішніми факторами
спонукання до дії, викликані зовнішніми та внутрішніми факторами
немає правильної відповіді
179. Теорія надбаних потреб — це теорія:
А. Маслоу
В. Врума
Д. С. Мак-Клелланда
Ф. Герцберга
180. До змістових теорій не відносять:
теорію очікувань В. Врума
теорію ЖВЗ К. Альдерфера
двочинникову теорію Ф. Герцберга
ієрархію потреб А. Маслоу
181. До процесуальних теорій не відносять:
теорію очікувань В. Врума
теорію ЖВЗ К. Альдерфера
теорію Портера — Лоулера
теорію справедливості Дж. Адамса
182. Валентність — це:
цінність заохочення чи винагороди для працівника
вірогідність отримання бажаної винагороди
очікування того, що витрачені зусилля мають бути винагороджені
отримання винагороди
183. Суб'єктивна оцінка індивідом співвідношення отриманої ним винагороди і витрачених зусиль та порівняння цього з винагородою інших людей, що виконують аналогічну роботу, — це основне положення теорії:
очікувань
справедливості
постановки цілей
надбаних потреб
184. Мотиви — це:
спонукання людини до трудової діяльності
зовнішні спонукання робітника до конкретного виду трудової діяльності
внутрішні спонукання працівника, що базуються на його особистих інтересах та потребах
винагорода за працю
185. До мотивуючих чинників теорії Ф. Герцберга не належать:
просування по службі
висока і стабільна заробітна плата
висока відповідальність
цікава робота
186. Теорія справедливості передбачає:
порівняння валентності і ефективності роботи
порівняння співвідношення зусиль та винагороди щодо себе і своїх колег, що виконують аналогічну роботу
формування однакової винагороди для всіх працівників одного відділу
виплата винагороди за виконану роботу
187. Твердження, що бажана поведінка людини сприяє припиненню застосування до неї певних негативних дій, — це основа:
методу позитивної підтримки бажаної поведінки
методу негативної підтримки бажаної поведінки
покарання
ігнорування
188. До числа стимулів зі знаком «мінус» не входять:
штрафні санкції у випадку поганого виконання роботи
зниження соціального статусу працівника
направлення працівника на курси підвищення кваліфікації
звільнення працівника з роботи
|