|
|
Скачати 1.9 Mb.
|
Встановлення нової тарифної методологіїНа сьогодні тарифи на передачу та постачання електричної енергії формуються за традиційним методом, що відомий у міжнародній практиці, як метод «витрати плюс». Основний недолік цього методу полягає в тому, що він не заохочує суб’єктів господарювання до економії ресурсів, а навпаки стимулює у сторону завищення операційних витрат. Тільки для декількох компаній, пакет акцій яких був проданий на конкурсній основі стратегічних інвесторам у 2001 році, тарифи на передачу й постачання формуються дещо іншим способом. Так, для п’яти енергопостачальних компаній, контрольний пакет акцій яких був проданий на конкурсній основі у 2001 році стратегічним інвесторам, розрахунок тарифів на передачу та постачання здійснюється, зокрема, із встановленням норми прибутку на вкладені інвестиції, та автоматичним коригуванням тарифів при зміні інфляційних факторів. Встановлення на 7 років зафіксованих елементів витрат, які коригуються лише на інфляційні фактори, дозволило досягти того, що компанії зацікавлені в зменшенні операційних витрат та отриманні більшого прибутку. Таким чином, необхідно для всіх енергопостачальних компаній формувати тарифи не за принципом суми витрат і прибутку, що заохочує компанії до збільшення витрат для підняття прибутку і не містить стимулів до здійснення інвестицій, а застосовувати для них механізм як для зазначених п’яти компаній, що б призвело до зменшення експлуатаційних витрат. Слід також відмітити, що на сьогодні більшість енергопостачальних компаній мають ліцензію на транспортування електричної енергії місцевими (локальними) мережами й постачання електричної енергії за регульованим тарифом. Об’єднання двох видів діяльності – передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами й постачання електричної енергії однією юридичною особою призводить до перехресного субсидування однієї діяльності за рахунок іншої та відповідно до непрозорого тарифоутворення для цих видів діяльності. Крім того, Директивою 2003/54/ЄС Європейського парламенту та ради стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії, визначено, що системи розподілу і передачі повинні експлуатуватися окремими юридичними особами, які мають вертикально інтегровані підприємства. Застосування механізму, при якому діяльністю з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та постачання електричної не може займатися одна юридична особа дасть можливість запровадити конкурентне середовище в такому виді діяльності, як постачання електричної енергії, що в кінцевому випадку приведе до зниження тарифів на електроенергію та дасть змогу більш прозоро здійснювати тарифну політику у монопольному виді діяльності - передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами. Крім того, на сьогодні нормативно-правовими актами передбачено встановлення пільгових тарифів на електроенергію для різних категорій споживачів, зокрема, релігійних організацій (Указ Президента України від 22.06.94 № 322/94 "Про надання пільг релігійним організаціям"), міського електричного транспорту (Закон України «Про міський електричний транспорт»), а також побутових споживачів. Збитки від постачання електричної енергії за пільговими тарифами переносяться на інших споживачів у вигляді дотацій шляхом перехресного субсидіювання, в результаті чого збільшуються тарифи на електроенергію до 12-14% для промислових підприємств, що впливає на конкурентоздатність їх продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, бюджетних установ, комунально-побутових підприємств тощо, у зв’язку з чим постійно зростають ціни та тарифи на продукцію і послуги вітчизняних виробників. При чому населення несе значно більше цінове навантаження, ніж у разі підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів до економічно обґрунтованого рівня з одночасним наданням соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення. Таким чином, питання підвищення тарифів на електроенергію для всіх категорій споживачів є необхідним питанням для підтримки економічної стабільності України. Слід також зазначити, спираючись на міжнародний досвід, що в країнах з ринковою економікою тарифи для побутових споживачів майже удвічі (а в деяких країнах – утричі) вище, ніж для промислових та інших споживачів, тому перехресного субсидіювання там практично не існує. При цьому соціальний захист населення з низькими доходами забезпечується за рахунок одного з таких джерел: - адресної державної допомоги населенню; - за рахунок фондів енергокомпаній, що утворюються за рахунок надходжень від штрафів або з інших джерел. Проте рішення Національної комісії щодо ліквідації зазначеного перехресного субсидування шляхом поступового приведення тарифів на електроенергію для населення до рівня повного відшкодування їх ринкової вартості вже неодноразово блокувалося різними силами, які намагаються використати це для розв’язання своїх політичних питань. Основні засади державного регулювання діяльності Оптового ринку електричної енергії України Оптовий ринок електричної енергії (ОРЕ) є єдиною впорядкованою системою взаємовідносин між суб'єктами господарської діяльності (членами ОРЕ) у процесі здійснення купівлі-продажу електричної енергії. Відповідно до положень Закону України "Про електроенергетику", Оптовий ринок електричної енергії України діє на підставі Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України (ДЧОРЕ). Значна частина учасників ОРЕ є суб'єктами природних монополій або займає домінуюче становище на ньому. Поряд з цим у сфері виробництва (виробники, які здійснюють продаж електричної енергії в ОРЕ за ціновими заявками) та постачання електричної енергії (наявність поряд з енергопостачальними компаніями-монополістами на закріпленій території незалежних постачальників електроенергії) певні учасники ринку працюють на конкурентних засадах. Згідно із Законом України "Про електроенергетику" основними завданнями НКРЕ є участь у формуванні й забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування Оптового ринку електроенергії України, забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці, сприяння конкуренції у сфері виробництва та постачання електроенергії. Також, відповідно до положень Закону України "Про електроенергетику", НКРЕ затверджує алгоритм розподілу коштів, згідно з яким забезпечується розподіл коштів між учасниками ринку. Для комплексного вирішення існуючих проблем, оптимізації механізму функціонування діючого ринку електричної енергії та визначення напрямків його вдосконалення було розроблено і постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 №1789 схвалено Концепцію функціонування та розвитку Оптового ринку електричної енергії України (далі – Концепція). Метою Концепції є вдосконалення організаційно-правових та економічних засад ОРЕ для забезпечення підвищення ефективності виробництва, передачі й постачання електроенергії, надійності електропостачання і поглиблення ринкової конкуренції. Для досягнення поставленої мети Концепція передбачає покращання умов роботи в межах діючої моделі і одночасне поступове запровадження в Україні повномасштабного конкурентного ринку на основі прямих двосторонніх контрактів між виробниками електроенергії з одного боку та постачальниками або споживачами, з іншого. Стратегією розвитку енергоринку концептуально визначена подальша його поступова лібералізація, розширення конкурентних сегментів ринку і покращання регулювання монопольних структур. Концепція отримала позитивний висновок міжнародних організацій: ЄБРР, Світового банку, Європейської комісії, і стала базою для подальшого розвитку ринку електричної енергії в Україні. На даний час розпочато впровадження Концепції, способи і результати її поетапного втілення обговорюються у рамках Міжвідомчої комісії з питань реалізації положень Концепції. Проте на сьогодні правовий статус, повноваження і функції регулюючого органу в рамках нової моделі повномасштабного конкурентного ринку на основі прямих двосторонніх контрактів та балансуючого ринку чітко не окреслені. У зв’язку з цим визначення та нормативне закріплення на законодавчому рівні форм і методів державного регулювання при переході до моделі повномасштабного конкурентного ринку електричної енергії є надзвичайно актуальним завданням, що вимагає проведення у рамках Міжвідомчої комісії з питань реалізації Концепції значної аналітичної роботи із залученням міжнародних експертів з питань функціонування та розвитку ринків електроенергії. За попередніми оцінками, впровадження нової моделі енергоринку потребує суттєвого розширення функцій регулюючого органу. На нашу думку, регулюючий орган має брати безпосередню участь у розробці процедур роботи нової моделі ринку електричної енергії, визначенні заходів щодо відкриття ринку та умов для переходу з етапу на етап. Значна робота має бути проведена стосовно розробки й впровадження порядку ціноутворення (визначення ціни дисбалансу) на балансуючому ринку. Зважаючи на складну організаційну структуру майбутньої моделі повномасштабного конкурентного ринку, регулюючим органом має також проводитись постійний моніторинг ефективності функціонування ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку і моніторинг фінансових розрахунків за куповану-продану електроенергію на балансуючому ринку. Правильність визначення правового статусу і інструментаріїв діяльності регулятором повномасштабного конкурентного ринку електроенергії є необхідною передумовою ефективного управління його поетапним втіленням. Успішне впровадження нової моделі ринку потребує зміцнення правового статусу органу державного регулювання. Зважаючи на масштабність поставлених завдань та необхідність значного розширення функцій НКРЕ щодо регулювання ринку електроенергії, внесення відповідних змін до нормативно-правової бази вважаємо за доцільне проводити шляхом підготовки окремого законопроекту про орган державного регулювання в енергетиці України. Захист прав споживачів. Одним з основних завдань державного регулювання діяльності суб’єктів господарської діяльності у сфері природних монополій і суміжних ринків є захист прав споживачів. Практична реалізація цього завдання здійснюється НКРЕ відповідно до чинного законодавства шляхом проведення ряду заходів, зокрема: проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи у листах-відповідях на запити споживачів; здійснення перевірок фактів порушень у зверненнях, заявах та скаргах споживачів безпосередньо на місцях із залученням територіальних представництв НКРЕ, в яких оцінюється конфліктна ситуація, якщо така має місце у взаємовідносинах між енергопостачальною компанією та споживачами їх товарів, послуг і здійснюються заходи щодо можливих шляхів вирішення спірних питань між ними, зокрема для запобігання їх доведенню до судового розгляду; у стадії судового розгляду справ Комісією з метою захисту порушених прав споживачів електричної енергії готуються роз’яснення вимог чинного енергетичного законодавства України з відповідним моделюванням на конкретну конфліктну ситуацію; проведення Головою і Членами Комісії брифінгів після закінчення відкритих засідань з представниками ЗМІ з метою поширення інформації серед споживачів з окремих питань та прийнятих по них Комісією рішень; здійснення Головою і Членами НКРЕ особистого прийому громадян; публікація нормативних актів НКРЕ (постанов) і листів-відповідей на найбільш характерні запити споживачів та ліцензіатів у офіційному виданні Комісії – „Інформаційний бюлетень НКРЕ” та їх оперативне розміщення в юридичних інформаційно-пошукових системах "Законодавство" (Верховна Рада України) і "Ліга:Закон" (ІАЦ "Ліга"); оприлюднення підготовлених Комісією проектів регуляторних актів на веб-сайті НКРЕ для отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб. Особливе місце в роботі із громадськістю посідає форма роботи Комісії і прийняття нею рішень, обов’язкових для виконання всіма ліцензіатами – це проведення відкритих засідань та слухань. З метою залучення громадськості до процесу прийняття рішень, віднесених до компетенції Комісії, НКРЕ заздалегідь публікує порядок денний свого засідання, виставляє його на власному веб-сайті, а також в режимі електронного зв’язку надсилає ряду інформагентств, телеканалів, друкованих ЗМІ. Особлива роль регулятора захисту прав споживачів вбачається саме у виконанні Комісією специфічних функцій шляхом застосування регулюючих методів: - регулювання діяльності підприємств енергетики економічними методами при забезпеченні рівних умов діяльності всіх учасників енергетичного процесу (членів оптового ринку); - реалізація державної енергетичної політики при забезпечення балансу інтересів між виробниками, постачальниками і споживачами в процесі купівлі-продажу електричної енергії; - колегіальне прийняття рішень за участю всіх зацікавлених сторін, представників громадськості та ЗМІ. Основними завданнями Комісії в частині захисту прав споживачів є здійснення контролю за дотриманням умов і правил підприємницької діяльності в електроенергетиці природними монополіями, розробка правил користування електричною енергією, недопущення зловживань з боку монопольних структур. Особливістю діяльності НКРЕ є процес прийняття рішень. У ході відкритих засідань Комісії, що є основною формою її роботи, рішення приймаються більшістю голосів і оформляються у вигляді постанов та розпоряджень - нормативно-правових актів, обов'язкових для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на ринках електроенергії, газу, нафти та нафтопродуктів. З метою забезпечення участі громадськості у відкритих засіданнях та отримання зауважень і пропозицій з питань, що розглядаються Комісією, у всеукраїнській газеті заздалегідь публікується оголошення про дату, час, місце його проведення та питання порядку денного. Це повідомлення також надсилається ряду засобів масової інформації, розміщується на веб-сайті НКРЕ і Урядовому веб-порталі. Для інформування споживачів про прийняті Комісією рішення видається щомісячний друкований засіб масової інформації - "Інформаційний бюлетень НКРЕ", який містить всі постанови НКРЕ і найбільш характерні відповіді на запитання ліцензіатів і громадян. Протягом 2005 року на сторінках 12 номерів бюлетеня було оприлюднено 21 лист-відповідь на звернення громадян з питань, що найчастіше надходили до Комісії, зокрема щодо реструктуризації заборгованості, порядку пільгової оплати за спожиті енергоносії, застосування Правил користування електричною енергією для населення та укладення договорів, порядку підключення електроустановок тощо. Особлива роль у роботі із споживачами належить територіальним представництвам НКРЕ, за допомогою яких перевірки викладених фактів порушень здійснюються безпосередньо на місцях, що дозволяє оперативно вирішувати проблему й задовольняти їх інтереси. Результативність практичного впровадження заходів із захисту прав споживачів безпосередньо залежить від чітко визначених на законодавчому рівні повноважень регулюючого органу та обов’язковості виконання прийнятих ним рішень. На нашу думку, від вирішення саме цього питання сприятиме підвищенню рівня задоволення потреб споживачів у енергопостачанні, якості надання послуг та захисту їх прав, що в кінцевому результаті дозволить НКРЕ виконувати основну функцію в повному обсязі й на відповідному рівні. 11.4. Головні аспекти енергоринкової політики На даний час з метою підвищення якості та оперативності технологічних розрахунків ДП "Енергоринок" працює над створенням надійної системи збору даних від суб'єктів ОРЕ на базі власного комунікаційного вузла. Підключення суб'єктів ОРЕ до комунікаційного вузла ДП "Енергоринок" буде здійснюватися по виділених каналах зв'язку. Інтеграція системи фінансово-економічної діяльності й бухгалтерського обліку ДП "Енергоринок" з комплексом Розпорядника системи розрахунків на рівні потоків даних дозволить поєднати інформацію про кількість, вартість, ціни купованої та проданої на Енергоринку електроенергії з оперативними даними Розпорядника коштів й отримати консолідовані звіти щодо стану розрахунків за електроенергію. У рамках впровадження ефективних ринкових механізмів функціонування Оптового ринку електричної енергії України у ДП "Енергоринок" ведуться роботи з впровадження Системи управління енергозабезпеченням (EMS) щодо задач Енергоринку. Дана система працюватиме у складі інтегрального пакету "Системи Диспетчерського Управління, Збору та обробки даних (SCADA), Автоматичного Управління Генерацією (AGC)/ Системи Диспетчеризації Генерації (GCD), Системи Управління Енергозабезпеченням (EMS)". Для підприємства ведеться розробка Автоматизованої інформаційної системи "Автоматизована система розрахунків платежів Енергоринку" (АСРП). Впровадження АСРП дасть можливість інтегрованого функціонування систем прийому інформації від суб'єктів ОРЕ, розподілу навантажень і ціноутворення та розрахунків платежів ОРЕ. ДП "Енергоринок" веде роботи по створенню Автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) Головного оператора ОРЕ України. АСКОЕ Головного оператора є центральним рівнем АСКОЕ ОРЕ України. Впровадження АСКОЕ Головного оператора дозволить вирішувати завдання збору й обробки даних комерційного обліку для визначення обсягів купівлі-продажу електроенергії членами ОРЕ. Мотивація введення регулювання монополій для суспільства і держави є ясною і очевидною. Якщо компанія, що є монополістом на певному ринку товарів і послуг, діє без обмежень ззовні, то дуже швидко ціни на пропоновані нею товари і послуги зростають, а їх якість стрімко падає. У такій ситуації без державного регулювання не обійтися, інакше це призведе до деградації монополіста і негативно позначиться на споживачеві (зростання цін, зниження надійності і якості товарів і послуг) Таким чином, основним чинником регулювання є: забезпечення прозорого, передбачуваного і економічно обґрунтованого режиму цінового регулювання в енергетичному секторі в умовах ринкової економіки, унеможливлення необґрунтованого завищення цін на товари (теплову і електричну енергію) підприємствами-монополістами та недопущення перехресного субсидіювання одних видів діяльності за рахунок інших. Для цього необхідно: - компенсація економічно обґрунтованих витрат суб'єктів державного регулювання для забезпечення належного технічного та фінансового стану підприємств електроенергетики; - забезпечення достатнього прибутку для розвитку виробництва, впровадження нових технологій, підвищення інвестиційної привабливості підприємств енергетики; - постійний жорсткий контроль за доцільністю витрат і захист споживачів від необґрунтованого, монопольного підвищення цін і тарифів; - досягнення балансу економічних інтересів виробників, постачальників і споживачів енергоресурсів та ін. Вищевикладене притаманне не тільки паливно-енергетичному комплексу, а й іншим різновидам існуючих в Україні природних монополій. Проте до сьогодні чітко не визначена необхідність прийняття єдиного закону, який би дозволив узагальнити всі принципи й механізми регулювання природних монополій. Дебатується питання, чи повинен Закон про державне регулювання поширюватися лише на одну тільки енергетику, чи має ще включати житлово-комунальне господарство, чи поширюватися на всі природні монополії, визначені Законом. Крім того, немає зрозумілої системи створення і діяльності національних регулюючих комісій. Світовий досвід знає різні підходи до формування регулюючих комісій. Є випадки, коли одна комісія здійснює регулювання і в сфері енергетики, і в сфері транспорту, і в сфері зв`язку. Проте, частіше регулюванням в кожній з цих сфер займається окрема комісія. Мабуть, для України природніше виділити наступні сфери регулювання: енергетика (електроенергія, нафтогазовий комплекс) і житлово-комунальне господарство (централізоване тепло- і водопостачання, водовідведення); транспорт, зв`язок і ядерне регулювання. Однак не існує концепції стосовно того, хто і як має регулювати природні монополії в Україні. Таким чином, прийняття Закону про державне регулювання енергетики потребує попереднього обговорення сфери регулювання та прийняття чіткого рішення щодо механізмів регулювання. |
| План Вступ Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті... Розділ Теоретико-методологічні засади усиновлення в контексті соціального захисту |
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ На правах рукопису ДУДАР Володимир Тарасович ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ РИНКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ 79 |
| РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ... Теоретико-методологічні аспекти визначення сутності конкурентоспроможності підприємства як економічної категорії |
ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МОДЕЛІ У НАПРЯМКУ ПІДВИЩЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ У статті розкриті теоретико-методологічні основи дослідження економічної безпеки, визначено сутність і структуру категорії, систему... |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Дрогобицький державний педагогічний... ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ |
В. Ю. Биков ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ Вочевидь, що кожна з цих складових повинна сьогодні знайти свій подальший розвиток, створити тим самим умови щодо реалізації завдань... |
| Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем Сучасний рівень науки і техніки формує технологічне та інформаційне середовище, в якому існує людина, впливає на відносини між людиною... |
ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ Виявлено найсуттєвіші проблеми фінансового забезпечення їх інвестиційної діяльності. Сформульовані рекомендації щодо підвищення ефективності... |
| СУЧАСНА АКСІОМАТИКА УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В УКРАЇНІ Обґрунтовано зв'язок рівнів функціонування інноваційно-інвестиційних систем. Висвітлено переваги та недоліки сучасної системи управління... |
Є актуальною через недостатню повноту дослідження її аспектів з боку... Нвестиційної привабливості підприємств будівельної галузі. Визначена система основних чинників та запропоновані показники, які характеризують... |