Заняття


Скачати 296.69 Kb.
Назва Заняття
Сторінка 1/3
Дата 21.04.2013
Розмір 296.69 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Біологія > Документи
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І. ПИРОГОВА


“Затверджено”


на методичній нараді

кафедри педіатрії №2

Завідувач кафедри


д.мед.н. Дудник В.М.

_____________________

“__30__” ____08_____ 2011 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

Педіатрія

Модуль №

3

Змістовний модуль №

11

Тема заняття

Захворювання щитовидної залози у дітей

Курс

5

Факультет

Медичний


Вінниця 2011

1. Актуальність теми:

Захворювання щитовидної залози у дітей посідають друге місце після цукрового діабету серед ендокринних хвороб. Гормони щитовидної залози впливають на всі процеси обміну і функцію багатьох органів та тканин, що особливо важливе значення має для організму дитини. Вони справляють величезний вплив на ріст, фізичний, статевий та розумовий розвиток дитини.

  1. Конкретні цілі:

  1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

  2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

  3. Визначати особливості вродженого гіпотиреозу у новонароджених дітей та ставити попередній клінічний діагноз.

  4. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних досліджень при типовому перебігу дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

  5. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

  6. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при тиреотоксичній кризі у дітей.

  7. Проводити диференційну діагностику дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

  8. Здійснювати прогноз життя при дифузному токсичному зобі, гіпотиреозі, аутоімунному тиреоїдиті, ендемічному зобі у дітей.

  9. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в педіатрії.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

    Назви попередніх дисциплін

    Отримані навики

    1. Анатомія
    2. Фізіологія
    3. Біохімія


    4. Пропедевтика дитячих захворювань
    5. Ендокринологія



    1. Описувати структуру щитовидної залози.

    2. Описувати функціональні особливості щитовидної залози.

    3. Знати біосинтез гормонів щитовидної залози, механізм дії та біологічні ефекти тиреоїдних гормонів, регуляцію функції.

    4. Провести клінічне обстеження дітей з ендокринною патологією.

    5.Класифікувати захворювання щитовидної залози, пальпувати залозу і оцінити її стан.

  2. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.


4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


Термін

Визначення

1.Гіпотиреоз

2.Дифузний токсичний зоб
3.Тиреотоксикоз


4. Ендемічний зоб

5.Аутоімунний тиреоїдит

1. Клінічний синдром, спричинений тривалим, стійким дефіцитом гормонів щитовидної залози в організмі або зниженням їхнього біологічного ефекту на тканинному рівні.

2.Органоспецифічне аутоімунне захворювання, що характеризується стійкою підвищеною секрецією тиреоїдних гормонів, зазвичай дифузним збільшенням щитовидної залози.

3. Синдром, обумовлений тривалим підвищенням вмісту Т4 і Т3 у крові та тканинах із характерними клінічними проявами.

4.Збільшення щитовидної залози, що зустрічається у значної кількості людей, що мешкають у географічних районах з недостатністю йоду в навколишньому середовищі.

5.Хронічне захворювання щитовидної залози, зумовлене аутоімунним порушенням і характеризується специфічними морфо-функціональними змінами щитовидної залози.


4.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Гормони щитовидної залози, механізм їх дії.

  2. Ступені збільшення щитовидної залози.

  3. Етіологія, патогенез та клінічні прояви дифузного токсичного зобу у дітей.

  4. Діагностика та принципи лікування дифузного токсичного зобу у дітей.

  5. Причини розвитку, клініка та невідкладна допомога при тиреотоксичній кризі у дітей.

  6. Поняття первинного, вторинного, третинного, вродженого та набутого гіпотиреозу у дітей.

  7. Етіологія, патогенез та клініка вродженого та набутого гіпотиреозу.

  8. Особливості клінічних проявів вродженого гіпотиреозу у дітей.

  9. Методика проведення неонатального скринінгу-тесту на вроджений гіпотиреоз.

  10. Лабораторні та інструментальні методи діагностики гіпотиреозу.

  11. Лікування вродженого гіпотиреозу у дітей. Прогноз.

  12. Етіологія та патогенез аутоімунного тиреоїдиту.

  13. Лабораторні та інструментальні методи діагностики аутоімунного тиреоїдиту.

  14. Лікування аутоімунного тиреоїдиту.

  15. Етіологія, патогенез та клінічні прояви ендемічного зобу у дітей.

  16. Діагностика та принципи лікування ендемічного зобу у дітей.

  17. Диспансерний нагляд за дітьми із захворюваннями щитовидної залози у дітей.



4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Зібрати анамнез, провести об’єктивне обстеження хворих із захворюваннями щитовидної залози.

  2. Оцінити фізичний, нервово-психічний та статевий розвиток дитини.

  3. Скласти алгоритм діагностики захворювань щитовидної залози.

  4. Оцінити стан щитовидної залози (щільність, болючість, рухомість).

  5. Оцінити ступінь збільшення щитовидної залози.

  6. Виявити симптоми гіпотиреозу в періоді новонародженості.

  7. Знати методику експрес-діагностики гіпотиреозу у дітей.

  8. Визначити об’єм лабораторних і інструментальних досліджень для діагностики дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

  9. Провести диференційну діагностику дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоідиту, ендемічного зобу у дітей.

  10. Провести диференційну діагностику вродженого та набутого гіпотиреозу з жовтяницями, рахітом, хондродистрофією, набряковим синдромом, анемією.

  11. Скласти алгоритм лікування дифузного токсичного зобу, гіпотиреозу, аутоімунного тиреоїдиту, ендемічного зобу у дітей.

  12. Надати невідкладну допомогу при тиреотоксичній кризі у дітей.


Зміст теми:
Захворювання щитоподібної залози у дітей та підлітків посідають за частотою 2-ге місце після цукрового діабету. Дівчатка хворіють значно частіше, ніж хлопчики. Функція шитоподібної залози може бути нормальною (еутиреоз), підвищеною (гіпертиреоз) та зниженою (гіпотиреоз).

Гіпотиреоз – це клінічний синдром, спричинений тривалим, стійким дефіцитом гормонів щитоподібної залози в організмі або зниженням їхнього біологічного ефекту на тканинному рівні.

КЛАСИФІКАЦІЯ

І. За рівнем ураження розрізняють:

1. Первинний (тиреогенний), обумовлений тиреоїдною недостатністю внаслідок патологічного процесу безпосередньо в щитоподібній залозі.

2. Вторинний (гіпофізарний), який виникає внаслідок порушення регуляції функції щитоподібної залози з боку гіпофіза.

3. Третинний (гіпоталамічний) виникає при порушенні гіпоталамічної регуляції тиреоїдної функції.

4. Тканинний (транспортний, переферичний) виникає при резистентності до гормонів щитоподібної залози.

ІІ. Гіпотиреоз у дітей може бути вродженим та набутим. Частіше спостерігається вроджена форма захворювання.

ІІІ. За перебігом вроджений гіпотиреоз поділяють на транзиторний, субклінічний та маніфестний.

ІV. За станом компенсації:

  • Компенсований

  • Некомпенсований

ПАТОГЕНЕЗ.

Патогенез гіпотиреозу визначається порушенням метаболізму та функціонального стану органів та систем, обумовлених недостатністю тиреоїдних гормонів. Тиреоїдна недостатність характеризується сповільненням всіх процесів обміну. Зменшується утилізація кисню тканинами.

КЛІНІКА.

Клінічні прояви гіпотиреозу залежать від віку, в якому виникає недостатність функції щитоподібної залози, його перебігу та тривалості.

Клінічна картина вродженого гіпотиреозу може проявитись уже в перші дні життя дитини. Звертає увагу переношена вагітність, маса тіла при народженні більша за 4000 г, набряклість. При більш вираженому ступені вродженого гіпотиреозу у дитини в неонатальний період мають місце також наступні клінічні симптоми: тривала жовтяниця; суха шкіра; щільні набряки на тильних поверхнях кисті, ступні, у надключичних ямках; набряклість обличчя; напіврозкритий рот, збільшені в розмірах язик та губи; осиплий грубий голос. Відзначається в’ялість, сонливість. Дитина рідко плаче. Акт смоктання ослаблений, апетит знижений. Відмічаються ознаки незрілості новонародженого при доношеній вагітності. Пізнє відпадання пупкового канатика. Пупкова ранка заживає повільно. Відмічається гіпорефлексія. Пізно відходить меконій.

Часто спостерігаються різні респіраторні синдроми – шумне дихання, іноді типове стридорозне, утруднене носове дихання. Може відмічатись типовий дистрес-синдром. Межі серця розширені. Більш, ніж у половини хворих відзначається брадикардія, вислуховується систолічний шум.

У дітей старше 3-х місяців починає привертати увагу затримка психофізичного розвитку. Діти довго не тримають голівку, пізно починають сидіти та ходити. Значно порушуються терміни та порядок прорізування зубів, частий карієс. Затримується закриття великого тім’ячка, яке довго (навіть до 8-9 років) може бути відкритим. Тіло будова диспропорційна – короткі кінцівки, відносно довгий тулуб, кисті рук широкі із короткими пальцями. Відмічаються грубі риси обличчя, запале широке перенісся, сідлоподібний ніс, гіпертелоризм з вузькими очними щілинами.

Постійним клінічним симптомом гіпотиреозу є виражений слизовий набряк. Діти мають надлишкову масу внаслідок затримки води в організмі. Характерна локалізація набряку в ділянках лобу, на губах, щоках, навколо орбіт (пери орбітальний набряк). Повіки нависають, очні щілини вузькі. Риси обличчя згладжені. Міміка відсутня. Язик набряклий, висунутий з рота. Шкіра бліда, суха, лущиться внаслідок зниження секреції потових та сальних залоз. Характерні трофічні розлади її придатків: сухе, ламке волосся. Нігті ламкі, ростуть повільно. Потовиділення різко знижене.

Часті симптоми гіпотиреозу – зміни функціонального стану скелетних м’язів. У дітей відмічається втомлюваність, млявість, повільність рухів, м’язова гіпотонія. Відмічаються зміни з боку шлунково-кишкового тракту – метеоризм, закрепи.

Страждають також і інші органи та системи. Недостатність функції щитовидної залози призводить до затримки статевого розвитку. Виявляється гіпоплазія та дисфункція статевих залоз.

Особливої уваги при вродженому гіпотиреозі заслуговує нервово-психічний розвиток дитини. Поряд із вираженою затримкою фізичного розвитку, діти відстають від однолітків і у психічному розвитку. Пізно починають говорити, словниковий запас бідний. Знижені пам'ять та інтелект. Діти загальмовані, відстають у навчанні. Їм важко контактувати з людьми. Діти із вродженим гіпотиреозом замкнуті, мовчазні, пасивні, не відчувають інтересу до оточуючого. У них можуть спостерігатись парестезії, ністагм, ураження периферичних нервів. Виявляються зміни з боку нервово-мязевої системи. Може непокоїти біль у м’язах, м’язова слабкість. Швидкість проведення глибоких рефлексів знижується.

Клінічні прояви набутого гіпотиреозу залежать від віку дитини, а також від ступеня порушення тиреоїдної функції.

ДІАГНОСТИКА.

Основним методом діагностики є гормональна діагностика.

Скринінг-метод на вроджений гіпотиреоз здійснюється в пологовому будинку на 4-5-й день життя у дитини, у недоношених – на 7-14 день. Для діагностування вродженого гіпотиреозу можна використовувати неонатальний тест на тиреотропний гормон (ТТГ) та тироксин (Т4). Оптимальним є одночасне використання в крові ТТГ та Т4. Однак для проведення первинного скринінгу достатньо використовувати один із цих методів. Високочутливим є скринінг на тиреотропний гормон в крові.

Якщо ТТГ<20мОД/л, то це вважається варіантом норми.

При ТТГ>20мОД/л проводять повторне дослідження із того ж зразка крові. При цьому, якщо ТТГ>50мОД/л ймовірний гіпотиреоз. Якщо ТТГ 20-50мОД/л, проводять визначення ТТГ та Т4 в сироватці крові. При ТТГ>10мОД/л та Т4<120 нмоль/л терміново призначаються тиреоїдині препарати.

При ТТГ>100мОД/л також одразу призначають лікування тиреоїдними препаратами.

Крім дослідження гормонального статусу проводять:

  • Рентгенологічне дослідження кінцівок (кисті). Відмічається затримка «кісткового» віку, а саме затримка появи ядер окостеніння. Патогномонічною ознакою є епіфізарний дисгенез.

  • Загальний аналіз крові: анемія, іноді прискорення швидкості осідання еритроцитів.

  • Біохімічний аналіз крові. Відмічається збільшення рівня холестерину, β-ліпопротеїдів, білірубіну.

  • ЕКГ: синусова брадикардія, зниження вольтажа зубців, сповільнення провідності.

  • УЗД щитовидної залози.

  • Крім того, для оцінки фізичного розвитку використовують перцентельні таблиці росту, маси тіла та обводу голови.


ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ.

В неонатальний період необхідно виключати захворювання, які супроводжуються жовтухою, анемією, енцефалопатією, гідроцефалією, сепсисом, кишковою непрохідністю.

У більш старших дітей диференційний діагноз необхідно проводити із рахітом, хворобою Дауна, різними формами нанізму, вродженою дисплазією кульшових суглобів, гіпохондроплазією, мукополісахаридозом, хворобою Гіршпрунга, набряковим синдромом іншої етіології, вадами серця.

ЛІКУВАННЯ.

Основним методом лікування вродженого гіпотиреозу є замісна терапія тиреоїдними препаратами. Лікування проводиться довічно.

Препаратом вибору є синтетичний L-тироксин в дозуванні 25, 50 та 100 мкг в таблетці. Дозу підбирають індивідуально, залежно від ступеня недостатності функції залози, тривалості захворювання до початку лікування, віку та маси дитини. Спочатку необхідно ліквідувати дефіцит тиреоїдних гормонів в організмі дитини, досягти еутиреоїдного стану.

В лікуванні гіпотиреозу застосовують також L-трийодтиронін (таблетки по 20-50мкг). Але для підтримання його базального рівня необхідне часте приймання даного препарату.

Із комбінованих препаратів використовують тиреотом, тиреотом-форте, ліотрикс та інші. Також проводиться симптоматична терапія.
</120>
  1   2   3

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з тактичної підготовки з начальницьким...
ТЕМА ЗАНЯТТЯ №2 : Гасіння пожеж на об’єктах елеваторно-складского господарства, млинових і комбікормових підприємствах
Тема заняття: Модель здоров’я. Мета заняття
Мета заняття: розширити інформацію про поняття «здоров’я», та фактори, що впливають на його формування
Програми роботи гуртка МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ ГУРТКА
У методичній розробці заняття «Програмне забезпечення для опрацювання мультимедійних даних Windows Movie Maker. Створення кліпів»...
Онищук В. А. Типы, структура и методика заняттяа в школе
Заняття, що є складними педагогічними утвореннями, як і всі складні явища, можуть бути поділені на типи за різними ознаками. Заняття...
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ЛІНІЙНОЇ АЛГЕБРИ на тему «Тема заняття.»

Тема заняття
Мета заняття: навчити учнів створювати WEB- документи засобами текстового редактора Word
Зміст Назва заняття
Заняття для батьків учні яких здійснюють вибір профілю у 7 (3) класі Сарненської гімназії
Перше заняття Вступна бесіда
Очікувані результати: Готовність до роботи в певному режимі і за темою, усвідомлення учасниками сенсу заняття
ЗАНЯТТЯ
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Організація роботи ГДЗС при високих і низьких температурах. Відпрацьовування нормативів ГДЗС №5; 7
Заняття гуртка з теми «Життя як подвиг» Мета заняття
Обладнання: картки з висловами вченого, таблиці для заповнення учнями, портрет Д. Менделєєва, комп’ютер, стікери, диск з презентаціями,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка